01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.10.2010 № 54/505
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача за
первісним позовом - Сукманюк О.О., дов. № 77 від 07.07.2010 року
від відповідача за
первісним позовом - Нужненко Ю.І., дов. № 131 від 19.05.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.05.2010
у справі № 54/505 ( .....)
за позовом ТОВ "Істіл Студіос"
до Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 462000,00 грн.
за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства “Родовід
банк”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Істіл
Студіос”
про розірвання договору
В судовому засіданні 04.10.2010 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2010 року у справі № 54/505 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Істіл Студіос” (далі - позивач за первісним позовом) до Публічного акціонерного товариства “Родовід банк” (далі - відповідач за первісним позовом) про стягнення 462 000,00 грн. задоволено повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто 462 000 грн. основного боргу, 4 620 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні зустрічного позову про розірвання договору відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач за первісним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2010 року у справі № 54/505 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що ПАТ “Родовід банк” на момент укладення договору не знав про наявність обставин істотної загрози платоспроможності, які мали місце в період з грудня 2008 року по березень 2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2010 року зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження для призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.09.2010 року.
24.09.2010 року від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з мотивів, викладених у відзиві.
Судове засідання 27.09.2010 року по даній справі не відбулося в зв'язку з перебуванням судді Іваненко Я.Л. 27.09.2010 року на засіданні секції Вищої ради юстиції (лист № 8176/0/9-10 від 22.09.2010 року), про що сторони були повідомлені під розписку.
В судове засідання 04.10.2010 року з'явились представники позивача та відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Істіл Студіос" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Родовід банк" 462 000,00 грн. боргу. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по перерахуванню спонсорської підтримки відповідно до договору № 05/2009 (с) від 19.02.2009 року про генеральне спонсорство створення телевізійного продукту.
07.04.2010 року ПАТ "Родовід банк" подало зустрічний позов, у якому просило суд розірвати договір № 05/2009(с) про генеральне спонсорство створення телевізійного продукту від 19.02.2009 року.
Судом першої інстанції встановлено, що 19.02.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Істіл Студіос" та Відкритим акціонерним товариством "Родовід банк" (перейменованим пізніше у Публічне акціонерне товариство "Родовід банк") був укладений договір про генеральне спонсорство створення телевізійного продукту № 05/2009 (с), відповідно до умов якого позивач за первісним позовом зобов'язався створити передачу, а відповідач за первісним позовом, як генеральний спонсор, з метою популяризації найменування та торгової марки, зазначеної в додатках до договору, підтримати створення зазначеного телевізійного продукту на умовах, викладених в договорі.
Згідно з п.п. 3.1.1.-3.1.2. договору на позивача за первісним позовом покладався обов'язок власними силами творчою працею свого персоналу та за допомогою власних технічних засобів створити передачу на умовах, передбачених розділом 5 договору. З метою популяризації найменування та торгової марки відповідача за первісним позовом позивач за первісним позовом мав оприлюднити під час першого ефірного сповіщення та кожного повторного ефірного сповіщення: заставки генерального спонсора на початку та наприкінці передачі, заставки генерального спонсора всередині передачі, анімованого логотипу генерального спонсора, розміщення письмової вдячності у фінальних титрах передачі, усне згадування генерального спонсора ведучим передачі, а також під час анонсування передачі: у прайм-тайм, оф-прайм.
На виконання умов договору позивач за первісним позовом створив телевізійну передачу та здійснив заходи щодо популяризації найменування та торгової марки відповідача за первісним позовом, що підтверджується відеозаписом передачі під назвою "20", яка міститься на цифровому носії, та ефірною довідкою № 80 від 02.03.2010 року, наданою Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ", про те, що передача під назвою "20" транслювалася 22.02.2009 року на телевізійному каналі "5".
Факт розміщення рекламної інформації про відповідача за первісним позовом також підтверджується договором № 236/1 від 20.02.2009 року, укладеного між позивачем за первісним позовом та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ".
Пунктом 5.1. договору про генеральне спонсорство створення телевізійного продукту визначено, що в порядку фінансової підтримки створення передачі відповідач перераховує на поточний рахунок позивача 462 000,00 грн. Перерахування грошових коштів здійснюється відповідачем на підставі отриманого від позивача рахунка-фактури протягом 3 банківських днів з дня отримання рахунка-фактури.
Позивач за первісним позовом неодноразово надсилав відповідачеві за первісним позовом листи з проханням погасити заборгованість, а також рахунок-фактуру на сплату спонсорської підтримки. Вказані листи відповідач за первісним позовом отримав 29.05.2009 року та 30.07.2009 року, про що свідчать відмітки останнього про отримання. Також позивачем за первісним позовом була направлена на адресу відповідача за первісним позовом претензія з вимогою погасити заборгованість, яка була залишена останнім без відповіді.
Як визначено ст. 53 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", відносини, які виникають під час рекламної діяльності та спонсорства на телебаченні і радіо, регулюються Законом України "Про рекламу".
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про рекламу" спонсорство визначено як добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів і послуг.
Як передбачено статтями 626, 627, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обо'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач за первісним позовом не виконав свої грошові зобов'язання за договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, відповідач за первісним позовом, не сплативши надані позивачем за первісним позовом послуги згідно з виставленим рахунком-фактурою, порушив виконання своїх зобов'язань за договором.
При цьому, судом першої інстанції вірно не взято до уваги твердження відповідача за первісним позовом щодо відсутності у нього підстав для погашення заборгованості, оскільки, несвоєчасне надання позивачем за первісним позовом рахунку-фактури не звільняє відповідача за первісним позовом від взятих на себе зобов'язань щодо сплати спонсорської підтримки.
Більше того, спірним договором не встановлено строк, в який позивач повинен виставити відповідачу рахунок на оплату наданих послуг, а тому твердження ПАТ “Родовід банк” про те, що виставлення позивачем за первісним позовом рахунку-фактури на сплату спонсорської підтримки створення передачі після такого створення є порушенням умов договору, яким передбачено здійснення спонсорської підтримки саме створення передачі, колегією суддів відхиляються як помилкові та такі, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Також є необґрунтованими доводи відповідача за первісним позовом про звільнення останнього від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору у зв'язку із призначенням постановою НБУ № 138 від 13.03.2009 року в банку тимчасової адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" мораторієм є зупинення банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 85 цього Закону протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.
Таким чином, введення мораторію не звільняє боржника від виконання зобов'язань і не позбавляє позивача можливості, у разі порушення банком умов договору, звернутися до суду за захистом порушеного права. Крім того, строк дії мораторію закінчився 15.03.2010 року.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення основного боргу в сумі 462 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством "Родовід банк" було подано зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Істіл Студіос" про розірвання договору № 05/2009 (с) від 19.02.2009 року про генеральне спонсорство створення телевізійного продукту. Позивач за зустрічним позовом, посилаючись на ст. 652 ЦК України, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що внаслідок погіршення фінансового стану, зниження рівня ліквідності банку та істотної загрози його платоспроможності, виконання договору для позивача за зустрічним позовом є вкрай невигідним.
Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Як вбачається зі змісту Постанови Правління Національного банку України № 138 від 13.03.2009 року "Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ "Родовід банк", аналіз показників діяльності банку свідчить про погіршення з жовтня 2008 року фінансового стану Банку, зниження рівня його ліквідності та істотну загрозу платоспроможності. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що причини, які зумовили зміну обставин, на які посилається позивач за зустрічним позовом, вже існували і були йому відомі на момент укладання договору, а відповідач за зустрічним позовом міг прийняти їх до уваги в момент укладення договору. Зазначене також підтверджується Постановою Правління Національного Банку України № 319 від 11.10.2008 року "Про додаткові заходи щодо діяльності банків", якою запроваджено додаткові заходи щодо діяльності банків з метою нейтралізації впливу зовнішньої фінансової кризи та забезпечення стабільності банківської системи.
Враховуючи викладене, та те, що позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності всіх передбачених ч. 4 ст. 652 ЦК України підстав для розірвання договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача за зустрічним позовом про розірвання договору є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача за первісним позовом, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2010 року у справі № 54/505 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Родовід банк” - без задоволення.
2.Матеріали справи № 54/505 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді Пантелієнко В.О.
11.10.10 (відправлено)