01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.10.2010 № 11/313-37/170
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Рибченко О.Г. ( довір. №32 від 26.02.2009р.);
від відповідача - Шпотак А.Л. ( довір. б/н від 05.06.2009р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Магазин „Будинок меблів”
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.08.2010
у справі № 11/313-37/170 ( .....)
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Магазин „Будинок меблів”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн Європа”
про стягнення 782224,80 грн.
Суть рішення та апеляційної скарги.
В липні 2009 року Відкрите акціонерне товариство „Магазин „Будинок меблів” звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн „Європа” про стягнення 782 224,80 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.09р. у справі №11/313, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.09р., позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн Європа” на користь Відкритого акціонерного товариства „Магазин „Будинок меблів” 782 224,80 грн. заборгованості, 7 822,25 грн. державного мита, 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; повернуто Відкритому акціонерному товариству „Магазин „Будинок меблів” з державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у розмірі 85,00 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2010р. у справі №11/313 касаційну скаргу ТОВ „Концерн „Європа” задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.09р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.09р. у справі №11/313 скасовано, а справу направлено до Господарського суду міста Києва на новий розгляд.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2010р. (суддя Гавриловська І.О.) прийнято справу №11/313 до провадження та присвоєно їй номер 11/313-37/170.
Під час нового розгляду справи 28.04.2010р. на підставі ст.22 ГПК України через канцелярію місцевого господарського суду представником позивача подано додаткові обгрунтування позовної заяви, в якіх позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн Європа” 782224,80 гривень, зокрема, з підстав того, що сторонами так і не було укладено договір (том 2, арк. справи 52), тоді як зобов'язання сторін на альтернативне укладення як основного договору оренди, так і нового попереднього договору станом на момент нового розгляду справи є припиненим. Тобто, сторона у зв'язку зі зміною фактичних обставин збільшила підстави позову.
06.08.2010р. представник позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач, у зв'язку із здійсненням відповідачем часткового погашення суми боргу, зменшив позовні вимоги на 115000,00 гривень та просив стягнути з відповідача 667224,80 гривень.
Крім того, 09 серпня 2010р. представником позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач, у зв'язку із здійсненням відповідачем часткового погашення суми боргу, зменшив позовні вимоги на 20000,00 гривень та просив стягнути з відповідача остаточно 647224,80 гривень.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2010р. у справі №11/313-37/170 у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
06.10.2010р. представник позивача через канцелярію Київського апеляційного господарського суду подав додаткові обгрунтування до апеляційної скарги, в яких зазначив про те, що після прийняття Господарським судом міста Києва рішення у справі №11/313-37/170 відповідачем були додатково повернуті позивачу кошти у загальному розмірі 70000,00 гривень, тому, як зазначив позивач, залишок заборгованості відповідача на час розгляду справи Київським апеляційним господарським судом становить 577224,80 гривень. (647224,80 грн. - 70000,00 грн.).
В апеляційній скарзі та додаткових обгрунтуваннях до неї позивач вказує про те, що позивач, враховуючи прострочення відповідачем визначеної попереднім договором дати офіційного відкриття будівлі та наслідки світової фінансової кризи, надіслав відповідачу пропозицію (оферту) про укладення з нотаріальним посвідченням добровільної угоди про дострокове розірвання попереднього договору від 13.06.208р., однак відповідач, як зазначає скаржник, зазначену оферту позивача не акцептував, від дострокового припинення попереднього договору відмовився. Тому, на думку скаржника, умови попереднього договору від 13.06.2008р. залишились чинними для обох його сторін до спливу річного терміну дії даного попереднього договору , та у разі надсилання відповідачем на адресу позивача у термін дії попереднього договору від 13.06.2008р. відповідної пропозиції на укладення чи то проекту основного договору чи то проекту нового попереднього договору, як то було визначено пунктом XI додатку №5 до попереднього договору від 13.06.2008р., з боку позивача також були б виконані належним чином. Проте, договір сторонами так укладено і не бул .
Крім того, скаржник зазначає й про те, що з урахуванням імперативних положень ч.3 ст.635 ЦК України та ч.4 ст. 182 ГК України встановлене попереднім договором від 13.06.2008р. зобов'язання сторін на альтернативне укладення чи то основного договору оренди, чи то нового попереднього договору, було припинене у зв'язку із спливом строку дії попереднього договору від 13.06.2008р. на підставі ч.1 ст. 598, ч.3 ст. 635 ЦК України та ч.4 ст. 182 ГК України. Отже, скаржник вважає, що у зв'язку із припиненням зобов'язань за попереднім договором, на підставі ч.ч.1,3 ст. 1212 ЦК України його вимоги до відповідача про повернення коштів (суми сплаченого авансу за вирахуванням повернутих коштів), підстава набуття яких відповідачем відпала у зв'язку із припиненням зобов'язань за попереднім договором, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2009р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження, її розгляд призначено на 22.09.2010р.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд апеляційної скарги ухвалою від 22.09.2010р. відкладався на 11.10.2010р.
В судове засідання Київського апеляційного господарського суду 11.10.2010р. з'явились представники сторін.
Представник позивача в судовому засіданні 11.10.2010р. просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.10.2010р. просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 09.08.2010р. у справі №11/313-37/170 без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено попередній договір від 30.04.2008р. (без нотаріального посвідчення), за умовами якого сторони беруть на себе зобов'язання у строк, в порядку та на умовах, визначених даним договором, укласти та належним чином оформити договір оренди нежилого приміщення загальною площею 922,0 кв.м., що розташоване на 1-му поверсі секція А-14 будівлі на перетині Столичного шосе та проспекту Академіка Заболотного у м.Києві. Згідно п.ІІ.2.1. договору, строк основного договору оренди становить 35 місяців.
Пунктом І.1.3 даного договору встановлено, що офіційне відкриття "Комплексу по наданню послуг населенню" (І черга) Будівлі відбудеться не пізніше 30.09.2008р. При цьому, якщо офіційне відкриття Будівлі не наступить більш ніж через 90 календарних днів з 30.09.2008р., то починаючи з дня фактичного офіційного відкриття Будівлі позивач (орендар) отримує знижку у розмірі 50% до суми орендної плати на кількість днів оренди, що дорівнює кількості днів з 30.12.2008р. до дня фактичного офіційного відкриття будівлі. Порушення строку, зазначеного у цьому пункті договору для офіційного відкриття Будівлі на строк 90 календарних днів та менше не вважатиметься порушенням умов даного попереднього договору. У випадку, якщо з підстав, що не залежать від позивача (орендаря) офіційне відкриття Будівлі не відбудеться більш ніж протягом 9 (дев'яти) календарних місяців, починаючи з 30.12.2008р., позивач має право відмовитися від укладання основного договору.
Згідно розділу І.2 договору сторони домовились, що основний договір буде укладено протягом 20 робочих днів з моменту отримання відповідачем права власності на будівлю. З метою укладення основного договору відповідач направляє позивачу проект основного договору, який має включати всі умови основного договору, визначені в даному попередньому договорі, а також інші умови, які відповідач вважатиме за необхідне включити в текст основного договору. Факт направлення проекту основного договору позивачу розглядається сторонами як пропозиція відповідача укласти основний договір.
Відповідно до пунктів ІІ.3.12.2, ІІ.3.12.3. попереднього договору від 30.04.2008р., протягом двох банківських днів з дня підписання договору позивач перераховує відповідачу авансовий та гарантійний платежі, кожний у розмірі орендної плати за два останніх місяці оренди.
Пунктом IV додатку №5 до договору від 30.04.2008р. сторони домовились, що з метою забезпечення виконання даного попереднього договору, протягом 5 банківських днів з дати підписання даного попереднього договору позивач перераховує на поточний рахунок відповідача грошові кошти (гарантійний платіж) у сумі 391 112,40 грн. та протягом 60 календарних днів з дати підписання даного попереднього договору 391 112,40 грн., які після укладення основного договору зараховуються в якості оплати за основним договором, як авансовий та гарантійні платежі за основним договором.
На виконання умов договору від 30.04.2008р., позивач перерахував відповідачу платіжним дорученням № 1316 від 05.05.2008р. гарантійний платіж у сумі 391 112,40 грн. (а.с.35 т.1).
Одночасно з укладанням попереднього договору від 30.04.2008р., сторонами був підписаний протокол від 30.04.2008р.. Відповідно до умов зазначеного протоколу сторони прийняли на себе зобов'язання підготувати необхідні для нотаріального посвідчення документи та укласти з нотаріальним посвідченням новий попередній договір на оренду того ж самого нежилого приміщення із строком оренди у 5 років.
У подальшому, сторони уклали та засвідчили нотаріально попередній договір 13.06.2008р., який містить усі ті ж самі умови, що й попередній договір від 30.04.2008р., окрім пункту ІІ.2.1, за умовами якого, основний договір оренди укладається строком на п'ять років і вступає в силу з дати його нотаріального посвідчення.
В наслідок заміни старого зобов'язання новим зобов'язанням (новації) відповідно до положень ч.2 ст.604 ЦК України зобов'язання за попереднім договором від 30.04.2008р. було припинене.
Позивач листом № 166 від 13.06.2008р. повідомив відповідача про зарахування суми у розмірі 391112,40 грн., у т.ч. ПДВ, що була сплачена 05.05.2008р. за попереднім договором від 30.04.2008р., в якості платежу за попереднім договором від 13.06.2008р., про що відповідач не заперечив.
На виконання умов попереднього договору від 13.06.2008р. позивач перерахував відповідачу платіжним дорученням № 1839 від 25.06.2008р. ще один гарантійний платіж на суму 391 112,40 грн. (а.с.63).
Таким чином, позивачем за попереднім договором від 13.06.2008р. була перерахована відповідачу сума у загальному розмірі 782224,80 грн., у т.ч. ПДВ.
Пунктом X попереднього договору від 13.06.2008р. сторони передбачили, що попередній договір діє до моменту підписання сторонами основного договору, але не більше одного року з моменту набуття їм чинності. Позивачем була надіслана відповідачу вимога № 99 від 18.06.2009р. про повернення позивачу сплаченої за попереднім договором суми у розмірі 782224,80 грн., у т.ч. ПДВ.
Згідно ст.182 ГК України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.
У разі, якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.
Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні.
Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим господарським кодексом.
Відповідно до ст.635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 180 ГК України також визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Тоді як умовами пункту ХІ додатку №5 до попереднього договору від 13.06.2008р. сторони передбачили, що у випадку, якщо протягом одного року з моменту набуття даним попереднім договором чинності, будівництво будівлі не буде завершеним та/або відповідач не встигне належним чином зареєструвати право власності на будівлю і отримати всі документи, необхідні для укладення основного договору, що призведе до неможливості укласти основний договір у строк, зазначений у даному договорі, сторони беруть на себе зобов'язання укласти такий же договір, на таких же умовах і на такий же строк за винятком положення про строки офіційного відкриття будівлі, які мають бути збережені у межах 9 календарних місяців, починаючи із 30.12.2008р.
Пунктом І.1.3 договору від 13.06.2008р. встановлено, що у випадку, якщо з підстав, що не залежать від позивача (орендаря) офіційне відкриття Будівлі не відбудеться більш ніж протягом 9 (дев'яти) календарних місяців, починаючи з 30.12.2008р., позивач має право відмовитися від укладання основного договору.
В цій частині суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що за вказаними умовами договору від 13.06.2008р., остаточний строк офіційного відкриття Будівлі встановлений до 30.09.2009р., а офіційне відкриття відбулося 16.05.2009р., тобто у межах визначеного попереднім договором строку.
Позивач, листом № 45 від 20.03.2009р. запропонував відповідачу укласти з нотаріальним посвідченням угоду про дострокове розірвання попереднього договору від 13.06.2009р. з поверненням позивачу сплачених відповідачу коштів у розмірі 782224,80 грн., у т.ч. ПДВ, з підстав, що передбачені ст.652 ЦК України.
Відповідач листом № 132/24 від 23.03.2009р. відхилив пропозицію позивача про дострокове розірвання попереднього договору від 13.06.2008р., у зв'язку з чим між сторонами спору не було досягнуто домовленості щодо дострокового розірвання попереднього договору від 13.06.2008р. та умови зазначеного попереднього договору були чинними для сторін договору до визначеної дати його припинення.
Відповідно до розділу I.2 попереднього договору від 13.06.2008р. основний договір оренди нежилого приміщення повинен був бути укладений протягом 20 робочих днів з моменту отримання відповідачем права власності на будівлю. Обов'язок надіслати позивачу проект договору оренди покладався на відповідача. Відповідачем не були надані суду докази щодо набуття ним права власності на торгівельний комплекс під час чинності попереднього договору від 13.06.2008р.; під час нового розгляду справи відповідач не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції жодних належних доказів на виконання викладеного та не обґрунтував суду апеляційної інстанції обставин неможливості такого надання з підстав, що не залежать від сторони.
У пункті XI додатку № 5 до попереднього договору від 13.06.2008р. сторони також обумовили, що у разі, якщо відповідач до спливу строку дії попереднього договору від 13.06.2008р. не встигне отримати свідоцтво про право власності на новозбудований торгівельний комплекс, сторони укладуть новий попередній договір на тих же умовах, за виключенням положення про строки офіційного відкриття «Комплексу по надання послуг населенню», які мають бути збережені у межах 9 календарних місяців, починаючи з 30.12.2008р..
Разом з цим, дослідивши подані позивачем до Господарського суду м.Києва при новому розгляді даної справи додаткові обґрунтування позовних вимог (з урахуванням приписів статті 22 ГПК України в редакції, що діяла на момент подачі заяви), виконавши вказівки, що містяться у постанові ВГСУ від 16.03.2010р. по справі № 11/313, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що подана позивачем апеляційна скарга підлягає задоволенню.
З аналізу наданих позивачем додаткових обґрунтувань підстав позовних вимог вбачається, що на час нового розгляду даного спору суд першої інстанції повинен був розглядати позовні вимоги з урахуванням змінених фактичних обставин, про які заявила сторона. Однак, Господарським судом м.Києва під час нового розгляду даної справи не були досліджені такі підстави, що безпосередньо впливають на результат розгляду даного спору.
Так, на дату прийняття Господарським судом м.Києва оскаржуваного судового рішення від 09.08.2010р. по справі № 11/313-37/170 на визначену ВГСУ у постанові від 16.03.2010р. по справі № 11/313 дату - 30.09.2009р., основний договір оренди між сторонами спору так і не був укладений. Таким чином, зобов'язання сторін по укладанню основного договору оренди нежилого приміщення фактично припинилися.
Крім того, Господарським судом м.Києва при прийнятті оскаржуваного рішення не була надана правова оцінка наступним обставинам, про які позивачем було повідомлено у додаткових обґрунтуваннях позовної заяви з доданням підтверджуючих документів.
Так, між позивачем та відповідачем була укладена угода від 15.10.2009р. про затвердження графіку погашення заборгованості відповідача перед позивачем щодо отриманих авансів за двома попередніми договорами від 13.06.2008р..
Відповідно до зазначеної угоди від 15.10.2009р. сторонами судового процесу за двома укладеними між ними попередніми договорами від 13.06.2008р. була визначена заборгованість відповідача перед позивачем у загальному розмірі 1149368,69 грн., повернення якої було розстрочене на певний період.
За повідомленням позивача, заборгованість відповідача за попереднім договором від 13.06.2008р. (яка підтверджена судовими рішеннями по справі № 36/293, що набули законної сили) була відповідачем повністю погашена.
Заборгованість відповідача перед позивачем за попереднім договором від 13.06.2008р., що є предметом розгляду у даній судовій справі № 11/313-37/170, погашалась відповідачем як під час нового розгляду справи Господарським судом м.Києва, що обумовило зменшення позивачем заявлених позовних вимог, так і під час апеляційного провадження по даній справі.
Так, відповідачем, під час нового розгляду справи № 11/313-37/170 у Господарському суді м.Києва та Київському апеляційному господарському суді була повернута позивачу сума заборгованості у загальному розмірі 205000,00 гривень, що підтверджено позивачем документально, а саме: 08.07.2010р. - 20000,00 грн., 12.07.2010р. - 20000,00 грн., 13.07.2010р. - 25000,00 грн., 23.07.2010р. - 10000,00 грн., 27.07.2010р. - 10000,00 грн., 30.07.2010р. - 20000,00 грн., 03.08.2010р. - 10000,00 грн., 06.08.2010р. - 20000,00 грн., 25.08.2010р. - 20000,00 грн., 24.09.2010р. - 30000,00 грн., 01.10.2010р. - 20000,00 грн..
З представлених позивачем суду платіжних документів вбачається, що відповідач, в якості підстав перерахування коштів позивачу, зазначав про повернення коштів у зв'язку із розірванням попереднього договору від 13.06.2008р..
Укладанням угоди від 15.10.2009р. про затвердження графіку погашення заборгованості відповідача перед позивачем та підставами повернення позивачу коштів сторони даного судового спору додатково підтвердили факт припинення між ними договірних відносин за попереднім договором від 13.06.2008р..
Господарський суд м.Києва при новому розгляді даної судової справи вищезазначені нові обставини не проаналізував, правової оцінки даним обставинам в оскаржуваному судовому рішенні не надав, чим порушив визначений ст.4-7 ГПК України порядок прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи.
Частина 1 ст.1212 ЦК України визначає, що особа зобов'язана повернути майно, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Підпунктом 3 ч.3 ст.1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Частиною 1 ст.598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Враховуючи, що підстави набуття відповідачем отриманої від позивача за попереднім договором від 13.06.2008р. суми у розмірі 782224,80 грн. відпали у зв'язку з припиненням попереднього договору від 13.06.2008р., у відповідача виникло цивільно-правове зобов'язання повернути позивачу суму отриманих коштів.
При прийнятті даної постанови Київським апеляційним господарським судом враховуються заяви позивача про зменшення позовних вимог № 2 від 06.08.2010р. та № 3 від 09.08.2010р., що були подані позивачем до Господарського суду м. Києва та, відповідно до яких, позивач зменшив розмір заявлених до відповідача позовних вимог до 647224,80 гривень.
Стосовно коштів у загальному розмірі 70000,00 грн., які були сплачені позивачу відповідачем відповідно до платіжних доручень № 2467 від 25.08.2010р., № 2569 від 24.09.2010р., № 2161 від 01.10.2010р. після прийняття Господарським судом м. Києва оскаржуваного судового рішення від 09.08.2010р., суд вважає, що в цій частині позовних вимог провадження по справі необхідно припинити відповідно до п. п 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
На підставі ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладено на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Магазин „Будинок меблів” задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2010р. у справі № 11/313-37/170 скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позову частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн Європа” (код 20046820; індекс 02098, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, 16-В) на користь Відкритого акціонерного товариства „Магазин „Будинок меблів” (код 14356278; індекс 01133, м. Київ, бул-р Дружби народів, 23) 577224,80 гривень основного боргу.
3. В частині позовних вимог про стягнення коштів у розмірі 70000,00 гривень провадження по справі № 11/313-37/170 припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Концерн Європа” (код 20046820; індекс 02098, м.Київ, вул. Дніпровська набережна, 16-В) на користь Відкритого акціонерного товариства „Магазин „Будинок меблів” (код 14356278; індекс 01133, м.Київ, бул-р Дружби народів, 23) 11860,88 гривень державного мита та 551 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.
5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи №11/313-37/170 повернути до Господарського суду міста Києва .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку
Головуючий суддя
Судді
19.10.10 (відправлено)