01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.10.2010 № 1/236
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів: Мартюк А.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Дараган О.Ю. - дов. №189 від 04.09.2009
від відповідача: Бондаренко О.В. - дов. б/н від 05.01.2010
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Дистрибуція-центр"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.07.2010
у справі № 1/236 ( .....)
за позовом ТОВ "Дистрибуція-центр"
до ДП "Мережа-Трейд"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 16 122,28 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Дистрибуція - Центр”(далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства “Мережа -Трейд”(далі -відповідач) про стягнення з останнього 16 122,28 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.08.2010 у справі №1/236 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Дистрибуція-Центр” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №1/236 від 26.07.2010 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача 11473,66 грн.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що до матеріалів справи не було надано доказів, що підтверджують виконання умов саме договору №380 від 01.01.2009 та безпідставно не витребував у відповідача докази, на підставі чого він оприбутковував отриманий від позивача товар.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду м. Києва у справі №1/236 законним і обґрунтованим та просить залишити його без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Судом першої інстанції було встановлено наступне.
Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №380 від 01.09.2009р., відповідно до якого позивач приймає на себе зобов'язання постачати відповідачу товар.
Як вбачається з позовної заяви, підставою позову про стягнення заборгованості з відповідача у даній справі є саме неналежне виконання відповідачем договору №380 від 01.01.2009.
В наданих позивачем первинних документах - накладних, на які він посилається як на доказ поставки товару за договором №380 від 01.01.2009, відсутні посилання на договір №380 від 01.01.2009, а зазначено договір №502 від 20.02.2009.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що він отримував товар за наданими до матеріалів справи накладними та відображав їх в бухгалтерському обліку як виконання господарських операції саме на підставі даних, відображених в видаткових накладних (договір №504 від 20.02.2009). Договір №380 від 01.01.2009, на думку відповідача, взагалі не виконувався та не може бути підставою для стягнення боргу за наявними в матеріалах справи накладними.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Жодних доказів, які б підтверджували, що господарські операції між сторонами здійснювались на виконання умов договору №380 від 01.01.2009, на підставі якого позивач заявив свої вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, до матеріалів справи ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції, позивачем надано не було.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва у справі №1/236 від 27.08.2010 має бути залишено без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається на скаржника.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Дистрибуція-Центр” залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва у справі №1/236 від 27.08.2010 залишити без змін.
2.Матеріали справи №1/236 повернути до господарського суду м. Києва.
3.Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді Мартюк А.І.