01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.10.2010 № 19/99
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря судового засідання:
представників сторін:
позивача: Пасічник Н.В. (дов. від 18.10.10 б/н),
відповідача: Прокопенко І.В. (дов. від 12.01.10 б/н),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Чемерський спиртзавод"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.09.2010
у справі № 19/99 ( .....)
за позовом Фермерського господарства "Лео і Партнери"
до Державного підприємства "Чемерський спиртзавод"
про стягнення 47 207,19 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.09.10 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства “Чемерський спиртовий завод” на користь Фермерського господарства “Лео і партнери” 46 279,08 грн. боргу, 462,79 грн. державного мита та 231,36 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Скарга мотивована тим, що дане рішення Господарського суду Чернігівської області є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу розглянуто за відсутності відповідача. Позивачем не вжито заходів досудового врегулювання спору, оскільки претензія про сплату заборгованості на адресу відповідача не надходила, акти звірки розрахунків між сторонами в матеріалах справи відсутні.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
30.10.09 між Фермерським господарством “Лео і партнери” (далі - позивач, продавець) та Державним підприємством “Чемерський спиртовий завод” (далі-відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу № 11.
Згідно з п. 1. договору від 30.10.09 № 11 продавець продає, а покупець приймає і оплачує на умовах і по ціні даного договору зерно - сира кукурудза далі товар, в кількості 200 тон по заліковій вазі.
Відповідно до п. 2.1. вказаного вище договору ціна на зерно кукурудзи 730,00 грн. за тону, включаючи ПДВ.
Розрахунки проводитимуться після поставки партії товару (п. 2.2. договору від 30.10.09 № 11).
Зі змісту п. 4.1. договору вбачається, що приймання товару по кількості і якості здійснюється у відповідності з діючими інструкціями по прийомці продукції.
Термін дії даного договору наступає з моменту його підписання і закінчується повним виконанням умов договору (п. 8.4. договору від 30.10.09 № 11).
Позивач виконав свої зобов'язання щодо поставки товару, що підтверджується видатковою накладною від 05.11.09 № 5а на суму 46279, 08 грн. та довіреністю, які знаходяться в матеріалах справи.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
В частині 1 ст. 626 Цивільного кодексу України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки сторонами не визначено строк виконання зобов'язань, то 19.08.10 позивач надіслав відповідачеві претензію № 58, в якій просив погасити заборгованість в сумі 46279, 08 грн.
Вимога позивача була залишена відповідачем без реагування.
Відповідач покладені на нього зобов'язання щодо оплати поставленого по договору товару не виконав, а тому вимога позивача щодо стягнення боргу в сумі 46279, 08 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 928, 10 грн. 3% річних за період з 05.11.09 по 06.07.10.
Виходячи зі змісту ст.ст. 530, 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові в частині стягнення 3% річних, оскільки, як зазначалось вище, претензія була надіслана відповідачу лише 19.08.10 і боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що внаслідок неможливості забезпечити явку повноважного представника в судове засідання 29.07.10, останній просив суд першої інстанції відкласти розгляд справи на інший день. Але даний лист Господарським судом Чернігівської області отриманий не був.
Зазначене спростовується тим, що в матеріалах справи знаходиться отримане господарським судом 28.07.10 вказане вище клопотання, яке було задоволено і відкладено розгляд справи ухвалою суду від 29.07.10 на 17.08.10.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до правильного висновку, що вимога позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.
За таких умов рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.09.10 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.09.10 у справі №19/99 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №19/99 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді
21.10.10 (відправлено)