Постанова від 06.10.2010 по справі 03/2665

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2010 № 03/2665

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Федірко В.С. (довіреність № б/н від 06.10.2009 р.)

Котов О.В. (директор)

від відповідача - Потієнко Т.М. (довіреність № 64 від 27.09.2010 р.)

Куценко О.С. (директор)

від третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Інтербуд"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.08.2010

у справі № 03/2665 ( .....)

за позовом ТОВ "Сатурн-Магніт"

до Приватного малого підприємства "Інтербуд"

третя особа ВАТ "Електромеханічний завод "Магніт"

про стягнення 377929,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сатурн-Магніт» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Приватного малого підприємства «Інтербуд» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 36363,00 грн. за невиконані, але оплачені роботи; 303562,00 грн. безпідставно отриманих коштів за проведені будівельні роботи за рахунок безпідставного завищення вартості робіт; 38004,63 грн. завданих збитків внаслідок руйнування зливної каналізації, 5000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції позивач збільшив позовні вимоги і просив розірвати договір підряду № 28/07 від 10.12.2007 р.; стягнути з відповідача 598298,40 грн. збитків, завданих у зв'язку із необґрунтованим завищенням по вартості та невиконаними роботами; 38004,00 грн. вартості ремонтно-будівельних робіт по ліквідації наслідків руйнування зливної каналізації; 17250,00 грн. витрат по оплаті виконаних експертом робіт.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи відповідачем необґрунтовано завищена вартість виконаних робіт на суму 598298,40 грн., у зв'язку з чим, з відповідача підлягає стягненню 598298,40 грн. збитків. Крім того, позивач, керуючись ч. 2 ст. 852 ЦК України, просить розірвати договір підряду № 28/07 від 10.12.2007 р., у зв'язку з наявністю у роботі істотних відступів від умов договору підряду та інших істотних недоліків.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.01.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство «Електромеханічний завод «Магніт»

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.08.2010 р. у справі № 03/2665 позовні вимоги задоволено частково. Розірвано договір підряду № 28/07 від 10.12.2007 р. з дня набрання рішенням суду законної сили. Стягнуто з відповідача на користь позивача 598298,40 грн. збитків та 17250,00 грн. витрат за проведення судової експертизи. У задоволенні вимоги про стягнення 38004,00 грн. вартості ремонтно-будівельних робіт по ліквідації наслідків руйнування зливної каналізації відмовлено, у зв'язку з недоведеністю вказаної вимоги.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати, провадження у справі щодо позовної вимоги про розірвання договору підряду № 28/07 від 10.12.2007 р. припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору, в решті позовних вимог відмовити.

Скаргу мотивовано наступними обставинами:

- факт заподіяння позивачу збитків не доведений;

- договір підряду № 28/07 від 10.12.2007 р. закінчив свою дію 10.12.2008 р., отже в частині розірвання договору підряду провадження у справі необхідно припинити;

- вартість робіт узгоджувалась сторонами в актах виконаних підрядних робіт та довідках про вартість виконаних підрядних робіт, отже, експерт та суд дійшли необґрунтованого висновку про завищення вартості робіт;

- для вирішення питання про завищення вартості обсягів виконаних робіт необхідно було призначити економічну експертизу, а вирішення вказаного питання експертом, який має право на проведення тільки будівельно-технічної експертизи, є незаконним.

Представники відповідача в судовому засіданні повністю підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, від третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі її представника. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

10.12.2007 р. між сторонами по справі укладено договір підряду № 28/07 на реконструкцію та ремонт цеху з виробництва побутової техніки (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник (позивач) доручає, а підрядник (відповідач) приймає на себе зобов'язання виконати комплекс загально будівельних робіт з реконструкції та ремонту цеху з виробництва побутової техніки згідно проекту та затверджених замовником кошторисів і договірних цін на окремі конструктиви.

Згідно п. 1.2. Договору вартість робіт за Договором буде визначатися щомісячно згідно фактично виконаних робіт.

Договірні ціни на кожен із конструктивів можуть коригуватися в разі збільшення або зменшення обсягів робіт або змінення проектних рішень (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору розрахунки за фактично виконані роботи проводяться на підставі Довідок про вартість виконаних робіт ф. КБ-3 та актів виконаних робіт форма КБ-2в, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця.

Пунктом 1.7. Договору встановлений термін дії Договору: з 10.12.2007 р. до 10.12.2008 р.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору відповідачем виконані, а позивачем прийняті підрядні роботи загальною вартістю 1099045,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт за період з грудня 2007 р. по лютий 2008 р. і довідками про вартість виконаних підрядних робіт за спірний період форми КБ-3, копії яких містяться в матеріалах справи.

Наявними в матеріалах справи банківськими виписками підтверджується факт перерахування позивачем на рахунок відповідача: 12.12.2007 р. - 90000,00 грн.; 14.01.2008 р. - 5432,40 грн.; 14.02.2008 р. - 416721,00 грн.; 06.03.2008 р. - 250000,00 грн.; 20.03.2008 р. - 240887,20 грн.

Спір у справі виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем завищено вартість виконаних ним підрядних робіт, що прийняті позивачем згідно актів виконаних робіт за період з грудня 2007 р. по лютий 2008 р., а саме: вартість зазначена в актах - 1099045,20 грн., дійсна вартість виконаних робіт - 500746,80 грн. Отже, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню 598298,40 грн. збитків, завданих завищенням вартості виконаних робіт. Факт завищення відповідачем вартості виконаних робіт позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи висновком будівельно-технічного експертного дослідження Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.06.2010 № 270/296-БТ. Вказана вимога судом першої інстанції задоволена.

Крім того, позивач просить розірвати договір підряду від 10.12.2007 р. № 28/07 на реконструкцію та ремонт цеху з виробництва побутової техніки.

Судом першої інстанції вказану вимогу задоволено, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги позивача про розірвання договору.

Суд апеляційної інстанції вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими, виходячи з наступного.

В матеріалах справи міститься Висновок будівельно-технічного експертного дослідження Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 29.06.2010 р. № 270/296-БТ.

За результатами проведеного дослідження та вивчення наявних документів експертом було встановлено, що різниця між сумарною вартістю запроцентованих в актах КБ-2в виконаних робіт та фактичною вартістю робіт за розрахунком експерта склала 598298,40 грн., що підтверджує необґрунтоване завищення вартості робіт підрядником ПМП «Інтербуд».

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначено у п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз» у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід враховувати викладене в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах»

Так, у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» зазначається, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обгрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Оцінюючи наявний в матеріалах справи експертний висновок, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про його необґрунтованість та неузгодженість з іншими матеріалами справи, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору відповідачем виконані, а позивачем прийняті підрядні роботи загальною вартістю 1099045,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт за період з грудня 2007 р. по лютий 2008 р. і довідками про вартість виконаних підрядних робіт за спірний період форми КБ-3.

Вказані акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ст. 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Як встановлено п. 1.20.1 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ціни, погоджені сторонами в актах виконаних робіт та довідках про вартість виконаних підрядних робіт, відповідають рівню справедливих ринкових цін, а висновок експерта про необґрунтоване завищення вартості робіт підрядником є необгрунтованим.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Тому неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду (п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998 р. № 02-5/424).

Отже, вирішення питання про те, чи факт неприйняття об'єкту в експлуатацію спричинений невідповідністю фактично виконаних конструктивів фундаментів під обладнання проектним рішенням та неузгодженою виконавчою документацією, впливає на заплановане замовником ТОВ «Сатурн-Магніт» отримання прибутку від виробництва пральних машин за певний період часу, віднесено до компетенції суду, а не судового експерта.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначені неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Позивач не довів суду наявність всіх необхідних елементів для такого виду відповідальності як стягнення збитків.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 598298,40 грн. задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги позивача про розірвання договору підряду № 28/07 на реконструкцію та ремонт цеху з виробництва побутової техніки від 10.12.2007 р., суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 1.7. договору № 28/07 від 10.12.2007 р. термін дії договору встановлений з 10.12.2007 р. до 10.12.2008 р.

Відповідно до п. 6.1. договору № 28/07 від 10.12.2007 р. договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що сторони в повному обсязі виконали зобов'язання, передбачені договором № 28/07 від 10.12.2007 р.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, договір № 28/07 від 10.12.2007 р. припинив свою дію.

Відповідно до частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Згідно з частиною 1 статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

З урахуванням даних норм, колегія суддів зазначає, що законодавством передбачено розірвання в судовому порядку виключно чинного договору, строк дії якого не закінчився та умови якого породжують виникнення прав та обов'язків для сторін, які внаслідок розірвання договору мають бути припинені.

Отже, в задоволенні вимоги про розірвання договору необхідно відмовити.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 38004,00 грн., у зв'язку з її недоведеністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції належить скасувати частково, в частині задоволених позовних вимог, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст.103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства «Інтербуд» задовольнити.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 18.08.2010 р. у справі № 03/2665 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«В задоволенні позову відмовити повністю.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-Магніт» (Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 161, код ЄДРПОУ 35212673) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного малого підприємства «Інтербуд» (Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 28, код ЄДРПОУ 30941807) 2991 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 49 коп. державного мита, сплаченого за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн-Магніт» (Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 161, код ЄДРПОУ 35212673) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги».

Видачу наказів доручити Господарському суду Черкаської області.

Матеріали справи № 03/2665 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді

11.10.10 (відправлено)

Попередній документ
12387222
Наступний документ
12387227
Інформація про рішення:
№ рішення: 12387225
№ справи: 03/2665
Дата рішення: 06.10.2010
Дата публікації: 24.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду