01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2010 № 05-5-54/8797
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 03.08.2010
у справі № 05-5-54/8797 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Лізинг"
до Фізична особа - підприемець ОСОБА_1
про стягнення 149 724,39 грн.
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 149 724,39 грн., з яких сума заборгованості за лізинговими платежами - 48 648,05 грн., загальна сума пені за лізинговими платежами - 9135,18 грн., 3% пічних від простроченої сими - 1563,87 грн., збитків від інфляції - 5307,82 грн., неустойка 5 лізингових платежів - 85 069,47 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.08.2010 року у справі №05-5-54/8797 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не подано доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Додані до позовної заяви копії чеку та опису вкладення у цінний лист не можуть вважатись належними доказами відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.08.2010 року у справі №05-5-54/8797 та направити справу на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 29.09.2010 року.
Представники сторін в судове засідання 29.09.2010 року не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Згідно з п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте сторони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 29.09.2010року за відсутності представників сторін.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Відповідно до ч.5 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Колегія суддів апеляційної інстанції, переглянувши оскаржувану ухвалу на предмет правильності застосування господарським судом м. Києва норм процесуального права, дійшла висновку що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням позовних матеріалів для розгляду до господарського суду м Києва з наступних підстав.
В оскаржуваній ухвалі зазначено про те, що додані до позовної заяви копії чеку та опису вкладення у цінний лист не можуть вважатись належними доказами відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодиться з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї визначені в ст.ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Недодержання вимог статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Позовну заяву може бути повернуто виключно з підстав, визначених частиною першою статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов'язок позивача надіслати відповідачу разом з копією позовної заяви і додані до неї документи, якщо цих документів у відповідача немає.
Згідно п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України не передбачено надання документів тільки в оригіналі.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Згідно п. 6.2.2.-2 Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 10.02.2004р. № 04-5/212 Про внесення змін і доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і президії Вищого господарського суду України та про визнання такими, що втратили чинність, роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України, відповідно до пункту 36 та 78 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, розрахунковий документ та опис вкладення можуть вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до абз. 6 п. 3.3 Роз'яснень Вищого господарського суду України №02-5/289 від 18.09.1997 року “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (із змінами та доповненнями) у застосуванні пункту 6 статті 63 ГПК господарському суду необхідно враховувати таке. Розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, оскільки згідно з пунктом 78 названих Правил листи, бандеролі і посилки приймаються з таким описом лише за бажанням відправника, і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення.
Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Згідно ч. 3 п. 2.1 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, якщо подані копії документів викликають сумніви, господарський суд має право витребувати оригінали цих документів.
За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо необхідності повернення позовної заяви на підставі п.6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України є помилковим та безпідставним.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що Господарським судом м. Києва без достатніх правових підстав було застосовано п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та повернуто позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” без розгляду.
Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до частини 2 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду м. Києва від 03.08.2010 року у справі №05-5-54/8797 - скасуванню, з направленням справи №05-5-54/8797 на розгляд до Господарського суду м. Києва.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” задовольнити, ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.08.2010 року у справі №05-5-54/8797 скасувати.
Позовні матеріали №05-5-54/8797 передати на розгляд до Господарського суду м. Києва
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді