01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.10.2010 № 19/106-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Горкуш Ю.М. дов. б/н від 01.03.2010 року
від відповідача : Ларіонова О.О. дов. б/н від 13.10.2010 року
Дусь Ю.В. дов. б/н від 01.03.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Термінал Бровари"
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.09.2010
у справі № 19/106-10 ( .....)
за позовом ЗАТ "Українські вантажні кур"єри"
до ТОВ "Термінал Бровари"
про розірвання попереднього договору оренди та сплату штрафу
На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Закритого акціонерного товариства «Українські вантажні кур'єри» про розірвання попереднього договору оренди та сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» штрафу в розмірі 16 817 718 грн. 00коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за попереднім договором оренди від 30.07.2009р., (надалі Попередній договір), що є підставою для розірвання такого договору та стягнення з відповідача суми штрафу, встановленого в п.11.2. Попереднього договору.
Користуючись правами, наданими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, 16.08.2010р. представник позивача подав до суду заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку з частковою сплатою відповідачем штрафу в сумі 7 990 300 грн. 00 коп., просив стягнути з останнього штраф в розмірі 8 827 418 грн. 70 коп. В іншій частині позовні вимоги залишились незмінними.
Рішенням господарського суду Київської області від 20.09.2010р. у справі №19/106-10 позов задоволено частково, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» стягнуто на користь Закритого акціонерного товариства «Українські вантажні кур'єри» 8 827 418 грн.70 коп. збитків, 25 500 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вищезазначене рішення господарського суду обґрунтовано тим, що через істотне порушення відповідачем умов Попереднього договору, яке полягає в неукладенні основного договору оренди та непереданні логістичного комплексу в оренду позивачу у встановлені терміни, позивач був позбавлений того, на що розрахував. В свою чергу, це є підставою для розірвання Попереднього договору відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача вищезазначених збитків.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові Закритого акціонерного товариства «Українські вантажні кур'єри» відмовити.
Апеляційна скарга, з урахуванням поданих представником відповідача пояснень, обґрунтована тим, що рішення господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з незастосуванням норм матеріального права, які підлягали до застосування до спірних відносин, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Відповідач вважає, що суд не застосував норму ч.3. ст.635 Цивільного кодексу України, яка підлягала застосуванню до спірних правовідносин, адже неможливо розірвати Попередній договір, зобов'язання за яким є припиненими на підставі зазначеної норми. Крім того, судом першої інстанції не надано оцінки факту прострочення саме позивачем виконання умов п.3.1.2. та п.п.1 п.2.1. Попереднього договору щодо надання ним належним чином оформленої Корпоративної гарантії 2 та Банківської гарантії 1, що є обов'язковою умовою для укладення сторонами основного договору оренди. Також, позивачем, всупереч вимог ч.4.ст.182 Господарського кодексу України у встановлений строк не надіслано проекту основного договору оренди, що містив би всі істотні умови, та пропозиції укласти основний договір, як це вимагається п.3. ст.635 Цивільного кодексу України, що свідчить про його небажання укладати основний договір оренди.
На думку відповідача, судом викривлено обставини справи щодо граничного терміну, протягом якого позивач мав повідомити відповідача про своє бажання чекати передачі в оренду нежитлових приміщень логістичного комплексу.
Апелянт звертає увагу, що судом не встановлено факту завдання позивачу збитків та не обґрунтовано їх розмір. При цьому, суд неправильно застосував ч.5. ст.225 Господарського кодексу України, оскільки Попередній договір не містить заздалегідь визначеного сторонами розміру збитків. Також, суд першої інстанції невірно встановив обставини щодо часткової сплати відповідачем штрафу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції в силі. На думку позивача, рішення суду є законним та обґрунтованим.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 20.10.2010 року.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити.
Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
30.07.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» в якості орендодавця та Закрите акціонерне товариство «Українські вантажні кур'єри» в якості орендаря уклали Попередній договір оренди, в якому погодили укладення основного договору оренди нежилих приміщень, (надалі Логістичний комплекс), розташованих на Броварській Окружній Дорозі загальною площею приблизно 48190 кв.м., що складаються із: складських приміщень площею приблизно 41380 кв.м., офісних приміщень площею приблизно 3 760 кв.м. та приміщення у мезоніні площею приблизно 3 140 кв.м. на умовах, викладених в Попередньому договорі та у формі, наведеній в додатку №1 до Попереднього договору (п.1.1.).
Попередній договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстр. №№10497, 10498.
Відповідно до пункту 2.1. Попереднього договору сторони мають укласти основний договір оренди (надалі Основний договір), та орендодавець має передати Логістичний комплекс орендареві, а орендар має прийняти Логістичний комплекс від орендодавця протягом 5 робочих днів після виконання всіх наступних умов:
і) орендодавець отримав Банківську гарантію 1, що забезпечує виконання орендарем його зобов'язань за Попереднім договором відповідно до ст.3.2. Попереднього договору;
іі) орендодавець сплачує орендарю або іншій особі, до якої перейшло право вимоги, суму штрафу у розмірі, еквівалентному 3 000 000, 00 (трьом мільйонам) доларів США (надалі Штраф) та суму в розмірі 354 487,66 грн. (триста п'ятдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят сім грн. 66 коп.) - документально підтверджених витрат орендаря на видачу та підтримання двох банківських гарантій, виданих у відповідності з положеннями попереднього договору оренди, укладеного сторонами 02.07.2008р., відповідно до умов Договору між сторонами від 30.07.2009р.;
ііі) орендар отримав Банківську гарантію 3, що забезпечує виконання орендодавцем його зобов'язань за Попереднім договором, відповідно до ст.3.4. Попереднього договору;
іv) документ щодо введення Логістичного комплексу в експлуатацію та відповідності збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил стосовно Логістичного комплексу належним чином оформлений та підписаний відповідними органами влади, копія такого документу, що надається орeндарю, має бути завірена нотаріально, документи, що підтверджують право власності орендодавця на Логістичний комплекс, як об'єкт нерухомого майна, у відповідності з чинним законодавством України, та договір оренди земельної ділянки на строк не менше 10 років, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України;
v) стан Логістичного комплексу відповідає умовам, викладеним в ст..2.2 Попереднього договору та Додатках 3,4,6,7 до Договору оренди; та
vі) усунення орендодавцем всіх Істотних недоліків.
Пунктом 5.4. Попереднього договору передбачено, що, у випадку, якщо сторони не підпишуть акт приймання-передачі у зв'язку з не усуненням орендодавцем Істотних недоліків до 01.01.2010р., орендодавець та орендар матимуть право припинити цей Договір в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення іншої сторони про розірвання цього Договору. В такому випадку орендодавець зобов'язаний сплатити орендарю штраф у гривнях в розмірі, в сумі Орендної Плати за 3 місяці, що дорівнює гривневому еквіваленту 1 062 288,00 (один мільйон шістдесят дві тисячі двісті вісімдесят вісім) дол. США на дату здійснення платежу.
За п.5.4.1. Попереднього договору, якщо орендар надає письмове повідомлення орендодавцю не пізніше 02.01.2010р., що орендар прийняв рішення не припиняти Попередній договір з причини неусунення орендодавцем Істотних Недоліків до 01.01.2010р., то орендар має право чекати передачі Логістичного комплексу йому в оренду в строк до 01.04.2010р.
В п.3.1.1 та п.3.1.2. Попереднього договору сторони обумовили надання одна одній Корпоративних гарантій, зокрема, Орендодавець протягом 20 днів з для підписання Попереднього договору мав забезпечити надання корпоративної гарантії компанією Aisi Realty Public Limited, а орендар - надання корпоративної гарантії компанією UMAGA HOLDING LIMITED. В свою чергу такі Корпоративні гарантії є передумовою отримання Банківських гарантій відповідно до п.п.3.2. та 3.4. Попереднього договору.
19.08.2009р. позивач повідомив відповідача листом №214 про те, що, на виконання п.3.1.2. Попереднього договору, позивач направив підписаний з боку поручителя - юридичної особи за законодавством Кіпру компанії «UMAGA HOLDING LIMITED» договір поруки від 07.08.2009р. в 3-х примірниках та просив повернути два екземпляри, підписані з боку відповідача.
У відповідь відповідач надіслав позивачу лист №1.2./101 від 19 серпня 2009р., в якому зазначив, що повертає підписані відповідачем 3 примірники договору поруки від 07.08.2009р., які додавались до листа №214 від 19.08.2009р. Однак, враховуючи, що договір поруки не підписаний позивачем, відповідач просив його підписати та повернути такий один примірник.
В подальшому сторони продовжили листування з приводу здачі в оренду Логістичного Комплексу.
26.01.2010р. позивач направив відповідачу листа №320 про те, що, на виконання п.5.4.1. Попереднього договору, він заявляє про своє рішення не припиняти дію Попереднього договору та має намір скористатись правами, передбаченими зазначеним пунктом.
19.04.2010р. позивач направив відповідачу листа №375, в якому заявив про розірвання Попереднього договору з 19.04.2010р. через істотне прострочення зобов'язань з боку відповідача з передачі в оренду Логістичного комплексу та його фактичної неготовності й невизначеності строків введення в експлуатацію, порушення відповідачем графіку виплати штрафних санкцій, встановлених Договором від 30.07.2009р. В зазначеному листі позивач також вимагав не пізніше 27.04.2010р. сплатити в якості штрафної санкції суму, еквівалентну 2 124 576 дол. США за офіційним курсом НБУ за дату здійснення платежу.
Листом №1.2/64 від 28.04.2010р. відповідач повідомив про те, що Попередній договір вже припинив свою дію через невиконання позивачем умов Попереднього договору.
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання Попереднього договору та сплату штрафу відповідно до ст.ст.188, 193, 216, 217, 230, ч.4 ст.231 Господарського кодексу України та ст.651 Цивільного кодексу України.
В оскаржуваному рішенні господарський суд Київської області встановив, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу підлягають задоволенню, оскільки саме відповідач істотно порушив умови Попереднього договору, зокрема, не уклав у встановлений строк основний договір оренди та не передав позивачу в оренду об'єкт оренди-Логістичний комплекс, внаслідок чого позивач був позбавлений того, на що розраховував.
Колегія не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
За змістом п.2.1 Попереднього договору обов'язок укладення Основного договору виникає у сторін з настанням подій, серед яких, зокрема, є отримання орендодавцем Банківської гарантії 1, що забезпечує виконання орендарем його зобов'язань за Попереднім договором, та отримання орендарем Банківської гарантії 3, що забезпечує виконання орендодавцем його зобов'язань за Попереднім договором.
В матеріалах справи не міститься доказів отримання зазначених банківських гарантій з боку обох сторін.
Згідно з ч.1.п.3.4. Попереднього договору Банківська гарантія 3 має замінити Корпоративну гарантію 1. Тобто, обов'язковою передумовою виконання позивачем зобов'язання щодо надання такої Банківської гарантії 3 відповідачу, є отримання Корпоративної гарантії 1 у вигляді договору поруки від компанії «Umaga Holding Limited».
З матеріалів справи, що Корпоративна гарантія 1 від компанії «Umaga Holding Limited» була повернута відповідачем позивачу через її неналежне оформлення - не підписання договору поруки з боку позивача.
В свою чергу відповідач виконав належним чином зобов'язання за Попереднім договором щодо надання позивачу відповідної Корпоративної гарантії.
Отже, висновок суду, що укладення основного договору не відбулось через невиконання зобов'язань за Попереднім договором тільки з боку відповідача, не відповідає дійсності. Обидві сторони не вжили всіх заходів, спрямованих на укладення Основного договору, передбачених п.2.1. Попереднього договору.
Згідно із ч.1 ст.182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Відповідно до ч.2.ст.182 Господарського кодексу України попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору.
Частиною 2 ст.184 Господарського кодексу України встановлено, що укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.1. ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Частиною 2 ст.181 Господарського кодексу України встановлено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Зі змісту Попереднього договору вбачається, що Основний договір має бути підписаний протягом 5 днів з дня настання всіх подій, зазначених в п.2.1. При цьому сторони обмежили такий термін укладення Основного договору строками, зазначеними в першому абзаці п.3.4. та п.4.2. Попереднього договору.
Так, згідно з п.4.2. Попереднього договору, з урахуванням положень п.5.2., строк оренди почнеться з дати підписання Договору оренди та Акту приймання-передачі, але не пізніше 01.11.2009р. та триватиме до 31.10.2019р.
При цьому, з пунктів 5.2, 5.3. Попереднього договору випливає, що сторони погодили умови продовження дії Попереднього договору й на більш тривалий термін: до 01.01.2010р., а, за умови надання не пізніше 02.01.2010р. письмового повідомлення позивачем відповідачу про рішення позивача не припиняти Попередній договір з причин неусунення до 01.01.2010р. Істотних Недоліків - до 01.04.2010р. (дата передачі Логістичного комплексу в оренду).
Із зазначених норм Попереднього договору вбачається, що, якщо у строк до 01.01.2010р. основний договір укладений не буде, позивач має право або відмовитись в односторонньому порядку від Попереднього договору, або не припиняти цей договір, повідомивши про це відповідача письмово до 02.01.2010р.
Згідно із ч.4. ст.182 Господарського кодексу України зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.
З матеріалів справи вбачається, що до 02.01.2010р. включно позивач не повідомив письмово відповідача про своє рішення не припиняти Попередній договір. Про таке рішення позивач повідомив відповідача листом №320 лише 26.01.2010р., коли зобов'язання по Попередньому договору вже припинились. Інших норм, які б передбачали продовження дії Попереднього договору в разі неповідомлення позивачем відповідача до 02.01.2010р., сторони не погодили.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав доказів звернення до відповідача з проектом Основного договору або доказів відмови відповідача укласти такий договір. Якщо позивач вважав порушеним своє право на укладення Основного договору, то, відповідно ч.3.ст.182 Господарського кодексу України, мав право звернутись до суду з відповідним позовом. Доказів звернення до суду позивач також не надав.
Вищий господарський суд України в п.34 Інформаційного листа від 07.04.2008р. №01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» зазначив, що слід мати на увазі, що документ, який не містить вказівок на всі істотні умови договору, не є пропозицією про укладення договору (проектом договору). Разом з тим, пропозиція про укладення договору (проект договору) може містити вказівки на істотні умови шляхом посилання на текст попереднього договору, якщо такі умови в ньому визначені.
Однак, Додаток №1, з урахуванням тексту самого Попереднього договору, не відповідає зазначеним вимогам, оскільки містить не погоджені сторонами умови, такі, як загальна площа орендованих приміщень, площа кожної з груп приміщень за функціональним призначенням, відновну вартість логістичного комплексу з урахуванням індексації, період, за який сплачується орендна плата в розмірі 1 грн. тощо. Крім того, за умовами п.6.3. Додатку №1 сторони погодили, що ця стаття має бути уточнена в момент підписання цього Договору. З огляду на викладене вбачається, що такий Додаток №1 до Попереднього договору не можна вважати належним проектом Основного договору. Належний проект Основного договору позивачем відповідачу не надсилався, як і не надходило пропозиції щодо його укладення.
Отже, судова колегія приходить до висновку, що ані позивач, ані відповідач передбачені законом зобов'язання з направлення проекту Основного договору до спливу строку, встановленого Попереднім договором, іншій стороні не виконали.
Аналізуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що зобов'язання за Попереднім договором від 30 липня 2009 року є припиненим на підставі ч.4. ст.182 Господарського кодексу України. Жодна із сторін не виявила ініціативи в укладенні у встановлені Попереднім договором строки Основного договору.
Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині розірвання Попереднього договору через невиконання відповідачем своїх зобов'язань з укладення Основного договору, оскільки така вимога не ґрунтується на матеріалах справи.
В рішенні суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині сплати відповідачем штрафу в розмірі 8 827 418,70 грн. (з урахуванням заяви представника позивача про зменшення позовних вимог).
Обґрунтовуючи таке рішення, суд зазначив, що відповідач істотно порушив умови Попереднього договору, та послався на приписи ст.635 Цивільного кодексу України та п.11.2 Попереднього договору
Колегія не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст.224 та п.5. ст.225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі, або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язань чи строків порушення зобов'язання сторонами.
В п.11.2. Попереднього договору, відповідно до якого з відповідача стягнуто збитки, встановлено, що, у випадку, якщо орендодавець відмовляється укласти Договір оренди та передати Логістичний Комплекс орендарю в строк, зазначений в статті 4.2. цього договору, за виключенням випадку, вказаному в статтях 11.1., 3.3. цього Договору, орендодавець обов'язаний сплатити орендарю штрафну санкцію у гривнях в розмірі, що становить еквівалент 1 062 288, 00 (один мільйон шістдесят дві тисячі двісті вісімдесят вісім) дол. США згідно з обмінним курсом на дату здійснення платежу, за умови, що з 1 квітня 2010р. сума штрафу орендодавця відповідно до цієї статті 11.2. збільшується до суми в гривнях в розмірі, еквівалентному 2 124 576,00 (два мільйони сто двадцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят шість) дол. США за офіційним курсом НБУ на дату здійснення платежу.
Орендодавець також повинен відшкодувати орендарю суму витрат, здійснених орендарем на придбання, монтаж та демонтаж стелажів у приміщеннях Логістичного Комплексу, а також інші витрати, що були здійснені орендарем на придбання меблів та комунікаційної апаратури, що не можуть бути використані за призначенням після їх демонтажу з Логістичного Комплексу. Такі витрати мають бути підтверджені документами.
Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не надав відповідачу Банківської гарантії 1, тобто настав випадок, вказаний в п.3.3. Попереднього договору, обов'язок відповідача сплатити штраф відповідно до п.11.2. Попереднього договору не наступив.
Твердження позивача, з яким погодився суд першої інстанції, про те, що відповідач частково сплатив штраф в розмірі 7 990 300 грн. 00 коп. у відповідності до п.11.2. Попереднього договору, не відповідає дійсним обставинам справи, з огляду на таке.
Як встановлено апеляційним судом, до укладення оспорюваного Попереднього договору від 30.07.2009р. між сторонами існували інші договірні стосунки, зокрема, 02.07.2008р. сторони уклали попередній договір оренди, а 30.07.2009р. сторони підписали «Договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» та Закритим акціонерним товариством «Українські вантажні кур'єри», (надалі Договір бн від 30.07.2009р.).
Сплата відповідачем позивачу суми в розмірі, еквівалентному 3 000 000 дол. США є однією з умов, зазначених в п.2.1. Попереднього договору, з виконанням яких у сторін наступає обов'язок протягом 5 днів укласти Основний договір.
При цьому, в п.2.1. Попереднього договору зазначено, що сплата такої суми відповідачем, яку сторони погодились називати «Штраф», випливає з Договору бн від 30.07.2009р.
Тобто, як вбачається з пояснень представника відповідача та підтверджується матеріалами справи, зобов'язання відповідача по сплаті Штрафу в розмірі, еквівалентному 3000 000дол. США виникло з Договору бн від 30.07.2009р., й було продубльовано сторонами в п.2.1. Попереднього договору, вже як одна з умов, після виконання яких сторони мають укласти Основний договір.
В матеріалах справи є докази перерахування відповідачем позивачу грошових коштів на загальну суму 11 860 000 грн. 00коп. - банківська виписка від 13.08.2009р. на суму 3 869 700 грн. 00 коп., призначення платежу ЗАО «Українські вантажні кур'єри», «штраф відповідно до Договору бн від 30.07.2009р., без ПДВ», та банківська виписка від 10.11.2009р. (дата останнього руху коштів 09.11.2009р.) на суму 7 990 300грн. 00коп., призначення платежу ЗАО «Українські вантажні кур'єри», «штраф відповідно до Договору попередньо оренди від 30.07.2009р., без ПДВ».
Судова колегія приходить до висновку, що грошові кошти в загальному розмірі 11 860 000 грн. 00коп. були перераховані відповідачем позивачу не в якості часткової сплати штрафу за п.11.2. Попереднього договору, а на виконання своїх зобов'язань по сплаті коштів в розмірі, еквівалентному 3 000 000 дол. США, строк яких настав, а саме, відповідно до Договору бн від 30.07.2009р. та п.2.1. Попереднього договору.
Суд не дослідив зазначені обставини та не надав їм правильної оцінки, що спричинило винесення ним рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення слід скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Бровари» на рішення Господарського суду Київської області від 20 вересня 2010р. у справі №19/106-10 задовольнити.
Рішення Господарського суду Київської області від 20 вересня 2010р. у справі №19/106-10 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Бровари» (07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд.14, код ЄДРПОУ 33584049) на користь Закритого акціонерного товариства «Українські вантажні кур'єри» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд.3., код ЄДРПОУ 31539393) 8827418 (вісім мільйонів вісімсот двадцять сім тисяч чотириста вісімнадцять грн.) 70 коп. збитків та судових витрат: 25500 грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу скасувати.
В решті рішення Господарського суду Київської області від 20 вересня 2010р. у справі №19/106-10 залишити без змін.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українські вантажні кур'єри» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, буд.3., код ЄДРПОУ 31539393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал Бровари» (07400, Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, буд.14, код ЄДРПОУ 33584049) 12750 грн. 00коп. (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят грн.. 00коп.) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
Матеріали справи №19/106-10 повернути Господарському суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді