01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.10.2010 № 45/134
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
Представники сторін:
позивача: Цихмейструк О.В., довіреність б/н від 03.01.2010;
Дудченко І.В., довіреність б/н від 23.07.2010;
відповідача: Кочетков А.Б., довіреність б/н від 08.06.2010;
третя особа: Омельченко О.О., довіреність № 121 від 18.12.2009;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтранссервіс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2010
у справі № 45/134 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітек Транс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтранссервіс"
третя особа на стороні позивача,
яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс"
про стягнення 498238,86грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс» про стягнення 498238,86 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2010 у справі № 45/134 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецтранссервіс” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ітек Транс” 160755,00 грн. основного боргу, 13053,02 грн. збитків від інфляції, 2920,84 грн. 3% річних, 321510,00 грн. штрафу, 4982,39 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким в позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс» відмовити повністю.
Скарга мотивована тим, що судом не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені та неправильно застосовані норми процесуального та матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 45/134. Розгляд скарги призначений на 18.10.2010 об 11:50.
15.10.2010 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс» через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду було подано відзив в якому просить залишити рішення без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецтранссервіс” - без задоволення.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.10.10 № 01-23/1/5 у справі № 45/134 у зв'язку з виробничою необхідністю (знаходження судді Євграфової Є.П. на ВКК) введено до складу колегії суду суддю Калатай Н.Ф.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
02.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Спецтранссервіс” було укладено Агентський договір (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.2. Договору Комерційний агент за договором, вчиняє фактичні дії шляхом посередництва від імені Принципала за договором, під його контролем і за його рахунок стосовно укладення договорів про передачу в оренду рухомого залізничного складу - вагонів моделі 15-1566 в кількості 160 одиниць для перевезення в'язких нафтопродуктів або використання цих вагонів за договором транспортної експедиції.
Згідно з п. 1.3. Договору Комерційний агент має право вчиняти дії такого характеру: пошук контрагентів, ведення з ними переговорів, розробка проектів договорів, погодження їх умов, підготовка до укладення та супроводження виконання їх умов орендарем.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що винагорода комерційному агенту сплачується за однодобову оренду одного вагону (використання за договорами транспортної експедиції), у разі належного виконання орендарем (замовником) умов договорів, укладених за сприянням Комерційного агента.
З Договору вбачається, що Комерційний агент звітує перед Принципалом про проведені ним дії, при чому звіти комісіонера є односторонньою дією комерційного агента.
Після отримання звіту комерційного агенту сторони підписують двосторонній акт виконаних робіт (п. 4.4. Договору).
В подальшому сторони підписують акти виконаних робіт щомісяця за даними наданими Принципалом, які Принципал на підставі п. 2.2.3 Договору зобов'язаний надавати не пізніше трьох робочих днів після закінчення місяця.
Відповідач зазначає, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс» було укладено договір транспортного експедирування № 8-05/ПЦ від 01.07.2005.
Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс» зобов'язується за цим договором організувати виконання послуг пов'язаних з перевезенням нафтопродуктів Товариству з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс», що ні яким чином не було пов'язано з використанням вагонів моделі 15-1566 в кількості 160 одиниць.
В результаті дій позивача - проведення переговорів з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс» за сприянням позивача між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс» була укладена додаткова угода до договору транспортного експедирування № 8-05/ПЦ від 01.07.2005 щодо надання в користування Товариству з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс» цистерн в кількості 160 одиниць для перевезення в'язких нафтопродуктів на період з 01.07.2008 до 30.06.2009.
В акті виконаних робіт № 1 від 31.07.2008 до Договору відповідач підтверджує факт надання Комерційним агентом посередницьких послуг при укладенні додаткової угоди № 42 до договору транспортного експедирування № 8-05/ПЦ від 01.07.2005 та претензій до комерційного агента не має.
З матеріалів справи вбачається, що в січні 2010 року позивачем були проведені переговори з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс» стосовно підвищення ставки за використання вагонів відповідача до 270 грн. за один вагон за одну добу та продовження дії договору до 31.12.2009. Після чого позивач надав відповідачу звіт комерційного агента про проведених роботах та запропонував останньому підписати додаткову угоду про підвищення винагороди комерційного агента за Договором в розмірі 25 грн. за однодобову оренду одного вагону (використання за договорами транспортної експедиції).
В результаті між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 2 від 01.01.2009 до агентського договору від 02.06.2008.
Як вбачається з матеріалів справи в подальшому сторони підписували акти виконаних робіт щомісяця за даними наданими Принципалом, які Принципал на підставі п. 2.2.3 Договору зобов'язаний надавати не пізніше трьох робочих днів після закінчення місяця.
Дані для актів виконаних робіт надавались відповідачем по електронній пошті. Підтвердженням надання даних для актів виконаних робіт відповідачем є також акти виконаних робіт, підписані між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс», в тому числі і за додатковою угодою № 43 від 01.01.2009 до договору транспотрного експедирування № 8-05/ПЦ від 01.07.2005 та договором оренди № 0013-09/ПЦ від 01.02.2009.
Представник позивача в судовому засіданні зауважив, що відповідач повинен був надавати позивачу кількість вагонів та кількість днів використання цистерн за угодами, укладеними за сприянням Комерційного агента. Кількість вагонів та кількість днів використання цистерн є однаковими в актах відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс» та актах відповідача та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс» за агентським договором, що також підтверджується матеріалами справи.
Всі акти виконаних робіт до Договору підписані директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс», скріплені печаткою товариства.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачем була проведена оплата всіх актів за Договором, крім актів № 14, № 15, що є підтвердженням виконанням взятих за Договором зобов'язань, а також визнання Договору як існування у сторін цивільно-правових правовідношень.
Твердження відповідача в апеляційній скарзі стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс» не надавало ні яких посередницьких послуг, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс» створювало перешкоди у продовженні взаємовідносин з відповідачем з метою укладення договору з посередником, якому мали сплачуватись додаткові кошти не підтверджується матеріалами справи, а відповідачем не надано доказів які б підтверджували дане твердження.
До того ж зазначене вище твердження відповідача спростовується поясненнями третьої особи, в яких зазначається, що починаючи з моменту укладення додаткової угоди № 42 від 01.07.2008 до договору транспортного експедирування № 8-05/ПЦ між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс», щодо використання вагонів моделі 15-1566 відбувались за безпосередньої участі представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс».
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу неодноразово надсилались листи з вимогою погашення заборгованості на які він не наддав відповіді.
З пояснень сторін та матеріалів справи вбачається, що переукладення додаткової угоди № 42 до договору транспортного експедирування № 8-05/ПЦ від 01.07.2005 відповідач позивача не повідомив, однак з умов додаткової угоди № 43 від 31.01.2009 до договору транспортного експедирування № 8-05/ПЦ від 01.07.2005 та договору оренди № 0013-09/ПЦ від 01.02.2009, актів приймання-передачі вагонів, наданих відповідачем випливає, що предметом цих угод були ті самі вагони, що були визначені в додатковій угоді № 42 від 01.07.2008 р., які працювали на тих самих умовах, тобто переукладення цих угод було виключно особливістю договірної роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК- ВР Коммерс».
В поясненнях третьої особи зазначається, що укладення додаткової угоди № 43 від 31.01.2009 до договору транспортного експедирування № 8-05/ПЦ від 01.07.2005 та договору оренди № 0013-09/ПЦ від 01.02.2009 відбувалось в рамках домовленостей, досягнутих з представниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс».
Крім того, відповідач підтвердив факт представництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс» при укладенні додаткової угоди № 43 від 31.01.2009 до договору транспортного експедирування № 8-05/ПЦ від 01.07.2005 та договору оренди № 0013-09/ПЦ від 01.02.2009, здійснивши фактичні дії в підтвердження цього факту, а саме прийняло звіт комерційного агента від 01.01.2009 та підписало додаткову угоду № 2 від 01.01.2009 до Договору, надавало данні для актів виконаних робіт та підписувало акти виконаних робіт виходячи з кількості цистерн та кількості днів використання цистерн за вищезазначеними угодами, проводило оплату за договором.
До того ж відповідачем була проведена оплата за актами № 16 від 31.10.2009 та № 17 від 30.11.2009, які були підписані пізніше актів за серпень та вересень (акти № 14, № 15).
В судовому засіданні представники сторін пояснили, що суперечки стосовно не оплати актів виконаних робіт (наданих послуг) за серпень, вересень виникли виключно виходячи з того, що з серпня 2009 в Товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК- ВР Коммерс» зменшилась кількість перевезень і відповідно зменшилась кількість днів використання цистерн відповідача.
Таким чином договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З огляду на викладене вище вбачається, що відповідачем не сплачено вартості послуг згідно актів приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 31.08.2009 № 14, від 30.09.2009 № 15 до Договору на загальну суму 160775,00 грн.
Отже, вимоги позивача про стягнення 160775,00 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, тому Господарським судом міста Києва задоволені правомірно.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що Господарським судом міста Києва незаконно було стягнено з скаржника штраф, так-як для цього не було жодних підстав.
Зазначене твердження скаржника спростовуються як матеріалами справи так і поясненнями сторін, що випливає з наступного.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.5. Договору встановлено, що в разі порушення відповідачем строків оплати більше двох місяців підряд або відмови відповідача від оплати послуг позивача, відповідач сплачує штраф в подвійному розмірі винагороди позивача з моменту виникнення зобов'язання по оплаті до моменту його повного виконання.
Згідно вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
З матеріалів справи вбачається, що штраф був розрахований виходячи з умов п. 5.5 Договору, який був погоджений сторонами, однак враховуючи те, що сума штрафу значно перевищує суму основного боргу та виходячи з принципів розумності, позивач просив стягнути з відповідача штраф в подвійному розмірі винагороди за актами № 14 та № 15, що повністю відповідає природі штрафу.
Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі стосовно незаконного стягнення з нього 3% річних в сумі 2920,84 грн. та інфляціих в розмірі 3921,90 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.
Водночас ч. 1 ст. 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До того ж згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2010 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2010 у справі № 45/134 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс» - без задоволення.
2. Матеріали справи № 45/134 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
22.10.10 (відправлено)