01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.10.2010 № 15/486-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від ініціюючого кредитора - Дяченко Є.Г. (довіреність від 03.09.2010р. №
21/202
від боржника - не з'явився;
розпорядник майна - Пінчук Ю.А.
від Київського міського
відділення Фонду соціального захисту інвалідів -
Вольвак О.М. (довіреність б/н від 23.01.2009р.)
від Товариства з обмеженою
відповідальністю „Офіціалл”- Лозянко О.О. (довіреність б/н від 01.09.2010р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Офіциалл"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 18.08.2010
у справі № 15/486-б ( .....)
за позовом Публічне акціонерне товариство "АКБ "Київ"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-В"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2009р. порушено провадження у справі № 15/486 за заявою Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал-В”.
Ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 09.06.2007р. визнано кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” на суму 1 976 238,26 грн.
03.07.2010р. у газеті „Голос України” № 121 (4871) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал-В”.
02.08.2010р. до господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіціалл” про визнання його кредитором на суму 7 299 865,87 грн., в тому числі на суму заборгованості за інвестиційним договором № Н-108 - 4 700 000,00 грн. та суму збитків - 2 599 865,87 грн.
Заяву мотивовано тим, що на підставі укладеного з боржником інвестиційного договору № Н-108 Товариство з обмеженою відповідальністю „Офіціалл” перерахувало на користь боржника грошові кошти - 4 700 000,00 грн. Ту обставину, що боржник не виконав прийняті за названим договором зобов'язання в частині будівництва об'єкту інвестування заявник вважає правовою підставою виникнення у нього права вимоги у боржника повернення оплачених за договором коштів та відшкодування збитків.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2010р. визнано кредиторами у справі по відношенню до боржника:
- Голосіївський районний центр зайнятості з грошовими вимогами на суму 1 473,58 грн. - вимоги другої черги,
- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на суму 2 045,00 грн. - вимоги другої черги,
- Голосіївську міжрайонну виконавчу дирекцію Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з грошовими вимогами на суму 2 037,71 грн. - вимоги другої черги;
затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 19 864 226,79 грн.;
відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Офіціалл” у задоволенні кредиторських вимог.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою в частині відмови у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіціалл”, останнє звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дану ухвалу у відповідній частині та визнати його кредитором боржника на суму 7 299 865,87 грн.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, невідповідністю висновків місцевого господарського суду дійсним обставинам справи.
Скаржник зазначає, що всупереч частини 1 статті 15 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” йому не направлялась ухвала господарського суду міста Києва про призначення попереднього засідання у даній справі, у зв'язку з чим він не мав можливості оскаржити в судовому порядку рішення розпорядника майна про відхилення його кредиторських вимог.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіціалл” висловився за задоволення поданих апеляційних скарг, розпорядник майна, представник Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Київ” просили оскаржену ухвалу залишити без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Місцевим господарським судом встановлено, і це підтверджується наявними матеріалами справи, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіціалл” до боржника ґрунтуються на укладеному з боржником договорі про інвестування будівництва нежитлових приміщень в будинку, що будується за адресою: м. Київ, просп. Науки, 208, від 14.06.2007р. № Н-108.
Відповідно до умов названого договору Товариство з обмеженою відповідальністю “Офіциалл” фінансує будівництво 1 082,10 кв. м, що будуються в будинку за адресою: м. Київ, просп. Науки, 208 (пункт 1.3) та за рахунок внесених інвестицій отримує у власність нежилі приміщення, які є об'єктом інвестування за даним договором (пункт 1.6); Товариство з обмеженою відповідальністю “Універсал-B” є замовником, який здійснює реалізацію інвестиції самостійно або з залученням підрядних організацій шляхом виконання всіх необхідних робіт, пов'язаних з розробленням та узгодженням проекту та проектно-кошторисної документації Об'єкта інвестування, виконанням всього комплексу будівельно-монтажних робіт, введенням в експлуатацію будинку за адресою: м. Київ, проспект Науки, 208 (пункт 1.3).
Відповідно до умов названого договору № Н-108 замовник зобов'язався оформити та надати інвестору свідоцтва про право власності на нежилі приміщення, що є об'єктом інвестування за цим договором відповідно до сум проінвестованих коштів (3.1.7); останній етап будівництва - здача об'єкту в експлуатацію - четвертий квартал 2009р. (додаток № 3 до договору).
На виконання умов договору № Н-108 Товариство з обмеженою відповідальністю “Офіциалл” здійснило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсал-B” наступні платежі:
- 1 200 000,00 грн. згідно платіжного доручення від 26.07.2007р. № 1,
- 2 000 000,00 грн. згідно платіжного доручення від 21.09.2007р. № 5,
- 1 500 000,00 грн. згідно платіжного доручення від 11.01.2008р. № 7.
Колегія суддів вважає слушними доводи скаржника про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсал-B” зобов'язань за договором № Н-108 в частині будівництва та передачі у власність інвестора нежилих приміщень, які є об'єктом інвестування. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні, учасниками провадження у справі не надані.
Дослідивши фактичні обставини справи, місцевий господарський суд встановив, що зобов'язання боржника передати Товариству з обмеженою відповідальністю “Офіциалл” нежилі приміщення, які є об'єктом інвестування, не є грошовими у розумінні частини 6 статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у зв'язку з чим можуть бути виконані в натурі та задоволенню не підлягають.
Колегія суддів не погоджується у повній мірі з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно частини 1 статті 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до приписів Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зокрема статей 14, 15, правомірність та обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника визначає суд незалежно від того чи визнані ці вимоги боржником разом з розпорядником майна, чи ні. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом. В силу положень статті 14 названого Закону конкурсні кредитори одночасно з заявою про грошові вимоги до боржника зобов'язані подати до господарського суду документи, що їх підтверджують. Отже, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.
Якщо боржник не визнає вимоги кредитора або визнає частково, він зобов'язаний письмово обґрунтувати свої заперечення з посиланням на відповідні докази і норми закону, та подати ці докази і заперечення до господарського суду. Якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково.
Згідно статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Між тим, у разі невиконання зобов'язання щодо передачі придбаного майна у зв'язку з його відсутністю, кредитор з речовими вимогами до боржника має право виразити свої вимоги у грошовому еквіваленті та заявити їх у справі про банкрутство.
Більш того, проведена скаржником за договором № Н-108 оплата має характер попереднього платежу, проведеного до порушення провадження у даній справі про банкрутство, у зв'язку з чим є конкурсним зобов'язанням.
На підставі приписів частини 15 статті 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після публікації оголошення про порушення справи про банкрутство здійснена кредитором до порушення справи передоплата переходить в розряд грошового зобов'язання боржника.
Тобто, у зв'язку з тим, що боржник в силу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів позбавлений права виконувати грошові зобов'язання перед конкурсними кредиторами, у кредитора виникає право вимоги повернення здійсненої передоплати. Отже, на цю суму він має право заявити грошові вимоги до боржника в установленому порядку.
Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів виконання боржником зобов'язань за договором № Н-108 в частині будівництва об'єкту інвестицій та передачі їх у власність Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіціалл” протягом встановленого договором строку, так само як і доказів повернення скаржнику інвестованих грошових коштів, колегія суддів вважає встановленим факт наявності у останнього вимог щодо грошових зобов'язань до боржника.
Місцевий господарський суд відхилив кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіціалл” за інвестиційним договором № Н-108 на суму 4 700 000,00 грн. без урахування норм чинного законодавства й дослідження належним чином та в повному обсязі обставини справи, у зв'язку з чим не встановив наявність доказів, які підтверджують вимоги зазначеного кредитора у відповідній сумі.
Колегією суддів береться до уваги, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіціалл” про визнання його кредитором у даній справі подана з додержанням встановленого встановленого частиною 1 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" 30-денного строку від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Решта кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіціалл” про стягнення з боржника збитків, обумовлених порушенням останнім зобов'язань за договором № Н-108, підлягає відхиленню з наступних підстав.
Виходячи зі змісту статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор, звертаючись до господарського суду з відповідною заявою, самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що підтверджують відповідні вимоги.
В процедурі банкротства при розгляді заяви за грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів.
Тому при розгляді кредиторських вимог суд може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що підтверджують заборгованість божника, визнати або відхилити грошові вимоги.
Враховуючи те, що встановлення факту завдання збитків вимагає вирішення спору по суті із залученням інших учасників таких правовідносин, проведенням додаткових процесуальних дій, при необхідності призначенням судової експертизи, тощо, вказані вимоги мають бути досліджені судом в позовному проваджені у цивільно-процесуальному судочинстві та підтверджені відповідним судовим рішенням.
За відсутності рішення суду вимоги щодо стягнення збитків за договором не можуть бути визнані у справі про банкрутство.
У зв'язку з тим, що господарський суд розглядає справу про банкрутство, а не вирішує спір по суті, у справі про банкрутство суд позбавлений права встановлювати наявність завданих боржником кредитору збитків та обчислювати їх розмір.
На таких підставах, оскаржена ухвала господарського суду підлягає скасуванню в частині відхилення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіціалл” на суму 4 700 000,00 грн. з прийняттям нового рішення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіціалл” конкурсним кредитором боржника на відповідну суму. Підстав для скасування оскарженої ухвали в частині відхилення решти кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіціалл” не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіціалл” задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 18.08.2010р. у справі № 15/486-б скасувати частково.
Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю „Офіціалл” конкурсним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю „Універсал-В” на суму 4 700 000,00 грн.
Кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Офіціалл” на суму 2 599 865,87 грн. відхилити.
Справу № 15/486-б повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
14.10.10 (відправлено)