01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2010 № 11/134-51/361
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокуратури: Нєкрасов О.М. посвід №254 від 08.12.2009 року
від позивача: не з'явились
від відповідачів 1) Білокінь С.П. дов. №225-КР-891 від 30.08.2010 року
2) не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратура міста Києва
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.11.2009
у справі № 11/134-51/361 ( .....)
за позовом Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
до Київська міська рада
Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про укладення договору оренди земельної ділянки
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації про визнання укладеним між позивачем та Київською міською радою договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:88:140:0015) розташованої по вул. Маршала Рибалка, 3-а у Шевченківському районі м. Києва в редакції, яка додана до позовної заяви, а також зобов'язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати цей договір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у встановленому порядку забезпечено підготовку усіх необхідних документів для укладення договору оренди земельної ділянки, проте відповідачі ухиляються від підписання договору та його реєстрації.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.08 р. позов Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про укладення договору оренди земельної ділянки задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.09 р. апеляційну скаргу Київської міської ради залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.08 р. - без змін.
Судові рішення мотивовані встановленням обставин щодо наявності прийнятого на сесії рішення ради про надання в оренду позивачу спірної земельної ділянки та безпідставності ухилення її від підписання запропонованого позивачем договору оренди без надіслання протоколу розбіжностей.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.06.09 р. касаційну скаргу Київської міської ради задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.09 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.08 р. у справі № 11/134 скасовано, матеріали справи № 11/134 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що при винесенні рішення суд першої інстанції не дотримався вимог ч. 4 ст. 84 ГПК України, згідно з якою в спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір -умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.
Зазначивши в резолютивній частині рішення про задоволення позову, суд першої інстанцій визначив вважати укладеним договір оренди земельної ділянки на умовах поданого позивачем проекту цього договору. Тобто всупереч вищевказаним вимогам в резолютивній частині рішення наявне лише посилання на поданий позивачем проект договору без зазначення його умов. Суд апеляційної інстанції, залишивши рішення без змін, вказане порушення не виправив.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.11.2009 р. у справі №11/134-51/361 позовні вимоги Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи задоволено частково.
Визнано укладеним договір оренди земельної ділянки площею 0, 54 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом, розташованої по вул. Маршала Рибалка, 3-а у Шевченківському районі міста Києва, між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ( 01030, м. Київ, вул. О. Гончара, 55, код ЄДРПОУ 00013528) та Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) в редакції, яка підписана Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі» та Типовому договору оренди землі, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі», та переданою земельну ділянку з дня набрання даним рішенням законної сили на умовах, визначених договором.
Стягнуто з Київської міської ради на користь Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи 42, 50 (сорок дві грн. 50 коп.) грн. державного мита та 59, 00 (п'ятдесят дев'ять грн. 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що договір оренди земельної ділянки Київською міською радою підписаний не був, та зауважень стосовно вказаного договору відповідачем 1 на адресу позивача надіслано не було. Ні протоколу розбіжностей до договору, ні заперечень щодо запропонованої позивачем редакції договору, Київською міською радою надано не було та зауважень щодо вказаного договору не наведено. З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання укладеним між позивачем та відповідачем 1 договору оренди земельної ділянки в редакції, що запропонована позивачем, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи не надавало відповідачу 2 підписаний обома сторонами - позивачем та відповідачем 1 договір оренди земельної ділянки. Отже у Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не було підстав для здійснення державної реєстрації даного договору. З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати договір оренди земельної ділянки з усіма додатками, що є його невід'ємною частиною, між Орендодавцем - Київською міською радою та Орендарем - Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у встановленому порядку, визнані судом першої інстанції такими, що заявлені передчасно, а тому задоволенню не підлягають.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, Перший заступник прокурора м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 16.11.2009 р. у справі №11/134-51/361 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що постановляння судом рішення про укладення договору оренди, є порушенням виключної, передбаченої Конституцією України, компетенції Київради на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, оскільки суд не являється тим органом, якому надано право укладати договори оренди.
Крім цього, за наявності обставин ухиляння від укладення спірного договору суди мали б зобов'язати Київську міську раду укласти договір, а не вважати його укладеним, оскільки відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів не передбачено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 року апеляційну скаргу Першого заступника прокурора м. Києва прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.09.2010 року.
Прокурор та представник відповідача 1 в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 16.11.2009 року у справі №11/134-51/361 скасувати, прийняти нове рішення, у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити повністю.
Представник позивача та відповідача 2 в судове засідання 29.09.2010 року не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції Київського апеляційного господарського суду.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач та відповідач 2 не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 29.09.2010року за відсутності представників позивача та відповідача 2.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача 1 та прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
Відповідно до рішення Київської міської ради від 01.11.2007 р. № 1125/3958 Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи передано у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,54 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом на вул. Маршала Рибалка, 3-а у Шевченківському районі міста Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.
Пунктом 4.2. вищезгаданого рішення позивача зобов'язано у місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовленню документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
01.02.2008 року на виконання п. 4.2 рішення Київської міської ради від 01.11.2007 р. № 1125/3958 позивач звернувся до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо виготовлення технічної документації щодо укладення договору оренди земельної ділянки.
Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видало технічне завдання від 04.02.2008 р. №3166 на розробку технічної документації зі складання договору оренди землі з позивачем, на виконання якого Товариством з обмеженою відповідальністю Замлевпорядно-консалтингова компанія “Земпроінформ” Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи було підготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки та здійснено роботи по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість).
Вищезгадана технічна документація була прийнята до бази даних Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що свідчать штампи на першій сторінці цієї Технічної документації.
Відповідно до п. 6 рішення Київської місткої ради від 29.05.2003 р. № 433/593 на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) покладено обов'язок у повному обсязі здійснювати підготовку документів, що посвідчують право власності та право користування, відповідно до пункту "з" статті 9 та пункту "є" статті 184 Земельного кодексу України.
17.07.2008 р. позивач направив на адресу Київської міської ради лист від № 03-9603/24 з пропозицією укласти договір оренди з урахуванням умов, визначених технічною документацією та два примірники договору оренди земельної ділянки, підписані позивачем.
Листом № 29092 від 18.07.2008 р. позивач звернувся до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для реєстрації договору оренди земельної ділянки.
У відповідь на вказаний лист Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило, що питання реєстрації запропонованого позивачем договору може бути розглянуто лише після підписання договору Київською міською радою (лист відповідача 2 від 13.08.2008 р. № 05-358/33287). Договір оренди земельної ділянки Київською міською радою не був підписаний.
Позивач звернувся до господарського суду, заявивши вимоги вважати укладеним між позивачем та Київською міською радою договір оренди земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом на вул. Маршала Рибалка, 3-а у Шевченківському районі м. Києва та зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати цей договір.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з наступних підстав.
За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами -землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).
Згідно ст. 1 Господарського кодексу України, цей кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Відповідно до статті 4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу:
майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України;
земельні, гірничі, лісові та водні відносини, відносини щодо використання й охорони рослинного і тваринного світу, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря;
трудові відносини;
фінансові відносини за участі суб'єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів;
адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
Таким чином, предметом регулювання господарського процесуального кодексу не є земельні відносини.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; за статтями 142-144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.
За статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За пунктом "в" статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; підставою для набуття права користування земельною ділянкою (в тому числі на умовах оренди) є відповідне рішення уповноваженого органу (стаття 116 Земельного кодексу України).
Розділ ІІІ Земельного кодексу України містить перелік прав на землю; такими правами, зокрема, є право власності на землю, право користування землею (в тому числі право на оренду земельної ділянки).
За статтею 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.
Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено способи захисту прав на земельні ділянки, зміст яких (прав) визначається з врахуванням розділу ІІІ Земельного кодексу України.
Також статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи як на захист свого цивільного права, так і на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За загальним правилом (виходячи з аналізу статей 15, 16, частин 1, 2, 5 статті 11 Цивільного кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України), особа звертається до господарського суду за захистом уже існуючого в неї права, що захищається та поновлюється, а не виникає в силу прийняття відповідного судового рішення (адже цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду тільки у випадках, прямо встановлених актами цивільного законодавства).
Цивільні права включають в себе широкий комплекс правових можливостей, що охоплюються поняттями право та дієздатності юридичної особи, відносяться до абсолютних та відносних суб'єктивних прав.
Натомість статтею 16 Цивільного кодексу передбачено, що визнання права є способом захисту особою в судовому порядку свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (ст. 125 Земельного кодексу України.
Таким чином у позивача не виникло права на спірну земельну ділянку.
Судом першої інстанції не було з'ясовано наявність права позивача на земельну ділянку, за захистом яких він звернувся.
Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає статті 152 Земельного кодексу України, є такими, що не ґрунтується на положеннях статті 123 Земельного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги про визнання укладеним між позивачем та Київською міською радою договору оренди земельної ділянки площею 0, 5381 га, (кадастровий номер 8000000000:88:140:0015) розташованої по вул. Маршала Рибалка, 3-а у Шевченківському районі м. Києва в редакції, яка додана до позовної заяви, не ґрунтуються на законі, та є такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача зареєструвати договір оренди земельної ділянки з усіма додатками, що є його невід'ємною частиною, між Орендодавцем - Київською міською радою та Орендарем - Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у встановленому порядку, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
Згідно зі ст. 18 «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 р. № 182/342, Головне управління організовує видачу державних актів на право власності на землю і право користування землею, оформлення та видачу договорів оренди земельних ділянок та здійснює їх реєстрацію.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Проте, як встановлено судом та не спростовано позивачем, Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи не надавало відповідачу 2 підписаний обома сторонами -позивачем та відповідачем 1 договір оренди земельної ділянки.
Отже у Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не було підстав для здійснення державної реєстрації даного договору.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача щодо зобов'язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати договір оренди земельної ділянки з усіма додатками є не обґрунтованими.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга Першого заступника прокурора м. Києва підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 16.11.2009 року у справі №11/134-51/361 - скасуванню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора м. Києва задовольнити повністю.
Рішення Господарського суду міста Києва від 16.11.2009 року у справі №11/134-51/361 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким:
1) В позові відмовити повністю.
2) Стягнути з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (01030, м. Київ, вул. О. Гончара, 55а, код ЄДРПОУ 00013528) в доход Державного бюджету України 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
Матеріали справи №11/134-51/361 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді