01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.10.2010 № 23/195
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Лопатинська Є. Г. - представник за довіреністю № 14/88 від 11.06.2010
від відповідача - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київбудінвест»
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.06.2010
у справі № 23/195 ( .....)
за позовом Закритого акціонерного товариства «Київбудінвест»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Будмеханізація»
про стягнення 439530,00 грн. майнової шкоди
Позов заявлено про стягнення з відповідача 439 530,00 грн. майнової шкоди, завданої у результаті неналежного виконання відповідачем умов договору на виконання генпідрядних робіт №72-08 від 05.08.2008 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведеною головним контрольно-ревізійним управлінням України перевіркою встановлено, що відповідач завищив вартість робіт та вартість будівельних матеріалів, чим завдав позивачу майнову шкоду в сумі, яка заявлена позивачем до стягнення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.06.2010 року, повний текст якого підписаний 22.06.2010 року, у справі № 23/195 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду ґрунтується на тому, що позивачем не доведено наявності всіх необхідних передбачених законом умов виникнення цивільно-правової відповідальності відповідача за завдання позивачу шкоди, оскільки сама лише довідка контрольно-ревізійного управління не визначена законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення, а обставини, вказані в такому акті в господарському судочинстві повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до статей 33 та 34 ГПК України.
Крім того, суд зазначає, що висновки, викладені на сторінках 9-10 довідки Головного контрольно-ревізійного управління України №06-21/67 від 05.11.2009 року, ґрунтуються виключно на невідображені відповідних операцій у внутрішньому бухгалтерському обліку Відповідача. Контрольні заміри чи дослідження фахівців (експертів) на об'єкті будівництва з зазначених як порушення питань при перевірці не проводилось.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд повністю скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2010 року у справі № 23/195 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні миги позивача в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оспорюване рішення винесено з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою від 27.08.2010 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Пашкіна С.А., судді Калатай Н. Ф., Синиця О. Ф. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Київбудінвест» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.
Враховуючи про належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути її за відсутності представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.
05.08.2008 між позивачем як Генпідрядником та відповідачем як Підрядником укладено договір підряду № 72-08, за умовами якого Генпідрядник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати власними та залученими силами і засобами роботи по влаштуванню паль на об'єкті будівництва «Меморіальний комплекс пам'яті жертв голодоморів в Україні на вул. Гетьмана Мазепи, 15а у Печерському районі м. Києва Зал пам'яті» (Об'єкт), де замовником виступає Комунальне підприємство «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт». Джерелом фінансування робіт на Об'єкті є кошти спеціального фонду міського бюджету м. Києва (субвенції з Державного бюджету України).
За твердженням позивача, згідно підписаних сторонами Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (ф-КБ-2) та Актів виконаних робіт (ф-КБ-3) відповідачем на Об'єкті було виконано робіт на загальну суму 15 748 497,00 грн.
Головним контрольно-ревізійним управлінням України була проведена зустрічна звірка з підтвердження обсягу операцій та розрахунків позивача та відповідача за період з 01.04.2008 по завершений період 2009 року, за результатами якої була встановлена розбіжність на загальну суму 439 530,00 грн., яка виникла внаслідок невідповідності кількості матеріальних ресурсів, включених до актів приймання виконаних робіт (ф-КБ3), даним, що містяться у звітах матеріально-відповідальних осіб товариства, на загальну суму 156 610,00 грн., а також в результаті включення у вартість виконаних робіт фактично неіснуючих витрат з експлуатації роботи віброзаглиблювачів низькочастотних за серпень-грудень 2008 року на загальну суму 282 920,00 грн.
За наслідками зустрічної перевірки Головним КРУ України складено Довідку від 05.11.2009 № 06-21/67, копія якої додана позивачем до позовної заяви.
31.12.2009 Комунальне підприємство «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт», замовник робіт за спірним Договором, направило позивачу претензію за № 068/01-528 на суму 1 334,6 тис. грн., в тому числі 439 530,00 грн. розбіжності, встановленої вищезгаданою зустрічною звіркою, проведеною Головним КРУ України.
25.01.2010 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 33 від 22.01.2010, яким з посиланням на Довідку Головного КРУ України від 05.11.2009 № 06-21/67 просив відповідача повернути суму різниці у вартості робіт, яка складає 439 530,00 грн. протягом 5-ти днів з дати отримання даного листа-вимоги.
Відповідачем зазначений лист одержаний 09.02.2010, що підтверджується доданими позивачем до позовної заяви копіями фіскального чеку № 9987 від 25.01.2010 та повідомлення про вручення за № 01202098 з відміткою про вручення 09.02.2010.
Відповідач на вимогу не відповів, гроші не перерахував, внаслідок чого позивач звернувся з цим позовом до суду.
Обґрунтовуючи вимоги про стягнення з відповідача 439 530,00 грн., які позивач вважає завданими йому збитками, позивач з посиланням на ст. 1166 ЦК України виходить з того, що відповідач в порушення ст.ст. 19, 71 ГК України та норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» порушив порядок ведення господарської діяльності в частині використання коштів, матеріальних цінностей, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності, за що відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України має нести господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до нього господарських санкцій у вигляді відшкодування збитків відповідачу, завданих внаслідок правопорушення.
Суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Збитки статтею 22 ЦК України віднесені до майнової шкоди.
Відповідно до частини 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Зі змісту перелічених правових норм випливає, що підставою виникнення цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність збитків, протиправність дій особи, яка завдала збитків, причинний зв'язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди.
За відсутності хоча б одної з зазначених умов судом не може бути прийняте рішення про відшкодування збитків, завданих неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи.
Зокрема, заявлені до стягнення збитки мають бути реальними, які позивач вже поніс, після чого набув право в судовому порядку вимагати їх відшкодування з винної особи.
Позивач вимагає стягнути з відповідача на свою користь збитки в сумі 439 530,00 грн., як такі, що завдані вказаними в Довідці Головного КРУ України від 05.11.2009 № 06-21/67 порушеннями, проте в матеріалах справи відсутні докази перерахування позивачем Комунальному підприємству «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт» на його претензію за № 068/01-528 439 530,00 грн. розбіжності в сумі 439 530,00 грн., встановленої вищезгаданою зустрічною звіркою, проведеною Головним КРУ України.
Під час судового засідання представником позивача повідомлено суду, що кошти на виконання претензії № 068/01-528 позивачем Замовнику не перераховувались.
За таких обставин, колегія суддів визнає недоведеним наявність в позивача заявлених до стягнення збитків і їх розмір.
Позивачем не доведений також причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача і завданими позивачу збитками, адже, як вірно зазначив суд першої інстанції, сама лише довідка Головного КРУ про проведення зустрічної перевірки, а також факт порушення відповідачем порядку ведення господарської діяльності в частині використання коштів, матеріальних цінностей, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності, не можуть вважатися безумовним доказом наявності в діях відповідача господарського чи цивільно-правового правопорушення, наслідком якого є завдання збитків позивачеві.
Крім того, висновків щодо завищення в актах виконаних робіт кількості використаної на будівництві суміші бетонної класу бетону В25 (М350), W 6 F 100 та необґрунтованого включення до актів витрат на роботу низькочастотних віброзаглиблювачів на загальну суму 439 530,00 грн. перевіряючи дійшли порівнюючи відомості актів приймання виконаних робіт (в № КБ-2в) з даними, що містяться у звітах матеріально-відповідальних осіб відповідача про кількість бетону, фактично отриманого на списаного на Меморіальний комплекс, та виходячи з відсутності документів, які б підтверджували оренду низькочастотних віброзаглиблювачів у сторонніх організацій.
Проте, зазначені обставини не дають безумовних підстав вважати, що на будівництві Об'єкту матеріали на зазначені в Довідці суми не були використані відповідачем, а роботи згідно актів по формі КБ-2в не були виконані.
В даному випадку фактично йдеться про якість і обсяги виконаних відповідачем на Об'єкті підрядних робіт.
Укладений сторонами договір є договором підряду, правовідносини сторін за яким регулюються нормами спеціального законодавства, зокрема, Главою 61 Підряд Цивільного кодексу України.
За правилами цієї Глави, у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин, на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза (ч. 4 ст. 853 ЦК України).
Експертиза щодо якості та обсягів виконаних відповідачем на Об'єкті робіт не проводилась.
При цьому, колегія суддів звертає увагу позивача, що згідно п. 9.8 Договору за письмовою вимогою Генпідрядника у разі появи у Замовника, Генпідрядника, КРУ чи інших державних контролюючих органів в процесі виконання робіт або по їх закінченню зауважень чи претензій до об'ємів чи вартості виконаних Підрядником робіт (а саме: перевищення виконаних об'ємів, неправильне застосування розцінок та таке інше), відповідач зобов'язаний повернути різницю у вартості крім випадків, коли роботи прийняті Генпідрядником, про що підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт, а, за твердженням позивача, акти виконаних підрядних робіт підписані ним без зауважень.
Колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що захист свого права позивач має здійснювати в межах правових відносин, які склалися між сторонами у справі при виконанні ними умов договору № 72-08 від 05.08.2008.
Отже, позивачем не доведено наявність всіх встановлених законом умов для застосування до відповідача відповідальності у вигляді відшкодування збитків на загальну суму 493 530,00 грн.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача 493 530,00 грн. збитків задоволенню не підлягають як недоведені.
За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив Закритому акціонерному товариству «Київбудінвест» у його позовних вимогах про стягнення з відповідача 493 530,00 грн. збитків.
Підстав для скасування рішення господарського суду міста Києва суду у справі № 23/195 від 22.06.2010 не вбачається.
Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Закрите акціонерне товариство „ Київбудінвест ”.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „ Київбудінвест” на рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2010 у справі № 23/195 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.06.2010 року у справі № 23/195 залишити без змін.
3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 23/195.
Головуючий суддя
Судді