01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.10.2010 № 4/159
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 ,
від відповідача: Солодовнік О.С. ( за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.06.2010
у справі № 4/159 ( .....)
за позовом Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1
до Комунального підприємства "Київпастранс"
про стягнення 3365,27 грн.
У березні 2010 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 3365,27 грн. страхового відшкодування.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно з укладеним договором страхування засобів наземного страхування №01/02-119-01013 від 10.10.2007р., відповідач повинен сплатити суму страхового відшкодування в результаті ДТП.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2010 року у справі № 4/159 позов задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва у справі №4/159 від 10.06.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В своїй апеляційній скарзі , відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору страхування засобів наземного страхування № 01/02-119-01013 від 10.10. 2007, укладеного між ЗАТ «Галактика» та ОСОБА_3 було застраховано майнові інтереси Страхувальника пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням належного Страхувальнику, на підставі права власності, транспортного засобу (ТЗ) автомобіля НОМЕР_1.
Однією з підстав здійснення страхового відшкодування за згадуваним вище договором є пошкодження (знищення) транспортного засобу та/або його додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди страховий випадок.
Зазначений страховий випадок наступив 04.08.2008 року по вулиці Туполева в м. Києві, водій ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом «тролейбус», б/н НОМЕР_2, порушивши пункт 13.1 Правил дорожнього руху України, здійснив зіткнення з об'єктом страхування - автомобілем „DAEWOO” .
Факт порушення ОСОБА_4 вимог Правил Дорожнього руху України підтверджується постановою Святошинського районного суду міста Києва від 08.08.2008 року.
Власником тролейбусу б/н НОМЕР_2 є Комунальне підприємство «Київпастранс».
В результаті страхового випадку (дорожньо-транспортна пригода), що відбувся по вині водія ОСОБА_4, страхувальнику було завдано майнової шкоди на суму 3 514,87 грн., згідно звіту № 857 про оцінку автомобіля від 05.09.2008 року, що був складений на підставі дослідження проведеного оцінювачем ОСОБА_5
За умовами договору страхування та Правил добровільного страхування засобів наземного транспорту (автокаско), діючих в ЗАТ «Галактика»позивач сплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 3 365,27 грн.
12.10.2009р.між ЗАТ «Галактика»та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір цесії №2/12-10.
На підставі вказаного договору цесії, Цедент - СК «Галактика» передає Цесіонарієві - ФОП ОСОБА_1 (позивачу у справі), а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором щодо стягнення заборгованості (страхового відшкодування) з третіх осіб винних у вчиненні ДТП (їх страховиків згідно договорів цивільно-правової відповідальності), за договорами страхування укладеними між Цедентом та Страхувальниками, а також іншої заборгованості, що утворилася внаслідок страхового відшкодування Цедентом та/або порушення умов договору страхування страхувальником за усіма наявними у Цедента страховими справами по яким Цедент сплативши суму страхового відшкодування отримав право вимоги до особи відповідальної за завдані збитки.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 993 Цивільного Кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування» № 85/96-ВР від 07.03.1996, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки тобто до КП «Київпастранс».
Як вже було зазначено, 12.10.2009р. між ЗАТ «Галактика»та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір цесії №2/12-10.
Таким чином, до позивача (Цесіонарія) перейшло право вимоги, належне Цедентові, і ФОП ОСОБА_1 став кредитором щодо стягнення заборгованості (страхового відшкодування) з третіх осіб винних у вчиненні ДТП їх страховиків згідно договору цивільно-правової відповідальності) за договором страхування укладеними між Цедентом та Страхувальниками, а також іншої заборгованості, що утворилася внаслідок страхового відшкодування Цедентом та/або порушення умов договору страхування Страхувальником за усіма наявними у Цедента страховими справами по яким Цедент сплативши суму страхового відшкодування отримав право вимоги до особи відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного Кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого від шкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Частиною 1 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної не безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об' єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»№ 1961-IV від 01.07.2004, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом. 37.1. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004р. встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Отже, враховуючи вищезазначені правові норми, зібрані докази у справі, колегія прийшла до висновку , що до позивача переходить право вимоги до відповідача на відшкодування збитків у розмірі 3 365,27 грн.
З огляду на викладене, колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в повному обсязі.
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обґрунтованим , законним та визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2010р. у справі №4/159 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Київпастранс” залишити без задоволення.
3.Матеріали справи №4/159 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді