01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.10.2010 № 10/214
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
Представники сторін:
позивача: Білоконний В.Ф.- директор
відповідача: Єфімов Б.В., довіреність б/н від 27.09.2010;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Логістика"
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2010
у справі № 10/214 ( .....)
за позовом Спільного підприємства «Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбудмонтаж"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Логістика"
про стягнення 81 126,25 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Агроком - Логістика»
до Спільного підприємства «Товариство з обмеженою
відповідальністю «Спецбудмонтаж»
про розірвання договору та стягнення збитків
Спільне підприємство «Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком - Логістика» про стягнення 81126,25 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком - Логістика» звернулось до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Спільного підприємства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж» про розірвання договору та стягнення збитків.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2010 у справі № 10/214 первісний позов задоволено частково.
Стягнуто з Тавариства з абмеженаю відпавідальністю «Агроком-Лагістика» на користь Спільного підприємства «Тавариство з абмеженаю відпавідальністю «Спецбудмантаж» 70642,60 грн. основного баргу, 6110,10 грн. пені, 3249,56 грн. інфляційних втрат, 894,16 грн. 3% річних, 1044,33 судавих витрат.
В задоволенні зустрічного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Агроком - Логістика» рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2010 у справі № 10/214 відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком - Логістика» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким видмовити Спільному підприємству «Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж» в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком - Логістика» задовольнити в повному обсязі.
Скарга мотивована тим, що судом не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені та неправильно застосовані норми процесуального та матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 11.10.2010 о 10:30.
05.10.2010 на адресу Київського апеляційного господарського суду від Спільниго підприємства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж» надійшов відзив в якому просить залишити рішення без змін, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком - Логістика» - без задоволення.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
31.07.2008 між Спільним підприємством «Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж» та Тавариством з абмеженаю відпавідальністю «Агроком-Логістика» укладено контракт № 1 на виконання робіт по ремонту під'їзної колії Вендичанського КХП (надалі-Контракт).
Відповідно до п. 1.1. Контракту замовник передає, а підрядник приймає на себе виконання власними і залученими трудовими та матеріально-технічними ресурсами і засобами всі передбачені замовленням роботи по ремонту залізничної колії Вендичанського КХП.
Згідно з п. 1.4. Контракту даний контракт вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання умов цього договору.
Пунктом 2.1. Контракту встановлено, що об'єм та вартість всіх доручених підряднику робіт за даним контрактом визначається договірною ціною робіт в сумі 287533,00 грн., згідно кошторисної документації.
Порядок розрахунків передбачений п. 2.2. Контракту в якому зазначено, що замовник не пізніше 5 днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт зобов'язаний провести розрахунок за виконану роботу, тобто представити платіжне доручення у свій банк. В іншому випадку на замовника накладається штраф згідно діючого законодавства України.
Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
В п. 3.1. Контракту зазначено, що здача-приймання робіт після закінчення їх виконання здійснюється у відповідності з будівельними нормами і правилами.
У відповідності до п. 3.2. Контракту підрядник направляє замовнику акт здачі приймання робіт. Замовник на протязі 5 днів зобов'язаний підписати його та направити один примірник підряднику або представити обгрунтовану відмову у письмовій формі з переліком необхідних доробок з терміном їх виконання.
Виконані роботи приймаються комісійно за участі представників Укрзалізниці (п. 3.3. Контракту).
За наслідками виконання зобов'язань по Контракту позивачем складено акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року на суму 186890,40 грн. підписаний обома сторонами та скріплений печатками товариств, а також акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року на суму 100642,80 грн.
Але з матеріалів справи вбачається, що роботи виконані згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року оплачені відповідачем лише 28.10.2009, що є порушенням п. 2.2. Контракту.
З матеріалів справи вбачається та не заперечувалось представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком - Логістика» в суді першої та другої інстанції, що:
- роботи згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року на суму 100642,80 грн. оплачені частково в розмірі 30000,00 грн. (аванс відповідно до п. 2.2. Контракту),
- відповідачем не підписаний акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року.
Відповідач обґрунтовує не підписання акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року тим, що акт не відображає конкретний перелік проведених робіт з відповідним понесенням затрат та наявність недоліків в виконаних роботах.
На обґрунтування своєї відмови від підписання акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року відповідач посилався на лист начальника станції Бакаєва Ю.Т. від 28.07.2010 вих. № 77 в якому начебто зазначено, що жодної з комплексу робіт по ремонту колії передбачених актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року проведено не було.
Тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроком - Логістика» вважає, що у відповідача відсутній борг, а є лише кредиторська заборгованість на суму сплаченого авансу в розмірі 30000,00 грн.
З наданого відповідачем листа начальника станції Бакаєва Ю.Т. від 28.07.2010 вих. № 77, 78 не вбачається, що роботи за контрактом № 1 від 31.07.2008, згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року позивачем не були виконані. Крім того, у листі вих. № 78 від 28.07.2010 року, вказано, що начальник станції Бакаєв Ю.Т. в межах своїх посадових обов'язків не уповноважений контролювати виконання або невиконання двохсторонніх угод між замовником та підрядником.
Чинним законодавством України встановлено певний порядок прийняття робіт. Зокрема, стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
З матеріалів справи вбачається та підтверджувалось представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком - Логістика», під час розгляду апеляційної скарги Київським апеляційним господарським судом, що до Спільного підприємства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж» не направлялись зауваження по акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року.
Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроком - Логістика» не були дотримані вимоги чинного законодавства щодо порядку прийняття робіт.
З огляду на викладене вище, колегія суддів прихадить до висновку, що Спільним підприємством «Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж» були виканані рабати на виконання Кантракту, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних рабіт за грудень 2009 року на суму 100642,80 грн. та довідкаю про вартість виконаних підрядних рабіт за грудень 2009 року.
Отже, колегія суддів вважає, що Господарським судом міста Києва правомірно було задоволено позовні вимаги Спільного підприємства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком - Логістика» основного боргу в розмірі 70642,60 грн.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Господарським судом міста Києва було зроблено перерахунок пені, інфляційних витрат, 3% річних відповідно до вимог законодавства та встановлено їх завищення. Тому судом першої інстанції правомірно задоволено частково вимоги Спільного підприємства «Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудмонтаж» щодо стягнення пені, інфляційних витрат, 3% річних.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком - Логістика» в апеляційній скарзі на те, що Господарським судом міста Києва не повно було з'ясовано обставини справи наслідком чого стала відмова в задоволені зустрічного позову є необґрунтованими та спростовуються наступним.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком - Логістика» було підтверджено, що відповідачем за первісним позовом не було здійснено дій та не дотримано порядку розірвання господарських договорів передбаченого ст. 188 Господарського кодексу України, відповідно до якого розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Розірвання договору відповідно п.1 ч. 1 ст. 611 ЦК України є правовим наслідком порушення зобов'язання встановленого договором або законом.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Тобто при істотному порушенні однією стороною умов договору інша сторона не може досягти цілей укладеного договору. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданою цим порушенням другою стороною.
Позивач за зустрічним позовом не надав ні суду першої інстанції ні суду апеляційної інстанції доказів істотного порушення відповідачем за первісним позовом умов договору та наявності шкоди.
Отже, твердження позивача за зустрічним позовом щодо того, що відповідачем було істотно порушені умови контракту в частині строку виконання зобов'язань, чим позбавлено позивача того, на що він розраховував - на вчасний ремонт колії, не відповідає дійсності. До того ж своїми діями відповідач за первісним позовом сам порушив вимоги п.2.2 Контракту та вимоги ст. 854 ЦК України, розрахувавшись за виконані роботи згідно акту приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року лише 28.10.2009 року.
Таким чином підстави вважати збитками сплачені кашти в розмірі 30000,00 грн. відсутні, так-як вказана сума перерахавана пазивачем за зустрічним позовом як оплата по Контракту, табто на виканання взятих дагавірних забав'язань.
Оскільки, судом встанавлена відсутність правових підстав для розірвання Контракту на підставі ст. 651 ЦК України, та аб'єктивних причин для відшкадування збитків, то можна зробити висновок, що Господарським судом міста Києва правомірно було відмовлено в задоволенні зустрічного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.
Водночас ч. 1 ст. 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
До того ж згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2010 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2010 у справі № 10/214 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроком - Логістика» - без задоволення.
2. Матеріали справи № 10/214 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
14.10.10 (відправлено)