01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2010 № 15/122
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Ткаченко В.П., дов. б/н від 20.11.2009р.
від відповідача: Кульгейко Л.Ю., дов. № 45 від 04.09.2010р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Страхове товариство "Гарантія"
на рішення Господарського суду м.Києва від 04.08.2010
у справі № 15/122 ( .....)
за позовом ВАТ "Страхове товариство "Гарантія"
до Сільськогосподарське ТОВ "Нива"
про стягнення заборгованності 9 960, 14 грн
Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» звернулось з позовом про стягнення з відповідача 9 960,14 грн. збитків та судових витрат по справі, у тому числі і 1 600 грн. за послуги адвоката.
В процесі розгляду справи позивач надав уточнення до позовної заяви, у якому просить стягнути з відповідача в порядку регресу сплачені позивачем 9 960,14 грн. страхового відшкодування.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.08.2010р. у справі № 15/122 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішення, Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.08.2010р. у справі № 15/122 та прийняти нове рішення про стягнення в порядку регресу з СТОВ «Нива» на користь ВАТ «Страхове товариство «Гарантія» 9960,14 грн. страхового відшкодування.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2010р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.09.2010р.
Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Новіков М.М., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І..
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегією у складі головуючого судді Новіков М.М., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І..
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Судом встановлено, що 01.09.08 між позивачем та відповідачем укладено договір №68-2/2008 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з строком дії полісів з 02.09.08 по 01.09.09.
За умовами цього договору позивач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну життю, здоров'ю, майну потерпілих при експлуатації забезпечених транспортних засобів відповідача.
Перелік забезпечених транспортних засобів наведено у додатку №1 до договору згідно з п.6 якого до нього увійшов автомобіль КАМАЗ-55111, номерний знак НОМЕР_1
Факт забезпечення цього ж автомобіля КАМАЗ-55111, номерний знак НОМЕР_2, підтверджується і полісом №ВС/2714442 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з строком його дії з 02.09.08 по 01.09.09.
За заявою ОСОБА_1 від 11.12.09 позивачем складено страховий акт №072 від 17.02.10, у якому визначено розмір страхової виплати заявнику у сумі 9960,14 грн. на підставі ремонтної калькуляції №0305 від 15.02.10 та постанови суду №3-1196 від 21.08.09.
Як вбачається з матеріалів справи, вказана сума виплачена заявнику ОСОБА_1 видатковим касовим ордером від 26.02.10.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за якою страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП:
а) якщо він керував транспортним засобом у стані сп'яніння під впливом алкоголю, наркотичних, психотропних та інших одурманюючих речовин;
г) якщо він не повідомив страховика в строки і за умов, визначених у підпунктах 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього закону.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано у якості доказу копію постанови судді Городнянського райсуду Чернігівської області по справі №3-1196 про притягнення ОСОБА_1. до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді шістдесяти годин громадських робіт.
В постанові, зазначено: «протоколом серії СВ за №003253 від 27.07.09 складеним інспектором з дізнання ВДАІ Городнянського району ст. лейтенантом міліції Томило Р.Г. відносно ОСОБА_1. було встановлено, що останній о 20.07.09 року 21 годині 45 хвилин на авто дорозі Р-13 в с. Ясенівка керував транспортним засобом-автомобілем КАМАЗ д/н НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, здійснив наїзд на інший транспортний засіб в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124, ч. 1 ст.130 КУпАП».
В зв'язку із тим, що державні номери забезпеченого транспортного засобу та транспортного засобу, водій якого скоїв ДТП, є різними, ухвалою суду першої інстанції суду від 27.07.10 було зобов'язано позивача надати докази, що саме водієм забезпеченого договором страхування автомобіля було скоєно ДТП, та витребувано із суду матеріали адміністративної справи.
Судом встановлено, що відомості про державний номер автомобіля, водій якого скоїв ДТП, наявні у протоколі про адміністративне правопорушення серії СВ 003253 від 27.07.09, протоколі огляду транспортного засобу від 20.07.09, постанові суду від 21.08.09.
За матеріалами адміністративної справи правопорушник ОСОБА_1. керував автомобілем КАМАЗ д/н НОМЕР_1, що підтверджується і листом голови Городнянського райсуду від 30.07.10.
Таким чином позивачем не доведено, що правопорушення вчинено саме водієм ОСОБА_1. під час керування забезпеченим договором транспортним засобом.
Компетентними органами встановлено, що водій ОСОБА_1. під час скоєння ДТП керував автомобілем КАМАЗ д/н НОМЕР_1, тобто не забезпеченим договором страхування транспортним засобом.
Отже, позивачем не доведено, що водій відповідача ОСОБА_1. під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, у якій його було визнано винним, керував автомобілем, який було забезпечено договором №68-2/2008 від 01.09.08 та полісом ВС/ 2714442.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що автомобіль КАМАЗ д/н НОМЕР_1 не було забезпечено договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного між позивачем та відповідачем.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.08.2010р. у справі № 15/122 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» залишити без задоволення, а рішення Господарського Чернігівської області від 04.08.2010р. у справі № 15/122 - без змін.
2. Матеріали справи № 15/122 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді