01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.10.2010 № 35/225
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів:
За участю представників:
позивача: Білак Я.Ю., довіреність № 565/311 від 06.10.10,
відповідача: Кобзар О.В., довіреність № б/н від 07.07.09,
третьої особи: Захарченко Ю.О., довіреність № 153 від 10.05.10
розглянувши у від- критому судовому засіданні апеляційні скарги 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна»
2. Публічного акціонерного товариства «Сведбанк Інвест»
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.08.2010
у справі № 35/225 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Авіаком»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна»
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Публічне акціонерне товариство «Сведбанк Інвест»
про визнання права власності
ТОВ “Авіаційна компанія “Авіаком” звернулось в господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сантанна” про визнання права власності за Договором № 17/2 про пайову участь у будівництві об'єкту нерухомого майна від 15.12.2000 р.
Під час розгляду справи у місцевому господарському суді позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Авіаційна компанія “Авіаком” право власності на нежилі приміщення загальною площею 474,3 кв.м., які знаходяться на ІІ (другому) поверсі будівлі літ. “А1”по вул. Старонаводницька, буд. № 4-В в місті Києві.
Рішенням господарського суду м. Києва від 09.08.2010 року позовні вимоги задоволено повністю.
ЗАТ «Сантанна» не погодилось з вказаним рішенням господарського суду м. Києва та подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення та прийняти нове про відмову у позові повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального а матеріального права.
Зокрема відповідач стверджує, що суд першої інстанції прийняв рішення не про визнання права власності позивача на приміщення, а фактично надав позивачу таке право.
ПАТ «Сведбанк Інвест» також не погодилось з рішенням суду та подало на нього апеляційну скаргу в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення та прийняти нове про відмову у позові повністю.
В обгрнутвання своїх вимог апелянт посилається на те, що спірне нерухоме майно є об'єктом незавершеного будівництва, а тому право власності на нього не може бути визнане судом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
15.12.2000 між Закритим акціонерним товариством “Авіаком”(Сторона -2) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна”(Сторона -1) укладено Договір №17/2 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна.
Згідно із даним договором Закрите акціонерне товариство “Авіаком” зобов'язався здійснити пайову участь у будівництві жилого будинку №12 по вул. Старонаводницькій, 2-20 в м. Києві (“Царське село”), який надалі за текстом цього Договору називатиметься “Будинок № 12”, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Сантанна”, в свою чергу, зобов'язався у порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність ЗАТ “Авіаком” офісне приміщення, зазначене в п.1.3. цього Договору та підземні гаражі, зазначені в п.1.4. цього Договору.
Пунктом 2.1. Договору, Сторони погодили ціну Договору, яка становить 1 465 664,00 грн. (один мільйон чотириста шістдесят п'ять тисяч шістсот шістдесят чотири грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ за ціною 4 240,31 грн. за 1 кв.м. загальної площі, яку Сторона -2 перераховує на користь Сторони -1 загальну суму у повному обсязі не пізніше “22” лютого 2001 року.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що під офісним приміщенням, яке Сторона -1 зобов'язалася передати Стороні -2 у власність, Сторони розуміють Офісне приміщення загальною площею 345,65 кв.м., яке знаходитиметься на 1-му поверсі секції “А” Будинку № 12. План розміщення Офісного приміщення наведено в схемі, що складається та підписується Сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору.
Як зазначено в п.3.1.3. Сторона -1 зобов'язується забезпечити своєчасне введення Будинку №12 в експлуатацію, складання та підписання акта державної комісії про прийняття Будинку №12 і введення його в експлуатацію.
Також п.3.1.5. Договору передбачено, що в будь-якому випадку “Сторона -1” зобов'язана передати у власність “Стороні -2” Офісне приміщення не пізніше тридцяти днів після дати, зазначеної в пункті 4.4. цього Договору.
У відповідності до п.4.4. Договору, Сторона -1 зобов'язана забезпечити введення Будинку №12 в експлуатацію не пізніше 1 (першого) грудня 2001 року.
16.09.2002р. між Відповідачем та Позивачем підписано Додаткову угоду №1 до Договору №17/2 від 15.12.2000р., у відповідності до якої внесено зміни у п.4.4. Договору №17/2 від 15.12.2000р. про пайову участь у будівництві жилого будинку, а саме подовжено строк введення Будинку №12 в експлуатацію, а саме не пізніше 01 травня 2003 року.
Додатковою угодою від 24.03.2003 до Договору №17/2 від 15.12.2000р. внесено зміни до п. 4.4. Договору, якою Сторонами подовжено строк введення в експлуатацію Будинку №12 до 31.08.2003р.
Також в матеріалах справи наявна Додаткова угода №2 від 31.04.2003р. до Договору №17/2 від 15.12.2000р., якою визначено строк введення в експлуатацію Будинку №12 не пізніше 31.12.2004р., а також внесено відповідні зміни до підпункту 3.1.5. пункту 3.1. Договору №17/2 від 15.12.2000р., відповідно до яких Відповідач зобов'язався не пізніше 30 днів від дати зазначеної у п. 4.4. Договору, передати у власність Позивачу Офісні приміщення.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 17.11.2004р. між Сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору №17/2 від 15.12.2000р., якою внесено відповідні зміни до Договору №17/2 від 15.12.2000р., а саме: “1.3. Під офісним приміщенням, яке Сторона -1 зобов'язана передати у власність Стороні -2 згідно з цим Договором та яке далі у тексті цього Договору називатиметься “Офісне приміщення”, Сторони розуміють 345,65 кв.м., яке знаходитиметься на 2 (другому) поверсі в осях 1-8 адміністративного будинку по вулиці Старонаводницькій, 2-20 (ж/б №12) в місті Києві, який далі у тексті цього Договору називатиметься “Адміністративний Будинок”, а також продовжено строк введення в експлуатацію до 31.12.2005р.
Також Додатковою угодою №2 від 30.12.2005р. внесено зміни до п.4.4. Договору №17/2 від 15.12.2000р. та продовжено строк введення в експлуатацію Адміністративного Будинку до 01.09.2006р. Даною Додатковою угодою внесено зміни до п. 1.3. Договору №17/2 від 15.12.2000р., а саме Сторони погодили, що під офісними приміщеннями, яке Сторона -1 зобов'язана передати у власність Стороні -2, Сторони розуміють Офісне приміщення загальною площею 524,1 кв.м., яке знаходиться на другому поверсі в осях 1-8 адміністративного будинку по вул. Старонаводницькій, 2-20 (ж/б № 12) в місті Києві.
Також, судом встановлено, що відповідно до Додаткової угоди від 20.09.2004р., Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації будинку №12 по вул. Старонаводницькій, 2-20 у місті Києві присвоєно поштову адресу “вул. Старонаводницька, 4-В”.
Позивачем належним чином виконано зобов'язання щодо оплати відповідачу всієї суми Договору у розмірі 1 465 664,00 грн. відповідно до п. 2.1. Договору, що підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи доказами, а саме -банківськими виписками з поточного рахунку позивача, що, в свою чергу, відповідачем не заперечується.
Пунктом 3.1.5. Договору передбачено, що в будь-якому випадку “Сторона -1” зобов'язана передати у власність “Стороні -2” Офісне приміщення не пізніше тридцяти днів після дати, зазначеної в пункті 4.4. цього Договору.
У відповідності до п. 4.4. Договору, Сторона -1 зобов'язана забезпечити введення Будинку № 12 в експлуатацію не пізніше 1 (першого) грудня 2001 року.
Згідно з останніми змінами внесеними до Договору № 17/2 від 15.12.2000р. кінцевий строк введення в експлуатацію Адміністративного будинку по вул. Старонаводницькій, 4-В встановлений сторонами до 01.09.2006р. (Додаткова угода № 2 від 30.12.2005р.).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вказано вище, оплата Об'єкта фінансування була здійснена в строки встановлені Договором та в повному обсязі. Однак, відповідач зі своєї сторони не виконав вчасно свого зобов'язання щодо введення Об'єкта фінансування в експлуатацію.
Відповідно до ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, тобто позивач, якщо інше не передбачено договором.
Згідно із ч 1. ст. 889 ЦК України Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Стаття 328 ЦК України визначає, що підставою набуття права власності є правочин.
Позивач в зазначеній заяві просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Авіаційна компанія “Авіаком” право власності на нежилі приміщення загальною площею 474,3 кв.м., які знаходяться на ІІ (другому) поверсі будівлі літ. “А1”по вул. Старонаводницька, буд. № 4-В в місті Києві.
Як вбачається з листа Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна” № 29755 (И-2010) від 26.07.2010 р. останнім було проведено технічну інвентаризацію об'єкту нерухомості, що розташований за адресою: м. Київ, будівля літ. “А1” по вул. Старонаводницькій, буд. 4-В.
Згідно із Додатковою угодою № 2 від 30.12.2005р. до Договору № 17/2 від 15.12.2000р. про пайову участь у будівництві позивачем здійснено фінансування офісних приміщень загальною площею 524,1 кв.м.
Крім того згідно із Кредитним договором № 642 від 29.07.2008р., укладеним між відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю “Сантанна” (Позичальник) та третьою особою -Публічним акціонерним товариством “Сведбанк Інвест” (Банк), Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію, що відновлюється, відповідно до якої надає Позичальнику кредит в гривні (далі -валюта кредиту) на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується одержувати кошти кредиту, а також повернути кошти кредиту у строки, визначені у Графіку встановлення зменшення ліміту заборгованості за кредитною лінією (Додаток № 1 до Договору), сплатити проценти за користування ними та виконати свої зобов'язання, передбачені Договором.
Строк дії кредитної лінії визначений п. 1.3. Договору, з 29 липня 2008р. по 28 липня 2011р.
У відповідності до п. 1.5. Договору, цільове призначення кредиту: фінансування будівництва житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Драгомирова, 4-Б.
Згідно з п. 5.1.6. Кредитного договору № 642 від 29.07.2008р., наступною іпотекою майнових прав вимоги отримання у власність нежитлових приміщень 1-6 поверхів загальною площею 3062,65 кв.м. та парко місць у кількості 22 машиномісця загальною площею 686,40 кв.м. корисною площею 662,42 кв.м., розташованих у підвалній частині будівлі, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 4-В та належать на праві власності ТОВ “САНТАННА” за договором інвестування та будівництва об'єкта нерухомості від 22.09.2004р. укладеного між ТОВ “САНТАННА” та Комунальним підприємством “Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації по обслуговуванню іноземних представництва” за договором іпотеки, що укладається між Банком та ТОВ “САНТАННА” і посвідчується нотаріально не пізніше 29 липня 2008 року.
Із вище викладеного суд приходить до висновку про те, що відповідачем в порушення умов Договору №17/2 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна від 15.12.2000р. було укладено Кредитний договір № 642 від 29.07.2004р., яким третій особі -ПАТ “Сведбанк Інвест” надано право на отримання у власність офісних приміщень, які не належать відповідачу на праві власності.
Ані відповідачем, ані третьою особою у справі не доведено факту того, що спірні приміщення належали, належать або будуть належати у майбутньому ТОВ “Сантанна”на праві власності.
Згідно з ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За таких обставин, суд вважає, що згідно з п. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України у позивача виникло право власності на офісні приміщення на підставі укладеного Договору №17/2 про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна від 15.12.2000р.
Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визнання права власності на майно є одним із способів захисту права власності. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог про визнання права власності на нежилі приміщення загальною площею 474,3 кв.м., які знаходяться на ІІ (другому) поверсі будівлі літ. “А1” по вул. Старонаводницька, буд. № 4-В в місті Києві за ТОВ «Авіаційна компанія «Авіаком».
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 09.08.2010 року у справі № 35/225 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва від 09.08.2010 року у справі № 35/225.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
Рішення господарського суду м. Києва від 09.08.2010 року у справі № 35/225 залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантанна» та Публічного акціонерного товариства «Сведбанк Інвест» - без задоволення.
Головуючий суддя
Судді
13.10.10 (відправлено)