01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.10.2010 № 53/115
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача - Баб'як Д.А., Іванченко П.М.;
відповідача - не з'явилися;
третьої особи - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.06.2010
у справі № 53/115 ( )
за позовом Фермерського господарства "Агросіо"
до ПАТ "Страхова компанія "Універсальна" в особі Сумської філії ВАТ "Страхова компанія "Універсальна"
третя особа відповідача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"
про стягнення 256 500,00 грн.
Фермерське господарство «Агросіо» (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (попередня назва Відкрите акціонерне товариств «Страхова компанія «Універсальна») в особі Сумської філії (далі - відповідач) про визнання незаконною відмови у виплаті страхового відшкодування та стягнення страхового відшкодування за Договором добровільного страхування майна № 2011/225/000024 від 02.04.2009 в розмірі 256500,00 грн. та визнання незаконною відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування по Договору добровільного страхування майна № 2011/225/000024 від 02.04.2009.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 15.02.2010 порушено провадження у справі № 5/18-10 та призначено справу до розгляду.
Ухвалою від 18.03.2010 справу № 5/18-10 скеровано за підсудністю до господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2010 прийнято до провадження справу № 5/18-10, справі присвоєно № 53/115. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен банк Аваль» (далі - третя особа).
Заявою, що була подана в судовому засіданні 04.06.2010р., позивача збільшив розмір позовних вимог та просив з відповідача стягнути страхове відшкодування з урахуванням пені в розмірі 4 668,30 грн. та 19 827,45 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду м. Києва від 18.06.2010 у справі № 53/115 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 250323,27 грн. суми страхового відшкодування, 4668,30 грн. пені, 11765,19 грн. інфляційних, в решті стягнення відмовлено, провадження в частині вимог про визнання незаконною відмови у виплаті страхового відшкодування припинено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 18.06.2010 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 18.06.2010 у справі № 53/115 залишити без змін.
Ухвалою апеляційного суду від 06.09.2010 порушено апеляційне провадження у справі № 53/115.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив:
Між позивачем та Сумською філією відповідача 02.04.2009 було укладено Договір №2011/225/000024 (далі - Договір) добровільного страхування майна (ст. 16 Закону України «Про страхування), відповідно до якого страховик (відповідач) зобов'язався здійснити добровільне страхування майна страхувальника (позивача) та провести виплату страхового відшкодування при настанні страхового випадку страхувальнику/вигодо набувачу, а страхувальник зобов'язався сплатити страховий платіж на умовах, визначених цим договором та виконувати інші умови Договору.
Відповідно до умов зазначеного договору застраховано Комбайн ДОН 1500А вартістю 270000 грн., за адресою Сумський р-н, с. Яструбине, подвір'я ФГ «Агросіо» на випадок знищення, пошкодження чи втратив наслідок ризиків, що перелічені в п. 2.1., в тому числі пожежа, задимлення, що її супроводжує. Термін дії Договору визначений від 02.04.2009 до 02.04.2010.
У зв'язку з укладанням між позивачем та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції кредитного договору № 012/15-12/2823, вигодо набувачем за зазначеним договором страхування визначено ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Як підтверджується матеріалами справи 11.09.2009 за адресою Сумський район, с.Яструбине сталася пожежа в комбайні ДОН 1500, що підтверджується актом про пожежу від 11.09.2009, листом Начальника СДПН Сумського району № 398 від 08.04.2010 та пояснювальною запискою позивача від 14.09.2009, в наслідок чого комбайн було знищено без можливості відновлення.
Відповідно до акта пожежі та листа №398 від 08.04.2010 Служби державного пожежного нагляду Сумського району ймовірна причина пожежі - коротке замкнення електромережі.
Згідно дефектної відомості від 16.04.2010 та висновку спеціаліста від 23.04.2010, що складені Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром при ГУМВС України в Сумської області. Вартість матеріального збитку завданого власнику комбайна з урахуванням станом на 11.09.2009, на час пожежі складає 263498,18 грн.
Виходячи з умов укладеного між сторонами договору щодо страхових випадків (в тому числі можливих виключень із страхових випадків), положень ст. 8 Закону України «Про страхування», знищення застрахованого майна (Комбайну ДОН 1500А) в наслідок пожежі є страховим випадком, що підлягає страховому відшкодування на умовах укладеного між позивачем Сумською філією відповідача 02.04.2009 Договору №2011/225/000024.
Відповідно до п. 6.1.6 Договору при пошкодженні (знищені, втраті) застрахованого майна Страхувальник зобов'язаний: негайно, як тільки йому стало відомо, повідомити відповідні компетентні органи про настання подій, що мають ознаки страхового випадку; негайно, як тільки йому стане відомо, але не пізніше 48 годин будь-яким способом повідомити про настання страхового випадку страховика з подальшим письмовим підтвердженням.
Як вбачається з матеріалів справи, про настання страхового випадку, який стався 11.09.2009 позивач повідомив відповідача 14.09.2009, що останнім визнається.
Колегія суддів цілком погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень відповідача щодо пропуску визначеного договором строку на негайне повідомлення про настання страхового випадку з огляду на наступне.
Як підтверджується матеріалами справи, пожежа, в наслідок якої було пошкоджено (знищено) застраховане майно, розпочалась о 17 год. 10 хв. п'ятниці 11.09.2009 та була ліквідована о 18 год. 32 хв. цього ж дня.
Отже, відповідно до умов договору, позивач мав би повідомити відповідача про пожежу не пізніше 18 год. 32 хв. 13.09.2009.
Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, повідомлення у визначений договором термін не здійснено позивачем в наслідок незалежних від нього обставин. По-перше, в суботу та неділю (наступні за днем пожежі), сумська філія відповідача не працювала (вихідні дні), а отже, за номером телефону, зазначеним в договорі страхування (в реквізитах сумської філії) дзвінки не приймались, особи, що були б відповідальні за приймання повідомлень (в тому числі письмових) від страхувальників були відсутні. По-друге, в договорі, що укладений з позивачем, відсутня вказівка номеру телефону гарячої ліні або cool-центру, до якої позивач мав би можливість звернутись в будь який час.
За таких обставин, найближчий час в який позивач мав можливість повідомити філію відповідача про пожежу був понеділок, 14.09.2009.
Крім того, оскільки день строку в якій позивач мав повідомити про пожежу, припав на вихідний день, відповідно до правил до п. 5 статті 254 ЦК України, днем закінчення такого строку є понеділок 14.09.2009.
З огляду на наведене, враховуючи положення п. 5 ст. 21 Закону України «Про страхування», колегія суддів вважає, що строк на повідомлення про пожежу позивачем не пропущено, а за таких обставин, рішення відповідача (лист відповідача № 1900/09-009 від 19.11.2009, та № 2027/09-207 від 21.12.2009 ) про відмову у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з порушенням позивачем умов Договору щодо повідомлення про настання страхового випадку є безпідставним.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір страхування є обов'язковим для його сторін, а зобов'язання мають виконуватись відповідно до вимог визначених зокрема ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України.
Статтею 988 Цивільного кодексу України та статтею 20 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховик зобов'язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 6.3.3. Договору страхування, страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в передбачений п. 7.12. Договору строк. Зазначеним пунктом сторони узгодили, що страховик зобов'язується здійснити виплату страхового відшкодування протягом 10 робочих днів після прийняття рішення про виплату страхового відшкодування. Останнє, за положеннями п. 7.10 приймається протягом 15 робочих днів після отримання останнього необхідного документу, що підтверджує настання страхового випадку розмір збитків.
З питання виплати страхового відшкодування рішення відповідачем було прийнято 19.11.2009, а отже, за позитивного вирішення цього питання, страховик (відповідач) мав би виплатити позивачу відшкодування не пізніше 03.12.2009 (10 робочих днів).
Проте, оскільки у здійснені страхового відшкодування відповідачем відмовлено безпідставно, на переконання колегії суддів, строк на здійснення такої виплати має обраховуватись так само, тобто не пізніше 03.12.2009, як вірно визначено судом першої інстанції.
Щодо розміру страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п 7.3 Договору (що узгоджується з нормою ст. 9 Закону України «Про страхування») страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав Страхувальник.
При цьому, розмір франшизи по застрахованому майну відповідно до п. 3.1.9 Договору, становить 5% від суми страхового відшкодування.
Як зазначено вище, відповідно до Висновку спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області № 17/4418 від 23.04.2010 вартість матеріального збитку, заданого позивачу складає 263 498,18 грн.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті позивачу становить 250323,27 грн.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.
На виконання наведених вимог позивачем доведено, а відповідачем не спростовано настання страхового випадку, виникнення у відповідача страхової відповідальності та обов'язку виплатити позивачу страхове відшкодування в розмірі 250323,27 грн. завданої позивачу в наслідок настання страхового випадку шкоди. А за таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог в цій частині.
З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за договором № 2011/225/000024 від 02.04.2009, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог про стягнення з відповідача з урахуванням уточненого розрахунку суду 4668,30 грн. пені та 11765,19 грн. інфляційних нарахувань на підставі ст. ст. 610, 611, 625, 992 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» та п. 6.3.3 укладеного між сторонами договору.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо припинення провадження у справі на підставі ч. 1.п. 1 ст. 80 ГПК України, що позовних вимог про визнання відмови у виплаті страхового відшкодування незаконною, оскільки такі вимоги не підлягають вирішенню в господарських судах відповідно до ст.ст. 1, 12 ГПК України.
Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 18.06.2010.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» в особі Сумської філії залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 18.06.2010 у справі № 53/115 - без змін.
2. Матеріали справи № 53/115 повернути до господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.
Головуючий суддя
Судді