01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2010 № 9/126
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
За участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача : не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітрікс Комфорт"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.06.2010
у справі № 9/126 ( .....)
за позовом Закрите акціонерне товариство "Отіс"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітрікс Комфорт"
про стягнення 24821,64 грн.
У травні 2010 року ЗАТ „ Отис” (позивач) звернувся до ТОВ „Вітрікс Комфорт” (відповідач) з позовом до господарського суду міста Києва про стягнення 24 821,64 грн. заборгованості за договором на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів.
20.05.2010 р. позивачем було подано заяву про збільшення своїх позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 899 333,72 грн. заборгованості по сплаті процентного доходу та 1733,72 грн. річних.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати за виконані позивачем обсяги робіт у період з квітня 2009р. по грудень , в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 24 821,64 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року у справі № 9/126 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва у справі №9/126 від 15.06.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В своїй апеляційній скарзі , скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи.
Крім того, зазначає про те, що він не розрахувався з позивачем за період з квітня по грудень 2009р., оскільки існує значна заборгованість з квартирної плати власників будинку перед ТОВ „Вітрікс Комфорт”, що він поступово сплачує свою заборгованість перед позивачем, тому сума остання є меншою ніж вказує позивач.
Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи вони були повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників позивача та відповідача , за наявними у справі доказами.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи , колегія суддів встановила наступне:
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами 01 листопада 2007 року був укладений договір D21 OM №77 на повне технічне обслуговування та ремонт ліфтів, за яким відповідач передає, а позивач приймає на себе обов'язки щодо виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтів за формою повного технічного обслуговування.
Відповідно до п.2.2. договору вартість робіт за договором у відповідності з розрахунками складає 2757,96 грн. на місяць.
Згідно з п.2.5. договору після вручення акту виконаних робіт відповідач зобов'язався перерахувати позивачу в строк щомісячно до 5 числа наступного місяця вартість технічного обслуговування і ремонту ліфтів поточного місяця.
На виконання умов вказаного договору , позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі. Факт виконання підтверджується актами приймання виконаних робіт №11031D21OM0077 за квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року, жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року., копії яких наявні в матеріалах справи.
В свою чергу, відповідач , в порушення умов укладеного договору, взятих на себе зобов'язань повністю не виконав, за надані послуги з позивачем не розрахувався, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 24821,64 грн.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вчасно та в повному обсязі не розрахувався з позивачем за надані послуги за період з квітня по грудень 2009 року у зв'язку з чим виникла заборгованість. Доказів погашення вказаної заборгованості на день розгляду справи відповідачем не надано.
Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про існування у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі 24821,64 грн., тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обґрунтованим , законним та визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2010р. у справі №9/126 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Вітрікс Комфорт” залишити без задоволення.
3.Матеріали справи №9/126 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді