01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.10.2010 № 47/263
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куровського С.В.
суддів:
За участю представників:
від позивача - Сулім Я.В. -за довіреністю,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Роса"
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.06.2010
у справі № 47/263 ( .....)
за позовом ТОВ "Абажур"
до Приватного підприємства "Роса"
про стягнення 61008,55 грн.
У квітні 2010 р. позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 37937,80 грн. заборгованості по договору № 7/А10 від 14.11.2005р., 17707,10 грн. інфляційних втрат , 3% річних 2884,46 грн., пені 2478,69 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита - 624,50 грн. та послуг інформаційно -технічного забезпечення судового процесу -236,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем всупереч умов договору № 7/А10 від 14.11.2005р., не було здійснено повну оплату виконаних позивачем робіт, у зв'язку з чим борг відповідача складає 37937,80 грн. Також позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені та в порядку статті 625 ЦК України, 3% річних та втрати від інфляції, за прострочку виконання грошового зобов'язання.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.06.2010 року у справі № 47/263 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва у справі №47/263 від 08.06.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В своїй апеляційній скарзі , відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи.
Зокрема, апелянт стверджує, що позивач неправомірно здійснив розрахунок боргу та штрафних санкцій.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи , оскільки належний представник відповідача перебуває у службовому відрядженні.
Вказане клопотання відповідача колегія не задовольняє, оскільки до клопотання не було додано посвідчення про відрядження.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача, за наявними у справі доказами.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 14 листопада 2005р. між ТОВ «Абажур», як виконавцем, та ПП «Роса», як замовником, було укладено договір № 7/А10 від 14.11.2005р., відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання електромонтажних робіт на об'єкті «Дитячий садок на 30 місць і повна середня школа на 96 учнів в с. Подгірці Обухівського району», надалі об'єкт (п. 1.1).
Умовами договору сторони погодили, що загальна вартість робіт виконавця за цим договором орієнтовно становить: 294054,00 грн. (двісті дев'яносто чотири тисячі п'ятдесят чотири) грн.. (п. 2.1).
До початку робіт замовник сплачує аванс у розмірі 30% вартості окремого етапу робіт (п. 2.3.1), подальший розрахунок за виконані виконавцем роботи здійснюється щомісячно на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (ф КБ 2в).
Оплата здійснюється замовником на протязі 5 (п'яти) днів з моменту підписання відповідних актів (п. 2.3.3), приймання виконаних робіт здійснюється на підставі акта приймання виконаних підрядних робіт, що супроводжується відомістю ресурсів (ф № 4а), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (ф КБ3) (п. 4.1.1)
Сторона яка порушила строки передбачені цим договором грошових зобов'язань сплачує іншій стороні пеню, у розмірі 0,05 % від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ (п. 7.3).
Згідно з актами приймання виконаних робіт по договору 7/А10 від 14.11.2005р. а саме: № 1 за грудень 2005р. від 30.12.2005р. на суму 9085,20 грн., № 1 за січень 2006р. від 31.01.2005р. на суму 7952,40 грн., № 1 за квітень 2006р. від 28.04.2005р. на суму 10760,40 грн., № 1 за травень 2006р. від 26.05.2006р. на суму 16321,20 грн., № 1 за червень 2006р. від 30.06.2006р. на суму 12931,20 грн., № 1 за липень 2006р. від 28.07.2006р. на суму 4077,60 грн. № 1 за квітень 2007р. від 23.05.2007р. на суму 65454,00 грн., № 1 за червень 2007р. від 27.06.2007р. на суму 21867,60 грн., № 3 за липень 2007р. від 31.07.2007р. на суму 20016,04 грн., № 4 за серпень 2007р. від 31.08.2007р. на суму 18696,00 грн., та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, підписаними повноважними представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), посвідченими печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт складає -187161,64 грн.
Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків, підписаний представниками позивача та відповідача, скріплений печатками сторін, згідно з яким сальдо на користь позивача станом на 31.01.2008р. складає -37 937,80 грн.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Позивач стверджує про те, що відповідачем всупереч умов договору № 7/А10 від 14.11.2005р., не було здійснено повну оплату виконаних робіт . Відповідач лише частково сплатив позивачеві борг за виконані роботи в сумі 149223,84 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача за розрахунками позивача, складає - 37
937,80 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.
Дослідивши матеріали даної справи, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції , що заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи складає 37937,80 грн. та підлягає стягненню на користь позивача.
Крім суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 17707,10 грн., 2884,46 грн. річних та 2478,69 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 1 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши розрахунок позивача та матеріали даної справи , колегія вважає , що місцевий суд обґрунтовано задовольнив в цій частині позов та стягнув на користь позивача інфляційні у розмірі 17707,10 грн., 3% річних - 2884,46 грн. та пені - 2478,69 грн.. Колегія дослідивши наданий позивачем розрахунок, вважає його вірним та обґрунтованим. (а.с. 3-5, 105-106).
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обґрунтованим , законним та визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 08.06.2010р. у справі №47/263 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Роса” залишити без задоволення.
3.Матеріали справи №47/263 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
14.10.10 (відправлено)