01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.10.2010 № 30/153
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
За участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Василенко Г.А (за довіреністю)
від прокуратури Київської області : не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Медіа-Інвест"
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.07.2010
у справі № 30/153 ( .....)
за позовом Першого заступнику прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації
до ТОВ "Медіа-Інвест"
про визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки
У травні 2010 року Перший заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю„Медіа-Інвест” про :
- визнання недійсним Договору про встановлення права користування земельною ділянкою, що розташована на автомобільній дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанськ, км 33+350 (ліворуч) поза межами населеного пункту загальною площею 3 га, нормативна грошова оцінка якої становить 1246800 грн., для забудови (про встановлення суперфіцію), укладений 10.12.08. між Бориспільською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест»;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест» повернути державі в особі Бориспільської районної державної адміністрації земельну ділянку, що розташована на автомобільній дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанськ, км 33+350 (ліворуч) поза межами населеного пункту загальною площею 3 га, нормативна грошова оцінка якої становить 1246800 грн., на підставі Договору від 10.12.08.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача відсутня технічна документація із землеустрою, наявність із змісту спірного договору посилання на незаконне розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації. Крім того, при укладанні спірного договору суперфіцію не дотримано порядок, передбачений Земельним кодексом України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 30/153 позовні вимоги Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва у справі №30/153 від 08.07.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В своїй апеляційній скарзі , відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи.
Представник позивача та представник від прокуратури Київської області в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача та представника від прокуратури Київської області , за наявними у справі доказами.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне:
Як свідчать матеріали даної справи, за наслідком проведеної Прокуратурою Київської області перевірки законності встановлення права користування ТОВ «Медіа-Інвест» земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) було встановлено, що 13.05.08р. Службою автомобільних доріг Київської області Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест» було видано дозвіл на розміщення об'єкта сервісу на земельній ділянці, що розташована на автомобільній дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанськ, км 33+350 (ліворуч) поза межами населеного пункту загальною площею 3 га.
Служба автомобільних доріг Київської області звернулась 20.08.08р. до Бориспільської районної державної адміністрації з листом про припинення права постійного користування зазначеною вище земельною ділянкою зі складу земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації № 5788 від 03.09.08. надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування вищевказаною земельною ділянкою з наступною її передачею до земель запасу Гірської сільської ради Бориспільського району.
Розробивши вказаний проект землеустрою ТОВ «Медіа-Інвест» звернулось до Бориспільської районної державної адміністрації з листом про надання земельної ділянки у користування для забудови (суперфіцій).
29.09.08р. відповідач отримав відмову Бориспільської районної державної адміністрації в наданні спірної земельної ділянки у користування для забудови (суперфіцій), в зв'язку з чим звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації про визнання недійсною відмови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 29.09.08р. № 7-46-2698 щодо незадоволення клопотання ТОВ «Медіа-Інвест» в наданні земельної ділянки у користування для забудови (суперфіцій), площею 3,0 га, розташованої вздовж автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанськ; та зобов'язання Бориспільської районної державної адміністрації Київської області видати розпорядження про надання ТОВ «Медіа-Інвест»зазначеної вище земельної ділянки у користування для забудови площею 3,0 га, розташованої вздовж автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанськ.
Рішенням господарського суду Київської області від 09.10.08. у справі № 6/556-08 позов ТОВ «Медіа-Інвест» було задоволено повністю.
На виконання зазначеного вище рішення господарського суду Київської області від 09.10.08р. у справі № 6/556-08 Бориспільською районною державною адміністрацією 20.10.08р. було видано розпорядження № 6476, яким ТОВ «Медіа-Інвест» зазначену вище спірну земельні ділянку надано для забудови на умовах договору суперфіцію.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Київської області від 09.10.08р. у справі № 6/556-08 було зобов'язано Бориспільську районну державну адміністрацію Київської області видати розпорядження про надання ТОВ «Медіа-Інвест»спірної земельної ділянки у користування для забудови (на праві суперфіцій) із земель запасу державної власності, розташованої вздовж автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанськ, км 33+350 (ліворуч) на території Гірської сільської ради, загальною площею 3,0 га.
Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області на виконання рішення господарського суду Київської області від 09.10.08р. у справі № 6/556-08 було видано розпорядження № 6476 від 20.10.08. «Про надання земельної ділянки для забудови на умовах договору суперфіцію Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест», відповідно до якого відповідачу було надано земельну ділянку для забудови на умовах договору суперфіцію із земель запасу державної власності, розташованої вздовж автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 33+350 (ліворуч) на території Гірської сільської ради, загальною площею 3,0 га.
10.12.08р. між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (Власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Девелопмент АГ»(Землекористувач) укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (про встановлення суперфіцію), відповідно до умов якого власник земельної ділянки надає право забудови останньої (суперфіцій) землекористувачу, а землекористувач забезпечує виконання, отриманого за цим договором права забудови зазначеної земельної ділянки.
Згідно п. 1.2 договору від 10.12.08., власник передає, а землекористувач приймає в строкове користування для будівництва Об'єкту земельну ділянку цільового призначення: для будівництва комплексу дорожнього сервісу, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, за межами села Гора вздовж автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 33+350 (ліворуч) загальною площею 3,0 га.
Однак, постановою Вищого господарського суду України від 29.09.09р. у справі № 6/556-08 рішення господарського суду Київської області від 09.10.08р. у справі № 6/556-08 скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.09. провадження у справі № 6/556-08-9/258-09 припинено, в зв'язку з відмовою ТОВ «Медіа-Інвест» від позову.
За вказаних обставин, встановлено, що розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 6476 від 20.10.08р. «Про надання земельної ділянки для забудови на умовах договору суперфіцію Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест» було видано на підставі скасованого постановою Вищого господарського суду України від 29.09.09р. у справі № 6/556-08 рішення господарського суду Київської області від 09.10.08. у справі № 6/556-08.
Крім того, при укладенні спірного договору від 10.12.08р. не було дотримано порядку, передбаченого Земельним кодексом України.
У відповідності до ч. 1 ст. 102-1 Земельного кодексу України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 413 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.
За своєю юридичною природою право користування чужою земельною ділянкою для забудови необхідно розглядати у земельних правовідносинах як одне з обтяжень земельної ділянки, яка належить фізичним чи юридичним особам на праві власності. Це право стосується земельної ділянки щодо її функціонального використання без зміни основного цільового призначення. Таке право набувається з метою забезпечення інтересів третіх осіб у такій ділянці в порядку, передбаченому договором, а також поєднується з правами третіх осіб на цю ділянку, що ускладнює, утруднює, перешкоджає власнику вільно здійснювати свої правомочності, накладає на власника тягар зайвих обов'язків, пов'язаних з використанням такої ділянки чи з необхідністю звільнення земельної ділянки від обмежувальних умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій»встановлено, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Як свідчать матеріли справи, при передачі відповідачу в користування на умовах суперфіцію спірної земельної ділянки, її межі вже були визначені, а цільове призначення земельної ділянки не змінилось, а тому укладенню спірного Договору від 10.12.08р. суперфіцію мало передувати розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Технічна документація відповідачем не замовлялась та відповідно не розроблялась.
В даному випадку, технічна документація повинна була бути невід'ємною частиною спірного Договору від 10.12.08р.
Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
У відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Враховуючи те, що рішення господарського суду Київської області від 09.10.08р. у справі № 6/556-08, на підставі якого було видано розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 6476 від 20.10.08. «Про надання земельної ділянки для забудови на умовах договору суперфіцію Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест», було скасовано , а також враховуючи відсутність розробленої технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування спірною земельною ділянкою, колегія вважає , що договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (про встановлення суперфіцію) від 10.12.08р., укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (Власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест», підлягає визнанню недійсним.
За таких обставин, колегія прийшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обґрунтованим , законним та визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010р. у справі №30/153 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Медіа-Інвест” залишити без задоволення.
3.Матеріали справи №30/153 повернути до господарського суду міста Києва.
4.Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
21.10.10 (відправлено)