01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
28.09.2010 № 38/128
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
За участю представників:
від позивача: Громико В.С. ( за довіреністю)
від відповідача: Сергіенко Н.А. ( за довіреністю)
від третьої особи : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія"
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.05.2010
у справі № 38/128 ( .....)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Кліринговий Дім"
до Державного підприємства Міністерства оборони України "Українська авіаційна транспортна компанія"
третя особа на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство "Міжрегіональний фондовий союз"
про стягнення 449427,09 грн.
У березні 2010 року ПАТ „Банк „Кліринговий Дім” (позивач) звернувся до Державного підприємства Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” (відповідач) з позовом до господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача на користь позивача 448 800 грн. заборгованості по сплаті процентного доходу та 627,09 грн. річних.
20.05.2010 р. позивачем було подано заяву про збільшення своїх позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 899 333,72 грн. заборгованості по сплаті процентного доходу та 1733,72 грн. річних.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником 10 000 штук іменних відсоткових облігацій серії А, емітентом яких є відповідач. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався виплатити процентний дохід власникам облігацій за тринадцятий процентний період з 19.10.209р. по 17.01.2010р. та чотирнадцятий процентний період з 18.01.2010р. по 18.04.2010р. Проте, у визначений строк грошові кошти в сумі 897 600 грн. на рахунок позивача не надійшли, в зв'язку з чим відповідач повинен сплатити заборгованість та річні.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2010 року у справі № 38/128 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва у справі №38/128 від 20.05.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В своїй апеляційній скарзі , відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи. Апелянт зазначає , що судом першої інстанції не було досліджено питання, чи може бути позивач законним зберігачем своїх облігацій, оскільки надана позивачем виписка , на думку відповідача, не є належним доказом його права власності на облігації. Крім того, відповідач вказує, що місцевим судом не було досліджено питання чи має право позивач видавати виписки по власних облігаціях.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне:
Як встановлено судом першої інстанції, ПАТ „Банк „Кліринговий Дім” є власником 10 000 штук іменних відсоткових облігацій серії А, емітентом яких є Державне підприємство Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” . Право власності позивача на облігації станом на 05.02.2010 р. підтверджується випискою з рахунку у цінних паперах позивача за №001071 у зберігача АБ „Кліринговий Дім” .
Відповідно до п.13.1. інформації про випуск облігацій відповідача виплати процентного доходу здійснюється відповідачем у національній валюті України через уповноваженого платіжного агента (ВАТ “Ощадбанк”). Виплата процентного доходу здійснюється протягом одного робочого дня в такі строки: за 13 процентний період з 19.10.09р. по 17.01.10р. дата виплати 18.01.10р.; за 14 процентний період з 18.01.10р. по 18.04.10р. дата виплати 19.04.10р.
Відповідно до п.13.2. інформації про випуск облігацій відповідача сума процентного доходу, що підлягає виплаті за облігаціями, розраховується за формулою:
%Ставка і 91
Доход і = 1000х --------------- х ------- , де
100 % 365
Доход -розмір процентного платежу в гривнях з першого по двадцятий процентний період, і = 1…20;
1000 -номінальна вартість однієї облігації (в гривнях);
% ставка і -процентна ставка (відсотків річних) у і-му процентному періоді;
91 -тривалість процентного періоду (в днях);
365 -умовна кількість днів у році (в днях).
Процентна ставка на тринадцятий та чотирнадцятий процентні періоди згідно з інформацією, яка міститься в бюлетені “Цінні папери України”№206 (2730) від 22.09.09р. становить 18%.
Сума процентного доходу на 1 облігацію становить: 1000х18%/100х91/365=44,88 грн. Сума процентного доходу, що повинна бути одержана Позивачем за один процентний період на 10000 облігацій становить: 10000 х 44,88 = 448 800,00 грн.
Отже, відповідач повинен сплатити позивачу за тринадцятий та чотирнадцятий процентні періоди відповідно до 18.01.10р. та 19.04.10р. по 448800,00 грн., що разом складає 897600,00 грн.
Відповідач, в свою чергу, зазначену вище суму у розмірі 897600,00 грн. позивачу не сплатив. Зазначений факт підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в повному обсязі виходячи з наступного.
Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вірно встановлено місцевим судом, позивач є власником 10000 штук іменних відсоткових облігацій серії А, емітентом яких є відповідач.
Сума процентного доходу на 1 облігацію становить 1000х18%/100х91/365=44,88 грн. Сума процентного доходу, що повинна бути одержана позивачем за один процентний період на 10000 облігацій становить: 10000х44,88=448800,00 грн.
Відповідач, в свою чергу, повинен був сплатити позивачу за тринадцятий та чотирнадцятий процентні періоди відповідно до 18.01.10р. та 19.04.10р. по 448800,00 грн., що разом складає 897600,00 грн., але зазначені кошти так і не сплатив.
Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 897600,00 грн. , оскільки відповідачем було порушено взяте на себе зобов'язання щодо сплати грошових коштів .
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання щодо сплати заборгованості, колегія вважає про те, що вимогу позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1733,72грн. слід задовольнити.
Щодо доводу відповідача стосовно того, що він надав , як доказ свого права власності на облігації, лише виписку від 05.02.20010р. судом не приймається з наступних підстав.
Відповідно до ст.5 Закону України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходять до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі -виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.
Отже, виписка, подана позивачем, є належним доказом його права власності на вказані облігації.
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обґрунтованим , законним та визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2010р. у справі №38/128 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” залишити без задоволення.
3.Матеріали справи №38/128 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді