01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.10.2010 № 33/26
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - не з"явився;
від відповідача - Кеда А.В. - довіреність № 744 від 06.08.2010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.03.2010
у справі № 33/26 ( .....)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод"
до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик"
про зміну кредитного договору № 089 від 28.12.2006 року
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2010 р. у справі №33/26 було відмовлено у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" (далі - ВАТ "Березанський комбікормовий завод", позивач) до Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (далі - ВАТ "КБ "Хрещатик", відповідач) про зміну кредитного договору № 089 від 28.12.2006 р.
Не погодившись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Позивач вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було порушено норми матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач апеляційні вимоги не визнав, зазначив, що вони є безпідставними та необгрунтованими, рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, прийняте за результатом повного та всебічного з'ясування обставин і документів, що мають значення для справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення - без змін.
Ухвалою від 06.08.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 06.10.2010 р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/4 від 05.10.2010 р. в зв'язку із зайнятістю судді Рєпіної Л.О. у розгляді справ у складі іншої судової колегії для розгляду справи № 33/26 призначено колегію у складі головуючого-судді Кондес Л.О., суддів Куровського С.В. (суддя-доповідач), Нєсвєтової Н.М.
06.10.2010 р. в судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове зворотне повідомлення. В зв'язку з вказаним та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі представника позивача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ч.І статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.І статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
28.12.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений генеральний кредитний договір № 089, відповідно до умов якого кредитор встановлює позичальнику ліміт кредитних операцій у розмірі 5 400 000,00 грн. терміном на 36 місяців з 28 грудня 2006 року по 28 грудня 2012 року, в межах якого здійснюються кредитні операції в гривні за окремими кредитними договорами, що будуть укладені в рамках цієї угоди, в порядку та на умовах, передбачених цією угодою та договорами. При цьому договори є невід'ємною частиною цієї угоди.
До генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 року були внесені зміни № 1 від 27.12.2007 року, № 2 від 28.02.2008 року, № З від 01.07.2008 року.
Також до генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 року додатком № 1 укладений кредитний договір № 089/1 від 28.12.2006 року зі змінами до нього № 1 від 28.03.2007 року, № 2 від 28.08.2007 року, № 3 від 27.12.2007 року, № 4 від 28.02.2008 року, № 5 від 01.07.2008 року, № 6 від 28.08.2008 року. Відповідно до умов цього договору відсоткова ставка за користування кредитом становила 19 %.
Також до генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 року додатком № 2 укладений кредитний договір № 089/2 від 28.12.2006 року зі змінами до нього № 1 від 28.03.2007 року, № 2 від 28.08.2007 року, № 3 від 28.02.2008 року, № 4 від 01.07.2008 року, № 5 від 28.08.2008 року вносились зміни. Відповідно до умов цього договору відсоткова ставка за користування кредитом становила 19 %.
Вищеназваними додатками до генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 року та додатку до нього № 1 (кредитний договір № 089/1 від 28.12.2006 року), а також додатку до нього № 2 (кредитний договір № 089/2 від 28.12.2006 року) змінювалась відсоткова ставка та графік погашення кредиту.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем та надав кредитні кошти у повному обсязі.
Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.
Відповідно до п. 9.З. генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 року позичальник має право звертатися до кредитора з клопотанням про зміну відсоткової ставки за користування кредитними коштами, а також порядку погашення кредиту (його частини).
За твердженням представника позивача на момент укладення генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 року сторони не могли передбачити виникнення світової фінансової кризи, відсутності коштів та падіння цін на світовому ринку і як наслідок, неотримання позивачем прибутку за надані послуги у тих обсягах, на які він розраховував.
Такими істотними обставинами, на думку представника позивача є зниження обсягів виробництва і виникнення великої дебіторської заборгованості, порушення економічних зв'язків внаслідок світової фінансової кризи, падіння цін на ринку зерна, що не дає змоги позивачеві своєчасно та в повному обсязі розрахуватись з відповідачем відповідно до графіків погашення кредиту. У зв'язку з істотною зміною обставин, тому позивач пропонує внести зміни до генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 року.
Відповідно ч. 1 до статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У зв'язку з вищевикладеними обставинами, зважаючи на істотні зміни умов договору, листом № 94 від 15.10.2009 року позивач звернувся до відповідача з проханням відстрочити виплату кредитних коштів та відсотків за користування кредитом до 28.03.2011 року та змінити процентну ставку з 25 % на 19 % мотивуючи зазначене прохання обставинами, що виникли незалежно від боржника, а саме: посушливим літом 2007 року, ціновою політикою, яка практично скасувала замовлення на поставку продукції, яку виробляє завод, та світовою фінансовою кризою.
Листом № 21/22-08/3780 від 22.10.2009 року відповідач повідомив позивачеві, що оскільки позивач не виконав попередніх домовленостей по погашенню заборгованості, банк (відповідач) не погоджується з пропозицією позивача.
Відповідно до ч. 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч. 2 статті 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Відповідно до ч. З статті 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Відповідно до ч. 2 статті 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Відповідно до ч. З статті 188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
За твердженням представник позивача, викладеним у письмових поясненнях, які знаходяться в матеріалах справи, ЗО січня 2009 року відповідачем було запропоновано зміни до кредитного договору № 089/1 та 089/2 датовані 28.08.2008 року, які відповідач підписав та відповідно до яких змінено графік погашення кредиту. Також представник позивача вказує, що неодноразово звертався до відповідача з проханням внести зміни до кредитного договору та відстрочити погашення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом.
Ну думку позивача внесення змін до кредитного договору створить умови позивачеві для відновлення платоспроможності та забезпечить відновлення платежів за кредитом.
Представник позивача просить внести зміни до генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 року, а саме в п. 1.5. та змінити відсоткову ставку в гривні на 19 % річних та 10.2; до додатку № 1 (кредитний договір № 089/1 від 28.12.2006 року), а саме п. 1.З. в частині строків сплати нарахованих відсотків, в п 2.2. -повернення кредиту згідно встановленим позивачем графіку; додатку № 2 (кредитний договір № 089/2 від 28.12.2006 року), а саме п. 1.3. , в частині строків сплати нарахованих відсотків, в п. 2.2. -повернення кредиту згідно встановленим позивачем графіку; шляхом укладення угод в зазначених позивачем редакціях та доповнити договір п. 4.З. в зазначеній позивачем редакції та зобов'язати відповідача укласти з позивачем додаток № 089/03 щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами за лютий-вересень 2009 року відповідно до графіку, запропонованого позивачем, у зазначеній позивачем редакції.
За твердженням представника відповідача, за клопотаннями позивача у генеральний кредитний договір № 089 від 28.12.2006 року та додатку до нього № 1 (кредитний договір № 089/1 від 28.12.2006 року), а також додатку до нього № 2 (кредитний договір № 089/2 від 28.12.2006 року) неодноразово вносились зміни у графіки повернення кредитних коштів та пролонгація строків повернення кредитів.
Так, до кредитного договору № 089/1 від 28.12.2006 року вносились зміни № 1 від 28.03.2007 року та № 2 від 28.08.2007 року, відповідно до яких вносились зміни у графік повернення кредитів без зміни кінцевого терміну повернення; № 3 від 27.12.2007 року - згідно з якими здійснена відстрочка повернення кредитних коштів до 28.02.2008 року із підвищення відсоткової ставки та встановленням її у розмірі 19,5 % річних; № 4 від 28.02.2008 року -відповідно до яких здійснена пролонгація повернення кредитних коштів до 28.12.2012 року та встановлений навий графік погашення кредиту частинами; № 5 від 01.07.2008 року - відповідно до яких підвищена відсоткова ставка та встановлено відсоткову ставку у розмірі 25 % річних; № 6 від 28.08.2008 року -згідно з яким перенесений строк початку погашення кредитних коштів на 28.02.2009 року.
Також, до кредитного договору № 089/2 від 28.12.2006 року вносились зміни № 1 від 28.03.2007 року, № 2 від 28.08.2007 року, № 3 від 28.02.2008 року -відповідно до яких вносились зміни у графік повернення кредитів та здійснена пролонгація повернення кредитних коштів до 28.12.2012 року; № 4 від 01.07.2008 року - відповідно до яких та підвищена відсоткова ставка до 25 % річних; № 5 від 28.08.2008 року - згідно з яким перенесений строк початку погашення кредитних коштів на 28.02.2009 року.
Відповідно до ч. 1. статті 1056- 1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 2. статті 1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.
Таким чином, виходячи з наведеного вище, відповідач йшов на зустріч позивачеві та змінював строки повернення кредиту та переносив початок повернення кредиту. Слід зазначити, що відсоткова ставка встановлена за погодженням сторін, що підтверджується підписаними обома сторонами змінами до вищеназваних договорів без будь-яких застережень.
Відповідно до ч. 2 статті 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, оскільки, позивач не довів, що настали істотні зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, тому вимога позивача щодо внесення змін до генерального кредитного договору № 089 від 28.12.2006 року, а саме п. 1.5. та 10.2; до додатку № 1 (кредитний договір № 089/1 від 28.12.2006 року), а саме п. 1.З., 2.2.; додатку № 2 (кредитний договір № 089/2 від 28.12.2006 року), а саме п. 1.З., 2.2., шляхом укладення угод в зазначених позивачем редакціях та доповнити договір п. 4.З. в зазначеній позивачем редакції та зобов'язати відповідача укласти з позивачем додаток № 089/03 у зазначеній позивачем редакції є необгрунтованого та такою, що не підлягає задоволенню.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не було надано належних доказів на підтвердження викладеного в позові, тому, суд першої інстанції вірно визначив вимоги позивача як необгрунтовані і такі, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно і всебічно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушення норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення відсутні, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Березанський комбікормовий завод" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2010 р. в справі № 33/26 - без змін.
Справу № 33/26 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
22.10.10 (відправлено)