01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.10.2010 № 08/1439
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
Представники сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «ОБЛПАЛИВО» Черкаської обласної ради
на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.08.2010
у справі № 08/1439 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоальянс"
до Комунального підприємства «ОБЛПАЛИВО»Черкаської обласної ради
про стягнення 166 986,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Комунального підприємства «ОБЛПАЛИВО» Черкаської обласної ради про стягнення 166986,00 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.08.2010 у справі № 08/1439 позов задоволено частково.
Стягнуто з Комунального підприємства «ОБЛПАЛИВО» Черкаської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс» 153938,82 грн. заборгованості за поставлене вугілля, 1539,44 грн. витрат по сплаті державного мита, 217,57 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з вказаним рішенням, Комунальне підприємство «ОБЛПАЛИВО» Черкаської обласної ради звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергоальянс» відмовити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2010 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 08/1439. Розгляд скарги призначений на 18.10.2010 об 11:40.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 18.10.10 № 01-23/1/5 у справі № 08/1439 у зв'язку з виробничою необхідністю (знаходження судді Євграфової Є.П. на ВКК) введено до складу колегії суду суддю Калатай Н.Ф.
18.10.2010 сторони в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.
Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
29.01.2009 між Черкаським обласним комунальним підприємством “ОБПАЛИВО” (Комунальне підприємство «ОБЛПАЛИВО» Черкаської обласної ради) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергоальянс” було укладено договір на поставку вугілля № 29/10 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язаний поставити Покупцю вугілля, вказане в специфікаціях, що додаються до Договору, а Покупець зобов'язаний розрахуватися за нього.
Згідно з п. 2.1. Договору поставка вугілля проводиться Постачальником залізничним транспортом (напіввагонами). У відвантажувальних документах Постачальник робить відмітки у відповідності до специфікацій (п. 2.2. Договору). Об'єм і період поставки - за заявкою Покупця (факс), відвантаження вагонів після заявки Покупця протягом 7 днів (п. 2.3. Договору).
Пунктом 2.4. Договору встановлено, що після відвантаження кожної партії вагонів з вугіллям, Постачальник передає Покупцю наступні документи: залізнично-дорожні квитанції, довіреність про якість вугілля, рахунок-фактура, податкова накладна, підтвердження про власність вугілля, які дають можливість визначити вартість відвантаженого вугілля і контролювати хід виконання Договору.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору Постачальником було поставлено залізничним транспортом та передано на зберігання на склад відокремленого підрозділу “Черкаська ТЕЦ” ТОВ “Черкаське хімволокно” 660470 кг вугілля кам'яного марки ДГ (0-100), яке за актом прийому-передачі вугільної продукції до Договору від 29.10.2009 було передано у власність Покупцю.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що лише формально було оформлено папери про прийняття поставленого вугілля Комунальним підприємством «ОБЛПАЛИВО» Черкаської обласної ради, так-як скаржник відмовився його приймати через сумнівну якість.
Але в матеріалах справи відсутні докази які б вказували на відмову відповідача в прийнятті поставленого вугілля через його не якість.
Відповідно до п. 4.5 Договору розрахунки проводяться Покупцем в національній валюті України на розрахунковий рахунок Постачальника шляхом оплати з моменту отримання вугілля.
29.10.2009 Покупцю було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000087 для оплати вартості поставленого вугілля всього на загальну суму 203938,82 грн.
В порушення умов Договору оплату за отримане вугілля Покупець зробив частково, всього на загальну суму 50000,00 грн.
Таким чином відповідач своїми діями підтверджує прийняття вугілля без жодних заперечень щодо його якості.
18.05.2010 на адресу Покупця було направлено претензію вих. № 040 з вимогою виконати зобов'язання по Договору протягом 3-х банківських днів з дня отримання претензії.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що вказана позивачем ціна на вугілля не є договірною між сторонами і тому не може братись судом до уваги при вирішенні спору.
Але твердження відповідача спростовуються тим, що позивач виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання (поставив вугілля) за Договором, а відповідач прийняв вугілля, але частково розрахувався за нього.
Таким чином дії відповідача щодо часткової оплати рахунку-фактури № СФ-0000087 підтверджують те, що сторонами була погоджена ціна Договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав вказану претензію, але вона залишилась без відповіді та задоволення.
Згідно частини 1 статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
З врахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованим та доведеним право позивача на стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлене вугілля у розмірі 153938,82 грн.
Оскільки договором не встановлено строк оплати отриманого вугілля, позивач 25.05.2010 звернувся з письмовою вимогою (претензією) до відповідача про погашення заборгованості. Отже, Відповідач зобов'язаний був погасити заборгованість до 02.06.2010.
З огляду на те, що згідно пред'явленої позивачем вимоги, строк виконання Відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого товару закінчився 02.06.2010, то право нарахування передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України інфляційних і річних виникає у позивача з наступного дня після вказаного строку.
Разом з тим, з розрахунку позивача вбачається, що інфляційні та річні нараховано останнім з жовтня 2009 по 02.06.2010, тобто за період коли у відповідача не було прострочки виконання грошового зобов'язання, тому суд правомірно відмовив у задоволенні вимоги позивачу про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3119,72 грн. та інфляційних в сумі 9 927,46 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.
Водночас ч. 1 ст. 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До того ж згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких умов рішення Господарського суду Черкаської області від 31.08.2010 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду Черкаської області від 31.08.2010 у справі № 08/1439 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства «ОБЛПАЛИВО» Черкаської обласної ради - без задоволення.
2. Матеріали справи № 08/1439 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя
Судді
22.10.10 (відправлено)