Постанова від 05.10.2010 по справі 23/314

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2010 № 23/314

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - не з'явились, про час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином

від відповідача 1- Соболєв А.Л.- пред. за дов. № 2923-ню від 11.12.2009 року,

від відповідача 2- не з'явились, про час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.08.2010

у справі № 23/314 ( )

за позовом ВАТ "Вінницяоблпаливо"

до Державне територіально-галузеве об"єднання "Південно-Західна залізниця"

Державне підприємство "Свердловантрацит"

про стягнення 1 613,52 грн

Суть рішення і апеляційної скарги:

Відкрите акціонерне товариство "Вінницяоблпаливо" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно- західна залізниця" та Державного підприємства "Свердловантрацт" про стягнення з відповідачів вартість недостачі в розмірі 1613,52 грн. пропорційно ступеня вини перевізника та вантажовідправника. Позов обґрунтований тим, що недостача вугілля виникла як з вини вантажовідправника (ст. 31 Статуту залізниць України), так і перевізника (ст. 110 цього Статуту).

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.08.2010 р. у справі № 23/314 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" до Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - західна залізниця" задоволено повністю, стягнуто з Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - західна залізниця" на користь Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" збитки в розмірі 1613,552 грн., 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовних вимог до Державного підприємства "Свердловантрацт" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно - західна залізниця" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2010 р. у справі № 23/314 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові до Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - західна залізниця".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2010 р. апеляційну скаргу Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - західна залізниця" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 05.10.2010 р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 р. № 01-23/1/6 у зв'язку з перебуванням судді Кондратової І.Д. на ВКК, внесено зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скаргу у справі № 23/314 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя - Ропій Л.М., судді: Коротун О.М., Попікова О.В.

Представник Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - західна залізниця" в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представники Державного підприємства "Свердловантрацт" та Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" в судове засідання апеляційної інстанції 05.10.2010р. не з'явилися, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників Державного підприємства "Свердловантрацт" та Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо".

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством "Вінницяоблпаливо" (покупець) та Відкритим акціонерним товариством "Свердловський завод гірничо - шахтного обладнання" (постачальник) укладений договір № 1.7, предметом якого є зобов'язання постачальника відвантажити вугілля марки АМ(13-25), а також зобов'язання покупця прийняти товар та оплатити його.

Позивач платіжним дорученням від 25.11.2009 р. на суму 100 000,00 грн. на підставі рахунку ВАТ "Свердловський завод гірничо - шахтного обладнання" від 24.11.2009 р. № СФ-0000160 перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти за поставку вугілля.

На виконання умов договору 09.06.2008р. зі станції Довжанська Донецької залізниці Державним підприємством "Свердловантрацт" у напіввагоні № 51965129 відправлено на адресу позивача - станція призначення Ярошенко Південно-західної залізниці - 71 тон антрациту АМ, що підтверджується залізничною накладною № 51965129.

При цьому, завантаження вугілля було здійснено силами і засобами Державного підприємства "Свердловантрацт", про що вказано в залізничній накладній. Згідно з цією залізничною накладною, антрацит завантажено навалом нижче бортів. Вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно та марковано вапном. Маса вантажу визначена на 150 тонних вагах відправника. Правильність внесення у накладну відомостей підтверджено менеджером відповідача 2 ОСОБА_1

Таким чином, колегією суддів встановлено, що між Державним підприємством "Свердловантрацт" (вантажовідправник) та залізницею (перевізник) укладений договір перевезення вантажу на користь ВАТ "Вінницяоблпаливо" (вантажоодержувач), оскільки в силу вимог частини 2 статті 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складеним перевізним документом, яким є транспортна накладна.

27.11.2009 р. з прибуттям напіввагону № 51965129 на станцію Знам'янка Одеської залізниці, в ньому виявлено поглиблення вантажу. На підставі актів загальної форми №№ 27311, 27312 від 27.11.2009 р. про виявлення на поверхні вантажу поглиблення та акту № 676 від 27.11.2009 р. про технічний стан вагону (контейнеру), вагон подано на перевірку. При перевірці виявилось наступне : навантаження навалом рівномірно на рівні бортів. На поверхні вантажу наявне воронкоподібне поглиблення ліворуч за рухом потягу між 4-5 люками довжиною 2000 мм, шириною 1800 мм, глибиною 500 мм. Течі вантажу немає. Наявні старі залишки просипання вантажу на поперечній балці. Щілина 4 люка ліворуч за рухом потягу між кришкою люка і поперечною балкою довжиною 1000 мм, шириною 30 мм, закладена дошкою та паклею. В вагоні глухі торцеві стінки, інші люки щільно закриті. Коток не застосовувся. На поверхні вантажу захисне маркування відсутнє. Зважування вагона здійснене 28.11.2009 р. на 150-тонних вагонних вагах ст. Знам'янка (держповірка вагів 18.09.2009 р.) приймальником поїздів Жеребіло в присутності Зам. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 При зважуванні виявилось брутто 89800 кг, тара бруса 22000 кг, нетто 67800 кг, що складає різницю ваги проти зазначеної в документах в сторону зменшення на 3200 кг. Зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж в вагоні вміститись міг.

На станції призначення Ярошенка Південно-Західної залізниці позивачеві (вантажоодержувач) було видано вантаж 67800 кг вугілля замість 71 000 кг згідно з комерційним актом від 28.11.2009 р. № АА 054105/1210/2, яким встановлено та зафіксовано недостачу 3200 кг вугілля.

Позивач вважаючи, що нестача вугілля виникла як з вини вантажовідправника, так і з вини перевізника, обраховує втрату вантажу з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження в масі вантажу, нараховує вартість втраченого вантажу у розмірі 1613,52 грн. і вимагає стягнути її з вантажовідправника та перевізника пропорційно ступеню їх вини.

Суд першої інстанцій проаналізувавши всі докази по справі, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з Державного підприємства "Свердловантрацт" вартості вагової недостачі вантажу та наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з ДТГО "Південно-Західна залізниця" вагової недостачі вантажу з огляду на те, що вантаж прибув на станцію призначення з явними ознаками його часткової втрати під час перевезення (захисне маркування вапном відсутнє виключно в місці заглиблення вантажу, що свідчить про його виїмку, а не про просипання чи видування).

Колегія суддів вважає даний висновок суду першої інстанції помилковим та таким, що зроблений судом при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, статтею 920 Цивільного кодексу України унормовано, що у випадку порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

При цьому, відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Як вбачається зі змісту комерційного акту АА № 054105/1210/2 від 28.11.2009 року (а.с. 14, т. 1), вагон на станцію Знам"янка прибув в технічному відношенні несправний. В свою чергу, відповідно акту № 676 від 27.11.2009 року (а.с. 61, т.1) про технічний стан вагону (контейнера) зазначена наступна причина виникнення несправності : "в процесі експлуатації деформована кришка 4 люку, деформація старого походження, втрата вантажу можлива, відправник несправність вагону виявити мав можливість, проте заходи не вжив".

Відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю (аналогічна позиція викладена в п. 3.9 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України (із змінами і доповненнями) від 29.05.2002 р. N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею"). .

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції встановлено, що завантаження вагону здійснювалось засобами вантажовідправника, несправність вагону виникла до перевезення вантажу та не мала прихований характер і могла бути виявлена вантажовідправником під час завантаження вугілля, однак вантажовідправник не відмовився від використання вказаного вагону, а відповідно відповідальність за недостачу має бути покладена на вантажовідправника. В свою чергу, перевізник звільняється від відповідальності за недостачу вантажу.

Судом першої інстанції зазначені обставини не були досліджені належним чином, що призвело до прийняття неправильного по суті рішення, яке підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків у розмірі недостачі за рахунок вантажовідправника.

Відповідно до частини 2 статті 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. У відповідності до частини 1 пункту 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Частиною 2 пункту 27 Правил видачі вантажів встановлено, що норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) визначається при видачі вантажів. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1% відсоток маси нетто вугілля, тобто в даному перевезенні - 0,71 т.

Відповідно до статті 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника.

У разі коли договори купівлі-продажу або поставки укладаються між посередниками, а договір перевезення укладається між першим продавцем-вантажовідправником і залізницею на доставку вантажу кінцевому покупцеві - вантажоодержувачу, документи посередників про кількість та ціну, за якими вони продали продукцію, не можуть визнаватись належними доказами вартості і ціни відвантаженої продукції, оскільки залізниця несе відповідальність виходячи з вартості вантажу, визначеної на підставі документа вантажовідправника (аналогічна позиція викладена у роз'ясненні Президії Вищого господарського суду України (із змінами і доповненнями) від 29.05.2002 р. N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею").

При здійснені розрахунку позивачем враховано зазначені вище вимоги та підтверджено вартість недоотриманого ним вугілля договором №1.7 від 22.01.2009 року та рахунком-фактурою № СФ-0000160 від 24.11.2009 року. Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок, суд апеляційної інстанції визнає його обґрунтованим. В свою чергу, позовні вимоги щодо стягнення з Державного підприємства "Свердловантрацт" на користь Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" 1 613,52 грн. збитків визнаються такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та підлягають задоволенню. У задоволенні позовних вимог до Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - західна залізниця" колегія суддів відмовляє повністю.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 103, частини 1 статті 104, частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення місцевого господарського суду повністю або частково і прийняти нове рішення. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також зроблені при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та неправильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення про задоволенні позову та покладення відповідальності на залізницю за недостачу вантажу, та є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - західна залізниця" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року у справі № 23/314 - повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - західна залізниця" та задоволення позовних вимог до Державного підприємства "Свердловантрацт" повністю.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача 2.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - західна залізниця" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.08.2010 року у справі № 23/314 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

3. Позовні вимоги до Державного підприємства "Свердловантрацт" задовольнити повністю.

4. Стягнути з Державного підприємства "Свердловантрацт" (94800, Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1, код 32355669) на користь Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, ідентифікаційний код 01880670) 1 613,52 грн. (одну тисячу шістсот тринадцять гривень 52 копійки) збитків; 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

5. В задоволенні позовних вимог до Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - західна залізниця" відмовити повністю.

6. Стягнути з Державного підприємства "Свердловантрацт" (94800, Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Енгельса, 1, код 32355669) на користь Державного територіально -галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ідентифікаційний код 04713033) 51,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

7. Доручити господарському суду міста Києва видати накази на виконання зазначеної постанови суду.

8. Матеріали справи № 23/314 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя

Судді

Попередній документ
12386964
Наступний документ
12386966
Інформація про рішення:
№ рішення: 12386965
№ справи: 23/314
Дата рішення: 05.10.2010
Дата публікації: 24.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Інші договори перевезення:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.09.2011)
Дата надходження: 04.08.2011
Предмет позову: стягнення 8 094,00 грн.