01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.10.2010 № 21/80
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державного казначейства України у Київській області
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.06.2010
у справі № 21/80 ( .....)
за позовом ВАТ "Укртелеком" в особі Київської обласної філії
до Управління державного казначейства України у Київській області
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 7 811,12 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.06.2010 р. по справі № 21/80 позов задоволено частково: з Головного управління стягнуто на користь ВАТ “Укретелеком” 4 657,55 грн. основного боргу, 133,64 грн. пені, 95,55 грн. інфляційних збитків, 296,41 грн. 3 % річних, 102 грн. держмита, 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким справу надіслати на новий розгляд в новому складі суду. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення порушено норми процесуального права, зокрема : ст.ст. 64, 87 ГПК України, адже не повідомлено відповідача про час і місце розгляду справи та не надіслано прийнятого по справі судового рішення. Крім цього, згідно довідки ЦТП № 24 від 07.09.2010 р., станом на 15.08.2010 р. боргу у відповідача немає, а тому штрафні санкції нараховано та стягнуто безпідставно, тощо.
В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким справу надіслати на новий розгляд в новому складі суду за наведених в скарзі підстав.
Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як підставне й обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню за таких обставин.
Так, 31.05.2010 р. ВАТ “Укретелеком” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Управління Державного казначейства про стягнення 4 657,55 грн. боргу, 34,95 грн. пені, 95,55 грн. інфляційних втрат, 23,07 грн. 3 % річних. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 16.01.2007 р. між сторонами укладено договір № 1 про надання послуг електрозв'язку (далі Договір). Свої обов'язки по наданню послуг позивач виконав належним чином, внаслідок неналежного виконання обов'язків відповідачем станом на 01.05.2010 р. за ним утворилась заборгованість. Крім цього, позивач просив стягнути на підставі п. 5.8 Договору 34,95 грн. пені, на підставі ст. 625 ЦК України - 95,55 грн. інфляційних втрат, 23,07 грн. з % річних, тощо.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ним письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 4 657,55 грн. основного боргу, 133,64 грн. пені, 95,55 грн. інфляційних збитків, 296,41 грн. 3 % річних, а відтак їх задовольнив, в іншій частині позову відмовив.
Так, задовольняючи позов, місцевий суд посилався на те, що на підставі укладеного сторонами Договору позивач надавав відповідачу послуги електрозв'язку, що підтверджується матеріалами справи та пред'явленими доказами щодо обліку виконання послуг.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» № 1280-IV від 18.11.2003 р. (далі Закон № 1280) споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Таким чином, надана послуга зв'язку підлягає оплаті, але відповідач своїх обов'язів по оплаті послуг у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим на день розгляду справи за ним рахувалась заборгованість в сумі 4 657,55 грн.. Доказів погашення заборгованості у розмірі 4 657,55 грн. відповідачем суду не надано, тому місцевий суд на підставі ст.ст. 173,193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України вважав, що вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу - 4 657,55 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
За наданим позивачем розрахунком пені ії розмір становить 34,95 грн.. Відповідачем контррозрахунку пені суду не надано. За перевіреним судом розрахунком розмір пені складає 133,64 грн., яка і підлягає стягненню на підставі ч. 2 ст. 36 Закону № 1280, п. 5.8 Договору.
Згідно ст. 229 ГК України та ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми. Позивач на підставі ст. 625 ЦК України просив суд за наданим розрахунком стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 23,07 грн. та інфляційні втрати в розмірі 95,55 грн.. Суд перевірив згадане та не погодився з наданими позивачем розрахунками 3% річних, рахував необхідним до стягнення 296, 41 грн.. Таким чином, місцевий суд вважав, що стягненню підлягає 95,55 грн. інфляційних збитків, 296,41 грн. 3 % річних, тощо.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення суми основного боргу, пені та інфляційних втрат як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом. Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо стягнення 296,41 грн. 3 % річних з огляду на наступне.
Так, згідно матеріалів справи позивачем станом на 01.05.2010 р. заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 23,07 грн. за розрахунком, долученим до матеріалів справи. Позовні вимоги в цій частині не уточнювались та не збільшувались. Місцевим судом перевірено розрахунок й встановлено, що за цей період сума 3 % річних становить 296,41 грн..
Разом з тим, згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Клопотання позивачем з проханням вийти за межі позовних вимог й стягнути збільшений розмір 3 % річних матеріали справи не містять, а відтак апеляційний суд вважає, що стягненню підлягала сума 3 % річних, заявлена позивачем за наданим ним розрахунком, в розмірі 23,07 грн..
Доводи апелянта з приводу порушення судом першої інстанції процесуального закону, як то неповідомлення про час і місце розгляду справи місцевим судом, апеляційний суд до уваги не бере, адже в матеріалах справи наявні докази на спростування цих тверджень. Крім цього, відповідачем не доведено належним доказами відсутність заборгованості за Договором. Посилання апелянта на долучену до апеляційної скарги довідку ЦТП ВАТ “Укретелеком” від 07.09.2010 р., не може вважатись належним й достатнім доказом погашення заборгованості, оскільки така довідка підтверджує лише факт погашення відповідачем станом на 15.08.2010 р. основного боргу за спожиті телекомунікаційні послуги згідно рішення господарського суду м. Києва від 24.06.2010 р. по справі № 21/80.
Крім цього, вимоги апелянта про скасування судового рішення та надіслання справи на розгляд місцевого суду в новому складі є безпідставними, такими. що не передбачено чинним законом.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого суду - зміні в частині стягнення 3 % річних в розмірі 23,07 грн., в іншій частині рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Головного управління державного казначейства України в Київській області задовольнити частково, рішення господарського суду м. Києва від 24.06.2010 р. по справі № 21/80 - змінити, зменшивши суму 3 % річних до 23 грн. 07 коп.
Змінену частину рішення викласти в редакції :
“Стягнути з Головного управління державного казначейства України в Київській області (01196 м. Київ, пл. Лесі Українки, 1, р/р 35210001001847, банк УДК у Київській області, МФО 821018) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укретелеком” в особі Київської обласної філії (02098, м. Київ, пр. Павла Тичини, 6, п/р 2600169 в “Райффайзен банк Аваль” м. Києва, МФО 300335, ідентифікаційний код 01184901) 23 (двадцять три) грн. 07 коп. 3 % річних.”
В іншій частині рішення господарського суду м. Києва від 24.06.2010 р. по справі № 21/80 залишити без змін.
Матеріали справи № 21/80 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді
14.10.10 (відправлено)