01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.10.2010 № 10/47
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача за первісним позовом - не з'явився
від відповідача за первісним позовом - Собінов С.В. - представник за дов. №199D/2010 від 07.06.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.07.2010
у справі № 10/47 ( .....)
за позовом Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України
до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
про стягнення заборгованості
за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»
до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України
про стягнення 1 233 691,20 грн.
Суть рішення і апеляційної скарги:
У квітні 2010 року Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАПУ) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» про стягнення 499 845,07 грн. боргу, у тому числі надлишково перерахованих коштів в сумі 286 955,47 грн. та коштів за повернуті невикористані книжки МДП в сумі 212 889,60 грн.
У липні 2010 року відповідачем було подано зустрічний позов про стягнення з АсМАПУ 1 233 691,20 грн. боргу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.07.2010 року у справі № 10/47 (суддя - Котков О.В.) первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України 499 845,07 грн., у тому числі перерахованих надлишково коштів в сумі 286 955,47 грн. та коштів за повернуті невикористані книжки МДП в сумі 212 889,60 грн., 4 998,45 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у первісному позові в повному обсязі, визнати право ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на отримання належної звітності за листопад 2008 року відповідно до умов договору-доручення № 000/07-0070 від 27.12.2007 року та зобов'язати позивача за первісним позовом надати таку звітність, визнати право ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на отримання страхової премії за грудень 2008 року відповідно до умов вищевказаного договору, визнати недійсним договір-доручення № 3.115-00-08 від 01.12.2008 року, зокрема в частині його чинності в період грудня 2008 року, стягнути з Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України на користь ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» заборгованість у сумі 919 396,80 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2010 року апеляційну скаргу у справі № 10/47 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.09.2010 року.
Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2010 року № 01-23/1/1 «Про зміну складу колегії суддів» у зв'язку з виробничою необхідністю були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 10/47 колегії суддів у складі: Коротун О.М. - головуючий суддя, суддів Кондратова І.Д., Кропивної Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2010 року на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи № 10/47 відкладено до 29.09.2010 року.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 року № 01-23/1/2 «Про зміну складу колегії суддів» були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 10/47 колегії суддів у складі: Коротун О.М. - головуючий суддя, суддів Кондратова І.Д., Поляк О.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 року на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи № 10/47 відкладено до 20.10.2010 року.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2010 року № 01-23/1/2 «Про зміну складу колегії суддів» були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 10/47 колегії суддів у складі: Коротун О.М. - головуючий суддя, суддів Кропивна Л.В., Поляк О.І.
19.10.2010 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником позивача за первісним позовом було подано відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У судове засідання 20.10.2010 року з'явився лише представник відповідача за первісним позовом, представник позивача за первісним позовом не з'явився, проте через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 20.10.2010 року подав клопотання про відкладення розгляду справи на десять днів.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення, з огляду на наступне. В силу ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, разом з тим, остання була постановлена 27.08.2010 року, однак клопотання про продовження вказаного строку позивачем заявлено не було. У вказаному клопотанні позивач за первісним позовом, як на підставу відкладення розгляду справи, посилається на термінове службове відрядження свого повноважного представника, не додаючи при цьому жодних доказів на підтвердження такого відрядження. Крім того , як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.10.2010 року № 12705976, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 року була отримана АсМАПУ 07.10.2010 року, а відтак остання не була позбавлена можливості направити в судове засідання 20.10.2010 року іншого повноважного представника. До того ж, вищевказаною ухвалою Київського апеляційного господарського суду доводилося до відома сторін, що нез'явлення їх повноважних представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, Київський апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.12.2007 року між АсМАПУ (позивач) та ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» (відповідач) було укладено договір-доручення № 000/07-0070 про надання агентських послуг по страхуванню (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання з надання фізичним та юридичним особам страхових послуг від імені відповідача шляхом укладання договорів страхування.
Протягом дії договору на підтвердження факту належного виконання обов'язків позивачем та відповідачем були підписані акти виконаних робіт №№ 01 - 10 за період з січня по жовтень 2008 року відповідно.
Акт виконаних робіт № 11 за період з 01.11.2008 року по 31.03.2009 року відповідачем підписаний не був.
На виконання п. 4.3 договору позивач перерахував на користь відповідача протягом січня - листопада 2008 року страхову премію в розмірі 15 785 358,67 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про перерахування коштів ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» за січень - листопад 2008 року АсМАПУ із посиланням на номери та дати відповідних платіжних доручень, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.
Встановивши вказані обставини справи, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про сплату позивачем за первісним позовом на користь відповідача на виконання умов договору за період з січня по листопад 2008 року страхової премії в сумі 15 498 403,20 грн. та про отримання відповідачем від позивача за первісним позовом в цей період надлишково перерахованих коштів в сумі 286 955,47 грн.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з урахуванням наданого апелянтом до суду апеляційної інстанції акта виконаних робіт за листопад 2008 року, підписаного ним 21.09.2010 року, та вважає, що останній зобов'язаний у відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України повернути позивачу безпідставно отримані кошти в сумі 286 955,47 грн.
Однак, колегія суддів зазначає, що відмовивши в зустрічному позові та стягнувши з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь АсМАПУ 212 889,60 грн. боргу, місцевий господарський суд дав не правильну оцінку фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим припустився порушення норм матеріального права.
Так, судом встановлено, що позивач має статус Гарантійного об'єднання в розумінні Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, згода на обов'язковість якої для України надана Законом України “Про участь України у Митній конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП 1975 року)” від 15.07.1994 р. № 117/94-ВР (надалі -Конвенція МДП) і є гарантом перед Міжнародною спілкою автомобільного транспорту щодо відповідальності українських та іноземних автоперевізників у зв'язку із застосуванням ними на території України книжок МДП відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.1993 р. № 572 “Про заходи щодо забезпечення функціонування в країні системи міжнародних автомобільних вантажів із застосуванням книжки МДП”.
Згідно з преамбулою Конвенції МДП договірні сторони погоджуються з умовами Конвенції, бажаючи сприяти полегшенню міжнародного перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами, вважаючи, що поліпшення умов перевезень є одним з істотних факторів розвитку співробітництва між ними, висловлюючи на користь спрощення і гармонізації адміністративних, зокрема прикордонних, формальностей в галузі міжнародних перевезень.
Відповідно до ст. 6 Конвенції МДП кожна з договірних сторін може, встановивши для цього відомі гарантії та на відомих умовах, надавати деяким об'єднанням право видавати безпосередньо або при посередництві об'єднань, що є їхніми кореспондентами, книжки МДП і надавати гарантії.
Об'єднання може бути визнано в даній країні тільки за умови, що надана їм гарантія покриває також відповідальність, прийняту ним на себе в цій країні у зв'язку з операціями, що провадяться із застосуванням книжок МДП, виданих іноземними об'єднаннями, що входять до міжнародної організації, до складу якої входить і дане об'єднання.
В силу ст. 7 вказаної Конвенції бланки книжок МДП, що направляються гарантійним об'єднанням іноземними гарантійними об'єднаннями, що є їхніми кореспондентами, або міжнародними організаціями, які звільняються від сплати ввізних і вивізних мита і зборів і не піддаються при ввезенні і вивезенні будь-яким заборонам або обмеженням.
Статтею 8 вказаної Конвенції закріплено, що гарантійне об'єднання бере на себе зобов'язання сплачувати належні ввізні або вивізні мито і збори, а також будь-які відсотки за прострочення, які можуть належати відповідно до митних законів і правил країні, в якій виявлено порушення у зв'язку з операцією МДП. Гарантійне об'єднання зобов'язується сплачувати згадані вище суми в порядку солідарної відповідальності разом з особами, з яких належать ці суми.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Конвенції МДП гарантійне об'єднання стає відповідальним стосовно компетентних органів країни, у якій розташовано митницю місця відправлення, з моменту прийняття книжки МДП цією митницею для оформлення. В наступних країнах, по території яких продовжується перевезення вантажів з дотриманням процедури МДП, ця відповідальність починається з моменту ввезення вантажу або, якщо операція МДП призупиняється відповідно до положень пунктів 1, 2 ст. 26 Конвенції МДП, -з моменту прийняття книжки МДП для оформлення митницею, у якій операція МДП поновлюється.
Як вбачається з матеріалів справи, перевізники, з якими позивач укладав договори страхування від імені та в інтересах відповідача, страхували ризик виникнення відповідальності за порушення ними зобов'язань, передбачених Конвенцією МДП, на користь Міжнародної спілки автомобільного транспорту. Зазначене відображено в пунктах 1, 12 -12.3.3 договору страхування відповідальності автоперевізника -учасника АсМАП України перед Міжнародною Гарантійною Ланкою, що виникає в результаті використання книжок МДП, зразок якого був наданий відповідачем позивачу на виконання умов договору-доручення.
За приписами ст. 305 Господарського кодексу України відносини, що виникають при здійсненні комерційного посередництва (агентської діяльності) у сфері господарювання, регулюються цим Кодексом, іншими прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, що визначають особливості комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.
У частині, не врегульованій нормативно-правовими актами, зазначеними у цій статті, до агентських відносин можуть застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, якими регулюються відносини доручення.
Частиною 1 ст. 295 вказаного Кодексу комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 297 Господарського кодексу України за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.
Частиною 2 вказаної норми закріплено, що агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.
Згідно ст. 299 Господарського кодексу України суб'єкт, якого представляє комерційний агент, має право довірити комерційне посередництво також іншим суб'єктам, повідомивши про це агента, а агент має право здійснювати комерційне посередництво також для інших суб'єктів господарювання, якщо інтереси суб'єктів, яких представляє комерційний агент, не є суперечливими у питаннях, для вирішення яких запрошений цей агент.
У разі монопольних агентських відносин комерційний агент, що представляє суб'єкта господарювання, не має права здійснювати комерційне посередництво для інших суб'єктів у межах, передбачених агентським договором.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, АсМАПУ як комерційний агент, в порушення вимог вищевказаної норми, здійснювала комерційне посередництво суб'єктів господарювання, а саме: ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» та ЗАТ «Перша страхова компанія», інтереси яких є суперечливими в питаннях, для вирішення яких був запрошений позивач.
Так, в період дії договору-доручення № 000/07-0070, а саме 01.12.2008 року між ЗАТ «Перша страхова компанія» (страховик) та АсМАПУ (агент) укладено договір-доручення № 3.115-00-08 про надання агентських послуг по страхування (далі - договір-2), згідно з п. 1.1 якого страховик доручає, а агент приймає на себе обов'язки по наданню фізичним і юридичним особам страхових послуг шляхом укладання договорів страхування від імені та за дорученням страховика.
У п. 1.2 договору-2 страховик уповноважує агента від його імені та за дорученням укладати договори страхування з видів страхування, вказаних в додатку, який є невід'ємною частиною цього договору.
Так, згідно додатку № 1 до договору-2 таким видом страхування є добровільне страхування відповідальності автоперевізника - учасника АсМАПУ перед Міжнародною Гарантійною Ланкою, що виникає в результаті використання книжок МДП.
З огляду на наведене колегія суддів погоджується з доводами апелянта про наявність у позивача обов'язку укладати договори страхування із перевізниками з використання книжок МДП виключно від імені та в інтересах відповідача в період дії договору-доручення № 000/07-0070: з 27.12.2007 року по 31.12.2008 року.
Крім того, постановою КМУ від 24 липня 1993 р. N 572 «Про заходи щодо забезпечення функціонування в країні системи міжнародних автомобільних перевезень вантажів із застосуванням книжки МДП» Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України надано повноваження бути гарантом перед Міжнародною спілкою автомобільного транспорту щодо відповідальності українських та іноземних автоперевізників у зв'язку із застосуванням ними на території України книжок МДП, а відтак позивач не мав права здійснювати комерційне посередництво для інших суб'єктів у межах, передбачених агентським договором.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач, заперечуючи проти вимог зустрічного позову, стверджував, що не отримував протягом грудня 2008 року страхові платежі від страхувальників, і відповідно до п. 4.3 договору-доручення не мав обов'язку щодо перерахування страхової премії на користь відповідача за вказаний період.
Таким чином, позивач в грудні 2008 року не укладав з перевізниками договорів страхування з використання книжок МДП в інтересах та від імені відповідача.
Комерційний агент несе відповідальність у повному обсязі за шкоду, заподіяну суб'єкту, якого він представляє, внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків, якщо інше не передбачено агентським договором (ч. 1 ст. 303 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 вказаного Кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Аналогічні положення закріплені й у Цивільному кодексу України. Зокрема, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ст. 623 вказаного Кодексу).
В силу ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Проаналізувавши наведені норми та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що внаслідок укладення та виконання в період дії договору-доручення № 000/07-0070 від 27.12.2007 року іншого договору-доручення про надання агентських послуг зі страхування № 3.115-00-08 від 01.12.2008 року з іншим страховиком - ЗАТ «Перша страхова компанія», з вини позивача відповідач був позбавлений того, на що розраховував, якби доручення було виконано комерційним агентом належним чином, в інтересах і на користь відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: акта виконаних робіт за грудень 2008 року, підписаного повноважними представниками позивача і ЗАТ «Перша страхова компанія» 05.01.2009 року та скріпленого їх печатками, на виконання вказаного договору позивач в період з 01.12.2008 року укладав договори добровільного страхування відповідальності автоперевізника - учасника АсМАПУ перед Міжнародною Гарантійною Ланкою, що виникає в результаті використання книжок МДП, від імені та за дорученням ЗАТ «Перша страхова компанія».
Так, згідно вказаного акта та звіту про премії за період з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року (додаток до договору № 3.115-00-08) отримана страхова премія за вирахуванням повернутих книжок МДП у грудні 2008 року складала 1 021 552,00 грн., розмір агентської винагороди (10 %) становив 919 396,80 грн.
При цьому, зі звіту вбачається, що агентом в інтересах ЗАТ «Перша страхова компанія» була видана 18 251 книжка МДП, з яких 9 повернуто, що були отримані з 01.12.2008 року, та 1 542, що були отримані до 01.12.2008 року.
Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони протягом існуючих між ними правовідносин з надання агентських послуг страхування в частині повернення страхових платежів перевізникам за повернуті позивачу невикористані книжки МДП застосовували умови, зазначені у договорі-доручення та актах виконаних робіт до нього за період з січня 2008 року по листопад 2008 року, та не мали взаємних претензій за вказаний період, колегія суддів дійшла висновку, що страхова премія відповідача за грудень 2008 року формується з страхових платежів страхувальників, отриманих позивачем внаслідок укладення із страхувальниками договорів страхування на підставі договору-2 за мінусом комісійної винагороди (10%) та повернутих невикористаних книжок МДП в цьому місяці, яка становить 841 680,00 грн.
Оскільки зі змісту зустрічних позовних вимог вбачається, що відповідач просив стягнути кошти в сумі 1 233 691,20 грн. за грудень 2008 року, які б він отримав за умови виконання договору позивачем, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність заборгованості, як такої, що не виникла за вказаний період, не врахувавши при цьому підстав та суті зустрічних позовних вимог, а також змісту зобов'язань сторін за договором.
За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням, підстави виникнення якого встановлені ст. 11 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Обов'язок комерційного агента, в силу ч. 3 ст. 1006 ЦК України у поєднанні із ч. 2 т. 305 ГК України, становить , зокрема, негайна передача довірителеві всього одержаного агентом у зв'язку виконанням доручення.
Фактичними підставами (фактичним обставинами) зустрічного позову були вказані: неправомірна відмова комерційного агента від виконання агентського договору в інтересах відповідача та здійснення ним в період дії договору з відповідачем комерційного посередництва для інших суб'єктів господарювання , інтереси яких конкурували з інтересами відповідача.
Таким чином, допущене порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності було правоутворюючим фактом виникнення прав відповідача на відшкодування збитків (сплати коштів) , завданих повіреному за вказаних вище обставин і на підставі ст. 224 ГК України.
З огляду на викладене, вимога Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 841 680,00 грн.
Щодо вимоги позивача за первісним позовом про стягнення коштів за повернуті книжки МДП за період з грудня 2008 року по березень 2009 року в сумі 212 889,60 грн., а саме: грудень 2008 року - 1 542 книжки на суму 77 716,80 грн.; січень 2009 року - 2 012 книжки на суму 101 404,80 грн.; лютий 2009 року - 595 книжок на суму 19 988,00 грн.; березень 2009 року - 75 книжок на суму 3 780,00 грн., слід зазначити, що оскільки, як вбачається з пояснень позивача, перевізники отримували книжки МДП від нього неодноразово і страхували ідентичні ризики у зв'язку із отриманням кожної нової книжки МДП шляхом внесення відповідного страхового платежу на підставі існуючого договору страхування і не вимагали повернення страхових платежів за невикористані книжки МДП, останні зараховувалися позивачем в рахунок оплати страхових платежів, пов'язаних із використанням нових книжок МДП, отриманих перевізниками від позивача, а також за відсутності погодженого і підписаного двостороннього акта за цей період, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про погоджену і підтверджену кількість повернутих книжок МДП за період з грудня 2008 року по березень 2009 року, а відтак вказана вимога задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Таким чином, вимоги апелянта про визнання права ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на отримання належної звітності за листопад 2008 року відповідно до умов договору-доручення № 000/07-0070 від 27.12.2007 року та зобов'язання позивача за первісним позовом надати таку звітність, визнання права ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на отримання страхової премії за грудень 2008 року відповідно до умов вказаного договору, про визнання недійсним договору-доручення № 3.115-00-08 від 01.12.2008 року, зокрема в частині його чинності в період грудня 2008 року, є самостійними вимогами, які не були предметом розгляду в цій справі в суді першої інстанції, а відтак колегією суддів не приймаються до уваги.
Крім того, колегія суддів також не приймає до уваги зменшений в апеляційній скарзі розмір зустрічних позовних вимог на підставі вищезазначеної норми.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва - частковому скасуванню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно розміру задоволений позовних вимог.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2010 року у справі № 10/47 скасувати частково.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
„ 1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” (01601, м. Київ, вул. П. Орлика, 24/1, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідентифікаційний код юридичної особи 20113829) на користь Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 16307261) 286 955,47 грн. надлишково перерахованих коштів 2 869,55 грн. державного мита та 135,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині первісного позову відмовити.
3. Зустрічний позов задовольнити частково.
4. Стягнути з Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 16307261) на користь Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” (01601, м. Київ, вул. П. Орлика, 24/1, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідентифікаційний код юридичної особи 20113829) 841 680,00 грн. збитків, 8 461,80 грн. державного мита та 161,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині зустрічного позову відмовити”.
3. Стягнути з Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Машинобудівників, буд. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 16307261) на користь Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” (01601, м. Київ, вул. П. Орлика, 24/1, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідентифікаційний код юридичної особи 20113829) 4 230,90 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи № 10/47 скерувати до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Головуючий суддя
Судді