01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.10.2010 № 1/24
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з'явився
від відповідача 1- не з'явився
від відповідача 2- не з'явився
від відповідача 3- не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносервіс-плюс"
на ухвалуГосподарського суду Чернігівської області від 30.07.2010
у справі № 1/24 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносервіс-плюс"
до Чернігівський Міський відділ Управління Міністерства Внуртішніх Справ в Чернігівській області
Управління Державного казначейства України в Чернігівській області
Відділ Державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції м.Чернігова
третя особа позивача
третя особа відповідача
про повернення майна з чужого незаконного володіння, стягнення 14 240, 69 грн
В судовому засіданні 06.10.2010 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2010 року у справі № 1/24-2004р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Техносервіс - Плюс” про видачу дубліката наказу, виправлення помилки в наказі та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ “Техносервіс - Плюс” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 30.07.2010 року вповному обсязі. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали порушено норми процесуального права. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що висновки суду з приводу відсутності поважних причин для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання є необґрунтованими.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.10.2010 року.
В судове засідання 06.10.2010 року представники сторін без поважних причин не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
З урахуванням обмеженого строку, встановленого ГПК України для перегляду ухвал в апеляційному порядку, та того, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної і обґрунтованої постанови, а явка сторін обов'язковою не визнавалася, колегія суддів, порадившись, визнала можливим розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вачається з матеріалів справи, 21.07.2010 року ТОВ “Техносервіс - Плюс” було подано заяву про видачу дубліката наказу Господарського суду Чернігівської області від 17.09.2004 року № 1/24, згідно з яким з Державного бюджету України стягнуто на користь ТОВ “Техносервіс - Плюс” 14 420, 69 грн. шкоди, 142, 41 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформааційно-технічне забезпечення судового процесу, виправлення помилки в зазначеному наказі, допущеної при його оформленні шляхом приведення наказу у відповідність з ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” - визначення судом конкретного боржника, його місцезнаходження, реквізитів рахунків з яких здійснювалося б стягнення шкоди та судових витрат з Державного бюджету України, та поновлення пропущеного строку для пред'явлення вищевказаного наказу до виконання.
В поданій заяві сгягувач повідомляє господарський суд про втрату ним оригіналу наказу. Необхідність виправлення помилки в наказі стягувач обґрунтовує тим, що згідно ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження" у виконавчому документі повинні бути зазначені, зокрема: найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності та найменування і номери рахунків у банках. В наказі ж Господарського суду Чернігівської області від 17.09.2004 року № 1/24 про стягнення з Державного бюджету України шкоди та судових витрат відповідна інформація відсутня, що призводить до відмови у відкритті виконавчого провадження органами державної виконавчої слжуби. На думку стягувача, існують поважні причини для поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, оскільки стягувач неодноразово звертався до органів державної виконавчої слжуби із заявами про відкриття виконавчого провадження та до господарського суду із заявами про виправлення помилки в наказі, які не були задоволені з незалежних від стягувача причин. Крім того, стягувач звертався до Європейського Суду з прав людини із заявою проти України з приводу тривалого невиконання судового рішення про стягнення грошових коштів з Державного бюджету України.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2004 року по справі № 1/24, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2004 року, було задоволено вимоги ТОВ “Техносервіс - Плюс” та стягнуто на користь останнього з Державного бюджету України 14 420, 69 грн. шкоди, 142, 41 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформааційно-технічне забезпечення судового процесу.
17.09.2004 року на примусове виконання вказаного рішення було видано наказ № 1/24.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Деснянського райуправління юстиції м. Чернігова від 20.12.2004 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 17.09.2004 року № 1/24 з причин невідповідності виконавчого документа вимогам ст. 19 “Про виконавче провадження". Зазначена постанова не була оскаржена ані в адміністративному, ані в судовому порядку.
Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Чернігівського обласного управління юстиції від 17.02.2005 року було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 17.09.2004 року № 1/24 у зв'язку з тим, що виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України, згідно з ст. 9 Закону України “Про виконавче провадження", здійснюється органами Державного казначейства України. Дана постанова не була оскаржена ані в адміністративному, ані в судовому порядку.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 01.09.2006 року № 402/2 було відмовлено в прийнятті до провадження наказу господарського суду Чернігівської області від 17.09.2004 року № 1/24 з причин невідповідності виконавчого документа вимогам ст. 19 “Про виконавче провадження". Зазначена постанова не була оскаржена ані в адміністративному, ані в судовому порядку.
Ухвалами Господарського суду Чернігівської області від 23.11.2006 року та від 26.06.2007 року у даній справі було відмовлено ТОВ “Техносервіс - Плюс” у задоволенні заяви про виправлення помилки у наказі допущеної при його оформленні, шляхом приведення наказу у відповідність з ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження".
Як вбачається із довідки стягувача від 01.07.2010 року № 19, наказ Господарського суду Чернігівської області від 17.09.2004 року № 1/24 про стягнення з Державного бюджету України 14 240,69 грн. шкоди, 142,41 гри. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь ТОВ “Техносервіс - Плюс” ним було втрачено і до виконання не пред'явлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України, у разі втрати наказу господарській суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.
За правилами п. 1 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України “Про виконавче провадження", виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років. Для виконання рішень господарських судів цей строк встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Враховуючи викладені вище норми законодавства та встановлені ст. 51 ГПК України правила обчислення процесуальних строків, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про те, що строк для пред'явлення наказу Господарського суду Чернігівської області від 17.09.2004 року № 1/24 до виконання закінчився 03.09.2007 року, а тому, заява ТОВ “Техносервіс - Плюс” про видачу дублікату наказу не підлягає задоволенню, оскільки заявник звернувся з такою заявою лише в липні 2010 року, тобто після закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.
Згідно з ст. ст. 117, 119 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі. Господарський суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і виносить ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. У разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.
Враховуючи те, що стягувач втратив оригінал наказу, а у видачі дубліката наказу місцевим господарським судом йому відмолено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанці, що питання про виправлення в наказі помилки та про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання неможливо вирішити за відсутності самого наказу або його дублікату.
Враховуючи викладене вище, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи ТОВ “Техносервіс - Плюс”, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а отже відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції, а тому, ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Ухвалу Господарського суду Чернігівської області 30.07.2010 року у справі № 1/24-2004р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Техносервіс - Плюс” - без задоволення.
2.Матеріали справи № 1/24-2004р. повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя
Судді
13.10.10 (відправлено)