01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.10.2010 № 37/321
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Мажар З.В. - представник за дов. № 412 від 03.08.2010 року
від відповідача - Рак О.В. - представник за дов. № 76/10 від 28.12.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.08.2010
у справі № 37/321 ( .....)
за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Луганськгаз"
до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання договору недійсним
Суть рішення і апеляційної скарги:
У червні 2010 року ВАТ «Луганськгаз» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» про визнання недійсним договору № 06/09-290 від 25.02.2009 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при укладенні даного договору не була дотримана вимога про затвердження правочину загальними зборами акціонерів позивача.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.08.2010 року у справі № 37/321 (суддя - Гавриловська І.О.) у позові відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Луганськгаз» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають суттєве значення для справи. Так, апелянт зазначає, що спірний договір було підписано Головою правління ВАТ «Луганськгаз» без затвердження загальними зборами акціонерів, чим порушено встановлені статутом товариства умови укладання договорів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2010 року апеляційну скаргу у справі № 37/321 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.09.2010 року.
06.09.2010 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, у якому він просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 року № 01-23/1/3 «Про зміну складу колегії суддів» у зв'язку з виробничою необхідністю були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 37/321 колегії суддів у складі: Коротун О.М. - головуючий суддя, суддів Поляк О.І., Попікова О.В.
У судовому засіданні 29.09.2010 року на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 13.10.2010 року.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 року № 01-23/1/1 «Про зміну складу колегії суддів» у зв'язку з виробничою необхідністю (закінчення відпустки судді Кропивної Л.В.) були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 37/321 колегії суддів у складі: Коротун О.М. - головуючий суддя, суддів Кропивної Л.В., Поляк О.І.
У судове засідання 13.10.2010 року з'явилися представники сторін.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 25.02.2009 року між Дочірньою компанією «Газ України» НАК «Нафтогаз України» (постачальник) та ВАТ «Луганськгаз» (покупець) було укладено договір поставки природного газу № 06/09-290 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю в 2009 році природний газ, за наявності його обсягів, а покупець - прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
Відповідно до п. 1.3 договору газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, які є кінцевими споживачами. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.
Згідно п. 2.1 договору постачальник передає покупцю у 2009 році природний газ в обсязі до 55 369,368 тис. куб. м, за наявності його обсягів, в тому числі по місяцях:
- в лютому з ресурсу січня 2009 року - 22 369,368 тис. куб. м,
- в лютому - до 21 000,00 тис. куб. м,
- в березні - до 12 000,00 тис. куб. м.
У п. 2.1.1 договору сторони погодили, що обсяги газу, які планується поставити за цим договором, можуть змінюватися постачальником протягом місяця поставки.
Допускається відхилення обсягу споживання газу в розмірі не більше 5 % від узгодженого сторонами згідно з п. 2.1 цього договору планового обсягу поставки (п. 2.1.2 договору).
Відповідно до п. 3.5 договору кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються постачальником і покупцем.
Не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати постачальнику два примірники акта приймання-передачі газу, підписаних та скріплених печаткою покупця, у яких зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна (скоригована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 року № 605, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 року № 36) та вартість. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.
Акти приймання-передачі газу з ресурсу січня 2009 року, підписані та скріплені печаткою покупця, останній зобов'язується надати протягом трьох днів з моменту підписання цього договору.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що з 01.01.2009 року ціна за 1000 куб. м природного газу становить 2020,25 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- податок на додану вартість за ставкою 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122,00 грн., крім того, ПДВ - 20%.
До сплати за 1000 куб м природного газу - 2.142,25 грн., крім того, ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 570,70 грн.
Згідно п. 5.2 договору загальна сума цього договору складається з сум вартості щомісячних поставок газу.
У п. 11.1 договору закріплено, що він набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склались з 01.02.2009 року і діє в частині поставки газу до 31.03.2009 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Строк дії цього договору може бути продовжений, про що сторонами укладається відповідна додаткова угода (п. 11.2 договору).
Як встановлено місцевим господарським судом, з боку ВАТ «Луганськгаз» вказаний договір підписав підписав Голова правління Буян С.І.
Відповідно до п. 7.4 Статуту Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів ВАТ «Луганськгаз», протокол № 14 від 21.12.2007 року, зареєстрованого 18.01.2008 року за № 13821050012002601 (далі - Статут), правління є виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Правління є підзвітним Загальним зборам акціонерів і Наглядовій раді товариства та організовує виконання їх рішень.
У п. 7.4.6 Статуту закріплено, що роботою правління керує Голова правління, який, зокрема, має право без довіреності представляти інтереси товариства та вчиняти від його імені юридичні дії в межах компетенції, визначеної цим Статутом, приймати рішення про укладання правочинів з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом, внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів та наглядової ради товариства, підписувати договори та інші документи від імені товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту.
Згідно з пп. «і» п. 7.2 Статуту загальні збори акціонерів є вищим органом товариства, до компетенції яких належить, зокрема, затвердження правочину (договору, угоди) на суму, що перевищує 100 000 000,00 грн.
На виконання умов договору відповідачем було поставлено природний газ 28.02.2009 року на суму 57 498 592,26 грн., 30.06.2009 року на суму 10 794 729,20 грн. та 2 806 862,50 грн., 31.08.2009 року на суму 4 610 591,58 грн. та 11 742 518,02 грн., 30.09.2009 року на суму 8 165 969,94 грн., 31.10.2009 року на суму 13 121 256,40 грн., 30.11.2009 року на суму 24 141 916,72 грн., 31.12.2009 року на суму 45 154 841,65 грн. та 31.01.2010 року на суму 39 266 799,83 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими їх печатками, який позивач частково оплатив, що вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень.
Встановивши вказані обставини справи, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що сам лише факт незатвердження договору № 06/09-290 від 25.02.2009 року, укладеного між Дочірньою компанією «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та ВАТ «Луганськгаз» загальними зборами акціонерів останнього не є підставою для визнання вказаного договору недійсним, а відтак у позові відмовив.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду міста Києва з наступних підстав.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу ст. 207 вказаного Кодексу правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Як уже зазначалось, у п. 7.4.6 Статуту ВАТ «Луганськгаз» закріплено, що Голова правління, зокрема, має право без довіреності представляти інтереси товариства та вчиняти від його імені юридичні дії в межах компетенції, визначеної цим Статутом, приймати рішення про укладання правочинів з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом, внутрішніми положеннями, рішеннями загальних зборів та наглядової ради товариства, підписувати договори та інші документи від імені товариства в межах його компетенції відповідно до положень цього Статуту.
При цьому, правочин (договір, угода) на суму, що перевищує 100 000 000,00 грн., має бути затверджений загальними зборами акціонерів товариства (пп. «і» п. 7.2 вказаного Статуту).
Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу України виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.
Частиною 3 статті 237 вказаного Кодексу закріплено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Згідно приписів ст. 239 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
Згідно зі ст. 241 вказаного Кодексу правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Проаналізувавши вказану норму, колегія суддів дійшла висновку, що прийняття позивачем природного газу за актами прийому-передачі, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими їх печатками, а також часткова його оплата свідчать про прийняття останнім правочину до виконання, а відтак правочин є чинним з моменту його укладення і, відповідно, на позивача поширюються усі прав та обов'язків як сторони за правочином з цього моменту.
Крім того, статтею 215 Цивільного кодексу України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Разом з тим, доказів того, що в момент вчинення правочину сторонами не були додержані вимоги ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України позивачем надано не було.
В силу ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Рішення господарського суду міста Києва від 16.08.2010 року у справі № 37/321 залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» залишити без задоволення.
3.Матеріали справи № 37/321 скерувати до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Головуючий суддя
Судді