01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.10.2010 № 36/519
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: представник не з'явився,
від відповідача: представник - Камрікова О.О. - за довіреністю,
від Шевченківської районної у місті Києві ради: представник не з'явився,
від Калинівської селищної ради Броварського району Київської області: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокиївське ТЗП"
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.10.2006
у справі № 36/519 ( .....)
за позовом Управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокиївське ТЗП"
третя особа позивача Шевченківська районна у місті Києві рада
третя особа відповідача Калинівська селищна рада Броварського району Київської області
про розірвання договору оренди та повернення об"єкту оренди
У вересні 2006 року Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Старокиївське ТЗП” (надалі - відповідач) про розірвання договору оренди нерухомого майна, укладеного 01.09.2001 року між Фондом приватизації комунального майна Старокиївського району міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю „Старокиївське ТЗП”; зобов'язання відповідача звільнити нежитловий будинок (склад) - Овочесховище (літера „Е-2”), загальною площею 2969,7 м2, що розташований за адресою: Київська обл.., Броварський р-н, с. Калинівка; зобов'язання відповідача передати за актом прийому-передачі позивачеві нежитловий будинок (склад) - Овочесховище (літера „Е-2”), загальною площею 2969,7 м2, що розташований за адресою: Київська обл.., Броварський р-н, с. Калинівка.
Позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем порушено зобов'язання за договором оренди нерухомого майна від 01.09.2001 року, що полягає у використанні об'єкту оренди не за цільовим значенням, відсутності страхування об'єкту оренди на строк дії договору, передачею об'єкту оренди третім особам без згоди орендодавця, відсутністю розроблених відповідачем комплексних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкту оренди.
У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначаючи, що позивачем не надано доказів того, що спірне приміщення належить до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва.
Крім того, відповідач стверджує, що спірне майно використовується ним за цільовим призначенням, окремі приміщення надаються в суборенду іншим юридичним та фізичним особам тимчасово, про що усно погоджено з позивачем, оскільки чинне законодавство не передбачає обов'язкової письмової форми такого погодження.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.10.2006 року у даній справі позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та невірним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, крім доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, зокрема, вимоги ст. 42, 43, 47, 32,38, 43 та 65 ГПК України, оскільки оскаржуване рішення було прийняте за відсутності повноважного представника відповідача.
Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не було надано правової оцінки тій обставині, що на час прийняття судового рішення у справі позивач не був власником спірних приміщень, а тому доводи останнього щодо проведення перевірки приміщень та встановлення факту порушення відповідачем орендних зобов'язань, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
22.11.2006 року ТОВ „Старокиївське ТЗП” надано письмові доповнення до апеляційної скарги, в яких апелянт зазначає, що під час розгляду спору господарським судом було безпідставно відмовлено в задоволенні заявленого клопотання про витребування доказів на підтвердження права власності на спірні орендні об'єкти, що призвело до не правильного встановлення дійсних обставин справи.
Зокрема, апелянт стверджує, що останній є власником нежитлового приміщення, що підтверджується рішенням виконкому Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 28.02.2006 р. № 18, копіями Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.02.2006 року серії ЯЯЯ № 946854, Свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане Броварським бюро технічної інвентаризації, серії СВУ № 653631.
У відзиві позивач проти вимог апеляційної скарги заперечив, вказуючи на те, що при вирішення спору про розірвання договору оренди та повернення об'єкту оренди питання про право власності розглядати неможливо, оскільки це питання не стосується предмету спору. Крім того, як зазначає позивач, ТОВ „Старокиївське ТЗП” протягом дії договору оренди сплачувало всі виставлені за користування орендованим майном рахунки, чим фактично підтверджувало, що спірні об'єкти належать орендодавцю, а згідно рішення Київської міської ради від 27 грудня 2001 року №208/1642 „Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва” з додатками, спірні приміщення належать до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2006 року до участі у справі в якості третіх осіб залучені Шевченківська районна у м. Києві рада (на стороні позивача) та Калинівська селищна рада Броварського району Київської області (на стороні відповідача).
Шевченківська районна у м. Києві рада надала відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримала позовні вимоги та висновки суду першої інстанції, а доводи, заявлені в апеляційній скарзі вважає необґрунтованими, тому просить залишити їх без задоволення. В обґрунтування власної позиції вказує на безпідставність посилання відповідача на передачу йому у власність спірних приміщень, а надані відповідачем копії свідоцтв про право власності та його державну реєстрацію, вважає неналежними доказами. За твердженням представника третьої особи оформлення права власності на спірні приміщення було здійснено відповідачем неправомірно на підставі рішення №18 від 28.02.2006р. Виконкому Калинівської селищної ради, який не був власником спірного майна, фактично перевищив надані йому повноваження та передав у власність відповідачу дані приміщення. Зазначене рішення було оскаржено Шевченківською районною у м. Києві радою до Господарського суду м. Києва.
Калинівська селищна рада Броварського району Київської області, залучена до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, відзиву на подану апеляційну скаргу не надала, повноважного представника для участі у розгляді справи не направила, про причини своєї неявки суд не повідомляла.
29.01.2007 року представник Шевченківської районної у м. Києві ради повідомив суд про звернення Ради до господарського суду із позовом до Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, третя особа: ТОВ „Старокиївське ТПЗ”, про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Калинівської селищної ради Броварського району Київської області №18 від 28.02.2006 року „Про оформлення права власності”. За таких обставин просив суд зупинити апеляційне провадження у справі № 36/519 до розгляду господарським судом пов'язаної справи №35/5-А.
Ухвалою суду від 29.01.2007 апеляційне провадження у справі № 36/519 зупинено до розгляду Господарським судом м. Києва пов'язаної справи №35/5-А. В зв'язку з відсутністю даних про результати вирішення господарським судом справи №35/5-А, ухвалою суду від 26.11.2007 апеляційне провадження поновлено, матеріали призначені до розгляду.
Ухвалою суду від 12.12.2007 заявлене ТОВ „Старокиївське ТПЗ” клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 36/519 до вирішення пов'язаної справи №35/5-А задоволено.
В зв'язку з надходженням повідомлення від Господарського суду м.Києва № 06-37.1/1425 від 25.05.2010 р. про результати розгляду пов'язаної справи №35/5-А, ухвалою суду від 25.08.2010 р. апеляційне провадження у справі № 36/519 поновлено, матеріали призначено до розгляду.
Учасники спору були належним чином повідомлені про час та місце судових засідань (про що свідчать наявні в матеріалах поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва, Шевченківська районна у м. Києві рада та Калинівська селищна рада, наданими їм процесуальними правами щодо прийняття участі в судовому засіданні не скористалася, та 06.10.2010 року в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Як свідчать матеріали справи, позивачем та третьою особою на стороні позивача надавалися письмові відзиви на подану апеляційну скаргу, письмові клопотання та пояснення. Крім того, в судових засіданнях від 27.11.2006 р., 18.12.2006 р., були присутні представники позивача (ОСОБА_1. та ОСОБА_2.), та 18.12.2006 р.- представник третьої особи на стороні позивача (ОСОБА_3.), які надавали пояснення щодо заявлених позовних та апеляційних вимог.
За таких обставин судова колегія, заслухавши думку представника відповідача, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги та наданих до неї доповнень за відсутності представників позивача та третіх осіб, які були повідомлені про час та місце судового засідання належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, наданих доповнень та відзивів, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія встановила наступне.
Спір між сторонами виник з приводу неправомірності користування відповідачем нежитловим будинком (складом) - Овочесховище (літера „Е-2”), загальною площею 2969,7 м2, що розташований за адресою: Київська обл.., Броварський р-н, с. Калинівка, який було передано відповідачу в строкове платне користування до 01.09.2003 року відповідно до укладеного з Фондом приватизації комунального майна Старокиївського району міста Києва (орендодавець) договору оренди нерухомого майна від 01.09.2001 р.
Як встановлено судовою колегією, рішенням І сесії XXIII скликання Шевченківської районної у місті Києві Ради депутатів від 17.09.2001 року №12, відповідно до рішення Київської міської Ради від 06.09.2001 року № 3/1437, рішення Старокиївської районної Ради від 12.09.2001 року № 366, створено Фонд приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва на базі Представництва Фонду державного майна України у Радянському районі м. Києва, Фондів приватизації комунального майна Старокиївського та Шевченківського районів м. Києва, що реорганізуються відповідно до законодавства України та адміністративно-територіального устрою, затвердженого рішенням Київради від 27.04.2001 року №280/1257. Зазначеним рішенням встановлено, що Фонд приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва є правонаступником майнових і юридичних прав та обов'язків Представництва Фонду державного майна України у Радянському районі м. Києва, Фондів приватизації комунального майна Старокиївського та Шевченківського районів м. Києва.
Рішенням IX сесії XXIV скликання Шевченківської районної у м. Києві Ради від 25.11.2003 року № 263, з 01.12.2003 року реорганізовано Фонд приватизації комунального майна Шевченківського району у м. Києві в Управління з питань комунального майна, приватизації і підприємництва (надалі Управління) зі статусом юридичної особи, яка є виконавчим органом Шевченківської районної у м. Києві ради та правонаступником КПУЖГ Шевченківського району в частині орендних відносин, а також затверджено положення про зазначене Управління.
Згідно ст. 33 Закону України „Про власність”, управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Пунктом 3.1.13. Положення про Управління з питань комунального майна, приватизації і підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (надалі-Положення), до функцій управління віднесено здійснювати претензійно-позовну роботу щодо управління комунальною власністю. Управління має право здійснювати всі дії щодо управління та використання комунального майна в межах наданих повноважень (п.4.1.1.); здійснювати контроль за технічним станом нежитлових приміщень, а також за використанням орендарями орендованих приміщень (п.4.1.8. Положення).
Рішенням XII сесії IV Шевченківської районної у м. Києві Ради від 21.10.2004 року №454 пункт 3.1.13. розділу III Положення доповнено наступним реченням: „від імені Шевченківської районної у м. Києві ради подає позови про витребування об'єктів права комунальної власності з чужого незаконного володіння та здійснює усі юридичні дії, пов'язані з таким витребуванням”.
Рішенням X сесії XXII скликання Шевченківської районної у м. Києві Ради від 19 лютого 2004 року № 302 внесено ряд змін та доповнень до Положення, в тому числі пункт 5.4. доповнено підпунктом у наступній редакції: „видає у межах своєї компетенції доручення, укладає угоди, має право підписувати до суду заяви, позови заяви про порушення провадження у справах про банкрутство”.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, що є правонаступником Фонду приватизації комунального майна Старокиївського району м. Києва (орендодавця за договором) та діючи відповідно до наданих йому повноважень Шевченківською районною у м. Києві радою щодо витребування об'єктів права комунальної власності, звернулося до господарського суду із позовом про розірвання вказаного договору оренди, укладеного з ТОВ „Старокиївське ТПЗ”, посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань.
В обґрунтування заявленого позову Управління посилається на результати проведених його працівниками перевірок щодо порядку користування відповідачем спірним приміщенням. В результаті обстеження було складено акт перевірки від 03.08.2006 року, в якому встановлено, що цільове використання не відповідає умовам договорів оренди, приміщення займають треті особи без погодження з орендодавцем, в зазначених приміщеннях виготовляють тротуарну плитку, меблі, басейни, пластикові вікна. Стан приміщень - задовільний, технічна документація відсутня, договір страхування відсутній. На момент обстеження директор ТОВ „Старокиївське ТЗП” був відсутній.
За таких обставин, в зв'язку із порушенням п. 4.2 щодо здійснення страхування майна на весь строк дії договору, нецільового його використання, відсутністю розроблених відповідачем комплексних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкту, позивач просив суд розірвати укладений з відповідачем договір оренди приміщення та зобов'язати останнього повернути об'єкт за актом приймання-передачі.
Господарський суд першої інстанції за результатами розгляду спору дійшов висновку про те, що відповідачем, як орендарем, було допущено ряд порушень, що є обґрунтованими підставами у відповідності до положень ст.291 ГК України, п.4, п.9 договору, для розірвання такого договору на вимогу орендодавця. Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що спірний об'єкт є об'єктом комунальної власності, управління та розпорядження яким згідно ст.41 Закону України „Про місцеве самоврядування” здійснюють міські ради, районні у містах ради (у разі їх створення) та їх виконавчі органи відповідно до Конституції та Законів України.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції відмовив відповідачу з задоволенні заявленого клопотання про витребування правовстановлюючих документів на спірне майно та його реєстрацію, зважаючи на наявність в матеріалах справи копії рішення Київської міської ради від 27.12.2001 року №208/1642 „Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва”, яким був затверджений перелік об'єктів комунальної власності територіальних громад районів міста Києва згідно з додатками 2-11. Згідно додатку №11 до вищезгаданого рішення до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва віднесено майно, передане в орендне користування ТОВ „Старокиївське ТЗП”, в тому числі і спірне майно.
Встановивши обставини справи, та дослідивши зібрані у справі докази, колегія не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими та прийнятими при неповному дослідженні всіх обставин справи.
Як свідчать матеріали справи, відповідач заперечує проти позовних вимог про розірвання договору оренди та повернення об'єкту, а також проти висновків суду першої інстанції, посилаючись на те, що на час звернення позивачем до суду із відповідним позовом (вересень 2006 року) відповідач вже набув право власності на нежитловий будинок (склад) - Овочесховище (літера „Е-2”), загальною площею 2969,7 м2, що розташований за адресою: Київська обл.., Броварський р-н, с. Калинівка, та провів державну реєстрацію свого право власності на вказане нерухоме майно, а тому відсутні підстави для повернення цього майна позивачу.
Під час розгляду спору судовою колегією встановлено, що 28.02.2006р. Виконавчим комітетом Калинівської селищної ради було прийнято рішення №18 про оформлення права власності, відповідно до якого було вирішено оформити за відповідачем право власності на об'єкти нерухомості Калинівського овочесховища: овочесховище №1 -площею 666,5 кв.м. овочесховище №2 -площею 2646,7 кв.м.; овочесховище №3 -площею 2671,2 кв.м.; овочесховище №4 -площею 2631,4 кв.м.; овочесховище №5 - площею 2659,0 кв.м.; овочесховище №7 -площею 2967,9 кв.м.; овочесховище №9 -площею 586,9 кв.м.; компресорний цех -площею 490,8 кв.м.; майстерня -площею 172,8 кв.м.; трансформаторна -площею 103,5 кв.м.; грядільня -площею 55,8 кв.м.; цех по ремонту контейнерів -площею 666,4 кв.м.; фасовочний цех -площею 1116,1 кв.м.; фінський будинок -площею 71,4 кв.м.; їдальня -площею 212,9 кв.м.; контора -площею 120,2 кв.м.; прохідна -площею 68,7 кв.м.; водонапірна башта; фінський будинок -площею 76,8 кв.м.; котельня -площею 204,0 кв.м.; цех зарядки акумуляторів -площею 188,2 кв.м.; вагова -площею 28,7 кв.м.; диспетчерська -площею 33,5 кв.м.; каналізаційна -площею 14,5 кв.м.; станція перекачки води -площею 6,4 кв.м., що знаходяться за адресою: с. Калинівка, вулиця Ігорева №2 Броварського району Київської області.
13.03.2006 р. відповідачу на підставі рішення від 28.02.2006 р. було видано свідоцтво про право колективної власності на вказані в рішенні об'єкти, що знаходяться за адресою с. Калинівка, вулиця Ігорева, №2, Броварського району Київської області. Згідно витягу Броварського бюро технічної інвентаризації від 13.03.2006 р. було проведено державну реєстрацію права власності відповідача на вказані об'єкти.
На підтвердження вказаних фактів відповідачем надані суду для ознайомлення оригінали свідоцтва про право колективної власності відповідача від 13.03.2006 року, витягу Броварського бюро технічної інвентаризації від 13.03.2006 р., а також належним чином засвідчена копія рішення №18 від 28.02.2006 р. Виконкому Калинівської селищної ради.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що судом першої інстанції під час вирішення спору не була надана відповідна юридична оцінка наступним обставинам.
Під час розгляду спору колегією встановлено, що між сторонами 01.09.2001 було укладено ряд орендних договорів на різні одиниці об'єкту нерухомого майна плодоовочевої бази (одиниці будівель та споруд, що передавалися в оренду, визначені за різними літерами) - нежитлової будівлі різною загальною площею, що знаходиться за адресою - с. Калинівка, вулиця Ігорева, №2, Броварського району Київської області.
Представником відповідача в судовому засіданні надані пояснення, згідно яких відповідач здійснює користування об'єктом нерухомості с. Калинівка, вулиця Ігорева, №2, з часу його будівництва. Вказаний нежитловий будинок знаходився на балансі відповідача. Крім того, відповідач отримав Державний акт на право користування земельною ділянкою (серія Б № 086087), на якій розташований нежитловий будинок.
Відповідно до зазначеного Акту, який видано Оптово-роздрібному плодоовочевому комбінату Ленінського (Старокиївського) району міста Києва, земельна ділянка, яка розташована у с. Калинівка Броварського району Київської області, закріплена за землекористувачем в безстрокове і безплатне користування. Відповідач є правонаступником Оптово-роздрібного плодоовочевого комбінату Ленінського (Старокиївського) району міста Києва, що підтверджується наступними документами: Свідоцтвом № 21674 Ленінського оптово-роздрібного плодоовочевого торгу Старокиївського району; наказом № 101 Фонду комунального майна Старокиївського району м. Києва від 22.03.1993 року; Розпорядженням представника Президента України від 31.03.1993 року; Свідоцтвом про реєстрацію Державного комунального плодоовочевого торговельно-закупівельного підприємства Старокиївського району міста Києва № 1334; Свідоцтвом про реєстрацію Товариства покупців № 101; Статутом ТОВ „Старокиївське ТЗП”.
Матеріали справи свідчать про те, що, предметом у даному спорі виступає об'єкт нерухомого майна - Овочесховище (літера „Е-2”), який передавався в орендне користування відповідачу. Згідно укладеного договору оренди загальна площа вказаного об'єкту становить 2969,7 м2.
В пункті 15 додатку №11 рішення Київської міської ради від 27.12.2001 року №208/1642 „Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва”, на який посилається позивач, визначені об'єкти комунальної власності територіальних громад районів міста Києва, і зокрема, майно в с.Калинівка, передане в оренду ТОВ „Старокиївське ТЗП”.
Як вбачається з переліку, в п.15 додатку зазначені три овочесховища без зазначення присвоєних цим об'єктам літер.
Судова колегія приймає до уваги пояснення відповідача щодо допущення відповідних неточностей у назвах одиниць об'єкту та вказаних площах нежитлових споруд, розташованих на вказаній земельній ділянці.
Як було встановлено за результатами дослідження зібраних у справі документів, площа спірного приміщення, яка зазначена у позові, не відповідає площі приміщення, вказаного у договорі та додатку до рішення Київської міської ради від 27.12.2001 року №208/1642 „Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва”, а також в правовстановлюючих документах наданих відповідачем на підтвердження права власності на майновий комплекс у селищі Калинівка Броварського району Київської області (рішенні №18 від 28.02.2006 р. Виконавчого комітету Калинівської селищної ради та Свідоцтві про право власності).
Як вбачається, в рішенні №18 Виконавчого комітету Калинівської селищної ради та Свідоцтві про право власності на майновий комплекс, зазначений об'єкт „овочесховище” із загальною площею 586,9 кв.м. Зазначені дані підтверджуються наданою відповідачем технічною документацією на будівлі плодоовочевої бази в с.Калинівка, зокрема, зведеним актом вартості будівель та спору та експлікації внутрішніх площ до плану будинку, які зроблені Бюро технічної інвентаризації.
В матеріалах справи відсутні докази щодо визнання недійсними в судовому порядку вказаного рішення №18 Виконавчого комітету Калинівської селищної ради та Свідоцтва про право власності на майновий комплекс, отриманого відповідачем, а тому колегія надає правову оцінку обставинам справи з урахуванням цих документів, які приймаються у відповідності до положень ст.34 ГПК України в якості належних та допустимих доказів.
Як було встановлено судовою колегією, Шевченківська районна у м. Києві рада звернулись до Господарського суду м. Києва з адміністративним позовом до виконкому Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, третя особа: ТОВ „Старокиївське ТПЗ” про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Калинівської селищної ради Броварського району Київської області №18 від 28.02.2006 року „Про оформлення права власності”.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.07.2009 року провадження по даній справі закрито з підстав не підвідомчості спору даному суду. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2010 року в задоволенні апеляційної скарги Шевченківської районної у м. Києві ради відмовлено, ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.07.2009 року - залишено без змін.
За таких обставин колегія не приймає до уваги доводи третьої особи - Шевченківської районної у м. Києві ради, щодо неможливості прийняття вказаних документів, з підстав їх оскарження в судовому порядку, в якості доказів на підтвердження факту набуття відповідачем права власності на спірний об'єкт.
За умовами ч.2 ст.15 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди. Сторони можуть встановити в договорі оренди, що в разі відчуження власником об'єкта договір оренди припиняється. Зазначене кореспондується з положеннями ст.770 ЦК України.
Частиною першою ст.202 ГК України визначені загальні умови припинення господарських зобов'язань, згідно положень якої, у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі таке зобов'язання припиняється.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість заявленого позову щодо розірвання договору оренди та зобов'язання повернути об'єкт позивачу, оскільки як було встановлено колегією, на час розгляду спору відповідач - ТОВ „Старокиївське ТЗП”, на підставі рішення №18 Виконавчого комітету Калинівської селищної ради здійснив оформлення свого права власності на весь майновий комплекс у селищі Калинівка Броварського району Київської області, до складу якого входить і спірне нежитлове приміщення, отримав свідоцтво про право власності на даний об'єкт та здійснив його державну реєстрацію.
Зважаючи на те, що відповідач є власником спірного майна, відповідно до положень ст.ст.319, 321, 325, 328 ЦК України, відсутні підстави для зобов'язання відповідача повертати цей об'єкт позивачу, який на час розгляду спору не є власником цього майна.
Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.
Натомість рішення Господарського суду від 17.10.2006 року у справі № 36/519 прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування.
Позивачем не спростовані належними та допустимими доказами відповідно до положень ст.ст.33,34 ГПК України зазначені вище обставини.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 17.10.2006 р. у даній справі - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та державне мито за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Старокиївське ТЗП” задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2006 року у справі № 36/519 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
3. Стягнути з Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (01030, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 26/4, код ЄДРПОУ 21532540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Старокиївське ТЗП” (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 7, код ЄДРПОУ 01565336) 42 (сорок дві) грн.50 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
5. Матеріали справи №36/519 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
11.10.10 (відправлено)