01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.10.2010 № 46/287
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Позивача: Галюта М.Г., довіреність б/н від 23.03.10р.,
Відповідача: Сергієнко Ю.Л., довіреність б/н від 25.01.10р.,
Третьої особи 1: Федорова С.В., довіреність № 924 від 14.09.10р.
Третьої особи 2: не з'явився,
Третьої особи 3: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.08.2010
у справі № 46/287 ( .....)
за позовом Публічне акціонерне товариство "Інвестбудсервіс"
до Національний банк України
третя особа позивача
третя особа відповідача Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк"
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України
про визнання припиненим договору іпотеки б/н від 16.02.2009р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.08.2010 року у справі № 46/287 за позовом Публічного акціонерного товариства «Інвестбудсервіс» (далі - позивач, ПАТ «Інвестбудсервіс»), до Національного банку України (далі-відповідач-НБУ) та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Родовід банк» (далі - третя особа 1, ПАТ «Родовід банк»), Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - третя особа 2, нотаріус ) та Державне підприємство «Інформаційний центр Міністерства юстицій України» (далі- третя особа 3, ДП «Інформаційний центр Міністерства юстицій України») про визнання припиненим договору іпотеки б/н від 16.02.2009 року - позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з даним рішенням, третя особа 1 звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва по справі №46/287 від 21.08.2010 року та прийняти нове, яким відмовити ПАТ «Інвестбудсервіс» у позові до НБУ у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не в повному обсязі з'ясовано обставини справи та не надано жодної оцінки доводам відповідача та третьої особи 1, які мали безпосереднє відношення до справи, та не визначив дійсність договору іпотеки до повного виконання ПАТ «Родовід Банк» зобов'язань перед НБУ за кредитним договором № 1498 від 16.02.2009 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2010 року апеляційну скаргу третьої особи 1. було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 12.10.2010 року.
11.10.2010 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло пояснення у справі, де він просить рішення господарського суду скасувати.
12.10.2010 року від третьої особи 3 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання в якому він просить розглядати апеляційну скаргу без участі ДП «Інформаційний центр» Міністерства Юстицій України та повідомити належним чином про результат розгляду апеляційної скарги.
12.10.2010. в судове засідання з'явились представники відповідача, позивача та третьої особи 1, . Представники третьої особи2, 3 в судове засідання не з'явились. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення господарського суду в силі, а апеляційну скаргу залишити без задоволення..
Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено перерву до 21.10.2010 року.
20.10.2010 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло пояснення від третьої особи 1 в якому вона просить рішення господарського суду скасувати.
21.10.2010 року в судове засідання з'явились представники відповідача, позивача та третьої особи 1, . Представники третьої особи2, 3 в судове засідання не з'явились. Про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції..
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи 16.02.2009 р. Національний банк України в (кредитор) та Відкрите акціонерне товариство “Родовід Банк” (позичальник), яке на виконання приписів Закону України “Про акціонері товариства” змінило найменування на Публічне акціонерне товариство “Родовід Банк”, уклали кредитний договір № 149/8,(далі- кредитний договір) за умовами якого відповідач надає позичальнику кредит в сумі 48 500 000,00 грн. на строк з 16.02.2009 р. по 28.12.2009 р. з оплатою 18,00 відсотків річних, а третя особа-1 зобов'язується повернути суму кредиту та суму процентів за користування ним.
У п. 1.2 кредитного договору погоджено, що під забезпечення кредиту надаються земельні ділянки площею 4,4281 га та 3,0558 га., розташовані в с. Ходосіївка Києво-Святошинського району Київської області.
Згідно з матеріалами справи 16.02.2009 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. було посвідчено іпотечний договір б/н (реєстраційний № 315), де Відкрите акціонерне товариство “Інвестбудсервіс”, а після зміни найменування згідно з умовами Закону України “Про акціонерні товариства” -Публічне акціонерне товариство “Інвестбудсервіс” (іпотекодавець) виступло як майновий поручитель і передало в іпотеку відповідачу (іпотекодержателю) 5 земельних ділянок, загальна вартість земельних ділянок № 1-5 відповідно до п. 9 договору іпотеки від 16.02.2009 р. складає: 89 803 900,00 грн.
Частиною 1 ст. 575 Цивільного кодексу України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Виходячи з ч. 1 ст. 583 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 11 Закону України “Про заставу” заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). При цьому, застава (іпотека) завжди є забезпеченням певного узгодженого з заставодавцем (іпотекодавцем) зобов'язання. Законодавством розрізняється застава (іпотека), надана боржником (тобто за своїми зобов'язаннями) та застава (іпотека), надана третьою особою (майновим поручителем) на забезпечення зобов'язань боржника.
Як вбачається з договору іпотеки від 16.02.2009 р. позивач є майновим поручителем, який надав в іпотеку відповідачу належне йому нерухоме майно на забезпечення зобов'язань Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк”.
Статтею 18 Закону України “Про іпотеку” визначено, що іпотечний договір повинен містити такі істотні умови, як, зокрема, зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.
Згідно з п. 1 договору іпотеки від 16.02.2009 р. його було укладено сторонами з метою забезпечення вимог Національного банку України до Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк”, що виникли з кредитного договору від 16.02.2009 р. № 149/8 на умовах повернення кредиту, наданого у сумі 48 500 000,00 грн. строком повернення не пізніше 28.12.2009 р. зі сплатою процентів за користування ним у розмірі 18,00 % річних щомісячно та сплатою відповідних штрафних санкцій.
Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. Державна реєстрація здійснюється особою, на яку відповідно до законодавства покладені функції щодо державної реєстрації обтяжень нерухомого іпотекою, на підставі повідомлення іпотекодержателя.( Згідно з ст. 4 Закону України “Про іпотеку”)
В свою чергу, обтяження нерухомого майна за договором іпотеки від 16.02.2009 р. було зареєстровано в Державному реєстрі іпотек, а також внесено відповідний запис до Єдиного реєстру обтяжень нерухомого майна про обтяження земельних ділянок, які виступили предметом іпотеки (витяг з Державного реєстру іпотек від 29.06.2010 р. № 27625307 та витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 17.06.2010 р. № 27508662).
Як вбачається з матеріалів справи 19.02.2010 р. відповідач та третя особа уклали додатковий договір № 2 до кредитного договору від 16.02.2009 р. № 149/8, яким кредитний договір від 16.02.2009 р. № 149/8 було викладено в новій редакції.
Так, згідно з п. 1.1 нової редакції кредитного договору відповідач надає третій особі-1 кредит на суму 48 500 000,00 грн. на строк з 16.02.2009 р. по 27.07.2016 р. Проценти за користування кредитними коштами: з 16.02.2009 р. по 27.07.2009 р. встановлено у розмірі 18 % річних та з 28.07.2009 р. по 27.07.2016 р. у розмірі облікової ставки Національного банку України, що буде діяти в цей період, плюс 0,5 процентного пункту.
Також, додатковим договором сторонами встановлено графік погашення кредиту з з останнім платежем 27.07.2016 р. та останнім платежем за процентами -31.12.2012 р.
Згідно з пп. 1.2, 1.3 нової редакції кредитного договору виконання зобов'язань за ним забезпечується заставою простих іменних акцій, належних Міністерству фінансів України,, номінальною вартістю 53 713 750,00 грн., про що укладається окремий договір застави.
Як вбачається з вище наведеного, з моменту укладення додаткового договору № 2 від 19.02.2010 р. змінилися істотні умови кредитного договору, а саме: строк повернення кредиту (збільшено більше, ніж на 6,5 років з 28.12.2009 р. на 27.07.2016 р.), порядок виконання зобов'язання (встановлено графік погашення кредиту), розмір відсотків залежно від періоду. Таким чином, внаслідок зміни строку виконання основного зобов'язання значно збільшено розмір всього основного зобов'язання. Крім того, змінено майнового поручителя за основним договором.
Так, внаслідок укладення додаткової угоди № 2 від 19.02.2010 р. до кредитного договору від 16.02.2009 р. № 149/8 основне зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту в розмірі 48 500 000,00 грн. строком повернення не пізніше 28.12.2009 р. та сплати процентів за користування кредитом у розмірі 18,0 % річних щомісячно змінено новим зобов'язанням про повернення кредиту в розмірі 48 500 000,00 грн. у строк до 27.07.2016 р. зі сплатою процентів в розмірі: 18 % річних з 16.02.2009 р. по 27.07.2009 р., облікової ставки Національного банку України з 28.07.2009 р. по 27.07.2016 р. плюс 0,5 процентного пункту, в порядку, встановленому графіком погашення кредиту.
Згідно з положеннями ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про іпотеку” іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання третьої особи-1 за кредитним договором від 16.02.2009 р. № 149/8 було припинено внаслідок новації з моменту укладення додаткового договору № 2 від 19.02.2010 р.
Згідно з ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Отже, не може бути обтяжено майно особи, яка є її власником, без згоди цієї особи на таке обтяження.
У ч. 2 ст. 3 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст. 19 Закону України “Про іпотеку”, зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.
Договором іпотеки від 16.02.2009 р. прямо не передбачене збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням.
Суду першої інстанції не було надано доказів внесення змін в договір іпотеки від 16.02.2009 р., зокрема стосовно зміни основного зобов'язання. Державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою не здійснювалось, що учасниками провадження у справі не заперечується.
Додатковий договір № 3 до кредитного договору судом першої інстанції обгрунтовано не було прийнято в якості доказу, оскільки його було укладено між відповідачем та третьою особою-1 і позивач не був його учасником.
Таким чином колегія суду приходить до висновку ,що , волевиявлення позивача на обтяження власними земельними ділянками нового кредитного договору відсутне.
Згідно з договором іпотеки від 16.02.2009 р., витягом з Державного реєстру іпотек від 29.06.2010 р. № 27625307 та витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 17.06.2010 р. № 27508662 обтяження іпотекою існувало щодо основного зобов'язання з повернення кредиту, наданого у сумі 48 000 000,00 грн. строком повернення не пізніше 28.12.2009., сплати процентів за користування кредитом у розмірі 18,0 % процентів річних щомісячно в передостанній робочий день місяця до 13 години- за період з перше по останнє число поточного місяця, яке припинено з 19.02.2010 р.
З огляду на те, що зобов'язання Публічного акціонерного товариства “Родовід Банк” за кредитним договором було припинено з 19.02.2010 р. внаслідок новації, в кредитному договорі в новій редакції передбачено інший спосіб забезпечення основного зобов'язання, тобто позивач не надавав згоди забезпечувати нові зобов'язання третьої особи-1, а тому позивач та відповідач не укладали угод про внесення відповідних змін до договору іпотеки від 16.02.2009 р.
Виходячи з вищевикладеного, слід вважати, що зобов'язання позивача за договором іпотеки від 16.02.2009 р. є припиненими з 19.02.2010 р. Внаслідок припинення договору іпотеки від 16.02.2009 р., на підставі якого у відповідача виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання основного зобов'язання, з 19.02.2010 р. є припиненим таке право вимоги відповідача. Зважаючи на викладене, у Національного банку України відсутнє право вимоги за договором іпотеки від 16.02.2009 р до позивача з 19.02.2010 р. у зв'язку з цим позивач має право вимагати виключення записів про земельні ділянки, що є предметом іпотеки за договором іпотеки б/н від 16.02.2009 р. з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.
Як вбачається з матеріалів справи, листом № 60/10 від 30.06.2010 р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про виключення відповідних записів з Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Відповідачем не було вжито заходів щодо звільнення предмету іпотеки від заборон, накладених у зв'язку з укладенням договору іпотеки від 16.02.2009 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи витягом з Державного реєстру іпотек від 29.06.2010 р. № 27625307 та витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 17.06.2010 р. № 27508662.
Виходячи з норм ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена лише у випадку і порядку, встановлених законом. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Таким чином, обтяження земельних ділянок на підставі договору іпотеки від 16.02.2010 р., які були предметом іпотеки за цим договором та продовжує існувати після 19.02.2010 р., є незаконним обмеженням у здійсненні права власності та порушує права та інтереси позивача.
Порядок державної реєстрації іпотек регламентується Законом України “Про іпотеку”, Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 410 (далі -Тимчасовий порядок).
Процедура та підстави для внесення до Державного реєстру іпотек відомостей про виключення запису визначена п.п. 25-28 Тимчасового порядку.
Відповідно до п. 25 Тимчасового порядку після виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель зобов'язаний протягом десяти днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Реєстру з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису.
Згідно з п. 2 Тимчасового порядку реєстраторами реєстру іпотек є державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які здійснюють державну реєстрацію іпотек та вносять відомості про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.
Реєстр заборон діє на підставі Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 р. № 31/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.06.1999 р. за № 364/3657.
Відповідно до п. 1.4 Положення, державне підприємство ““Інформаційний центр” Міністерства юстиції України є адміністратором Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що має повний доступ до електронної бази даних і відповідає за її технічне та технологічне створення та ведення, матеріально-технічне та технологічне забезпечення, за збереження і захист даних, що містяться в Реєстрі заборон.
Згідно з п. 1.3 Положення, реєстраторами Реєстру заборон є державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу.
Крім того, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 34 Закону України ““Про нотаріат” накладення та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягають державній реєстрації є нотаріальною дією, що вчиняється нотаріусами.
Порядок зняття заборони відчуження нерухомого майна конкретно визначено пунктами 252 та 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5. Зокрема, при накладенні заборони щодо відчуження та зняття заборони щодо відчуження, нотаріус реєструє такі дії та робить відповідні відмітки в реєстрі (журналі) для реєстрації нотаріальних дій та в реєстрі (журналі) для реєстрації заборон щодо відчуження нерухомого майна та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів. Також нотаріус робить запис в Алфавітній книзі обліку реєстрації заборон відчуження нерухомого майна та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів. Після цього накладені заборони щодо відчуження та зняття заборони щодо відчуження підлягають обов'язковій реєстрації і в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна відповідно до Положення про Реєстр заборон.
Враховуючи вищенаведене, виключення з Державного реєстру іпотек запису про обтяження майна позивача іпотекою та з Єдиного реєстру заборон про зняття заборони може бути здійснено реєстратором -приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
Отже, позовні вимоги в частині зобов'язання Національного банку України подати до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. повідомлення про вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек обгрунтовано задоволені судом першої інстанції з урахуванням положень п. 25 Тимчасового порядку, затвердженого постановою КМУ № 410 від 31.03.2004р., та Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 року за № 31/5.
Виходячи з вище викладених обставин справи та норм чинного законодавства Київський апеляційно господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що до задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Інвестбудсервіс”.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку апеляційної інстанції третя особа 1 не довела вимог своєї апеляційної скарги, а тому вона не підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
1.Рішення господарського суду м. Києва від 21.08.2010 року у справі № 46/287 за позовом Публічного акціонерного товариства “Інвестбудсервіс» до Національного банку України та за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Родовід банк», Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та Державне підприємство «Інформаційний центр Міністерства юстиції України» про визнання припиненим договору іпотеки б/н від 16.02.2009 року. - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Родовід банк» - без задоволення.
2.Справу № 46/287 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
25.10.10 (відправлено)