01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.09.2010 № 11/161
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Пипченко Б.Ю. дов. №45/1683 від 10.08.2010 року
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Шушняк Б.Б. дов. №7/26-2822/07 від 01.07.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Пролайн ТМ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.06.2010
у справі № 11/161 ( .....)
за позовом Комунальне підприємство "Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва
до ТОВ "Пролайн ТМ"
третя особа відповідача Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві
про заборону використрвувати приміщення квартири не за призначенням та зобов"язання вчинити дії
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Комунального підприємства “Управління житлового господарства” Дарницького району міста Києва до Товариства з обмежено відповідальністю “Пролайн ТМ” про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "Пролайн ТМ" використовувати приміщення квартири № 83 будинку № 14-В по вул. Архітектора Вербицького в м. Києві в промислових цілях як офіс для здійснення господарської діяльності пов'язаної з наданням телекомунікаційних послуг; зобов'язання відповідача привести приміщення квартири № 83 будинку № 14-В по вул. Архітектора Вербицького в м. Києві у попередній стан відповідно до проектної документації.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником квартири № 83 в будинку №14-В по вул. Архітектора Вербицького в м. Києві і використовує квартиру під офіс, здійснив в квартирі перепланування без наявності відповідного дозволу, що є порушенням норм чинного законодавства. У зв'язку з тим, що на позивача покладено обов'язок забезпечити схоронність житлового фонду та належну його експлуатацію, позивач керуючись ст. 319, ст. 320 Цивільного кодексу України, ст. 152, ст. 189 Житлового кодексу УРСР звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідача усунути порушення норм чинного законодавства.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.06.2010 р. залучено до участі у справі Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.06.2010 р. у справі № 11/161 позов задоволено повністю.
Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Пролайн ТМ" використовувати приміщення квартири № 83 будинку № 14-В по вул. Архітектора Вербицького в м. Києві як офіс для здійснення господарської діяльності, пов'язаної з наданням телекомунікаційних послуг.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролайн ТМ" привести приміщення квартири № 83 будинку № 14-В по вул. Архітектора Вербицького в м. Києві у попередній стан відповідно до проектної документації.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролайн ТМ" на користь Комунального підприємства "Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2010 р. у справі №11/161.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що позовні вимоги позивачем не доведені, а у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду. Скаржник зазначає, що відповідачем було здійснено ремонт у квартирі з метою збільшення житлової площі шляхом утеплення лоджії та демонтування гіпсокартонової перегородки між кухнею та кімнатою без порушення несучих конструкцій. Тому, суду необхідно було з'ясувати, чи мало місце переобладнання або перепланування у квартирі відповідача, або ж було проведено ремонт.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2010 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.09.2010 року.
В порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/2 від 22.09.2010 року у зв'язку з виробничою необхідністю - зайнятістю судді Пантелієнко О.В. при розгляді інших справ, розгляд апеляційної скарги у справі №11/161 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Алданової С.О. Іваненко Я.Л. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 29 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”.
Представник позивача та третя особа в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду від 22.06.2010 року у справі №11/161.
Представник відповідача в судове засідання 23.09.2010 року не з'явився, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористалася своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка відповідача не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 23.09.2010року за відсутності представників відповідача.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пролайн ТМ" (далі - відповідач), на підставі договору купівлі -продажу від 22.12.2006 набуло право власності на квартиру під № 83 в будинку №14-В, розташованому по вул. Вербицького Архітектора в місті Києві (Дарницький район міста Києва) загальною площею 100,3 кв.м.
22.10.2008 комісією в складі начальника відділу експлуатації КП "УЖГ" Дарницького району м. Києва Арустамяна Е.А., головного спеціаліста Управління ЖКГ Дарницької райдержадміністрації - Петрини Н.В., помічника санітарного лікаря Дарницької СЕС Ульянової Л.О., майстра ЖЕК № 205 КП УЖГ Дарницького району м. Києва - Буланова Т.І., в присутності виконавчого директора ТОВ "Пролайи ТМ" -Луніна О.В., комерційного директора ТОВ "Пролайн ТМ" - Гіденко О.В., довіреної особи, яка представляє інтереси компанії ТОВ "Пролайн ТМ" - Канарченко М.П., обстежено квартиру № 83 будинку № 14-В по вул. Архітектора Вербицького в м. Києві на предмет її використання не за цільовим призначенням, а саме як нежитлового приміщення та використання під офіс, перевірки наявності іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, що може створюватися від експлуатації обладнання, яке встановлене в даному офісі.
В результаті комісійного обстеження вказаної квартири встановлено, що:
-вищевказана квартира використовується не за цільовим призначенням;
-на момент перевірки в квартирі виконане несанкціоноване перепланування (знесена гіпсокартона перегородка між кухнею та коридором, встановлені цегляні перегородки на 2-х балконах);
-в приміщенні кухні самовільно відключена газова плита, існуючий газовий стояк в квартирі закритий гіпсокартоном, погодження від газової контори "Київгаз" не надано;
-1-а кімната (приміщення кухні) в зазначеній квартирі використовується як кабінет, де встановлено 2 робочі комп'ютера та офісні меблі; 2-а кімната в зазначеній квартирі використовується як кабінет, де встановлено 3 робочі комп'ютера та офісні меблі; 3-а кімната в зазначеній квартирі використовується як кабінет; 4-а кімната в зазначеній квартирі використовується як кабінет; у 5-й кімнаті встановленні металеві конструкції для подальшого облаштування мережевих серверів.
За результатами вказаного вище обстеження складено акт.
Відповідачу вручалися: припис від 28.04.2008 про необхідність подання до ЖЕК-205 відповідних документів про переведення квартири в нежитловий фонд та дозволів на виконання діяльності товариства; припис від 06.08.2008 про необхідність подання в ЖЕК-205 копії документів, які надають право на перепланування квартири.
Майстром ЖЕК - 205 з приводу самовільного використання приміщення не за призначенням був складений протокол про адміністративне порушення.
25.02.2010 Інспекцією державного архітектурно -будівельного контролю у м. Києві складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 96 КУпАП про порушення ОСОБА_1 (генеральний директор ТОВ "Пролайн ТМ") ст. ст. 28,29 Закону України "Про планування і забудову території", оскільки перевіркою встановлено проведення реконструкції квартири № 83 на вул. А. Вербицького, 14-В без затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт.
На підставі протоколу від 25.02.2010 постановою Інспекції державного архітектурно -будівельного контролю у м. Києві 04.03.2010 №244 про накладення штрафу у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ч. 3 ст. 96 КУпАП на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. (штраф сплачено, відповідні докази є в матеріалах справи).
04.03.2010 Інспекцією державного архітектурно -будівельного контролю у м. Києві складено протокол про порушення відповідачем у сфері містобудування ст. ст. 28,29 Закону України "Про планування і забудову території", яким зафіксовано факт реконструкції квартири № 83 на вул. А. Вербицького, 14-В без затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт.
На підставі протоколу від 04.03.2010 постановою Інспекції державного архітектурно -будівельного контролю у м. Києві 04.03.2010 №8/10 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування на відповідача накладено штраф у розмірі 1250,00 грн. (штраф сплачено, відповідні докази є в матеріалах справи).
Згідно постанови заступника головного лікаря державного санітарного лікаря Дарницького району міста Києва від 21.07.2008 № 154 на час обстеження встановлено, що в порушення ст. 15 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", ст. 42 КУпАП у приміщенні на першому поверсі житлового будинку по вул. Вербицького, 14В функціонує офіс ТОВ "Пролайн ТМ" без погодження з санепідемслужбою на таке функціонування. У зв'язку з чим постановлено тимчасово заборонити функціонування офісу ТОВ "Пролайн ТМ" по вул. Вербицького, 14 В з 22.07.2008 до усунення виявлених недоліків.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2009 № 1467 "Про переведення житлових приміщень квартири № 83 в житловому будинку № 14-В на вул. Вербицького Архітектора у Дарницькому районі в нежилі", жилі приміщення квартири № 83 будинку № 14-В по вул. Архітектора Вербицького переведено у нежилі.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.02.2010 № 55 розпорядження від 29.12.2009 № 1467 "Про переведення житлових приміщень квартири № 83 в житловому будинку № 14-В на вул. Вербицького Архітектора у Дарницькому районі в нежилі" визнано таким, що втратило чинність.
Доказів скасування розпорядження від 11.02.2010 № 55 або визнання його недійсним суду не надано.
Отже, спірне приміщення на момент розгляду справи має статус житлового.
Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідач використовує приміщення квартири № 83 будинку № 14-В по вул. Архітектора Вербицького в м. Києві в якості офісу, та здійснив реконструкцію вказаної квартири без затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт, у зв'язку з чим просить суд заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Пролайн ТМ" використовувати вказане приміщення в промислових цілях як офіс для здійснення господарської діяльності пов'язаної з наданням телекомунікаційних послуг та зобов'язати відповідача привести приміщення квартири № 83 будинку № 14-В по вул. Архітектора Вербицького в м. Києві у попередній стан відповідно до проектної документації.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.
Комунальне підприємство "Управління житлового господарства Дарницького району міста Києва" (далі - позивач), відповідно до статуту, затвердженого розпорядженням Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 02.10.2001 № 11, здійснює господарську діяльність із утримання, обслуговування, експлуатації житлового та нежитлового комунальної власності району фонду, а також здійснення контролю за додержанням встановленого порядку використання жилих і інших приміщень житлового фонду та виконання громадянами Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями.
Відповідно до ст. 175 Житлового кодексу Української РСР, державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані дбати про схоронність житлового фонду та підвищення його благоустрою.
Частина 4 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", передбачає, що державні комунальні підприємства по обслуговуванню та ремонту житла зобов'язані здійснювати обслуговування та ремонт приватизованого житла, надавати мешканцям комунальні та інші послуги за державними розцінками і тарифами.
Законом України "Про житлово-комунальні послуги" визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач зобов'язаний утримувати майно передане йому на баланс та забезпечувати його належну експлуатацію.
Отже, відповідно до норм Закону України "Про житлово -комунальні послуги" на позивача покладено обов'язок належного утримання, експлуатації та управління житловим фондом територіальної громади Дарницького району міста Києва.
Частина 5 ст. 319 Цивільного кодексу України визначає, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Частиною 7 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що діяльність власника може бути обмежена чи припинена лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 320 Цивільного кодексу України передбачено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 6 Житлового кодексу Української РСР, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.
Стаття 382 Цивільного кодексу України встановлює, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Таким чином, одним з найважливіших прав власників житлового будинку, квартири є можливість власника використовувати квартиру або будинок для власного проживання або проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
В той же час, даному праву кореспондує обов'язок власника використовувати житло лише за цільовим призначенням, тобто неможливість використання житла для промислового виробництва та інших цілей, не пов'язаних із проживанням у ньому.
Згідно ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пункти 3 та 4 частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлюють, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.
Також ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх фактичних та правових підстав захисту прав позивача шляхом заборони відповідачеві використовувати квартиру № 83 будинку № 14-В по вул. Архітектора Вербицького в м. Києві під офіс для здійснення господарської діяльності, пов'язаної з наданням телекомунікаційних послуг.
Статтею 152 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що перепланування та переобладнання жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадиться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Згідно п. 1.4.1. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005, переобладнання та перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.
Порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт встановлено Законом України "Про планування та забудову територій" (ст.29) та Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджене наказом Держбудом України від 05.12.2000 № 273.
За п. 1.4.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вказаних вище норм, відповідач допустив перепланування в квартирі без отримання дозволів та погоджень, зокрема без дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, чим порушив норми чинного житлового та будівельного законодавства України. Дані обставини зафіксовані в ході здійснених Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві перевірок.
Згідно з п. 1.4.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
Згідно п.3 та п. 4 ч. 1 ст. 189 Житлового кодексу Української РСР, особи, винні у порушенні правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під'їздів, при домових територій; у самовільному переобладнанні та переплануванні жилих будинків і жилих приміщень та використанні їх не за призначенням несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не доведено належними засобами доказування доводи, зазначені в апеляційній скарзі.
Судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги твердження відповідача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме не повідомлення відповідача належним чином про час та місце розгляду справи, оскільки спростовуються матеріалами справи.
В позовній заяві позивачем зазначено поштову адресу останнього: 02121, м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, 14-В, кв. 83.
Ухвала Господарського суду м.Києва від 12.05.2010 року про порушення провадження у справі надсилались судом саме на цю адресу, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №07161577.
11.06.2010 року представник відповідача - Овчаренко О.О. був присутній в судовому засіданні господарського суду, отже був обізнаний про відкладення розгляду справи на 22.06.2010 року.
Таким чином, Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не був позбавлений можливості подавати суду всі необхідні докази на підтримання своїх заперечень проти позовних вимог, а також користуватись наданими йому процесуальними правами.
Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду позовної заяви, проте не скористався своїми правами передбаченими статтею 22 ГПК України, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, господарський суд дійшов вірного висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.06.2010 року за відсутності представника відповідача.
Враховуючи вищевикладене, посилання Відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про заборону відповідачу використовувати приміщення квартири № 83 під офіс та зобов'язання відповідача привести приміщення квартири № 83 у попередній стан відповідно до проектної документації, є обґрунтованими, а отже судом першої інстанції правомірно було задоволені.
За таких обставин, рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2010 року по справі №11/161 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Товариства з обмежено відповідальністю “Пролайн ТМ”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю “Пролайн ТМ” залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 22.06.2010 року по справі №11/161 залишити без змін.
Матеріали справи № 11/161 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді