01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.10.2010 № 17/129
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Синиці О.Ф.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не зявились,
від відповідача - не зявились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.06.2010
у справі № 17/129 ( )
за позовом ТОВ"Міська Рекламно-Інформаційна Система"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про зобов'язання усунути перешкоди та стягнення 5716,27 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2010 (суддя Удалова О.Г.) позов ТОВ «Міська рекламно-інформаційна система» задоволено частково та стягнуто з ТОВ “Євро Лізинг” 5716грн.27коп. пені за невчасну передачу відповідачем дійсних оригіналів талонів про проходження державного технічного огляду та відповідні судові витрати. Провадження у справі припинено в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем транспортними засобами (автомобіль ГАЗ 3302, шасі № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2; автомобіль ТАТА LPT 613/38, шасі № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4; автомобіль Dong Feng DFA 1062, шасі № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6) шляхом здійснення державного технічного огляду вказаних транспортних засобів, передачі позивачеві дійсних оригіналів талонів про проходження державного технічного огляду на вказані транспортні засоби на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Щодо стягнення пені суд дійшов висновку про правомірність такої вимоги позивача, оскільки відповідач безпідставно припинив користування вказаними автомобілями.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив зазначене рішення скасувати. Апелянт зазначив, що судом порушено вимоги ст. 49 ГПК України щодо розподілу судових витрат.
Представники сторін в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені у письмовій формі належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про вирішення справи за відсутністю позивача. Неявка сторін не перешкоджає розгляду скарги, тому постанова приймається за наявними матеріалами справи, перевіривши які колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, 27.07.2007 між ТОВ “Міська Рекламно-інформаційна Система” (лізингоодержувачем) та ТОВ “Євро Лізинг” (лізингодавцем) укладено договір фінансового лізингу № 392, відповідно до умов якого відповідач передає позивачеві, а позивач отримує від відповідача в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб, який надається в платне користування на умовах фінансового лізингу відповідно до замовлень на транспортний засіб. Транспортний засіб, що передається в лізинг, придбаний на підставі наданого позивачем замовлення на транспортний засіб.
10.04.2009 сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 10.04.2009 та додатки до договору: план лізингу № 392/002 від 12.10.2007 та зміни до нього.
На виконання умов вказаного договору позивач отримав від відповідача у платне користування на умовах фінансового лізингу наступні транспортні засоби: автомобіль ГАЗ 3302, шасі № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, з терміном користування до 02.04.2011 pоку; автомобіль ТАТА LPT 613/38, шасі №НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4, з терміном користування до 30.04,2011 року; автомобіль Dong Feng DFA 1062, шасі № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6, з терміном користування до 06.06.2011 року, що підтверджується актами приймання-передачі № 392/001 від 03.10.2007, № 392/002 від 31.10.2007, № 392/003 від 07.12.2007, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
Згідно з пунктом 4.2. договору відповідач доставляє транспортний засіб від постачальника на умовах, які не суперечать договору. Відповідач реєструє транспортний засіб в необхідних органах у відповідності до законодавства.
Відповідно до п. 9.2 договору відповідач зобов'язується у відповідності з чинним законодавством зареєструвати ТЗ та сприяти лізингоодержувачу в отриманні тимчасового свідоцтва про реєстрацію ТЗ, та інших документів, необхідних для використання ТЗ.
З метою передачі предмету лізингу позивачу відповідач отримав в органах ДАІ відповідні свідоцтва про реєстрацію перечислених транспортних засобів, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
Після отримання відповідачем вказаних свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, позивач отримав в органах ДАІ тимчасові реєстраційні талони на транспортні засоби, як на предмет лізингу за договором лізингу.
Як встановлено судом, транспортні засоби, які є предметом лізингу, пройшли державний технічний огляд, що підтверджується талонами про проходження державного технічного огляду з терміном дії до 15.12.2009.
13.11.2009 позивач звернувся до відповідача з листом (вих. № 01/13), в якому повідомив відповідача про необхідність проведення до 15.12.2009 державного технічного огляду транспортних засобів, що передані позивачу згідно з договором з подальшою передачею позивачеві не пізніше 15.12.2009 оригіналів відповідних належним чином оформлених та дійних талонів про проходження державного технічного огляду вказаних транспортних засобів.
25.12.2009 позивач надіслав відповідачеві претензію (вих. № 01/25), в якій позивач вимагав у відповідача негайно передати належним чином оформлені та дійсні оригінали талонів про проходження державного технічного огляду на транспортні засоби, що є предметом договору, та сплатити пеню. Однак, вказана претензія залишилася без відповіді та виконання відповідачем.
16.12.2009 позивач склав акт про неможливість використання транспортних засобів від 16.12.2009, в якому зафіксував відсутність у нього належним чином оформлених та дійсних оригіналів талонів державного технічного огляду на транспортні засоби та 14.01.2010, враховуючи бездіяльність відповідача, звернувся з позовом до суду.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно пункту 2 частини 2 ст.10 Закону України “Про фінансовий лізинг”лізингодавець зобов'язаний відповідно до умов договору своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу.
Як встановлено судом, після подання позивачем позовної заяви - 18.01.2010 відповідач надіслав позивачеві оригінали талонів про проходження державного технічного огляду на транспортні засоби, що є предметом лізингу за договором, на підтвердження чого надав суду докази отримання позивачем трьох талонів технічного огляду транспортних засобів (а.с. 90).
За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні транспортними засобами (автомобіль ГАЗ 3302, шасі № НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2; автомобіль ТАТА LPT 613/38, шасі № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_4; автомобіль Dong Feng DFA 1062, шасі № НОМЕР_5, реєстраційний номер НОМЕР_6) шляхом здійснення державного технічного огляду вказаних транспортних засобів, передачі позивачеві дійсних оригіналів талонів про проходження державного технічного огляду на вказані транспортні засоби.
Дії відповідача по створенню перешкод в отриманні талонів технічного огляду транспортних засобів призвели до припинення користування вказаними автомобілями з 15.12.2009 до 18.01.2010.
За таких обставин, місцевий господарський суд врахувавши умови договору (п. 16.4 договору) дійшов вірного висновку про прострочення відповідачем виконання умов договору щодо проходження державного технічного огляду предмету лізингу та стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 5716грн. 27 коп. за розрахунком позивача, перевіреним судом.
В своїй апеляційній скарзі заявник висуває лише одне заперечення, що судом порушено вимоги ст. 49 ГПК України щодо розподілу судових витрат і це є безумовною підставою для скасування рішення суду.
Однак, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень ст. 49 ГПК України місцевим господарським судом. Позов було задоволено судом частково, проте в даному випадку це не є підставою для розподілу судових витрат пропорційно задоволених вимог, оскільки припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України не дає права відповідачеві уникнути витрат по компенсації мита, оскільки на момент подачі до суду вимог у позивача були всі підстави, сплативши мито, розраховувати на їх компенсацію при задоволенні вимог.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю, проте не вказує жодної підстави неправомірності винесеного рішення, крім посилання на ст. 49 ГПК України, що не може бути підставою для його скасування.
Відповідачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, навіть щодо належного на його думку розподілу судових витрат.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2010 у справі №17/129 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізінг»- без задоволення.
2. Справу №17/129 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
19.10.10 (відправлено)