01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.10.2010 № 18/244
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Голодненко В.О., представник за довіреністю,
Руснак І. В., представник за довіреністю,
від відповідача: Скуба І.В., представник за довіреністю,
Берещенко Р. О., представник за довіреністю,
від третьої особи: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.08.2010
у справі № 18/244 ( .....)
за позовом Український консорціум "Екосорб"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівна корпорація "Місто"
третя особа позивача
третя особа відповідача ЗАТ "Потенціал"
про стягнення 3900192,51 грн.
Позивач - Український консорціум «Екосорб», звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівна корпорація “Місто” про стягнення 3 900 192,51 грн. на підставі договору № 1-Ц відступлення права вимоги (цесії) від 15.06.2010 р., укладеного між Закритим акціонерним товариством “Потенціал” та Українським консорціумом “Екосорб”.
В свою чергу, ТОВ “ІБК “Місто” звернулося до господарського суду з зустрічним позовом до УК “Екосорб” і ЗАТ “Потенціал” про визнання недійсним договору № 1-Ц відступлення права вимоги (цесії) від 15.06.2010, укладеного між ЗАТ “Потенціал” та УК “Екосорб”.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.08.2010 року у справі № 18/244 первісний позов було задоволено повністю, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівна корпорація “Місто” 3 900 192 (три мільйони дев'ятсот тисяч сто дев'яносто дві) грн. 51 коп. заборгованості, 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівна корпорація “Місто”(інд. 02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 11, к. 709, код ЄДРПОУ 32204722) в дохід Державного бюджету України недоплачене державне мито у сумі 500 (п'ятсот) грн. У задоволенні зустрічного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відповідач за первісним позовом подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2010р. у справі № 18/244 і прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити , а зустрічний позов - задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що є підставами для скасування такого судового рішення.
Зокрема, судом не було взято до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Також, Меморандумом про випуск облігацій чітко встановлено обмеження стосовно осіб, які мають право бути власниками облігацій та отримувати процентний дохід по ним (п. 5.6), тобто фактично бути кредиторами ТОВ «ІБК «Місто». УК «Екосорб» в зазначеному переліку немає, а відтак ЗАТ «Потенціал» не мав права укладати будь-яких угод з УК «Екосорб» стосовно відчуження облігацій та передачі будь-яких прав за ними, в т.ч. і відступати право вимоги процентного доходу по облігаціях, а УК «Екосорб» не може бути в силу норм діючого законодавства України кредитором ТОВ «ІБК «Місто» та вимагати сплати процентного доходу по облігаціях.
Апелянт вважає що, в силу ч. 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні по сплаті нарахованого процентного доходу власнику облігацій не може бути замінений іншою особою, що тягне собою недійсність договору цесії як такого, оскільки суперечить вимогам чинного законодавства України.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу не погодився з доводами та вимогами Відповідача, викладеними ним в апеляційній скарзі і просить залишити цю скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В судовому засіданні представник Відповідача за первісним позовом заявив клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з відсутністю Відповідача -2.
Представники Позивача заперечували проти вказаного клопотання.
Судова колегія, розглянувши дане клопотання, вважає за необхідне відмовити у його задоволенні у зв”язку з тим, що в справі достатньо матеріалів, отже, апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника Третьої особи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив.
Відповідно до Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій ТОВ “ІБК “Місто”, зареєстрованого у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України 09.10.2006 р., реєстраційний №624/2/06, ТОВ “ІБК “Місто” здійснило випуск іменних процентних облігацій, розповсюдження яких здійснювалося серед визначеного кола осіб, що можуть бути власниками облігацій, серед яких ЗАТ “Потенціал”.
У 2007 році між ТОВ “ІБК “Місто” та ЗАТ “Потенціал” були укладені договори купівлі-продажу цінних паперів № 1-ПОТ від 17.01.2007 р., № 2-ПОТ від 22.01.2007 р., № 4-ПОТ від 27.03.2007 р., № 5-ПОТ від 16.04.2007 р., № 6-ПОТ від 18.04.2007 р., № 7-ПОТ від 08.05.2007 р., № 8-ПОТ від 22.08.2007 р., за умовами яких ЗАТ “Потенціал” викупив у ТОВ “ІБК “Місто” 38200 шт. іменних процентних облігацій серії ”на загальну суму 38 200 000 грн.
Відповідно до п. 6 Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій ТОВ “ІБК “Місто” на викуплені ЗАТ “Потенціал” цінні папери щомісячно нараховувався процентний дохід.
Про нарахування процентного доходу ЗАТ “Потенціал”, як власнику іменних процентних облігацій ТОВ “ІБК “Місто” складалися відповідні акти, зокрема, за процентні періоди з квітня 2009 року по травень 2010 року: акт № 31/1 від 26.04.2009 р. на суму 410 219,18 грн.; акт № 32/1 від 26.05.2009 р. на суму 396 986,31 грн.; акт № 33/1 від 26.06.2009 р. на суму 428 054,80 грн.; акт № 34/1 від 26.07.2009 р. на суму 396 986,31 грн.; акт № 35/1 від 26.08.2009 р. на суму 410 219,18 грн.; акт № 36/1 від 26.09.2009 р. на суму 410 219,18 грн.; акт № 37/1 від 26.10.2009 р. на суму 181 232,88 грн.; акт № 38/1 від 26.11.2009 р. на суму 187 273,97 грн.; акт № 39/1 від 26.12.2009 р. на суму 181 232,88 грн.; акт № 40/1 від 26.01.2010 р. на суму 187 273,97 грн.; акт № 41/1 від 26.02.2010 р. на суму 187 273,97 грн.; акт № 42/1 від 26.03.2010 р. на суму 169 150,68 грн.; акт № 43/1 від 26.04.2010 р. на суму 187 273,97 грн.; акт № 44/1 від 26.05.2010 р. на суму 1 81 232,88 грн.
Загалом за процентні періоди з квітня 2009 року по травень 2010 року ЗАТ “Потенціал” було нараховано 3 914 630,16 грн. процентного доходу.
Як підтверджується виписками по особовому рахунку ЗАТ “Потенціал”, ТОВ “ІБК “Місто” сплатило на користь ЗАТ “Потенціал” за актом про нарахування процентного доходу власнику іменних процентних облігацій ТОВ “ІБК “Місто” серії ”№ 33/1 від 26.06.2009 р. частину процентного доходу на загальну суму 14 437,65 грн.
В іншій частині виплата процентного доходу за процентні періоди з квітня 2009 року по травень 2010 року не проводилася.
Згідно з інформацією про дату закінчення виплати доходу, розміщеною у п. 6.2.1 Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій ТОВ “ІБК “Місто”, виплата доходу проводиться не пізніше першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому закінчився процентний період. Тобто, по закінченні кожного місячного процентного періоду виплата процентного доходу має завершитися до першого числа наступного місяця.
Станом на 01 червня 2010 року процентний дохід, нарахований за процентні періоди з квітня 2009 року по травень 2010 року, у сумі 3 900 192,51 грн. (3914630,16 грн. -14437,65 грн.) не був сплачений у встановленому порядку, отже, відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, ТОВ “ІБК “Місто” вважається боржником, що прострочив виконання зобов'язання.
Таким чином, процентний дохід за періоди з квітня 2009 року по травень 2010 року у сумі 3 900 192,51 грн. становив борг ТОВ “ІБК “Місто” перед ЗАТ “Потенціал”.
Вищезазначена сума боргу визнавалась Відповідачем у повному обсязі як при розгляді спору в місцевому суді, так і при розгляді апеляційної скарги.
15 червня 2010 року між ЗАТ “Потенціал” та УК “Екосорб” був укладений договір № 1-Ц відступлення права вимоги (цесії), згідно з яким ЗАТ “Потенціал” відступив УК “Екосорб” своє право вимоги за вказаними вище актами про нарахування процентного доходу власнику іменних процентних облігацій ТОВ “ІБК “Місто” серії ”на загальну суму 3 900 192,51 грн.
Виконуючи п. 8 договору № 1-Ц відступлення права вимоги (цесії), ЗАТ “Потенціал” направило ТОВ “ІБК “Місто” лист від 16.06.2010 № 1/7, у якому повідомило про укладення цього договору і про перехід права вимоги на суму 3 900 192, 51 грн. до УК “Екосорб”.
У відповідь ТОВ “ІБК “Місто” повідомило ЗАТ “Потенціал”, що не визнає УК “Екосорб” новим кредитором, так як вважає договір № 1-Ц відступлення права вимоги (цесії) незаконним (лист вих. № М-282/06 від 17.06.2010 р.).
Відповідно до п 4.9 Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій ТОВ “ІБК “Місто” власники облігацій мають такі права:
- продавати та купувати, іншим чином відчужувати облігації на вторинному ринку цінних паперів серед осіб, визначених у п. 5.6 цього меморандуму;
- отримувати процентний дохід по облігаціях у розмірах, строки та порядку, визначеними умовами випуску;
- отримати номінальну вартість облігацій при погашенні у строки та порядку, визначеними умовами випуску;
- здійснювати інші операції, що не суперечать чинному законодавству, з урахуванням обмежень, встановлених умовами цього випуску.
Як вбачається з матеріалів справи, Меморандум про випуск іменних процентних облігацій ТОВ “ІБК “Місто” не містить прямої заборони на відступлення права вимоги по сплаті процентного доходу по облігаціях.
Таким чином, за умовами випуску облігацій ЗАТ “Потенціал”, не обмежений у праві на здійснення відступлення права вимоги.
З огляду на викладені вище обставини, при укладенні договору № 1-Ц відступлення права вимоги (цесії) від 15.06.2010 р. сторони діяли в межах чинного законодавства України.
Статтею 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Матеріалами справи підтверджується, що сторонами договору № 1-Ц відступлення права вимоги (цесії) виконані вимоги ст. 517 ЦК України.
Таким чином, договір ст.ст. 512-519 ЦК України № 1-Ц відступлення права вимоги (цесії) від 15.06.2010 р. відповідає вимогам закону, зокрема ст.ст. 512-519 ЦК України.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як було встановлено вище, на момент укладення договору № 1-Ц відступлення права вимоги (цесії) від 15.06.2010 р. ТОВ “ІБК “Місто” прострочило виконання зобов'язання перед ЗАТ “Потенціал” по сплаті процентного доходу, нарахованого за процентні періоди з квітня 2009 року по травень 2010 року, на загальну суму 3 900 192,51 грн.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вбачається з п. 6.2.1 Меморандуму про випуск іменних процентних облігацій ТОВ “ІБК “Місто”, виплата доходу проводиться не пізніше першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому закінчився процентний період. Тобто, по закінченні кожного місячного процентного періоду виплата процентного доходу має завершитися до першого числа наступного місяця.
Станом на 01.06.2010 р. відповідачем за первісним позовом сплачена заборгованість у розмірі 14 437,65 грн., що підтверджується виписками по особовому рахунку ЗАТ “Потенціал”.
Відповідач за первісним позовом доказів сплати заборгованості не надав.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зважаючи на укладення договору № 1-Ц відступлення права вимоги (цесії) і відповідно до ст.ст. 512-519 ЦК України, позивач за первісним позовом став новим кредитором ТОВ “ІБК “Місто” із зобов'язання по сплаті 3 900 192,51 грн. боргу, що виник внаслідок несплати відповідачем за первісним позовом процентного доходу по облігаціях.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач 2 за зустрічним позовом мав право на отримання процентного доходу по облігаціях, що підтверджується відповідними актами про нарахування процентного доходу власнику іменних процентних облігацій ТОВ “ІБК “Місто”.
Крім того, станом на 01.06.2010 р. позивач за зустрічним позовом прострочив виконання зобов'язання і не сплатив відповідачу 2 за зустрічним позовом процентний дохід за періоди з квітня 2009 року по травень 2010 року у сумі 3 900 192,51 грн.
Статтею 512 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні відбувається, зокрема, на підставі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Позивачем за зустрічним позовом не доведено, що у Меморандумі про випуск іменних процентних облігацій ТОВ “ІБК “Місто”, договорах купівлі-продажу цінних-паперів або у будь-якому іншому договорі, укладеному між ТОВ “ІБК “Місто” і ЗАТ “Потенціал” стосовно цих цінних паперів, міститься заборона на заміну кредитора у зобов'язанні по сплаті процентного доходу.
Згідно зі ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.
Як вбачається з ч. 2 ст. 194 ЦК України, ч. 1 ст. 4 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права.
Обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом.
Частиною 3 ст. 4 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” визначено, що права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому законами України.
Зі свого боку, ч. 4 ст. 197 ЦК України вказує, що права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії).
Отже, чинне законодавство України вказує на можливість передання прав за іменним цінним папером у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії).
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За таких обставин позовні вимоги за первісним позовом про стягнення 3 900 192, 51 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Посилання позивача за зустрічним позовом на невідповідність оспорюваного договору вимогам ч. 1, 3 ст. 5, абз. 2, 3 ч. 4 ст. 9 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції з огляду на те, що вказані норми регулюють питання переходу та реалізації права власності на цінні папери в Національній депозитарній системі, а також питання ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, тоді як право власності на облігації не є предметом договору № 1-Ц відступлення права вимоги (цесії) від 15.06.2010 р.
За оспорюваним договором передається право стягнення боргу, як основного зобов'язання, а також відповідно, право застосування санкцій до боржника, якщо він несвоєчасно або в неповному обсязі, виконує основне зобов'язання, сплачує борг (відсотки, дохід) по цінним паперам.
Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачем за зустрічним позовом не надано доказів того, що укладення оспорюваного договору цесії потребувало його згоди.
Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні тільки ті заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Таким чином, позивач за зустрічним позовом не довів, що зв'язок права кредитора на отримання боргу зі сплати процентного доходу по облігаціях не можна вважати нерозривно пов'язаним з особою кредитора, і що інша особа, окрім ЗАТ “Потенціал”, не може прийняти від ТОВ “ІБК “Місто” виконання його обов'язку зі сплати боргу по процентному доходу, нарахованому за процентні періоди з квітня 2009 року по травень 2010 року.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як свідчить наведене вище, зв'язок права кредитора на отримання боргу зі сплати процентного доходу за процентні періоди з квітня 2009 року по травень 2010 року не можна вважати нерозривно пов'язаним з особою кредитора у розумінні ст. 515 ЦК України.
За викладених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність позивачем за зустрічним позовом викладених у позові обставин, а тому вимоги про визнання недійсним договору № 1-Ц відступлення права вимоги (цесії) від 15.06.2010, укладеного між ЗАТ “Потенціал” та УК “Екосорб”, є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Проте, в даному випадку, Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівна корпорація “Місто”, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2010р. було прийнято по даній справі, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також воно прийняте з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівна корпорація “Місто”, суд апеляційної інстанції не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 35, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 26.08.2010 у справі № 18/244 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівна корпорація “Місто” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 18/244 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді