01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.09.2010 № 27/45
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Чорної Л.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача за первісним позовом : Омельяненко Б. В. - представник за довіреністю від 18.01.2010 року
від відповідача за первісним позовом : Рачинський В. А. - представник за довіреністю від 16.02.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне акціонерне товариство
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.06.2010
у справі № 27/45 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Екобуд"
до Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне акціонерне товариство
про стягнення 380000,00 грн.
та за зустрічним позовом Київського міжобласного спеціалізованого ремонтно - налагоджувального акціонерного товариства
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобуд»
про стягнення 27667,46 грн.
Первісний позов заявлено про стягнення перехованих на виконання умов договору на надання послуг (виділення автотранспорту й механізмів) № 01/09-08 від 01.09.2008 року коштів в сумі 380000 грн.
Зустрічний позов заявлено про стягнення основного боргу в сумі 27667,46 грн. за виконані відповідачем за умовами спірного договору, але неоплачені роботи.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року у справі № 27/45 первісний позов задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти в сумі 193214,83 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1932,30 грн. та 120,01 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, в задоволенні решти вимог за первісним позовом та в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт виконання відповідачем робіт за спірним договором на суму 186785, 17 грн., в той час як позивачем на виконання вказаного договору були перераховані кошти в сумі 380000 грн., з огляду на що первісний позов підлягає частковому задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року по справі № 27/45 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач за первісним позовом посилається на те, що суд першої інстанції при винесенні спірного рішення дійшов невірного висновку про розірвання позивачем в односторонньому порядку спірного договору.
Крім того, відповідач за первісним позовом посилається на те, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про те, що додані ним до матеріалів справи подорожні листи, які містять штампи про надання послуг третіми особами, не можуть бути належними доказами надання послуг згідно спірного договору.
Ухвалою від 09.07.2010 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Смірнова Л. Г., судді Тищенко О. В., Алданова С. О. апеляційну скаргу Київського міжобласного спеціалізованого ремонтно - налагоджувального акціонерного товариства прийнято до провадження, розгляд скарги призначений на 28.07.2010 року.
Розпорядженням Голови суду № 01-23/1/1 від 27.07.2010 року справу № 27/45 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Тищенко О. В., суддів Алданової С. О., Чорної Л. В.
Ухвалою від 28.07.2010 року для надання позивачу за первісним позовом можливості взяти участь в судовому засіданні розгляд справи відкладено на 08.09.2010 року.
Під час розгляду справи представник відповідача за первісним позовом апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представник позивача за первісним позовом проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а спірне рішення - без змін.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.
01.09.2008 року між Київським міжобласним спеціалізованим ремонтно-налагоджувальним акціонерним товариством, як виконавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екобуд» як замовником укладено договір на надання послуг (виділення автотранспорту й механізмів) № 01/09-08 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки, а замовник у порядку й на умовах, установлених договором, зобов'язується оплатити послуги виконавця.
Відповідно до п. 4.1 договору послуги, надані за Договором, провадяться на підставі заявки замовника, що направляється виконавцеві не менш чим за одну добу до передбачу вального часу початку робіт. У заявці вказується характер послуг, найменування й кількість механізмів, орієнтовний час надання послуг, а також інші умови, що мають значення.
Згідно із п. 2.1 Договору вартість надаваних виконавцем послуг за даним договором визначається договірною ціною й розраховується по фактично відпрацьованому часу кожної одиниці механізму протягом однієї машино-години роботи механізму з урахуванням ПДВ.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що розрахунки за виконані виконавцем роботи провадяться щомісяця виходячи з фактично відпрацьованого механізмами часу на підставі оформлених сторонами договору, актів обліку роботи механізмів.
Оплата зроблених виконавцем послуг проводиться протягом 10 банківських днів після оформлення актів обліку роботи механізмів замовником (п. 3.2 Договору).
Як слідує з матеріалів справи, позивач за первісним позовом на виконання умов Договору перерахував відповідачеві за первісним позовом кошти в сумі 380000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2487 від 02.10.2008 року на суму 90000, 00 грн., № 2698 від 08.10.2008 року на суму 40000, 0 грн., № 2737 від 10.10.2008 року на суму 50000, 00 грн., № 116 від 28.11.2008 року на суму 50000, 00 грн. та № 216 від 04.12.2008 року на суму 150 000, 00 грн.
При цьому позивач за первісним позовом, звертаючись з даним позовом до суду, зазначає, що відповідачем за первісним позовом не було виконано обсягу робіт, який передбачений Договором, оскільки не було складено та підписано відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 Договору акт приймання-передачі наданих послуг (обліку роботи механізмів), який би за умови його підписання обома сторонами свідчив би про виконання відповідачем за первісними позовом своїх обов'язків за Договором.
Крім того, позивач за первісним позовом зазначає, що ним 28.05.2010 року відповідачеві за первісним позовом подана заява про відмову від Договору у зв'язку з порушенням його умов.
Враховуючи зазначене, на підставі ст. 1212 ЦК України, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом суму попередньої оплати у розмірі 380 000, 00 грн.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як слідує зі змісту Договору, за своєю природою він є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 статті 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до наказу № 149 від 13.06.1997 року «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку роботи будівельних машин та механізмів»затверджено типові форми первинної облікової документації з обліку роботи будівельних машин та механізмів, а саме: подорожній лист будівельної машини, рапорт про роботу будівельної машини (механізму), рапорт-наряд про роботу будівельної машини (механізму), картка обліку роботи будівельної машини (механізму), журнал обліку роботи будівельної машини (механізму), довідка про виконані роботи (послуги).
Відповідач за первісним позовом на доказ надання ним послуг за Договором додав до матеріалів справи талони замовника та подорожні листи, щодо виконання робіт:
- екскаватором марки «ЕО-2621» номерний знак 049-76 РМ на загальну суму 23987,20 грн;
- автомобілем марки «МАЗ»номерний знак АА 68-32 АС на суму 5393,52 грн.;
- автомобільним краном марки «КС-3579» номерний знак АА 64-57 ЄС на загальну суму 36190,96 грн.;
- автомобільним краном марки «КС-3575» номерний знак АВ 23-51 ЄС на загальну суму 43075,11 грн.;
- автомобілем марки «ГАЗ-33023» номерний знак 239-00 КА на суму 880,00 грн.;
- автомобільним краном марки «КС-3575» номерний знак АВ 02-85 на суму 896,79 грн.;
- автомобільним краном марки МАЗ номерний знак СЄ 24-00 АВ на загальну суму 47795, 67 грн.;
- автомобільним краном марки «КС-3577» номерний знак СЄ 01-45 АВ на загальну суму 40616,48 грн.;
- автомобільним краном марки «КС-3575» номерний знак СЄ 88-61 АА на загальну суму 47992,36 грн.;
- автомобільним краном марки «Камаз-5320»номерний знак СЄ 63-27 АК на загальну суму 49565, 88 грн.;
- автомобілем марки «Камаз» номерний знак 112-52 МС на загальну суму 63414, 72 грн.;
- екскаватором марки «CASE»номерний знак 035-52 СЕ на загальну суму 33110, 30 грн.,
що підтверджується наявними в матеріалах справи оригіналами талонів замовника та подорожніх листів за вересень-жовтень 2008 року, які містять підписи та штампи позивача за первісним позовом та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000006 від 06.10.2008 року та № ОУ-000007 від 04.12.2008 року.
Крім того, відповідач за первісним позовом надав талон замовника серія 02 ААИ №893529 та подорожній лист як доказ надання послуг автомобілем марки «МАЗ»номерний знак АА 68-32 АС на суму 12584, 88 грн. Однак, як слідує з його змісту, зазначений подорожній лист не містить підписів уповноважених осіб позивача та штампів позивача в графі «підпис та печатка вантажовідправника».
Також, відповідач за первісним позовом надав талон замовника серія 02 ААИ № 893535 та подорожній лист на підтвердження надання послуг автомобільним краном марки МАЗ номерний знак СЄ 24-00 АВ на суму 2163, 59 грн. Проте, у даному подорожньому листі відсутні підписи уповноважених осіб позивача та штампи позивача.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про неприйняття в якості належних доказів надання послуг на загальну суму 14748,47 грн. автомобілем марки «МАЗ» номерний знак АА 68-32 АС на суму 12584, 88 грн. та автомобільним краном марки МАЗ номерний знак СЄ 24-00 АВ на суму 2163, 59 грн., талонів замовника серія 02 ААИ № 893529, та серія 02 ААИ № 893535 та подорожніх листів до них.
Також, надані відповідачем за первісним позовом акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-000006 від 06.10.2008 року та № ОУ-000007 від 04.12.2008 року не можуть бути належними доказами надання послуг, оскільки вони не підписані зі сторони позивача за первісним позовом. Крім того, зазначені акти не відносяться до первинної документації з обліку роботи будівельних машин та механізмів, визначеної законом.
Крім того, як вбачається із подорожніх листів, які наявні в матеріалах справи:
- послуги, які надавалися екскаватором марки «ЕО-2621»номерний знак 049-76 РМ за період з 13.09.208 року по 20.09.2008 року на суму 8058,20 грн., за період з 22.09.2008 року по 02.10.2008 року на суму 8245,60 грн., за період з 03.10.2008 року по 04.10.2008 року на суму 1592,90 грн., за період з 22.09.2008 року по 02.10.2008 року на суму 2061,40 грн. та за період з 06.10.2008 року по 11.10.2008 року на суму 4029,10 грн.;
- послуги, які надавалися автомобільним краном марки «КС-3575»номерний знак АВ 23-51 ЄС за період з 12.09.2008 року по 17.09.2008 року на суму 12981,54 грн., за період з 18.09.2008 року по 31.09.2008 року на суму 19472,31 грн., за період з 28.09.2008 року по 03.10.2008 року на суму 6490,77 грн. та за період з 04.10.2008 року по 07.10.2008 року на суму 4130,49 грн.;
- послуги, які надавалися автомобільним краном марки «КС-3575»номерний знак АВ 02-85 за період з 09.10.2008 року по 18.10.2008 року на суму 896,79 грн.;
- послуги, які надавалися автомобільним краном марки «КС-3577»номерний знак СЄ 01-45 АВ за період з 01.09.2008 року по 11.09.2008 року на суму 19472,31 грн., за період з 12.09.2008 року по 22.09.2008 року на суму 12981, 54 грн., за період з 01.10.2008 року по 04.10.2008 року на суму 8162, 63 грн., за період з 14.09.2008 року по 20.09.2008 року на суму 12784,85 грн., за період з 22.09.2008 року по 26.09.2008 року на суму 12784,85 грн., за період з 06.10.208 року по 12.10.2008 року на суму 8260,98 грн. та за період з 13.10.2008 року по 19.10.2008 року на суму 14161, 68 грн.;
- послуги, які надавалися автомобільним краном марки «Камаз-5320»номерний знак СЄ 63-27 АК за період з 01.09.2008 року по 12.09.2008 року на суму 19275,62 грн., за період з 12.09.2008 року по 30.09.2008 року на суму 19472,31 грн., за період з 22.09.2008 року по 27.09.2008 року на суму 9637,81 грн. та за 29.09.2008 року на суму 1180,14 грн.
були надані не особисто відповідачем за первісним позовом, а Товариством з обмеженою відповідальністю «МерКаБа»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житло-Постачторг», що не заперечується відповідачем за первісним позовом.
Частиною 1 ст. 902 ЦК України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто.
Згідно ч. 2 ст. 902 ЦК України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
За своїм змістом зазначена норма визначає одну із особливостей договору про надання послуг, а саме: про його особистий характер. У зобов'язаннях з надання послуг результат невіддільний від діяльності виконавця, а процес споживання послуги здійснюється, як правило, у момент її подання, тому важливе значення має особистість самого виконавця в розумінні його професіоналізму, індивідуальних даних, досвіду тощо. Саме тому, в якості загального правила, ст. 902 ЦК України передбачає обов'язок надати послуги особисто.
Не допускається покладення виконання обов'язків за договором про надання послуг на іншу особу, оскільки з особистістю виконавця тісно пов'язаний процес виконання, його результат і якість послуги. Тільки за умови, якщо в договорі прямо передбачена можливість покладення виконання на третю особу, то таке покладення стане можливим і має визнаватися належним.
Умовами Договору сторони не передбачили можливість надання послуг за ним третіми особами.
З огляду на викладене вище, подорожні листи, які містять штампи про надання послуг третіми особами, не можуть бути належними доказами надання послуг за умовами Договору.
Отже, суд першої інстанції правомірно не прийняв як недоведене надання відповідачем за первісним позовом послуг на загальну суму 193241,83 грн. і визнав доведеним матеріалами справи факт виконання робіт за Договором на загальну суму 186785,17 грн.
Статтею 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
28.05.2010 року позивачем на адресу відповідача листом № 259 було направлено повідомлення про відмову від договору на надання послуг № 01/09-08 від 01.09.2008 року та повернення суми попередньої оплати.
Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку про те, що Договір вважається розірваним з 28.05.2010 року.
Частина 1 статті 1212 ЦК України визначає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частина 1 статті 1213 ЦК України передбачає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт перерахування позивачем за первісним позовам на виконання умов Договору коштів в сумі 380000,00 грн., а, як встановлено вище, в матеріалах справи наявні докази виконання відповідачем за зустрічним позовом робіт на суму 186785, 17 грн., суд першої інстанції правомірно частково задовольнив первісний позов, стягнувши з відповідач за ним кошти в сумі у сумі 193214,83 грн.
Враховуючи викладене вище, зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Обставини, на які відповідач за первісним позовом посилається в апеляційній скарзі, як на підставу для її задоволення, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва суду у справі № 27/45 від 15.06.2010 року відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Київське міжобласне спеціалізоване ремонтно - налагоджувальне акціонерне товариство.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Київського міжобласного спеціалізованого ремонтно - налагоджувального акціонерного товариства на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року у справі №27/45 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року у справі №27/45 залишити без змін.
3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 27/45.
Головуючий суддя
Судді Чорна Л.В.