01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2010 № 23/266
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Бондаренко О.В. - довіреність від 30.01.2010 р.
від відповідача - не з"явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд"
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.06.2010
у справі № 23/266 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даерс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіза-Трейд"
про стягнення 531468,50 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2010 р. у справі № 23/266 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Даерс” (далі - ТОВ “Даерс”, позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” (далі - ТОВ “Квіза-Трейд”, відповідач) 531 468,50 грн. задоволений частково. Вирішено стягнути з ТОВ “Квіза-Трейд” на користь ТОВ “Даерс” 506 284,08 грн. основного боргу; 23 460,28 грн. інфляційних втрат; 5 297,44 грн. державного мита та 235,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, провадження у справі припинити.
Відповідач вважає, що судом не вірно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а також не доведено обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, що призвело до прийняття неправильного рішення.
В скарзі зазначено, що в порушення норм процесуального права, суд розглянув справу у відсутності представника відповідача, а в порушенням норм матеріального права не з'ясував, в якому саме розмірі відповідач погасив заборгованість перед позивачем, тобто не повно з'ясував обставини справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач апеляційні вимоги не визнав, зазначив, що вони є безпідставними та необґрунтованими, рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, прийняте за результатом повного та всебічного з'ясування обставин і документів, що мають значення для справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення - без змін.
Ухвалою від 21.07.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 29.09.2010 р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/11 від 29.09.2010 р. в зв'язку із зайнятістю судді Рєпіної Л.О. у розгляді справ у складі іншої судової колегії для розгляду справи № 23/266 призначено колегію у складі головуючого-судді Кондес Л.О., суддів Куровського С.В. (суддя-доповідач), Нєсвєтової Н.М.
29.09.2010 р. в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове зворотне повідомлення. В зв'язку з вказаним та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі вказаного представника.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на неї, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №4600022863 від 02.07.2008 року, відповідно до якого Позивач зобов'язався поставляти напої, а Відповідач зобов'язався приймати та сплачувати їх вартість.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України та статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки постачальник (продавець), зобов'язується передати у встановлені строки (строк) товари у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В період з 23.05.2009 року по 06.02.2010 року Позивачем було передано Відповідачу товар на загальну суму 550 157,10 грн., що підтверджується наданими Позивачем видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи (оригінали оглянуті у судовому засіданні).
Відповідно до пункту 6.1 договору поставки №4600022863 від 02.07.2008 року Відповідач зобов'язався здійснювати розрахунок за кожну партію товару протягом 50 календарних днів з дати поставки товару.
Всупереч договірним умовам Відповідачем було здійснено часткову оплату товару на суму 43 873,02 грн., що підтверджується наданими Позивачем банківськими виписками. Таким чином, заборгованість Відповідача становить 506 284,08 гривень.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки факт передачі товару на суму позовної вимоги про стягнення основного боргу підтверджено відповідними видатковими накладними, встановлений договором строк розрахунку сплинув, а доказів погашення заборгованості Відповідачем суду не надано позовна вимога про стягнення 506 284,08 грн. вартості переданого товару підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перерахуванні суми індексу інфляції судом встановлено що розмір інфляційних втрат, становить суму меншу, ніж заявлено Позивачем до стягнення, а саме 23 460,28 грн. оскільки у розрахунку невірно зазначено суму поставки товарів за накладними №15/64155 від 10.07.2009 року та №26/68489 від 23.11.2009 року.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з тим, що позовні вимоги ТОВ “Даерс” підлягають частковому задоволенню.
Щодо посилання відповідача на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права шляхом прийняття рішення без участі його представника, то судова колегія не приймає його до уваги, в зв'язку з наступним. Відповідно до частин другої та третьої статті 104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила, що суд першої інстанції неодноразово належним чином повідомляв позивача про дату, час та місце розгляду справи, місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, тому апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не було надано належних доказів на спростування викладеного в позові, тому, суд першої інстанції вірно визначив вимоги позивача як частково обґрунтовані і такі, що підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно і всебічно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушення норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення відсутні, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Квіза-Трейд” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2010 р. в справі № 23/266 - без змін.
Справу № 23/266 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
13.10.10 (відправлено)