01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2010 № 03/1273
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з'явились
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.08.2010
у справі № 03/1273 ( .....)
за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
до ПП "Транс-Логіст"
про стягнення 18 019, 66 грн
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.08.2010р. у справі № 03/1273 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Транс-Логіст на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 18019 грн. 66 коп., в тому числі основного боргу --15 000 грн.; пені - 1 541 грн. 71 коп.; 3% річних - 318 грн. 08 коп., втрат внаслідок інфляції -1 159 грн. 87 коп., а також 180 грн. 20 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу В іншій частині позову - відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішення, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Черкаської області від 03.08.2010р. у справі № 03/1273 в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат, понесених на правову допомогу адвоката в сум 1280,00 грн.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2010р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.09.2010р.
Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Новіков М.М., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І..
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2010р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегією у складі головуючого судді Новіков М.М., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І..
Представники сторін у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогам від 19.05.1956 (далі - Конвенція) (з послідуючими змінами, до якої Україна приєдналася у встановленому порядку) містить зокрема такі положення: ця Конвенція застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою транспортних засобів, коли місце завантаження і місце доставки вантажу, вказані в контракті, знаходяться на території двох різних країн, з яких, хоча б одна є учасницею Конвенції. Застосування Конвенції не залежить від місця проживання і національності сторін, які заключили договір.
При застосуванні цієї Конвенції під «транспортними засобами» слід розуміти автомобілі, автомобілі з напівпричепами, причепи і напівпричепи так, як вони визначені в ст. 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 р.
Договір перевезення встановлюється накладною. Відсутність, неправильність або втрата накладної не відображаються ні на існуванні, ні на дійсності договору перевезення, до якого і в цьому випадку застосовуються правила цієї Конвенції.
Накладна складається в трьох екземплярах, підписаних відправником та перевізником, причому ці підписи можуть бути відпечатані типографським способом або замінені штампами відправника та перевізника, якщо це допускається законодавством країни, в якій складена накладна. Перший екземпляр накладної передається відправнику, другий супроводжує вантаж, а третій залишається у перевізника.
Накладна, якщо не доведено зворотнього, має силу договору відносно умов і задоволення прийняття вантажу перевізником.
При відсутності в накладній обґрунтованих перевізником оговорок, існує презумпція, що вантаж і його упаковка були зовні у справному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що число вантажних місць, а також їх маркування і номера відповідали вказівкам накладної.
Судом встановлено, що 21 липня 2009 р. сторони уклали договір № 1238-2107 на перевезення вантажу (далі - договір), за яким перевізник (позивач) зобов'язався доставити ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на отримання вантажу (вантажоодержувачу), а експедитор (відповідач) зобов'язався оплатити надані послуги перевезення вантажу встановлену заявкою плату.
П.1.2, п.2.2 договору сторони передбачили, що перевезення вантажу здійснюється перевізником (позивачем) на підставі заявок експедитора (відповідача), в яких вказується найменування і кількість вантажу, його упаковка; умови, температурний режим і строк перевезення; місце і дата (час) завантаження та розвантаження вантажу; вартість перевезення; відправник і одержувач вантажу, номер автомобіля (причепа) та прізвище водія.
Заявка на перевезення вантажу може передаватися і підписуватися сторонами за допомогою факсимільного зв'язку, така заявка має юридичну силу та прирівнюється до оригіналу.
18 вересня 2009 р. на виконання умов договору експедитор (відповідач) надіслав, а перевізник (позивач) прийняв до виконання замовлення (заявку) на надання послуг по організації вантажних перевезень автомобільним транспортом № 1238-77 (далі - заявка), за умовами якої перевізник (позивач) зобов'язався виконати два міжнародні перевезення за маршрутом м. Харків (Україна) - м. Катовіце (Польща) з використанням двох автомобілів.
Вартість перевезення згідно заявки за дві машини сторони узгодили в розмірі 15 000 грн.
Факт належного виконання позивачем зобов'язань перед відповідачем підтверджується:
- договором від 21.07.2009 № 1238-2107 на перевезення вантажу;
- заявкою на надання послуг по організації вантажних перевезень автомобільним транспортом від 18.09.2009 № 1238-77;
- міжнародною товарно - транспортною накладною (СМК)№ 0117033;
- міжнародною товарно - транспортною накладною (СМК)№ 0130993;
- подорожнім листом (вантажного автомобіля в міжнародному сполученні) НОМЕР_3 на автомобіль марки DAF XF, реєстраційний (далі - р.н.) номер НОМЕР_1 та напівпричеп KOGEL, р.н. НОМЕР_4;
- подорожнім листом (вантажного автомобіля в міжнародному сполученні) НОМЕР_5 на автомобіль марки DAF XF НОМЕР_6, реєстраційний (далі - р.н.) номер НОМЕР_2 та напівпричеп BURG, р.н. НОМЕР_7.
Відповідно до умов заявки розрахунок між сторонами безготівковий, через 3-4 дні після розвантаження та отримання факсових копій (СМК), акта і рахунка.
Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані документи позивач надіслав відповідачу поштою 09 жовтня 2009 р., які були отримані уповноваженим представником відповідача ОСОБА_2 -12 жовтня 2009 р.
Позивач вважає, що строк оплати згідно заявки від 18.09.2009 настав 16 жовтня 2009 р.
Отже, на день пред'явлення позову відповідач свої зобов'язання не виконав, суму заборгованості за поставлений товар згідно умов Договору не сплатив.
Борг відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 15 000 грн. Доказів сплати цих коштів позивачу від відповідача не подано.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
П.6.6 договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати експедитор (відповідач) оплачує перевізнику (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Розмір пені за невиконання зобов'язань відповідачем за період з 17.10.2009 по 17.04.2010 становить 1 541 грн. 71 коп.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір втрат внаслідок інфляції за період з жовтня 2009 р. по травень 2010 р. складає 1 159 грн. 87 коп., а розмір 3% річних - 318 грн. 08 коп.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на користь позивача необхідно стягнути 18019 грн. 66 коп., рішення суду в цій частині не оскаржується.
Відмовляючи з задоволенні позовних вимогах в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат понесених на правову допомогу адвоката в сум 1280,00 грн., місцевий суд виходив з того, що доказів виконання вищеназваних робіт саме цим адвокатом суду не надано.
Однак, судова колегія з таким висновком суду першої інстанції не погоджується.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною та їх оплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Згідно ст.12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Отже, виходячи з положень даної статті одержувачем грошових коштів, які перераховуються для оплати послуг адвоката є адвокатське об'єднання або адвокат, як фізична особа.
Зі змісту вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що відшкодування витрат на послуг адвоката на підставі ст. 44 ГПК України можливе лише при наявності: по-перше, підтвердження статусу адвоката; по-друге, укладеної угоди між адвокатом, або адвокатським об'єднанням; по-третє, оплати послуг саме адвоката або адвокатського об'єднання згідно вищезазначеного договору про надання послуг адвоката.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2010 позивач (довіритель) уклав договір доручення за № 3 із адвокатом (повіреним). За цим договором повірений зобов'язався від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії:
1. Надати правову допомогу у спорі, що виник з ПП «Транс-Логіст». З цією метою, здійснити вивчення та огляд доказів за їх місцезнаходженням (4 год.).
2. Провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (3 год.).
3. Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, в тому числі підготувати позовну заяву та вчинити інші дії необхідні для розгляду справи (5 год.).
Відповідно до статті 1 Закону України „Про адвокатуру” адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.
Отже, документи, що є наявні в матеріалах справи засвідчують, що адвокат ОСОБА_3 дійсно має право займатись адвокатською діяльністю відповідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Матеріали справи містять копію платіжного документа, відповідно якого, саме адвокату ОСОБА_3 за надані юридичні послуги позивачем сплачено суму в розмірі 1280,00грн.. Договором доручення №3 від 07.04.2010р. наявність інших документів для підтвердження виконання умов договору не передбачено.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що слід задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат понесених на правову допомогу адвоката в сум 1280,00 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з включенням стягнення витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 1280,00 грн.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.08.2010р. у справі № 03/1273 змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції:
«Позов задовольнити повністю. Стягнути з Приватного підприємства "Транс-Логіст на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 18019 грн. 66 коп., в тому числі основного боргу --15 000 грн.; пені - 1 541 грн. 71 коп.; 3% річних - 318 грн. 08 коп., втрат внаслідок інфляції -1 159 грн. 87 коп., а також 180 грн. 20 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 1280,00 грн.»
Матеріали справи № 03/1273 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді