01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2010 № 53/294-48/107
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з'явились
від відповідача: Жолудь І.О., дов. № 302-29/0910 від 29.09.2010р.
Староста І.І., дов. № 01-27/0910 від 27.09.2010р.
Ходак А.Д., дов. № 01-29/0910 від 29.09.2010р.
від третьої особи: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП ЗАТ Теувес Холдинг "Тегра Україна ЛТД"
на рішення Господарського суду м.Києва від 04.08.2010
у справі № 53/294-48/107 ( .....)
за позовом ДП ЗАТ Теувес Холдинг "Тегра Україна ЛТД"
до Товариства з обмеженою відповідальінстю "Латагро"
третя особа відповідача ТОВ "Поділля Елеватор"
про стягнення 723 063,26 грн.
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Латагро”
до Дочірнього підприємства Закритого акціонерного
товариства Теувес Холдинг «Тегра Україна ЛТД»
про стягнення 251 548,00 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.08.2010р. у справі № 53/294-48/107 в задоволенні первісного позову Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Теувес Холдинг "Тегра Україна ЛТД" відмовлено повністю. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Латагро" відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Дочірнє підприємство Закритого акціонерного товариства Теувес Холдинг "Тегра Україна ЛТД" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 04.08.2010р. у справі № 53/294-48/107 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП ЗАТ Теувес Холдинг "Тегра Україна ЛТД" в повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Представник Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Теувес Холдинг "Тегра Україна ЛТД" надав клопотання про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання, враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, і в вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та третьої особи. Посилання апелянта в клопотанні про відкладення розгляду справи на намір надати додаткові докази необґрунтовано відповідно до вимог ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Судом встановлено, 01.10.2008 р. між Підприємством (покупець) та Товариством (продавець) укладено договір поставки № 40-02-08-0125 (надалі - "Договір").
Відповідно до п.1.1 Договору Товариство зобов'язується поставити, а Підприємство прийняти і оплатити сою товарну врожаю 2008 року у кількості 500 (п'ятсот) тон +/- 10% в опції покупця (надалі - "Товар").
Положеннями п.2.1 Договору визначена якість товару, який має бути поставлено, пунктом 3.1 Договору погоджено ціну товару у розмірі 2 000,00 грн. за тону (з ПДВ), а п. 3.2 Договору визначено загальну суму Договору у розмірі 1 000 000,00 грн.
Згідно із п.п.4.1, 4.2 Договору покупець зобов'язаний виконати оплату вартості товару на протязі 3-х банківських днів з дати поставки Товару. Датою поставки Товару є дата, вказана в складській квитанції Елеватора, виписаній на покупця.
Відповідно до п. 5.1 Договору поставка Товару здійснюється окремими партіями. Продавець зобов'язується здійснити поставку Товару у повному обсязі до 31.10.2008 р.
Пунктом 5.2 Договору визначено, що поставка Товару здійснюється на умовах ЕХW -ТОВ "Поділля елеватор" (адреса: 30200, Хмельницька обл., смт. Білогіря, вул. Залізнична, 39) (надалі - "Елеватор") згідно Інкотермс 2000.
За змістом пункту 5.3 Договору продавець зобов'язаний надати в розпорядження покупця наступні документи: рахунок-фактуру, податкова накладна, товарна накладна.
Згідно п. 5.5 Договору в разі, якщо продавець прострочив поставку Товару у строки, вказані в п. 5.1, покупець має право в односторонньому порядку розірвати договір та відмовитися від отримання товару або змінити вартість товару, що підлягає поставці з огляду на ринкову вартість Товару.
Відповідно до п. 6.1 Договору товар визнається поставленим продавцем, прийнятим покупцем: - по якості - згідно складської накладної Елеватора, виписаної на ім'я покупця, та документу про підтвердження якості; - по кількості - згідно кількості, вказаної в складських квитанціях Елеватора, виписаній на ім'я покупця.
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 10.11.2008 р.
Продавцем згідно договорів комісії №01-08/L-к від 15.10.2008 р. (комітент ТОВ "Староконстантинів Агро") (а.с. 75-76 т.1), № 06-08/L-к від 15.10.2008 р. (комітент - ТОВ Горинь Агро") (а.с. 80-84 т.1). №02-08/L-к від 15.10.2008 р. (комітент - ТОВ "Броди Агро") (а.с.85-89 т.1) та відповідних актів прийому передачі товару забезпечено наявність сої (право розпорядження якої належить продавцеві) на Елеваторі станом на 31.10.2008 р. у розмірі 271,069 тон, а станом на 10.11.2008 р. у розмірі 503,106 тон.
16.10.2008 р. Товариство повідомило Елеватор про укладання договорів комісії та поставку цими підприємствами сої на Елеватор (а.с. 119 т.1).
28.10.2008 р. між Підприємством та Елеватором укладено договір зберігання сої.
Як вбачається з матеріалів справи, продавець забезпечив участь свого представника у передачі сої, що підтверджується посвідченням про відрядження (а.с. 71-72 т.1) та наказом №44-в від 10.10.2008 р. (а.с. 73 т.1) з яких вбачається, що інспектор по якості ТОВ "Латагро" перебувала на Елеваторі в період з 10.10.2008р. по 31.10.2008р.
Присутність представників Підприємства на Елеваторі підтверджується лише 30.10.2008р., згідно наказів №29/10/01 К від 29.10.2008 р., №03/10/08 від 30.10.2008 р. та посвідчень про відрядження (а.с. 17-20 т. 1).
31.10.2008 р. Товариство подало Елеватору заяву про переоформлення сої (отриманої на комісію від ТОВ "Староконстантинів Агро", ТОВ "Горинь Агро", ТОВ "Броди Агро") на користь Підприємства (а.с. 114 т. 1).
31.10.2008 р. з метою передачі Товару Підприємству (переоформлення складських документів) представниками продавця та Елеватору складено акт на переоформлення сої товарної у кількості 271,069 тон на покупця, (а.с. 90 т. 1).
31.10.2008 р. товар не було переоформлено через відсутність уповноваженого представника Підприємства на Елеваторі та не підписання ним акту.
10.11.2008 р. продавець направив свого представника на Елеватор для вирішення питань переоформлення сої, що підтверджується посвідченням про відрядження (а.с. 57-58 т.2) та наказом №47-в від 03.11.2008 р. (а.с. 55-56 т.2).
10.11.2008 р. Товариство подало Елеватору заяву про переоформлення сої (отриманої на комісію від ТОВ "Староконстантинів Агро", ТОВ "Горинь Агро". ТОВ "Броди Агро") на користь Підприємства (а.с. 60 т.2).
10.11.2008 р. з метою передачі Товару Підприємству (переоформлення складських документів) представниками продавця та Елеватору складено акт на переоформлення сої товарної у кількості 503,106 тон на покупця (а.с. 59 т.2).
Товар переоформлено не було.
29.01.2009 р. Підприємство звернулося до Товариства з вимогою №167/01 (а.с. 97-98 т.1) в якій вимагало поставити Товар за Договором та сплатити штрафні санкції.
29.01.2009 р. Товариство відправило на адресу Підприємства претензію №10 вих 09, в якій вимагало сплати штраф у розмірі 100 000 грн. (а.с. 40-43 т.2).
05.02.2009 р. Товариство направило Підприємству лист №11 вих 09 в якому повідомило, що Договір закінчив свою дію 10.11.2008 р. та нагадало про зобов'язання сплатити штраф.
17.04.2009 р. між Підприємством та ПП "Ранокс" було укладено Договір поставки №40-02-09-032 на закупівлю 105,38 тон сої на загальну суму 343 750,08 грн., соя у вказаній кількості була оплачена та отримана Підприємством (а.с. 21-25 т.1).
30.03.2009 р. між Підприємством та ПП "Югро" було укладено Договір поставки №40-02-09-021 на закупівлю 164,78 тон сої на загальну суму 473 832,73 грн., соя у вказаній кількості була оплачена та отримана Підприємством (а.с. 26-33 т.1).
03.04.2009 р. між Підприємством та ТОВ "Русь" було укладено Договір поставки №40-02-09-029, додаткові угоди №1, 2 на закупівлю 238,08 тон сої на загальну суму 805 480,45 грн. Соя у вказаній кількості була оплачена та отримана Підприємством (а.с. 34-43 т.1, а.с. 1-2 т.2).
Отже, спір у справі виник у зв'язку із виконанням умов Договору в частині поставки Товару. При цьому, Підприємство вказує на невиконанням умов Договору Товариством, що зумовило завдання збитків та обов'язок Товариства сплатити штраф та пеню. Товариство вказує на невиконанням умов Договору Підприємством, що зумовило завдання збитків у вигляді упущеної вигоди.
Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Положеннями п.5.1 Договору визначено обов'язок поставити Товар до 31.10.2008 р., а згідно п.5.2 Договору визначено умови поставки - ЕХW(Елеватор) згідно Інкотермс.
За змістом Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "ІНКОТЕРМС" (редакція 2000 року) термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.). без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів (А.4).
Сторонами погоджено період поставки товару та місце (Елеватор) в якому Товариство зобов'язано надати Товар у розпорядження Підприємства.
Суд відзначає, що соя, згідно п. 11 ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" є зерном, а правовідносини в т.ч. з обігом зерна регулюються Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні".
Статтею 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" визначено, що зерно підлягає зберіганню у зернових складах.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.
Згідно із п. ст. 1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" складські документи на зерно - товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.
Процедура ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах з метою ефективного використання ресурсів зерна, на момент існування спірних правовідносин, регулювалася Інструкцією про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України від 11.07.2005 р. №310 (надалі - "Інструкція"), яка прийнята на виконання ст. 22 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні". (Вказана Інструкція втратила чинність згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 р. №661 з 28.11.2008 р., оскільки наказ №661 було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.2008 р. за №1111/15802).
Відповідно до п. 6.1 Інструкції переоформлення зерна від одного власника іншому здійснюється згідно з пунктом 5 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 р. №198 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 р. за №605/7926, в присутності керівників зацікавлених сторін або їх представників при наявності відповідних доручень згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, обсяг переоформлення, реквізити нового власника. До заяви додаються складські документи і примірник реєстру накладних до цих документів за формою №ЗХС-3, на яких робиться надпис; "переоформлено на (указуються найменування нового власника, обсяг, дата переоформлення). Напис засвідчується підписом особи, що оформила передання. і головним бухгалтером підприємства.
Таким чином, положення Інструкції, прийнятої на виконання Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", передбачають особливий порядок переоформлення зерна від одного власника на іншого, який передбачає обов'язкову участь представників обох зацікавлених сторін та зернового складу в такій передачі.
Згідно із ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
За змістом п.5.1 Договору сторони погодили, що поставка Товару здійснюється окремими партіями, а розмір кожної окремої партії не визначено.
Отже, Товариство має право поставляти Товар будь-якими партіями.
Наявність в розпорядженні Товариства зерна у кількості 271,069 тон підтверджується договорами комісії, актами, наданими Елеватором реєстром накладних на прийняте насіннєве зерно, складськими квитанціями на зерно, витягом з Реєстру складських документів на зерновому складі за період з 01.10.2008 р. по 31.01.2009 р.
За змістом наведених положень Договору, Цивільного кодексу України, Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та Інструкції Товариство належним чином виконало своє зобов'язання по поставці Товару у кількості 271.069 тон шляхом подачі заяви на переоформлення сої у вказаній кількості та підписанням відповідного акту.
Відповідно до ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно п.п. 4.2, 6.1 Договору та п. 6.1 Інструкції поставка зумовлюється діями як Товариства, так і Підприємства, оскільки переоформлення сої з видачею складської квитанції здійснюється в т.ч. за участі особи, на яку переоформлюється товар. Наведена обставина підтверджується змістом п. 5.2 договору зберігання сої від 28.10.2008 р., укладеного між Підприємством та Елеватором - передача зерна поклажодавцем (Підприємство) зерновому складу (Елеватор) на зберігання оформлюється накладною, а згідно п.5.11 - оформлення документів здійснюється у відповідності до наказу Міністерства агарної політики України від 11.07.2005 р. №310 "Про затвердження інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності та господарювання".
Тобто, Підприємство зобов'язано було вчинити дії (направити представника на Елеватор, підписати акт), спрямовані на переоформлення товару, без вчинення яких неможлива поставка Товару за Договором.
Доказів вчинення Підприємством таких дій (в частині сої у кількості 271,069 тон) не надано, а матеріалами справи підтверджується відсутність представника Підприємства на Елеваторі 31.10.2008 р. (з метою прийняття сої) та невжиття заходів, спрямованих на переоформлення сої. З акту від 31.10.2008 р. (а.с. 90 т.1) вбачаться, що заява ТОВ "Латагро" на переоформлення 271,069 тон сої на Підприємство не підлягає виконанню, оскільки Підприємство відмовилося приймати сою товарну.
Оскільки умовами Договору було передбачено право поставки Товару окремими партіями, то Підприємство не мало права відмовитися від отримання товару згідно ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, оскільки з урахуванням п.5.1 Договору, продавець має право поставляти Товар окремими партіями будь-якої кількості.
Таким чином, Підприємство не вчинило дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких Товариство не могло виконати свого обов'язку по поставці Товару.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій. що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Згідно із ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
За таких обставин, враховуючи невиконання Підприємством свого обов'язку по переоформленню партії сої у кількості 271,069 тон Товариство мало право зупинити виконання свого обов'язку по поставці сої в іншій частині - кількості 228,931 тон(500 - 271,069).
Враховуючи вищевикладене та відповідно до положень ст.ст. 538, 612 Цивільного кодексу України Товариство не може вважатися таким, що порушило виконання свого зобов'язання з поставки сої (як в частині 271,069 тон, оскільки фактично соя в цій частині була поставлена, так і в частині 228,931 тон, оскільки мало право зупинити виконання свого обов'язку).
Стосовно посилання Підприємства на протоколи випробувань №№1560, 1561, 1562, 1563 від 18.11.2008 р. (а.с. 50-53 т.2), як підставу знаходження на Елеваторі Товару, який не відповідає умовам Договору суд відзначає наступне.
По-перше, як вбачається з графи протоколів "об"єкт випробувань", дослідженню підлягала соя за актом відбору проб від 14.11.2008 р., тобто соя була відібрана після дати - 31.10.2008 р., коли сторони зобов'язані були переоформити Товар окремими партіями.
По-друге, показники сої, зазначені в протоколах випробувань, відповідають приписам п.2.1 Договору (вологість від 11,6% до 12.8%, сміттєві домішки від 0,3% до 1,7 %, олійні домішки від 2,4 % до 4%, сирий протеїн від 33,93 % до 34,74%). Перевищення в двох зразках рівня вологості на 0.8% знаходиться в межах похибки та також може пояснюватися тим, що випробування здійснено через 4 дні після відбору зразків.
По-третє, правові наслідки поставки товару, який не відповідає п. 2.1 Договору визначені п. 5.4 Договору. Сторонами погоджено, що за таких умов покупець має право або відмовитися від прийняття такого товару або запропонувати переглянути ціну. Доказів звернення до продавця з заявою про відмову від прийняття товару чи пропонування перегляду ціни в розумний строк не надано. 29.01.2009 р. Підприємство звернулось з листом №167/01, в якому просить в т.ч. поставити товар. Наведене свідчить про те, що Підприємство від Договору до вказаної дати не відмовлялося.
Підприємством згідно приписів ст.ст. 678, 680, 688 Цивільного кодексу України протягом розумного строку не повідомлено Товариство про наявність будь-яких зауважень щодо якості Товару та не реалізовано передбачені Договором та ст. 678 Цивільного кодексу України права.
Підприємство в первісному позові просить стягнути з Товариства збитки, пеню та штраф за невиконання умов Договору в частині поставки Товару.
За змістом положень ст.ст. 22, 611 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України обов'язковою підставою для стягнення збитків, пені та штрафу є доведення факту порушення господарського зобов'язання.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Товариство не може вважатися таким, що порушило виконання свого зобов'язання з поставки сої за Договором, а тому правові підстави для стягнення збитків, пені та штрафу немає.
Крім того, вимога про стягнення збитків не може бути задоволена, оскільки поряд із встановленою відсутністю вини та протиправної поведінки Товариства, надані Підприємством докази понесення збитків не підтверджують розмір збитків та причинно-наслідковий зв'язок з огляду на таке:
Договір укладено у жовтні 2008 року, а поставка за Договором мала бути здійснена у кінці жовтня 2008 року, а надані Підприємством договори на поставку сої, якими обґрунтовані витрати Підприємства по придбанню сої за більшою ціною, укладені в березні-квітні 2009 року.
З матеріалів справи вбачається, що середня ринкова ціна сої у період з 31.10.2008 р. по березень-квітень 2009 року збільшилася незалежно від дій сторін, з огляду на сезонний характер цін на вказаний вид товару.
Договір передбачає умови поставки ЕХW, в той час коли надані Підприємством договори на поставку сої, якими обґрунтовані витрати Підприємства по придбанню сої за більшою ціною, містять умови поставки СРТ, тобто ціна товару включає в себе вартість перевезення.
Також, Підприємство вказує на не поставку Товариством 500 тон сої, при цьому до складу збитків відносин різницю вартості 500 тон сої (які мав отримати за Договором) та 508,24 тон сої (які отримав за іншими договорами в квітні). Обґрунтування включення до складу збитків 8,24 тон сої Підприємством не надано.
Крім того, стосовно підстави виникнення даного спору суд відзначає, що із змісту наданих Торгово-промисловою палатою України №2030/08.2-8 від 12.06.2009 р. (а.с. 38 т.2), Інформаційним агентством "АПК-Інформ" №32 від 21.05.2009 р. (а.с.110 т.1). Приватним підприємством "ПроАгро" №243 від 20.05.2009 р. (а.с. 111 т.1). Київською агропромисловою біржею №21/05-09-2 від 21.05.2009 р. (а.с. 112 т.1) Державним підприємством "Держзовнішінформ" №8/775 від 21.05.2009 р. (а.с. 113 т.1) довідок вбачається, що у період з моменту укладання Договору до 31.10.2008 р. середня ціна сої на умовах ЕХW зменшилася з 2000-2200 грн. за тонну до 1350-1700 грн. за тонну (приблизно на 30 %).
Тобто, з моменту укладання Договору та погодження ціни Товару у розмірі 2000 грн. за тонну, що відповідало середньому рівню цін станом на 01.10.2008 р., до моменту його виконання Договору ціна сої зменшилася на 30%, а отже Підприємство могло придбати аналогічний товар на 30% дешевше.
При цьому суд зауважує, що у період кінець жовтня - початок листопада 2008 року, коли судом встановлено факт невиконання Підприємством обов'язку щодо отримання Товару, ціна Товару становила 1350-1700 грн. за тонну, а будь-яких претензій щодо поставки товару в цій період Підприємством не заявлено, претензія Підприємства датована 29.01.2009 р. - після зростання середньої ринкової ціни на сою (на суму, що перевищує вказану в Договорі ціну).
Таким чином, фактичні обставини свідчить про обґрунтованість тверджень Товариства про те, що внаслідок зменшення ціни на сою Підприємство не мало наміру виконувати умови Договору, що призвело до виникнення даного спору.
Щодо вимог Товариства за зустрічним позовом, суд виходить з наступного.
Позовні вимоги Товариства мотивовані наявністю збитків у вигляді упущеної вигоди за договорами комісії, укладеними з ТОВ "Староконстантинів Агро", ТОВ "Горинь Агро". ТОВ "Броди Агро", в частині неотриманої комісійної винагороди у розмірі 15 % суми договорів згідно п.5.1 договорів комісій.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Із змісту договорів комісії (п.п.1.2, 2.1.1, 9.2) вбачається, що Товариство зобов'язувалося відповідно до вказівок комітентів укласти з покупцями договір купівлі-продажу сої до 30.11.2008 р. При цьому договори комісії не визначають Підприємство виключним покупцем товару, а відтак Товариство може реалізувати товар будь-яким особам.
За умовами Договору поставка сої мала бути здійснена до 31.10.2008 р.
Товариством доказів неможливості реалізації сої та виконання умов договорів комісії у період з 31.10.2008 р. по 30.11.2008 р. іншим особам (не Підприємству) не надано. До того ж на момент укладання Договору договорів комісії не існувало.
З врахуванням викладеного колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку та прийняв рішення з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2010р. у справі № 53/294-48/107 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Закритого акціонерного товариства Теувес Холдинг "Тегра Україна ЛТД" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2010р. у справі № 53/294-48/107 - без змін.
2. Матеріали справи № 53/294-48/107 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді