01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.09.2010 № 6/575
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: не з»явився
від відповідача: не з»явився
від 3-ої особи на стороні позивача: не з»явився
від 3-ої особи на стороні відповідача :Тельчаров Д.О. - юрист
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківська районна рада у м. Києві
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.04.2010
у справі № 6/575 ( .....)
за позовом Шевченківська районна рада у м. Києві
до Київська міська державна адміністрація
третя особа позивача Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва
третя особа відповідача Київське комунальне об"єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд"
про визнання незаконним розпорядження № 210 від 18.02.2009 р.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.04.2010р. у справі № 6/575 в задоволенні позову про визнання незаконним розпорядження № 210 від 18.02.2009р. відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, посилаючись на те, що судом порушено норми матеріального права, не повністю з'ясовані обставини, що мають значення по справі.
Апелянт посилається на те, що майно, яким розпорядився відповідач завжди належало до комунальної власності районів на підставі рішення виконкому міськради від 13.01.1992 р. № 26, а ті приміщення, які взагалі не відображені у зазначеному рішенні, були передані до комунальної власності територіальної громади Шевченківського району на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2001р. № 208/1642 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів м. Києва".
Крім того, відповідно до норм чинного законодавства для вилучення майна комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м.Києва і передача на баланс комунального підприємства Київської міської ради можливе лише при наявності згоди власника, тобто територіальної громади. Оскільки Шевченківська районна у м. Києва рада відповідне рішення не приймала, дозволу на передачу майна не надавала, дії відповідача по прийняттю оскаржуваного розпорядження № 210 від 18.02.2009р є неправомірними.
В судове засідання представники позивача, відповідача та третої особи на стороні позивача не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з тимчасовою неможливістю забезпечення участі представника в судове засідання.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представника третої особи на стороні відповідача, колегія приходить до висновку, що клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів неможливості участі представника у даному судовому засіданні, крім того не надано доказів неможливості направлення в судове засідання іншого представника або керівника підприємства.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши думку представника третьої особи на стороні відповідача, враховуючи строки розгляду справи, колегія вважає за можливе розглядати справу у відсутності представників позивача, відповідача, третьої особи на стороні позивача, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи по суті спору.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника третьої особи на стороні вдіповідача, колегія встановила наступне.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 30.01.2001 р. № 162/1139 «Про адміністративно-територіальний устрій міста Києва» у 2001 році в місті Києві була проведена адміністративно-територіальна реформа.
Рішенням Київської міської ради від 06.09. 2001 р. № 3/1437 «Про районні у місті Києві ради» та розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001 р. № 1625 «Про утворення районних у місті Києві державних адміністрацій» були, зокрема, реорганізовані Старокиївська, Шевченківська та Радянська райони у місті Києві ради, ліквідовані Старокиївська, Шевченківська та Радянська районні у місті Києві державні адміністрації, створені Шевченківська районна у місті Києві рада та Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація.
Внаслідок введення нового адміністративно-територіального устрою відбулось припинення існуючих районних у місті Києві рад шляхом ліквідації, тобто без правонаступництва.
Власником комунального майна міста Києва з моменту ліквідації районних рад стала Київська міська рада, що передбачено ч. 4 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Пунктом 8 рішення Київської міської ради від 06.09.2001 р. № 3/1437 «Про районні у місті Києві ради» визначено, що районні у м. Києві ради, утворені згідно з цим рішенням, є правонаступниками прав і обов'язків в частині майна, переданого новоутвореним територіальним громадам відповідно до нового адміністративно-територіального устрою, після виконання підпункту 7.1 пункту 7 цього рішення.
Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР, чинної на момент прийняття вищезазначеного рішення, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.
Як вбачається з матеріалів справи, докази передачі відповідачем спірного майна у власність позивачу, після проведення реорганізації, відсутні.
Оскільки спірне майно не передавалось позивачу, у останнього не виникло право власності та розпорядження спірним майном.
Колегія не приймає як належний доказ набуття позивачем права власності на спірне майно прийняте Шевченківською районною у місті Києві радою рішення № 21 від 04.10.2001р. «Про правонаступництво новоутвореної Шевченківської районної у місті Києві ради», виходячи з наступного.
Правовий статус місцевого самоврядування в місті Києві визначається Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» з особливостями, передбаченими законом про місто Київ.
Згідно ст. 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», питання організації управління районами в місті Києві належать до компетенції
Київської міської ради і вирішуються відповідно до Конституції, цього та інших законів України, рішень міської ради про управління районами міста. Київська міська рада може передавати районним у місті радам у власність або в управління об'єкти комунальної власності міста Києва в порядку, передбаченому законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 140 Конституції України питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Згідно п. 41 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до компетенції міських рад належить прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.
Оскільки рішення про реорганізацію районних у місті Києві рад було прийнято Київською міською радою, саме до її компетенції належало прийняття рішення про правонаступництво.
Частиною 2 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Аналізуючи наведене, колегія приходить до висновку, що доводи позивача відносно того, що розпорядження № 210 суперечить актам цивільного законодавства і порушує його права є недоведеними.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування позовних вимог.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.101,103,105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Шевченківської районної у м. Києві ради на рішення Господарського суду м. Києва від 22.04.2010 р. у справі № 6/575 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 22.04.2010 року по справі № 6/575 залишити без змін.
Матеріали справи № 6/575 повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя
Судді
20.09.10 (відправлено)