Постанова від 11.10.2010 по справі 3/184

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2010 № 3/184

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Голоюх Д.М. - представник за дов. №149 від 07.09.2010;

від відповідача -Кравченко А.В. - представник за дов. №01/10 від 01.10.2010;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Сістем Трейд Компані"

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.08.2010

у справі № 3/184 ( )

за позовом ТОВ "Маркет-Сервіс Святошинський"

до ТОВ "Сістем Трейд Компані"

про стягнення 22171,67 грн.

СУТЬ РІШЕННЯ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

В червні 2010 Відкрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Скайд” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства “Магістральполіс” про стягнення 22901,47 грн. заборгованості.

Під час судового розгляду в суді першої інстанції позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 21586,55 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.07.2010 у даній справі позов Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Скайд” задоволено повністю. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Магістральполіс” на користь Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Скайд” 21 586,55 грн. заборгованості, 229,01 державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не в повному обсязі виконав свої обов'язки за договором про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) №08-29/ФП-С від 01.10.2008, щодо сплати частки перестрахового відшкодування, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2010 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши на користь Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Скайд” 567,19 грн. страхового відшкодування та судові витрати в розмірі пропорційно задоволених вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, зокрема, відповідач зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги факт несвоєчасного повідомлення позивачем відповідача про настання страхового випадку.

Також апелянт зазначив, що по деяких страхових випадках позивачем не надано відповідачу повний комплект документів, що, на думку останнього, є підставою для відмови у виплаті частки перестрахового відшкодування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2010 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.10.2010.

В судове засідання 11.10.2010 з'явилися представники всіх сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 11.10.2010 надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2010 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні 11.10.2010 просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2010 у справі №4/312 - без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вірно з'ясовано судом першої інстанції, 01.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Скайд” (далі - позивач, перестрахувальник) та Закритим акціонерним товариством “Магістральполіс” (далі - відповідач, перестраховик) було укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 08-29/ФП-С (далі - договір).

Також сторонами було підписані наступні ковер-ноти: №2718/08 від 11.11.2008; №Р-2731/08 від 11.11.2008; №2705/08 від 06.11.2008; №Р-2727/08 від 11.11.2008; №2709/08 від 07.11.2008.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо Захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 12 Закону України “Про страхування” передбачено, що перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно до п. 1.1 договору його предметом є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов'язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії).

Згідно із п. 2.1 договору пропозиція ризику в перестрахування здійснюється у вигляді договору перестрахування (ковер-ноту, сліпу, оферти), підписаного перестрахувальником і завіреного печаткою, що направляється перестраховику за допомогою факсимільного чи поштового зв'язку, чи електронною поштою. У договорі перестрахування відображаються умови договору страхування і пропоновані умови передачі ризику в перестрахування.

Пунктом 3.1.5 договору сторони узгодили, що перестрахувальник зобов'язується повідомити перестраховика про настання страхового випадку по перестрахованому ризику протягом 3 робочих днів з моменту одержання інформації про його настання.

У відповідності до п. 3.3.1 договору перестраховик зобов'язується перераховувати перестрахувальнику (або за його заявою - страхувальнику (вигодонабувачу) страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов договору і договору перестрахування, у термін передбачений цим договором, якщо інше не передбачено в договорі перестрахування.

Відповідно до п. 3.3.3 договору перестраховик зобов'язується письмово повідомити перестрахувальника про відмову в оплаті своєї частини страхового відшкодування за договором перестрахування або про зменшення її частини в термін, передбачений цим договором.

Під відповідальністю перестраховика (перестрахувальною відповідальністю, перестрахувальним захистом) розуміється обов'язок перестраховика виплатити страхове відшкодування в долі (частці), що обумовлена договором перестрахування, при настанні страхового випадку за договором страхування. Такий обов'язок поширюється на всі страхові випадки за договором страхування, що відбулися в період дії зв'язаного з ним договору перестрахування (п. 4.1 договору).

Відповідальність перестраховика за договором перестрахування починається з дати надходження перестрахувальної премії на розрахунковий рахунок перестраховика, якщо інше не обумовлено договором перестрахування (п. 4.2 договору).

Відповідальність перестраховика закінчується одночасно з виконанням своїх зобов'язань перед перестрахувальником за договором перестрахування.

Згідно із п. 7.1 договору при настанні страхового випадку, передбаченого договором страхування і договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику (або за дорученням перестрахувальника страхувальнику (вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за договором перестрахування, протягом 10 банківських днів після одержання від перестрахувальника наступного комплекту документів:

- страхового акту (його копії) (іншого документа, передбаченого Правилами страхування страховика);

- офіційного висновку (довідки, акту і т.і.) організацій, у компетенції яких знаходиться даний страховий випадок (наприклад довідки ДАІ про ДТП, акт пожежно-технічної експертизи про причини пожежі і т.п.), якщо необхідність наявності такого висновку передбачено умовами договору страхування;

- калькуляції збитку або копії рахунку (кошторису) на відбудовні роботи від підприємств, що мають відповідну ліцензію;

-розрахунку частини страхового відшкодування. що підлягає оплаті перестраховиком;

- копії платіжного доручення з позначкою обслуговуючого банку про списання коштів із розрахункового рахунку, що підтверджують факт оплати страхового відшкодування або видаткового касового ордеру про оплату перестрахувальником страхового відшкодування по договору перестрахування;

- копії платіжного доручення з позначкою обслуговуючого банку про списання коштів із розрахункового рахунку або видаткового касового ордеру про оплату перестрахувальником витрат, які були понесені в результаті розслідування і визначення розміру збитків, крім витрат на заробітну плату й управлінські витрати перестрахувальника.

Відповідно до п. 11.1 договору він укладений на невизначений термін і набуває чинності з моменту підписання його сторонами.

Як вірно встановив суд першої інстанції, підставою позову є несплата відповідачем частки перестрахового відшкодування за наступними автомобілями:

- MAZDA, держ. № AT6006АК, страхувальник Русиняк І.Б. Автомобіль був перестрахований згідно Ковер-ноту № Р-2731/08 від 11.11.2008, частка відповідача складає 1038,23 грн.;

- VOLKSWAGEN Touran. держ. № АА9547НХ, cтрахувальник Мусій В.А. Автомобіль був перестрахований згідно Ковер-ноту № 2705/08 від 06.11.2008. частка відповідача складає 3087,90 грн.;

- TOYOTA RAV 4, держ. № AT3501AM, страхувальник Ладовська О.М. Автомобіль був перестрахований згідно Ковер-ноту № Р-2727/08 від 11.11.2008, частка відповідача складає 16893,02 грн.;

- HYUNDAI Santa Fe, держ. № АА7007КЕ, страхувальник Білаш О.О. Автомобіль був перестрахований згідно Ковер-ноту № 2709/08 від 07.11.2008, частка відповідача складає 567,19грн.

Суд першої інстанції вірно встановив, що позивачем було надіслано відповідачу документи на виплату страхового відшкодування по страхових випадках по зазначеним автомобілям, що підтверджується наступними листами: №059-У від 13.07.2009; №067-У від 17.07.2009; №069-У від 23.07.2009; №112-У від 10.11.2009.

Факт отримання відповідачем повідомлень №059-У від 13.07.2009, №067-У від 17.07.2009, №069-У від 23.07.2009; №112-У від 10.11.2009 та доданих до них документів підтверджується матеріалами справи, зокрема, вхідними номерами відповідача (№408 та №410 від 24.07.2009), а також тим, що апелянт відмовив саме через те, що, за твердженням сторони, не були до заяв додані довідки ДАІ про ДТП, а не через неотримання повідомлень.

Тоді, як сторона сама не зверталася до позивача з вимогою надати такі довідки (в разі їх відсутності).

Також відповідачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів своєчасної відмови позивачу у виплаті перестрахового відшкодування по ковер-ноту № Р-2727/08 від 11.11.2008.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що перестраховик вправі вимагати від перестрахувальника інші документи, що підтверджують факт настання страхового випадку та правильність визначення суми збитку. Відповідна вимога повинна бути заявлена протягом 5 робочих днів з дня надання перестрахувальником переліку документів, обумовленого в п. 7.1. договору.

Окрім цього, згідно п. 7.3. договору у випадку відмови перестраховика в оплаті своєї частини страхового відшкодування за договором перестрахування або зменшення її частини, перестраховик зобов'язаний письмово повідомити про це перестрахувальника протягом 5 робочих днів з дня подання перестрахувальником переліку документів, передбаченого п.п. п.п. 7.1. та 7.2. договору, з обґрунтуванням причин відмови.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач звернувся до відповідача з вимогою №84 від 11.03.2010 про погашення заборгованості по перестраховим відшкодуванням по зазначеним вище ковер-нотам.

Доводи апелянта щодо порушення позивачем умов договору, а саме пунктів 3.1.5, 7.1 судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, як неогрунтовані та недоведені належними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України.

Згідно з вимогами статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 25 Закону України “Про страхування” передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акту.

Згідно статті 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або не виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про страхування” страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач в порушення умов договору не перерахував своєї частки страхового відшкодування за зазначеними ковер-нотами. Загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 21586,55 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, як такі, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та встановленим у постанові.

Зокрема, Київський апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо несвоєчасного повідомлення позивачем відповідача по страховому випадку із автомобілем VOLKSWAGEN Touran. держ. № АА9547НХ, оскільки матеріали справи містять копію витягу із журналу реєстрації вихідної кореспонденції повідомлень про ДТП, відповідно до якої позивачем 01.07.2009 було направлено факсимільним зв'язком відповідачу повідомлення по даному випадку.

Крім того, свої зауваження щодо пакету документів на виплату страхового відшкодування відповідач повідомив позивачу листом від 16.07.2010 №200, тобто лише через рік з дати одержання зазначеного пакету документів, що також не заперечується сторонами.

Київським апеляційним господарським судом встановлено, що відповідачем значно порушено строк для відмови у сплаті перестрахового відшкодування, що свідчить про недобросовісне виконання ним умов договору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З огляду на встановлене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 ГПК України. Судові витрати за подання апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України, покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Магістральполіс” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 27.07.2010 у справі №4/312 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддя

Судді

15.10.10 (відправлено)

Попередній документ
12387111
Наступний документ
12387113
Інформація про рішення:
№ рішення: 12387112
№ справи: 3/184
Дата рішення: 11.10.2010
Дата публікації: 24.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Орендні правовідносини