01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.10.2010 № 10/1369
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Калатай Н.Ф.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Тозлован Є.В.,
від відповідача -Кравцов В.С., Боксер І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.07.2010
у справі № 10/1369 ( )
за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Відкритого акціонерного товариства "Азот"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про спонукання до укладання угоди про зміну умов договору в редакції позивача
та за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства “Азот”
до Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”
про визнання додаткової угоди до договору, укладеного в редакції позивача за зустрічним позовом
Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.07.2010 (суддя Шумко В.В.) відмовлено в задоволенні первісного позову Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про спонукання до укладення додаткової угоди №2 до договору поставки природного газу №381-211-06/10-116 від 26.03.2010 в редакції позивача. Задоволено зустрічний позов відкритого акціонерного товариства “Азот” про визнання додаткової угоди №2 від 31.05.2010 до договору поставки природного газу від 26.03.2010 №381-211-06/10-116 в частині п. 5.1 укладеною в його редакції та визнано додаткову угоду № 2 від 31.05.2010 до договору поставки природного газу №381-211-06/116 від 26.03.2010 в частині п. 5.1 укладеною в редакції ВАТ “Азот”. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, оскільки запропонована первісним позивачем редакція не відповідає чинним нормативним актам та обставинам справи. Вимоги ж зустрічного позову підлягають задоволенню, як такі, що відповідають обставинам справи, умовам договору та чинним нормативним актам.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач за зустрічним позовом звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги первісного позову задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю. Апелянт зазначив, що ціна на природний газ для технологічних потреб хімічних підприємств, зокрема, і для відповідача має складати 1633грн.30коп. за 1000,00 куб.м. (без врахування ПДВ, цільової надбавки та тарифу на транспортування природного газу) виключно починаючи з 13.05.2010 року. Позивач вважає, що підстави для застосування ціни на природний газ на рівні 1633грн. 30коп. за 1000,00 куб.м. до цього часу відсутні, оскільки п. 2 постанови НКРЕ від 01.04.2010 № 350 не містить чітких критеріїв щодо надання документів підтверджуючих виконання умов п. 2 Постанови за наявності яких діє спеціальний тариф.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти доводів апелянта та просив рішення господарського суду Черкаської області від 29.07.2010 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
26.03.2010 між ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ВАТ «Азот» (покупець) укладено договір № 381-211-06/10-116 поставки природного газу, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ у обсязі, зазначеному у договорі (п.1.1).
Пунктом 5.1 договору встановлено, що ціна за 1000 кубічних метрів природного газу становить 1584грн. 40 коп. (без врахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу).
Згідно умов пункту 11.1 договору його дія поширюється на відносини, що склалися з 01.03.2010 року, а в частині поставки газу до 30.09.2010 року включно.
Відповідно до п.5.2 договору сторони домовились, що ціна за 1000 кубічних метрів газу у відповідному періоді споживання газу та вартість його транспортування територією України встановлюється на рівні граничної ціни та тарифу, затверджених уповноваженим державним органом.
Згідно з п.5.3 договору сторони встановили, що ціна на газ та вартість його транспортування, визначені відповідно до п.5.1. Договору, можуть змінюватись у разі прийняття уповноваженими органами відповідних нормативних актів. У разі зміни ціни на газ, тарифу на його транспортування, інших складових вартості природного газу Сторонами в обов'язковому порядку здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами та тарифами.
При укладенні договору ціну було визначено відповідно до постанови НКРЕ від 26.02.2010 №180, що становить 1584грн. 40 коп. за 1000 кубічних метрів природного газу.
01.04.2010 вказана постанова втратила чинність в зв'язку з прийняттям постанови НКРЕ № 350 від 01.04.2010, якою встановлені нові граничні ціни на природний газ.
Враховуючи зміни ціни на природний газ позивач за первісним позовом листом від 11.06.2010 №31/39-5679 надіслав відповідачеві за первісним позовом проект додаткової угоди №2 від 31.05.2010 до договору поставки природного газу від 23.03.2010 №381-211-06/10-116, посилаючись при цьому на положення постанов НКРЕ України від 01.04.2010 №350, від 01.04.2010 №349, від 30.04.2010 № 517, та від 13.05.2010 № 549. В цій додатковій угоді позивач встановлює ціну за 1000 куб.м. природного газу з 01 квітня 2010 року - 2020грн.25коп. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу.
Відповідач з запропонованою позивачем ціною не погодився та листом № 211-1-26/55 від 24.06.2010 надіслав позивачеві додаткову угоду з протоколом розбіжностей, згідно якого ціна за 1000 куб. м. природного газу з 01.04.2010, що використовується покупцем для технологічних потреб, становить 1633грн.30коп. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу. При цьму позивач вказує, що пільговий тариф для нього встановлено п. 2 постанови НКРЕ України від 01.04.2010 №350.
Позивач за первісним позовом не погодився укласти додаткову угоду № 2 з урахуванням протоколу розбіжностей, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом, а відповідач в сою чергу, також, звернувся з позовом до суду в підтримку своїх вимог.
Як вбачається з викладеного спір сторін стосується зміни умов господарського договору в частині визначення ціни.
Відповідно до частини 2 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.
Відповідно до частини 1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Постановою НКРЕ України №350 від 01.04.2010 «Про затвердження граничного рівня ціни на природний газ для технологічних потреб хімічних підприємств, що виробляють азотні мінеральні добрива, на ІІ квартал 2010 року» затверджено граничний рівень ціни на природний газ для технологічних потреб хімічних підприємств, що виробляють азотні мінеральні добрива, на ІІ квартал 2010 року відповідно до Переліку, наведеного в додатку до постанови, без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом на рівні 1633грн.30 коп. за 1000 куб. м.
Таким чином, граничний рівень ціни на природний газ для технологічних потреб хімічних підприємств, що виробляють азотні мінеральні добрива на рівні 1633грн.30 коп. за 1000 куб. м. встановлений на ІІ квартал 2010 року, тобто на період з 01.04.2010 по 30.06.2010 року.
Відповідач внесений до переліку хімічних підприємств, що виробляють азотні мінеральні добрива, для яких постановою НКРЕ України від 01.04.2010 р. № 350 встановлена ціна природного газу на рівні 1633грн.30 коп. за 1000 куб. м.
Пунктом 2 постанови НКРЕ України від 01.04.2010 № 350 було встановлено, що граничний рівень ціни у розмірі 1633,30 грн. за 1000 куб. м. застосовується для хімічних підприємств, що виробляють азотні мінеральні добрива, за таких умов: установлення на внутрішньому ринку України цін на азотні мінеральні добрива не вище експортних; відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України, Пенсійним фондом, НАК «Нафтогаз України» та по заробітній платі.
Відповідачем за первісним позовом надані копії листів № 120-06/10-1352 від 16.04.2010 та № 120-06/14-1567 від 30.04.2010 на адресу Національної комісії регулювання електроенергетики України та лист № 2666/24/17-10 від 06.05.2010 Національної комісії регулювання електроенергетики України, з яких вбачається, що відповідач за первісним позовом є підприємством, яке виконало вимоги пункту 2 постанови НКРЕ України від 01.04.2010 № 350.
Крім того, судом встановлено, що постановою НКРЕ України від 13.05.2010 № 549 пункт 2 постанови НКРЕ України від 01.04.2010 р. № 350 скасований.
НКРЕ України листом від 20.05.2010 року за № 2966/13/17-10 повідомила, що пункт 1 постанови НКРЕ від 01.04.2010 року № 350, яким встановлено тариф на рівні 1633грн.30 коп. за 1000 куб. м., підлягає застосуванню з 01 квітня 2010 року, а пункт 2 цієї постанови не підлягає застосуванню з моменту її прийняття у зв'язку з його скасуванням постановою НКРЕ від 13.05.2010 № 549.
Крім цього, НКРЕ України листом від 08.06.2010 року за № 3424/13/17-10 додатково до листа від 20.05.2010 року за № 2966/13/17-10 повідомило НАК «Нафтогаз України», що пункт 2 постанови НКРЕ від 01.04.2010 № 350 не застосовується з моменту набрання чинності цієї постанови, тобто з 1 квітня 2010 року.
Таким чином, враховуючи викладене, на день розгляду спору відсутні будь-які підстави для застосування ціни запропонованої позивачем.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з 01.04.2010 року у відносинах між позивачем і відповідачем в обов'язковому порядку повинна застосовуватись гранична ціна на природний газ, який використовується для технологічних потреб відповідача за первісним позовом на ІІ квартал 2010 року на рівні 1633грн.30 коп. за 1000 куб. м., яка встановлена постановою НКРЕ України від 01.04.2010 року № 350.
З огляду на викладене є вірними висновки місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення первісного позову та задоволення зустрічного позову.
При цьому, посилання первісного позивача в апеляційній скарзі на те, що ціна на природний газ для технологічних потреб хімічних підприємств, зокрема, і для відповідача має складати 1633грн.30коп. за 1000,00 куб.м. (без врахування ПДВ, цільової надбавки та тарифу на транспортування природного газу) виключно починаючи з 13.05.2010 року, а також те, що підстави для застосування ціни на природний газ на рівні 1633грн. 30коп. за 1000,00 куб.м. до цього часу відсутні, оскільки п. 2 постанови НКРЕ від 01.04.2010 № 350 не містить чітких критеріїв щодо надання документів підтверджуючих виконання умов п. 2 Постанови за наявності яких діє спеціальний тариф, є безпідставними і до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки суперечать вищевикладеним нормативним актам та обставинам справи.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Рішення господарського суду Черкаської області від 29.07.2010 у справі №10/1369 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” - без задоволення.
2. Справу №10/1369 повернути господарському суду Черкаської області.
Головуючий суддя
Судді Калатай Н.Ф.