01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.10.2010 № 27/543
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Лук'янчук А.В. (дов. від 25.08.2009р.).,
від відповідача - Філоненко В.В. (дов. № 02128-тс-10 від 12.10.2010р.),
Стеценко Т.К. - директор,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжнародна асоціація ветеранів фізичної культури і спорту
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.07.2010
у справі № 27/543 ( )
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Трісс Лтд"
до Міжнародна асоціація ветеранів фізичної культури і спорту
про стягнення 28259,58 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2010р. у справі № 27/543 первісний позов задоволено частково. Стягнуто з МАФІС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельна компанія “Трісс ЛТД” заборгованість у розмірі 9 571,60 грн., пеню у сумі 2 006,64 грн. 3% річних у розмірі 469,53 грн., збитки від інфляції у сумі 2 087,57 грн., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2 673,90 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 141,34 грн. 34 коп., та 210,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2010р. у справі № 27/543, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою від 25.08.2010р. прийнято до провадження апеляційну скаргу МАФІС.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, у якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою від 05.10.2010р. розгляд справи було відкладено до 19.10.2010р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідачем заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи висновку почеркознавчої експертизи, у якому зазначено, що на акті здачі-приймання виконаних робіт від 28.10.2008р. підпис від імені директора Стеценко Т.К. виконаний не нею, а невідомою особою.
Розглянувши заявлене клопотання колегія суддів ухвалила відмовити у його задоволенні, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2010р. у даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, витрати за проведення якої покладено на відповідача - МАФІС.
Ухвалою від 04.06.2010р. провадження у справі поновлено у зв'язку з поверненням ухвали Господарського суду міста Києва від 18.01.2010р. без виконання, оскільки відповідачем не було здійснено попередньої оплати вартості судової експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
У зв'язку з тим, що рішення суду першої інстанції приймалось за умов відсутності висновку експертизи, а відповідачем не надано будь-яких обґрунтувань неможливості подачі такого доказу до суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне не приймати в якості доказу висновок почеркознавчої експертизи.
Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.10.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інженерно-будівельна компанія “Трісс Лтд” (виконавець) та МАФІС (замовник) було укладено договір № 62 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виконати електромонтажні роботи по зовнішньому електропостачанню складських приміщень по вул. Моторна, 9 у м. Києві, згідно ТР № 39163 від 07.08.2007 року.
Згідно із п. 2.1. Договору, виконавець зобов'язується виконати електромонтажні роботи по зовнішньому електропостачанню складських приміщень по вул. Моторна, 9 у м. Києві, згідно ТР № 39163 від 07.08.2007р., а замовник прийняти та оплатити виконані роботи в порядок та строки, передбачені п. 2.1. даного договору, а саме, внести на рахунок ТОВ “Інженерно-будівельна компанія “Тріс Лтд” передоплату у розмірі 50% суми договору, іншу частину коштів впродовж 3-х банківських днів після підписання акту приймання-передачі робіт.
Відповідно до п. 2.1. Договору, загальна вартість робіт та матеріалів за договором - 50 571, 60 гри., з них 42 143, 00 грн. - вартість робіт за матеріалів, 8 428, 60 грн. - ПДВ 20%.
Також, пунктом 2.1. Договору, виконавець зобов'язується почати виконання робіт протягом трьох днів після відкриття ордера на виконання робіт при умові отримання передоплати.
На виконання умов Договору відповідач 01.02.2008 року та 25.02.2008 року перерахував позивачу в якості передоплати грошові кошти в розмірі 16 000, 00 грн. та 10 000, 00 грн. відповідно.
28.10.2008 року позивачем та відповідачем було підписано акт здачі-приймання виконаних робіт № 62/07, а саме, електромонтажних робіт по зовнішньому електропостачанню складських приміщень по вул. Моторна, 9 у м. Києві, згідно ТР № 39163 від 07.08.2007 року на суму 50 571, 60 грн.
Відповідач здійснив розрахунок за виконані роботи частково, перерахувавши на рахунок позивача 16.07.2008 року 5 000, 00 грн., 19.03.2009 року - 5000, 00 грн. та 24.03.2009 року - 5 000, 00 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір заборгованості відповідача становить 9 571, 60 грн., та яка заявлена позивачем до стягнення.
В заперечення позовних вимог та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що ним не підписувався акт здачі-приймання виконаних робіт № 62/07 від 28.10.2008р., а також відповідач зазначає про неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивачем виконані передбачені Договором роботи в повному обсязі, що підтверджується наступним.
13.02.2008 року Головним управлінням контролю за благоустроєм м. Києва КМДА було видано ТОВ “Інженерно-будівельна компанія “Трісс Лтд” лист погоджень до ордеру № 08010103. Процес узгодження виконання ТОВ “Інженерно-будівельна компанія “Трісс Лтд” електромонтажних робіт за адресою м. Київ, вул. Моторна, 9 з погоджуючими організаціями та установами відбувався в період з 13.02.2008 року по 03.06.2008 року, про що свідчать відповідні відмітки організацій та установ, які проставлені на листі погоджень до ордеру № 08010103.
Як вбачається із дозволу (ордеру) Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва КМДА № 08010103 від 03.06.2008 року, строк початку електромонтажних робіт, передбачених договором, дозволено ТОВ “Інженерно-будівельна компанія “Трісс Лтд” з 11.06.2008 року по 11.07.2008 року (подовжено до 31.08.2008 року).
Виходячи із відміток на дозволі (ордері) Головного управління контролю за благоустроєм КМДА № 08010103 від 03.06.2008 року ордер на прокладання електрокабелю кабелю по вул. Моторна, 9 у м. Києві протягом серпня-вересня 2008 року погоджено на закриття Голосіївською РДА м. Києва та лабораторією КП “Київблагоустрій” КМДА
10.07.2008 року КП “Київблагоустрій” КМДА було складено протокол № 691/1 визначення щільності грунту після зворотної засипки розриття за адресою м. Київ, вул. Моторна, 9 та зроблено висновок про відповідність коефіцієнту ущільнення вимогам норм ДБН.
На виконання вимог КП УЗН Голосіївського району м. Києва викладених у листі погоджень від 13.02.2008р. до ордеру № 08010103 та Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 №1045 "Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах", позивач уклав 20.05.2008 року із КП УЗН Голосіївського району м. Києва договір № 42 на виконання робіт по ремонту газону після розриття по вул. Моторна, 9 у м. Києві.
У серпні 2008 року ТОВ “Інженерно-будівельна компанія “Трісс Лтд” прийняло виконання КП УЗН Голосіївського району м. робіт по ремонту газону після розриття по вул. Моторна, 9 у м. Києві, що підтверджується актом приймання виконаних робіт до договору № 42 від 20.05.2008р.
Відповідно до відмітки КП “Київблагоустрій” у листі погоджень Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва КМДА від 13.02.2008р. до ордеру № 08010103, після розриття вул. Моторна, 9 у м. Києві станом на 02.09.2008 року благоустрій після проведення електромонтажних робіт по вул. Моторна, 9 у м. Києві відновлено.
26.09.2008 року СПР КМ АЕК “Київенерго” було видано технічну довідку № 414-ів про погодження технічної документації щодо виконання електромонтажних робіт по вул. Моторна, 9 у м. Києві.
Таким чином, виконання робіт відбулось відповідно до умов Договору та в установлені строки, доказів на підтвердження пред'явлення претензій по якості виконаних робіт відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з частинами 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Частиною 7 зазначеної статті Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження сплати заборгованості за договором в сумі 9571,60 грн., а за таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вірним є розрахунок суду першої інстанції інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2087,57 грн. за період з листопада 2008 року по березень 2010 року та три відсотки річних в розмірі 469,53 грн.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 названого Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Приписами п. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором. Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Статтею 1 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 551 названого Кодексу встановлено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Проте, частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 4.1 Договору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 1% від суми договору (невиконаних зобов'язань) за кожен прострочений день, але не більше 50% від суми договору.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що погоджений пунктом 4.1 Договору штраф у розмір 1% від суми договору за кожний день прострочення є пенею та підлягає стягнення на користь позивача у сумі 2006,64 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.
Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2010р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Міжнародної асоціації ветеранів фізичної культури і спорту (МАФІС) залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2010р. у справі № 27/543 - без змін.
Матеріали справи № 27/543 повернути Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді