01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.10.2010 № 15/83
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Ольховик П.П. - представник за дов. № 1140 від 28.09.2010р.;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.07.2010
у справі № 15/83 ( .....)
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499"
до Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 14 000, 00 грн пені та звільнення приміщення
Відкрите акціонерне товариство “Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій” (далі - позивач) у квітні 2010 року звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 14400,00 грн. пені, 229,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зобов'язати відповідача звільнити приміщення Відкритого акціонерного товариства “Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499” - приміщення автостанції “Ніжин” за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69,00 кв.м. (на першому поверсі).
Після порушення провадження в суді першої інстанції 17.05.2010р. позивачем були уточнені позовні вимоги, згідно яких позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача 14400,00 грн. пені, 229,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зобов'язати відповідача повернути за актом здачі-приймання Відкритому акціонерному товариству “Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499” - приміщення автостанції “Ніжин” за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69,00 кв.м. (на першому поверсі) та виселити Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 з вказаного приміщення в примусовому порядку.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2010 р. по справі № 15/83 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499” задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 14000,00 грн. неустойки, 225 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зобов'язано відповідача повернути за актом здачі-приймання позивачу, приміщення автостанції “Ніжин”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69,0 кв.м. (на першому поверсі).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2010р. у справі № 15/83 повністю і прийняти нове рішення про відмову у позові.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального та матеріального права, а зроблені висновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Крім того, апелянт зазначив, що вважає недоведеним факт отримання ним 30.10.2009р. листа №860 від 28.10.2009р. про відмову від договору оренди, так само, як і фактів отримання листа позивача від 16.11.2009р. та претензії від 04.03.2010р., які господарський суд визнав встановленими.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2010р. у справі № 15/83, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 19.10.2010р. позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, просив залишити рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2010р. по справі № 15/83 без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/1 від 14.10.2010р. „Про зміну складу колегії суддів” в зв'язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 15/83 колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий суддя, суддів Дзюбко П.О., Сулім В.В.
Представник відповідача в судове засідання Київського апеляційного господарського суду 19.10.2010р. не з'явився проте був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали від 09.09.2010р. та поштовим повідомленням №276498.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Отже, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.
Згідно ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
З огляду на викладене, виходячи зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України та аналізу змісту позовних вимог по даній справі, Київський апеляційний господарський суд не вважає за необхідне відкладати розгляд апеляційної скарги по даній справі, оскільки розгляд апеляційної скарги обмежений процесуальними строками, зокрема ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, а таке відкладення призведе лише до необґрунтованого затягування розгляду даної справи.
Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористалася належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 19.10.2010р. Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2010р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 01.01.2008р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення №12 (далі-договір), предметом якого відповідно до р. 1 договору є зобов'язання орендодавця передати, а орендаря прийняти у тимчасове платне володіння і користування приміщення за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 69,0 кв.м.
Відповідно до п. 4.1 договору термін оренди складає з дня передачі об'єкта оренди до 30.11.2005р. (включно) на 11 (одинадцять) місяців. Якщо за 20 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін у письмовій формі не заявить про розірвання договору, він вважається переукладеним на той самий строк і на тих самих умовах, і так щорічно.
Згідно п.п. 4.2, 4.3 договору договір може бути розірваний за згодою сторін. За вимогою однієї з сторін договір може бути достроково розірваний з підстав передбачених законодавством України. Договір може бути розірваним достроково за вимогою Орендодавця у зв'язку з несплатою орендної плати у розмірі вказаному в п.5.3 в строк, визначений п.5.4 договору. При наявності вказаних обставин (фактів) договір вважається розірваним за спливом 10 днів після отримання орендарем відповідного листа (заяви) орендодавця про розірвання даного договору. З моменту розірвання договору або по закінченню строку дії договору орендодавець володіє, користується та розпоряджається відповідним приміщенням та речами, які знаходяться в ньому на свій власний розсуд, незалежно від волі орендаря.
Розмір орендної плати за об'єкт оренди складає 300 грн. з урахуванням ПДВ в місяць; орендна плата сплачується Орендарем не пізніше 5 числа відповідного поточного місяця, за поточний місяць згідно договору (п.п. 5.3, 5.4 договору).
Так, факт передачі приміщення відповідачу в оренду підтверджується актом №24 до договору №12 від 01.01.2008 р. (аркуш справи11).
Позивач листом №860 від 28.10.2009р. повідомив відповідача про те, що у зв'язку з тим, що заборгованість по орендній платі складає більш ніж три місяці та порушено вимоги п.5.3, 5.4 договорів, він відмовляється (розриває) від договорів оренди нежилого приміщення №36 від 01.01.2008р. та №12 від 01.01.2005р. з дня отримання даного листа відповідачем, та вимагає повернути орендоване приміщення за актом приймання-передачі протягом 3 днів з дня одержання даного листа згідно вимог ст.782, 785 Цивільного кодексу України.
Лист було направлено на адресу відповідача: м. Ніжин, вул. Шевченка, 99 б/30, яка зазначена у спірному договорі. Той факт, що відповідач знаходиться за цією адресою підтверджується і направленням останнім рекомендованого листа на адресу позивача 26.12.2007р., що підтверджується копією конверта (аркуш справи 71).
Крім того, місцезнаходження відповідача за цією адресою також підтверджується рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.02.2010р. по справі №21/180/11 за позовом ВАТ “Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій №17499”до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в вступній та резолютивній частині якого зазначено місце проживання відповідача, а саме: 16600, АДРЕСА_2.
Факт направлення листа про відмову від договору на адресу відповідача, яка вказана у договорі, підтверджується копіями фіскального чеку №1403500488256 та повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.10.2009р. з відміткою у повідомленні про те, що його доставлено (вручено) 30.04.2010р. особисто адресату.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи (копія паспорта відповідача) відповідач за адресою по АДРЕСА_2 був знятий з обліку 21.02.1995р., і 19.11.2003р. зареєстрований за адресою АДРЕСА_3.
З огляду на викладене на дату укладення спірного договору за адресою у м. Ніжині, АДРЕСА_2, відповідач вже не проживав, але вказав дану адресу у договорі за якою і проводилось листування сторін, що підтверджується як листом УДППЗ “Укрпошта” №07-12-980 від 16.06.2010р., так і направленням рекомендованого листа позивачу відповідачем з зазначенням адреси останнього, яка вказана у договорі.
Так, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що всі доводи апелянта зводяться до того, що він не отримував листа, - про відмову від договору, хоч все листування з ним велося за даною адресою і доки договір не був розірваний жодного питання чи претензії, що листи направляється за невірною адресою (яка вказана в договорі) - у відповідача - не було. Відповідні твердження відповідача спростовуються вищевикладеним, однак відповідач приміщення на АС “Ніжин”, не звільнив.
Відповідно до ч.2 ст.13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Зважаючи на ці вимоги закону щодо здійснення цивільних прав відповідач, як орендар за договором, зобов'язаний був повідомити орендодавця про своє фактичне місце проживання, про зміну місця свого проживання.
Як вірно встановлено Господарським судом Чернігівської області, цього відповідач не зробив а навпаки вказавши у договорі адресу, за якою він не проживав, і за цією адресою проводив листування з позивача.
Відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Факт несплати відповідачем орендної плати протягом трьох місяців підряд підтверджується рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.02.2010 року по справі №21/180/11 за яким на користь позивача стягнуто 5454,73 грн. боргу, копіями позовної заяви по цій справі та розрахунку заборгованості.
Отже, як встановив Господарський суд Чернігівської області, договір є розірваним з 30.10.2009р. за ініціативою позивача у зв'язку з не сплатою відповідачем орендних платежів протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено договором.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
З огляду на викладене Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення вимог в частині стягнення з відповідача неустойки за період з 01.11.2009р. по 01.03.2010р. у розмірі подвійної орендної плати, що складає 14400,00 грн.
Інші доводи наведені Фізичною особою - підприємця ОСОБА_2 в апеляційній скарзі колегією суддів також до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.07.2010р. у справі № 15/83 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 15/83 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді