01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.10.2010 № 30/204
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з'явились
від відповідача -1 -не з'явились
від відповідача-2 -не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Київеко"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 25.08.2010
у справі № 30/204 ( .....)
за позовом ТОВ "Київеко"
до Науково-виробнича фірма "Технологія"
ТОВ "Оверпрінт"
про стягнення 2 142 496.06 грн.
В судовому засіданні 05.10.2010 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Київеко” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Науково-виробничої фірми „Технологія”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Оверпрінт” про стягнення 2 142 496, 06 грн.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив доповнити позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та стягнути з відповідача-1 на виконання зобов'язань по Договору поставки № 02-01-МПК-1229 від 30.07.2009 року 3% річних від суми заборгованості в розмірі 24 301, 19 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.08.2010 року у справі № 30/204 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Київеко” про збільшення позовних вимог від 17.08.2010 року повернуто без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.08.2010 року у справі № 30/204..
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала суперечить нормам чинного процесуального законодавства, оскільки заява про збільшення позовних вимог не підлягає поверненню на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки ця норма визначає підстави повернення позовної заяви.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2010 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.10.2010 року.
Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання 05.10.2010 року не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та без участі представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.08.2010 року у справі № 30/204 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Київеко” про збільшення позовних вимог від 17.08.2010 року повернуто без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала мотивована тим, що позивачем до заяви про збільшення позовних вимог не було подано доказів сплати державного мита за позовні вимоги майнового характеру, які викладені в заяві, та не подано доказів надіслання відповідачам її копії.
Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду, викладеними в оскаржуваній ухвалі, вважає їх помилковими, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення по справі позивач вправі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Приписи вказаної статті не містять обов'язку позивача у разі подання заяви про збільшення розміру позовних вимог надавати докази її направлення іншим сторонам у справі, зокрема, відповідачу.
Пунктом 3 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 року за № 50, встановлено, що по справах, що розглядаються господарськими судами, державне мито сплачується до подання позовної заяви та апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.
Отже, місцевий господарський суд не позбавлений можливості стягнути державне мито за подання заяви про збільшення позовних вимог за результатами розгляду даної справи.
Колегія суддів звертає увагу на те, що чинним процесуальним законодавством не передбачено повернення заяви про збільшення позовних вимог на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, а про прийняття або відхилення поданої заяви місцевий господарський суд повинен зазначити у своєму рішенні.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом без достатніх правових підстав було повернуто заяву про збільшення позовних вимог без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та.
Частиною 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду м. Києва від 25.08.2010 року у справі № 30/204 прийнята з невірним застосуванням норм процесуального права, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали, яка має бути скасована.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Київеко” підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду м. Києва від 25.08.2010 року у справі № 30/204 - скасуванню з поверненням справи для подальшого розгляду до Господарського суду м. Києва відповідно до положень ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Київеко” задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.08.2010 року у справі № 30/204 скасувати.
2.Матеріали справи № 30/204 повернути для подальшого розгляду до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді