01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
22.09.2010 № 43/117
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Растопчінова О.В. (довіреність від 20.09.2010р. № 274);
від відповідача -Колісник С.Є. (довіреність б/н від 16.03.2010р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Нова Лінія"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.06.2010
у справі № 43/117 ( .....)
за позовом ЗАТ "Новий Стиль"
до Приватне акціонерне товариство "Нова Лінія"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 128550,87 грн.
Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2010р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.06.2010 року у справі № 43/117 позов Закритого акціонерного товариства „Новий Стиль” до Приватного акціонерного товариства „Нова Лінія” про стягнення 128 550,87 грн. задоволено частково; присуджено до стягнення 6 549,71 грн. інфляційних нарахувань, 997,44 грн. - 3 % річних, 6 815,83 грн. пені, 1 285,51 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 116 959,10 грн. припинено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині залишення зустрічного позову без задоволення, Приватне акціонерне товариство „Нова Лінія” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дане рішення у відповідній частині та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити.
Скарга мотивована неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, незастосуванням судом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини сторін, зокрема 546, 549, 611 Цивільного кодексу України.
Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не досліджено факт наявності або відсутності у нього заборгованості станом на 03.09.2009р., 06.09.2009р., 07.09.2009р., 14.09.2009р., 15.09.2009р.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Приватного акціонерного товариства „Нова Лінія” підтримав апеляційну скаргу, представник Закритого акціонерного товариства „Новий Стиль” просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закритим акціонерним товариством „Новий Стиль” (далі по тексту - позивач) пред'явлено позов (з урахуванням заяви від 12.05.2020р. (а.с. 227) про стягнення з Приватного акціонерного товариства „Нова Лінія” (далі по тексту - відповідач) 116 959,10 грн. заборгованості, 6 549,71 грн. інфляційних нарахувань, 997,44 грн. - 3 % річних, 6 815,83 грн. пені.
Приватне акціонерне товариство „Нова Лінія”, у свою чергу, звернулось з зустрічним позовом (а.с. 155) до Закритого акціонерного товариства „Новий Стиль” про стягнення штрафу у розмірі 11 074,89 грн.
Позовні вимоги за первісним позовом мотивовані порушенням Приватним акціонерним товариством „Нова Лінія” зобов'язань в частині оплати товару, поставленого згідно укладеного сторонами договору від 01.10.2008р. № 8040/081001.
Зустрічний позов мотивовано порушенням Закритим акціонерним товариством „Новий Стиль” строків поставки товару за укладеним сторонами договором від 01.10.2008р. № 8040/081001.
Дослідивши фактичні обставини справи, місцевий господарський суд встановив що 01.10.2008р. сторонами укладено договір № 8040/081001 (далі по тексту - договір поставки) (а.с. 16), предметом регулювання якого стали відносини сторін з приводу оплатної передачі позивачем у власність відповідача товару разом з приналежностями і документами, що стосуються товару, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у специфікаціях (пункт 1.1).
19.11.2008р. сторонами складено специфікацію № 1 до названого договору, 25.02.2009р. складено специфікацію № 1, 22.09.2009р. складено специфікацію № 2 (а.с. 22-24).
У ході виконання зобов'язань за названим договором позивач поставив відповідачу обумовлений договором поставки товар загальною вартістю 194 636,10 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними:
№ ZX193003 від 11.09.2009 р. на суму 22 121,10 грн.,
№ ZX193567 від 15.09.2009 р. на суму 16 927,80 грн.,
№ ZX194340 від 18.09.2009 р. на суму 13 657,20 грн.,
№ ZX194338 від 18.09.2009 р. на суму 13 413,60 грн.,
№ ZX194993 від 22.09.2009 р. на суму 18 485,10 грн.,
№ ZX195128 від 23.09.2009 р. на суму 9 639,00 грн.,
№ ZX195433 від 24.09.2009 р. на суму 12 942,00 грн.,
№ ZX196592 від 29.09.2009 р. на суму 20 286,00 грн.,
№ ZК196636 від 29.09.2009 р. на суму 30 338,10 грн.,
№ ZК196608 від 29.09.2009 р. на суму 20 685,60 грн.,
№ ZX196607 від 29.09.2009 р. на суму 16 140,60 грн.
Наявні в матеріалах справи витяги з банківського реєстру (а.с. 72-146) свідчать про те, що на виконання умов договору поставки відповідач здійснив на користь позивача наступні платежі: 02.10.2009 р. - 32 833,00 грн., 15.10.2009 р. - 10 000,00 грн., 29.10.2009 р. - 9 603,40 грн., 06.11.2009 р. - 8 700,00 грн., 18.12.2009 р. - 20 000,00 грн., 15.01.2010 р. - 47 684,50 грн.; усього на загальну суму 138 820,90 грн.
З урахуванням викладеного, зважаючи на ту обставину, що частина зазначених платежів за призначенням була скерована на погашення заборгованості відповідача у розмірі 61 143,90 грн. за складеним сторонами актом звірення взаємних розрахунків від 31.08.2009р. (а.с. 25), колегія суддів вважає слушними твердження позивача про те, що відповідачем залишено без оплати товар загальною вартістю 116 959,10 грн., поставлений згідно видаткової накладної № ZX194993 від 22.09.2009р. - на суму 6 930,80 грн., № ZX195128 від 23.09.2009 р. - на суму 9 639,00 грн., № ZК195433 від 24.09.2009 р. - на суму 12 942,00 грн., № ZX196592 від 29.09.2009 р. - на суму 20 286,00 грн., № ZX196636 від 29.09.2009 р. - на суму 30 338,10 грн., № ZК196608 від 29.09.2009 р. - на суму 20 685,60 грн., № ZК196607 від 29.09.2009 р. - на суму 16 140,60 грн.
В контексті викладеного, враховуючи ту обставину, що відповідач доказів повної оплати вартості отриманого товару не надав, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення залишку заборгованості у розмірі 116 959,10 грн.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На підставі частини 6 статті 265 названого кодексу до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу про договір купівлі-продажу.
Частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до умов укладеного сторонами договору поставки оплата поставленого товару проводиться покупцем протягом 50 банківських днів з моменту його прийому за умови надання постачальником податкових та видаткових накладних (з урахуванням коригувань та виправлень недоліків, які можуть бути виявлені під час прийом товару) до гословного офісу покупця (пункт 5.1); якщо постачальник не надасть видаткові та податкові накладні до головного офісу покупця вчасно (в тому числі скориговані), про що свідчить відсутність підпису відповідальної особи покупця на зазначених документах, покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів. При цьому до покупця не застосовується відповідальність, передбачена пунктом 8.4 цього договору, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України та іншим законодавством (пункт 5.2).
Враховуючи викладені норми чинного законодавства та положення договору поставки, колегія суддів погоджується з позицію позивача у справі, який вважає наявним з боку відповідача порушення зобов'язання в частині здійснення оплати вартості товару.
Під час розгляду справи у господарському суді першої інстанції відповідачем було оплачено 115 527,10 грн. в рахунок погашення боргу згідно платіжних доручень від 26.03.2010р. №№ 6686, 6789, від 02.04.2010р. № 7638, а також направлено позивачу повідомлення про зарахування зустрічних грошових вимог на суму 1 435,00 грн.
Зазначені обставини визнаються сторонами, спір з цього приводу між сторонами відсутній.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд правильно припинив провадження у справі в частині позовних вимог за первісним позовом про стягнення з заборгованості на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Колегія суддів відхиляє довід скаржника, зміст якого полягає в тому, що всупереч умов договору поставки позивачем не було усунуто недоліки у супровідних до товару документах, а також несвоєчасно їх надано, оскільки відповідач у ході виконання зобов'язань за договором не скористався встановленим пунктом 4.6 договору поставки правом відмовитися від отримання товару у разі відсутності, неповноти або неналежного оформлення транспортних та товаросупровідних документів.
Крім того, відповідачем не додержано встановлений статтею 666 Цивільного кодексу України порядок, згідно якого у разі якщо продавець не передає покупцеві документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром, покупець має право встановити розумний строк для їх передання, після закінчення якого не позбавлений права повернути товар продавцеві.
При таких обставинах зобов'язання відповідача за договором поставки вважаються виконаними належним чином.
Здійснивши системний аналіз запропонованого позивачем розрахунку (а.с. 227-228), з огляду на фактичні обставини справи, з урахуванням норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, що встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано прийняв до уваги розрахунок позовних вимог і задовольнив похідні позовні вимоги в частині стягнення 997,44 грн. - 3 % річних та 6 549,71 грн., нарахованих внаслідок інфляції на вартість невиконаних вчасно за укладеним сторонами договором від 01.10.2008р. № 8040/081001 зобов'язань за періоди прострочення платежів за кожною з накладних, а саме з моменту виникнення заборгованості по 26.03.2010р.
Окрім того, колегія суддів погоджується з розрахунком позовних вимог про стягнення пені у розмірі 6 815,83 грн., який здійснено з урахуванням періодів прострочення оплати.
Згідно положень Господарського кодексу України пеня є господарською штрафною санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230); штрафні санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором, якщо їх розмір не визначено законом (частина 4 статті 231).
Згідно пункту 8.4 договору про надання послуг у разі порушення сроку оплати товару, встановленого пунктом 5.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період та яка нараховується на суму боргу за кожен день прострочення виконання зобов'язань.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість вимог за зустрічним позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Новий Стиль” 11 074,89 грн. штрафу на підставі пункту 8.5 договору поставки, яким встановлено відповідальність постачальника у вигляді штрафу за порушення строків поставки товару, обумовлені пунктом 4.1 договору.
Так, згідно пункту 4.1 договору постаки товар поставляється протягом 14 днів з моменту отримання замовлення покупця.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, Закритим акціонерним товариством „Новий Стиль” поставлявся товар Приватному акціонерному товариству „Нова Лінія” на підставі замовлень №09000005447 від 01.09.2009р. (а.с. 29), №02000007787 від 03.09.2009р. (а.с. 31), №06000008290 від 07.09.2009р. (а.с. 36), №11000005126 від 06.09.2009р. (а.с. 40), №05000005170 від 10.09.2009р. (а.с. 44), №1200000 від 13.09.2009р. (а.с. 48), №10000006329 від 14.09.2009р. (а.с. 53), №07000006995 від 15.09.2009р. (а.с. 57), №08000006132 від 14.09.2009р. (а.с. 62), №09000005920 від 18.09.2009р. (а.с. 66), №03000008190 від 14.09.2009р. (а.с. 71).
Як свідчать фактичні обставини справи, поставки згідно згадуваних накладних № ZX193003 від 11.09.2009р., № ZX193567 від 15.09.2009р., № ZX194340 від 18.09.2009р., № ZX194338 від 18.09.2009р., № ZX194993 від 22.09.2009р., № ZX195128 від 23.09.2009р., № ZX195433 від 24.09.2009р., № ZX196592 від 29.09.2009р., № ZК196636 від 29.09.2009р., № ZК196608 від 29.09.2009р., № ZX196607 від 29.09.2009р. проводилися позивачем на підставі зазначених замовлень із додержанням строку, встановленого пунктом 4.1 договору поставки.
Зважаючи на фактичні обставини справи й зокрема ту обставину, що під час розгляду даної справи встановлено факт належного виконання позивачем зобов'язань за договором поставки, правові підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.
На таких підставах колегія суддів Київського апеляційного господарського суду доходить висновку про те, що рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з'ясуванні обставин справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Нова Лінія” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2010 року у справі № 43/117 - без змін.
Справу № 43/117 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
24.09.10 (відправлено)