01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.10.2010 № 17/126
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Заїка А.О. - представник за дов .№ 2 від 20.10.2010р.;
від відповідача - Зубченко Н.Ю. - представник за дов. № Д07/2010/05/12-3 від 12.05.2010р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий друк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.06.2010
у справі № 17/126 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий друк"
до Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 86988,22 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Новий друк” (далі - позивач) у березні 2010 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 26988,22 грн. коштів отриманих без належної правової підстави, 269,89 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог на суму 60000 грн., з урахуванням якої позов заявлено про стягнення з відповідача 86988,22 грн., які становлять різницю між сумою попередньої оплати за спожиту в січні 2010 року за умовами договору про постачання електричної енергії № 10813 від 20.08.2008 року електричну енергію та фактично спожитою в січні 2010 року електроенергією.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2010 р. по справі № 17/126 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2010р. у справі № 17/126 повністю та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального та матеріального права, а зроблені висновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2010р. у справі № 27/648, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 12.10.2010р. відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Новий друк”, просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2010р. по справі № 17/126 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Новий друк” - без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2010р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Новий друк” - залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Як правильно встановлено судом першої інстанції 20.08.2008р. між позивачем (споживач) та відповідачем (постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії № 10813 (далі - договір), предметом якого відповідно до п. 1 договору є продаж постачальником електичної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.
Згідно п. 2.2.3 договору постачальник зобов'язався повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх у дію.
Споживач зобов'язується дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору та режиму роботи електроустановок відповідно до додатка “Перелік об'єктів. Оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків “Порядок розрахунків за електроенергію та знаття показань електролічильників споживачів (п. 2.3.2, 2.3.4 договору)
15.12.2009 р. відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 10813016/2010-01/15 на оплату договірної величини споживання електричної енергії за січень 2010 року на суму 420480 грн. (аркуш справи 16).
Позивач платіжним дорученням № 4035 від 21.12.2009р. перерахував відповідачеві за вказаним рахунком 364416 грн.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та слідує зі звіту про використану активну електроенергію Товариства з обмеженою відповідальністю „Новий друк” за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, у січні 2010 року за умовами спірного договору було спожито 453347 кВт.год електричної енергії. Вказаний факт сторонами також не заперечується.
Позивач при розрахунку вартості вказаної енергії виходив з тарифу 0,56064, який останній застосовував відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики від 13.08.1998 р. № 1052, та визначає її на рівні 254164,46 грн. з ПДВ (453347*0,56064).
Вказаний тариф застосовується виходячи з того, що головним розподільчим пристроєм Дарницької ТЕЦ № 4 ступінь напруги визначено на рівні 10 кВ, що відповідно до вищевказаної постанови було підставою для нарахування за спожиту електроенергію за тарифом першого класу споживачів. Проте, 12.11.2009р. набули чинності критерії визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 29.10.2009р. № 1234, згідно з якими з 01.01.2010р. нарахування за спожиту позивачем електроенергію здійснювались за тарифом другого класу.
З огляду на викладене, відповідач правомірно нарахував позивачу плату за спожиту в січні електроенергію виходячи з тарифу 0,6271 та визначив її на рівні 341152,68 грн. з ПДВ (453347*0,6271).
Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 01.02.2010р. № 94 дію постанови Національної комісії регулювання електроенергетики від 29.10.2009р. № 1234 було зупинено з 01.02.2010р. Таким чином, нарахування позивачеві за спожиту електричну енергію в наступних періодах здійснювались за тарифами першого класу за ступенем напруги.
Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, за умовами спірного договору відповідач має продавати позивачу електричну енергію відповідно до договору та чинного законодавства.
Частиною 3 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Враховуючи, що в січні 2010 року діяли Критерії визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 29.10.2009 р. № 1234, згідно з якими з 01.01.2010 р. нарахування за спожиту позивачем електроенергію мало бути здійснено за тарифом другого класу, відповідач був зобов'язаний проводити нарахування за спірним договором саме за тарифами другого класу.
Отже, загальна вартість спожитої позивачем у січні 2010 року за умовами Договору електричну енергію становить суму 341152,68 грн.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, решту переплати за січень 2010 року відповідач зарахував в рахунок проданої (використаної) позивачу в лютому 2010 року електричної енергії.
Крім того, Київський апеляційний господарський не погоджується з твердженням апелянта, що відповідач не виконав умови п. 2.2.3 договору (“постачальник зобов'язався повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх у дію”), з огляду на наступне.
Київський апеляційний господарський суд відзначає, що умови п. 2.2.3 договору є альтернативними, тобто повідомлення про зміну тарифів має бути здійснено письмово або через повідомлення у засобах масової інформації.
Так, постанова Національної комісії регулювання електроенергетики від 29.10.2009р. № 1234 була опублікована в Офіційному віснику України від 11.12.2009р. № 93 (аркуш справи 86). В тексті постанови зазначено, що вона набирає чинності з моменту її офіційного опублікування. Тобто вона набрала законної чинності з 11.12.2009р.
Інші доводи наведені Товариством з обмеженою відповідальністю “Новий друк” в апеляційній скарзі колегією суддів також до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Новий друк” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2010р. у справі № 17/126 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 17/126 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді