01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.10.2010 № 21/66
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Тетарчук І.В. (довіреність б/н від 02.06.2010р.);
від відповідача 1 -Колеснікова Н.С. (довіреність б/н від 13.05.20010р.);
від відповідача 2 - Марченко С.В. (довіреність б/н від 21.06.2010р.);
від третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецпром"
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.07.2010
у справі № 21/66 ( .....)
за позовом ТОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг"
до Приватне підприємство Адвокатська Палата "Руська Правда"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донспецпром"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про розірвання договору фінансового лізингу № 074-06/2008 від 23.06.2008 та відшкодування суми упущеної вигоди
Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2010р.
Згідно ухвали Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Дора-Транс” залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 21/66 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” до Приватного підприємства Адвокатська Палата „Руська Правда”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” про розірвання договору фінансового лізингу № 074-06/2008 від 23.06.2008 та відшкодування суми упущеної вигоди задоволено частково; розірвано договір фінансового лізингу від 23.06.2008р. № 074-06/2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” 626 115,93 грн. суми боргу, 4 1135 466,55 грн. збитків, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині позовних вимог до Приватного підприємства Адвокатська Палата „Руська Правда” відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення та припинити провадження у справі.
Скаргу мотивовано порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом порушено передбачені статтею 15 Господарського процесуального кодексу України правила визначення підсудності, оскільки дана справи повинна розглядатися за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором.
Заперечуючи правильність задоволення місцевим господарським судом позовних вимог про стягнення упущеної вигоди, скаржник зазначає що до складу останніх позивачем помилково включено суму лізингових платежів за укладеним сторонами договором фінансового лізингу від 23.06.2008р. № 074-06/2008, в той час як справа про стягнення відповідних коштів в якості боргу розглядається господарським судом Донецької області.
Крім того, в апеляційній скарзі йдеться про те, що місцевим господарським судом не досліджено наступні обставини справи:
- передане за договором фінансового лізингу від 23.06.2008р. № 074-06/2008 майно на теперішній час знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю „Дора-Транс” на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” договору доручення від 15.09.2009р. № 3;
- позивач не скористався правом відмовитися від названого договору в односторонньому порядку згідно пункту 18.1.3 цього договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” висловився за задоволення апеляційної скарги, представники Приватного підприємства Адвокатська Палата „Руська Правда”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” - за її відхилення.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Товариством з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” (далі по тексту - позивач) пред'явлено позов до Приватного підприємства Адвокатська Палата „Руська Правда”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” про:
- витребування з незаконного володіння Приватного підприємства Адвокатська Палата „Руська Правда” предметів лізингу,
- розірвання укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” договору фінансового лізингу №074-06/2008 від 23.06.2008р.,
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” 4 781 582,48 грн. упущеної вигоди.
Причиною спору є порушення Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” зобов'язань за укладеним з позивачем договором фінансового лізингу від 23.06.2008р. № 074-06/2008 в частині здійснення лізингових платежів.
Дослідивши фактичні обставини справи, місцевий господарський суд встановив, що 23.06.2008р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” й Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” укладено договір фінансового лізингу № 074-06/2008 (далі по тексту - договір № 074-06/2008), відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” та передати предмет лізингу у користування останнього на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених цим Договором, з урахуванням того, що продавець був обраний Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” (пункт 1.1). Згідно укладеного сторонами 15.07.2008р. додатку № 4/1 до цього договору (Том 1 а.с. 131), предметом лізингу є ґрунтові катки Bomag BW219 D-4 у кількості п'яти одиниць загальною вартістю 3 985 275,00 грн.
На виконання умов названого договору сторонами договору складено акт прийому-передачі від 15.07.2010р., згідно якого позивачем передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” прийнято предмет лізингу за договором фінансового лізингу № 074-06/2008 від 23.06.2008р. - ґрунтові катки Bomag BW219 D-4 у кількості п'яти одиниць загальною вартістю 3 985 275,00 грн.; в акті зазначено, що майно передано в технічно справному стані, перевірено та протестовано, повністю підлягає використанню (експлуатації).
Як вбачається з наданих позивачем на вимогу Київського апеляційного господарського суду довідок, які відображають механізм утворення заборгованості за договором фінансового лізингу № 074-06/2008, та підтверджується доданими до довідки витягами з банківського реєстру, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” на виконання умов названого договору здійснило наступні платежі:
24.06.2008р. - 35 876,48 грн.,
25.06.2008р. - 398 527,50 грн.,
22.08.2008р. - 18 062,57 грн.,
26.08.2008р. - 6 857,66 грн.,
13.11.2008р. - 3 823,92 грн.,
20.11.2009р. - 80,00 грн.,
06.07.2010р. - 20 000,00 грн.
Як вбачається з наданих позивачем на вимогу Київського апеляційного господарського суду витягу з корпоративної поштової системи з даними про направлення рахунків Товариству з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” за допомогою засобів електронного зв'язку, а також повідомлень про вручення поштових відправлень, позивачем на виконання пункту 3.4 договору № 074-06/2008 та у відповідності з узгодженим сторонами у вигляді додатку № 4/1 до цього договору графіку лізингових платежів направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” окремі рахунки на оплату лізингових платежів за кожний лізинговий період №№ 1 - 23.
Докази здійснення платежів у повному обсязі за перший лізинговий період, а також за лізингові періоди №№ 2 - 26 на загальну суму 3 372 115,18 грн., в матеріалах справи відсутні. Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” контррозрахунок та докази належного виконання власних зобов'язань суду не представлено.
Між тим, виходячи з визначених додатком № 4/1 до договору № 074-06/2008 строків погашення лізингових платежів за лізингові періоди №№ 2 - 23, такі строки на дату прийняття оскарженого рішення закінчилися, зокрема, строк оплати платежу за лізинговий період № 2 закінчився 15.09.2008р., за лізинговий період № 22 - 15.05.2010р., за лізинговий період № 23 - 15.06.2010р.
Встановивши факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” зобов'язань за укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” договором фінансового лізингу № 074-06/2008, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про розірвання спірного договору та стягнення коштів.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно частини 2 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Правові та економічні засади фінансового лізингу визначені Законом України від 16.12.97 N 723/97-ВР "Про фінансовий лізинг" (зі змінами та доповненнями). За цим Законом фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачеві на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Статтею 2 цього Закону встановлено, що відносини, які виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
Відповідно до частини 2 статті 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Права та обов'язки сторін за договором фінансового лізингу детально визначені у статтях 10, 11 Закону України від 16.12.97 N 723/97-ВР. Зокрема, на лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати лізингові платежі (пункт 3 частини 2 статті 11).
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом, або вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.
Умовами договору № 074-06/2008, зокрема пунктом 18.1.3, передбачено можливість розірвання цього договору в односторонньому порядку у разі істотного порушення умов цього договору, зокрема у разі якщо лізингоодержувач у строк, що перевищує 30 календарних днів від встановленої відповідно до договору дати платежу, не виплачує будь-який із платежів, що підлягає до сплати за Договором (включаючи пені й штрафи).
Як встановлено, період прострочення здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” лізингових платежів за лізингові періоди №№ 2 - 22 на дату прийняття оскарженого рішення значно перевищував тридцятиденний термін.
За наслідками юридичного аналізу наведених положень закону в контексті спірних правовідносин, колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача про розірвання спірного договору та у цьому зв'язку погоджується з висновком місцевого господарського суду, яким задоволено позов в цій частині.
Доводи апеляційної скарги, з урахуванням зазначеного, правильності висновків суду не спростовують.
Надана скаржником юридична оцінка тої обставини, що позивач не скористався правом односторонньої відмови від спірного договору, націлена на обмеження встановленого статтею 1 Господарського процесуального кодексу України права суб'єкта господарювання на звернення до господарського суду з вставленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Викладений в апеляційній скарзі довід про порушення місцевим господарським судом правил визначення підсудності колегія суддів відхиляє на підставі частини 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Місцевим господарським судом обґрунтовано залишено без задоволення позовні вимоги про витребування з незаконного володіння Приватного підприємства Адвокатська Палата „Руська Правда” предметів лізингу за договором № 074-06/2008.
У цьому зв'язку заслуговує на увагу з'ясування місцевим господарським судом тої обставини, що позивачем не було доведено знаходження витребуваного майна у Приватного підприємства Адвокатська Палата „Руська Правда”.
Зважаючи на те, що Приватним підприємством Адвокатська Палата „Руська Правда” знаходження у нього спірного майна заперечується, факт існування у нього правовідносин з приводу надання останньому юридичних послуг згідно договору від 01.06.2009р. № 1 з метою врегулювання питань, пов'язаних з вилученням предмету лізингу за договором № 074-06/2008, при відсутності доказів виконання зазначеного договору про надання юридичних послуг, не може розглядатися в якості достатньої підстави вважати, що спірне майно було передано Приватному підприємству Адвокатська Палата „Руська Правда”.
Більш того, листом від 01.07.2010р. № 264 (Том 1 а.с. 189) Товариство з обмеженою відповідальністю „Дора-Транс” повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” про те, що спірне майно знаходиться у нього у зв'язку з виконанням умов договору доручення від 15.12.2009р. № 3 (Том 1 а.с. 190). Проте, зазначена обставина може бути предметом дослідженні в іншій справі, оскільки не впливає на правильність вирішення даної справи.
На підставі частини 1 статі 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов про захист свого порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту суб'єктивну обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом підставах.
Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” збитків у вигляді упущеної вигоди - 4 781 582,48 грн., виникнення яких позивач пов'язує із очікуваними доходами, які він міг би одержати за звичайних обставин на умовах фінансового лізингу в місті Києві при належному виконанні контрагентом договору фінансового лізингу, ідентичного договору № 074-06/2008, задоволенню не підлягають, оскільки сам по собі факт понесення позивачем витрат, пов'язаних з придбанням предмету лізингу за цим договором, а також з одержанням кредиту на підставі укладеного з ВАТ „Райфайзен Банк Ававль” кредитного договору від 15.11.2007р. № УА/001, не може розглядатися в якості безумовної та достатньої підстави вважати, що за звичайних обставин він би одержав дохід, витративши зазначені кошти на придбання предмету лізингу з метою укладення договору фінансового лізингу з третьою особою.
При таких обставинах, сума неодержаного прибутку, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин.
В контексті статті 22 Цивільного кодексу України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Відповідно ж до частини першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Місцевий господарський суд наведеного не врахував, у зв'язку з чим необґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” 4 1135 466,55 грн. збитків.
Задовольняючи позов в частині стягнення 4 1135 466,55 грн. збитків місцевим господарським судом не вказано результат вирішення позовних вимог про стягнення решти збитків. Натомість судом розглянуто вимоги про стягнення 626 115,93 грн. суми боргу, в той час як позовна заява подібної вимоги не містить.
Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, норми якої являються нормами прямої дії, органи державної влади (в тому числі судової), їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Частиною 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача або третьої особи з самостійними позовними вимогами на предмет спору і, по-друге, за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони.
З огляду на викладені положення чинного законодавства й ту обставину, що з матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався до суду з клопотанням про вихід за межі позовних вимог, місцевий господарський суд був позбавлений правових підстав змінювати на власний розсуд позовні вимоги, заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг”.
За таких обставин, рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 21/66 підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення 626 115,93 грн. суми боргу, 4 1135 466,55 грн. збитків, з прийняттям у відповідній частині відповідно до вимог пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України нового рішення про залишення без задоволення позовних вимог про стягнення 4 781 582,48 грн. упущеної вигоди.
Колегія суддів відхиляє клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг”, Приватного підприємства Адвокатська Палата „Руська Правда” про оголошення в судовому засіданні повного тексту постанови, оскільки частиною 2 статті 85 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду проголосити у судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 08.07.2010 року у справі № 21/66 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
„Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” задовольнити частково.
Укладений Товариством з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” й Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” договір фінансового лізингу від 23.06.2008р. № 074-06/2008 розірвати.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” 85,00 грн. (вісімдесят п'ять грн. 00 коп.) витрат з оплати державного мита, 78,67 грн. (сімдесят вісім грн. 67 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У задоволенні решти позову відмовити.”.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” 12 750,00 грн. (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.) витрат з оплати державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Справу № 21/66 повернути до господарського суду міста Києва, якому доручити видачу наказів із зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
21.10.10 (відправлено)