01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.09.2010 № 05-5-4/8974
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Карлаш Д.О. дов. б/н від 04.01.2010 року
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Вінніфрут"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 28.07.2010
у справі № 05-5-4/8974 ( .....)
за позовом ВАТ "Вінніфрут"
до ЗАТ "ТАС-Інвестбанк" (Приватне акціонерне товариство "Сведбанк Інвест")
про встановлення та припинення господарських правовідношень
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства “Вінніфрут” до Приватного акціонерного товариства “СведБанк Інвест” про встановлення та припинення господарських правовідносин.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.08.2010 року у справі №05-5-4/8974 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала Господарського суду м. Києва мотивована тим, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами немайнового характеру , а саме, 1) про визнання правовідношення за кредитним договором № 435 від 17.01.2006р. та додаткоми договорами в частині встановлення загального та конкретного ліміту кредитування зміненими, внаслідок зміни істотних умов цього договору, щодо предмету, ціни, термінів та обсягів погашення наданого кредиту, 2) установити правовідношення сторін, які затверджені шляхом укладення додаткових договором, 3) про визнання припиненими зобов"язання відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут", взяті на себе за кредитним договором № 435 від 17.01.2006р. в частині повернення коштів в сумі 4 470 000 дол. США.
Позивачем сплачено лише 85 грн. державного мита квитанцією від 13.07.2010р. Тобто, позивачем не сплачено державного мита в установленому розмірі.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.08.2010 року у справі №05-5-4/8974 та направити справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2010 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 16.09.2010 року.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду м. м. Києва від 02.08.2010 року у справі №05-5-4/8974 скасувати, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.
Представники відповідача в судове засідання 16.09.2010 року не з'явились, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 16.09.2010року за відсутності представників відповідача.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 02.08.2010 року у справі №05-5-4/8974 прийнята з вірним застосуванням норм процесуального права, є обґрунтованою з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України (ч.1 ст.46 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93 із змінами і доповненнями порядок сплати державного мита встановлюється Міністерством фінансів України.
Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", а порядок сплати - Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. N 15.
Відповідно до п.36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДШ України від 22.04.1993 № 15 у випадку об'єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду заяв немайнового характеру.
Стаття 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" визначає, що ставки державного мита із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема з заяв майнового характеру, встановлюються у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а з позовних заяв немайнового характеру - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатив лише 85 грн. державного мита (квитанція №5398/013 від 13.07.2010 року).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов цілком вірного висновку, що позивачем не в повному обсязі було сплачено державне мито при зверненні до суду з даним позовом, отже правомірно було застосовано п.4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та повернуто позовну заяву Відкритого акціонерного товариства “Вінніфрут” без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Вінніфрут” залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.08.2010 року у справі №05-5-4/8974 залишити без змін.
Матеріали справи №05-5-4/8974 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді