01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.10.2010 № 9/160
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Приліпко О.Д.,
від відповідача: Яковець О.Ю.,
третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Українсько-російська акціонерна страхова компанія „Авіоніка”
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.08.2010
у справі № 9/160 ( .....)
за позовом Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України м. Києва
до Закритого акціонерного товариства „Українсько-російська акціонерна страхова компанія „Авіоніка”
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Попов Василь Антонович
про стягнення 28 150,92 грн.
Автобаза управліннями справами Верховної Ради України (далі - Автобаза управліннями справами ВРУ, позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Українсько-російська акціонерна страхова компанія „Авіоніка” (далі - ЗАТ „Авіоніка”, відповідач) про стягнення 28150,92 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 порушено провадження у справі №9/160 та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Попова Василя Антоновича.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.08.2010 позов задоволено частково. Стягнуто з ЗАТ “Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка” на користь Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України 24990,00 грн. матеріального відшкодування, 2740,92 грн. пені, 277,31 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить вказане рішення скасувати та постановите нове рішення, яким частково задовольнити позов Автобаза управліннями справами ВРУ. Апелянт вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, оскільки прийняте з порушенням норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 відновлено Закритому акціонерному товариству „Українсько-російська акціонерна страхова компанія „Авіоніка” строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2010 у справі № 9/160, прийнято до провадження апеляційну скаргу з призначенням її розгляду на 12.10.2010.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2010, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі ЗАТ „Українсько-російська акціонерна страхова компанія „Авіоніка”.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та у виступі проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив рішення суду від 06.08.2010 залишити без змін.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується довідкою Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України у м. Києві №60/10/4 (а.с. 28), 31.10.2010 року о 07 год. 45 хв. в м. Києві на Дніпровському узвозі (опора №2) сталось зіткнення транспортного засобу автомобіля марки Опель Омега, державний номер НОМЕР_4 що належить Автобазі управління справами Апарату Верховної Ради України, яким керував ОСОБА_2 із автомобілем Мерседес С-180, державний номер реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3. (третя особа).
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 17.11.2008 року по справі 3-13985/08 встановлено, що ДТП сталася в результаті порушення третьою особою Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до звіту №946 з визначення вартості матеріального збитку, складеного 21.11.2008 року Фізичною особою підприємцем - ОСОБА_1 (а.с. 14-18), загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу (позивачу) автомобіля марки Опель Омега, державний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП складає 28069,18 грн.
На момент ДТП цивільна відповідальність водія автомобіля “Мерседес Бенс”, державний номер НОМЕР_1 КН, ОСОБА_4, була застрахована перед третіми особами у випадку ДТП, відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ЗАТ “УР АСК “Авіоніка” на суму 25500 грн. за виключенням франшизи в розмірі 510 грн.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України від 01.07.04 №1961-IV “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі -Закон).
Відповідно до преамбули цей закон спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно зі ст. 6 Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п.22.1 ст.22 Закону).
Відповідно до цього Закону потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну (п.22.2 ст.22 Закону).
У відповідності до пункту 35.1 статті 35 Закону для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.
Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2009 року позивач направив відповідачу вимогу про виплату страхового відшкодування від 04.03.2009 № 15-2/27-129 (а.с. 39), в якій просив терміново виплатити страхове відшкодування на відновлення автомобіля “Опель Омега”д/н НОМЕР_3
Листом від 16.03.2009 № 03/343 (а.с. 35), відповідач повідомив позивача про проведення розрахунку суми страхового відшкодування та про складення страхового акту по справі ЦВ/450/08, відповідно до якого страхове відшкодування визначено в розмірі 24990,00 грн. А також повідомив, що у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами, вказана сума страхового відшкодування буде виплачена по надходженню коштів на рахунок відповідача.
03.09.2009 року відповідач направив позивачу лист №03/766 (а.с. 34), в якому повідомив, що розмір страхового відшкодування визначено в розмірі 24990,00 грн. та гарантував надходження коштів до 30.09.2009 року.
Як було зазначено вище, цивільно-правова відповідальність винної особи -ОСОБА_4 була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У відповідності до п 37.4 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Отже, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Опель Омега, державний номер НОМЕР_4 а до позивача перейшло право вимоги до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з висновком суду першої інстанції, що сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 24990,00 грн., беручи до уваги наступне.
Як вбачається з письмових пояснень третьої особи (а.с. 42), оскільки вартість матеріальних збитків (шкоди), завданих позивачу, значно перевищувала суму страхового відшкодування, ОСОБА_3. частково сплатив суму заподіяного збитку, включаючи франшизу, в сумі 15155,90 грн., що підтверджується витягом з реєстраційного рахунку розпорядника коштів спеціального фонду державного бюджету, що належить позивачу, від 19.05.2009 (а.с. 37).
Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Таким чином, оскільки третьою особою частково сплачено суму заподіяного збитку, включаючи франшизу, колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 12913,28 грн. (28069,18 грн.(сума матеріального збитку) - 15155,90 грн.(відшкодована частина збитку, включаючи франшизу)).
Крім того, позивачем заявлялася вимога про стягнення з відповідача пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Статтею 992 ЦК України встановлено, що у разі несплати страховиком, страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором, або законом.
В ст. 37.2 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” зазначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.
За перерахунком суду нарахування пені, яка підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання зобов'язання в період з 22.02.2009 по 22.08.2009, визначається згідно такого розрахунку:
1) 24990,00 грн. х 24% / 100% / 365 дн. х 86 дн. (за період 22.02.2009 по 18.05.2009) = 1413,13 грн.;
2) 12913,28 грн. х 24% / 100% / 365 дн. х 27 дн. (за період 19.05.2009 по 14.06.2009) = 229,25 грн.;
3) 12913,28 грн. х 22% / 100% / 365 дн. х 58 дн. (за період 15.06.2009 по 11.08.2009) = 451,43 грн.;
4) 12913,28 грн. х 20,5% / 100% / 365 дн. х 11 дн. (за період 12.08.2009 по 22.08.2009) = 79,78 грн.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування є обґрунтованим на суму 2173,59 грн. (1413,13 грн. + 229,25 грн. + 451,43 грн. + 79,78 грн. = 2173,59 грн.).
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 420 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки це не є реально понесеними збитками, визначеними відповідно до звіту № 946 від 21.11.2008 та враховуючи, що в цій частині позовні вимоги перевищують максимальний розмір страхового відшкодування встановлений полісом, відповідач не є відповідальною особою за понесені позивачем в цій частині витрати.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства „Українсько-російська акціонерна страхова компанія „Авіоніка” підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 06.08.2010 року у справі № 9/160 - зміні.
Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 4 ст. 103, п. 1 ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Українсько-російська акціонерна страхова компанія „Авіоніка” задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2010 року у справі № 9/160 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
„Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка” (01054, м. Київ, вул. Воровського, 29-б; код ЄДРПОУ 21637150) з будь-якого рахунку виявлено державним виконавцем на користь Автобази Управління справами Апарату Верховної Ради України (01133, м. Київ, вул. Щорса, 24; код 05907124) 12913,28 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот тринадцять гивень 28 коп.) матеріального відшкодування, 2173,59 грн. (дві тисячі сто сімдесят три гривні 59 коп.) пені, 150,87 грн. (сто п'ятдесят гривень 87 коп.) державного мита та 126,48 грн. (сто двадцять шість гривень 48 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.”
Стягнути з Автобази управліннями справами Верховної Ради України (01133, м. Київ, вул. Щорса, 24; код 05907124) з будь-якого рахунку виявлено державним виконавцем на користь Закритого акціонерного товариства „Українсько-російська акціонерна страхова компанія “Авіоніка” (01054, м. Київ, вул. Воровського, 29-б; код ЄДРПОУ 21637150) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 65,32 грн. (шістдесят п'ять гривень 32 коп.).
Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи № 9/160 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді