01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.10.2010 № 20/136
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Комарчук І.Б.,
Юрченко О.П.,
від відповідача -Гарунов Є.Е.,
від третьої особи 1- Гресько В.П.,
від третьої особи 2- не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного комунального підприємства "Телерадіокомпанія "Київ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.08.2010
у справі № 20/136 ( .....)
за позовом ДП "Українське агентство з авторських та суміжних прав"
до Державного комунального підприємства "Телерадіокомпанія "Київ"
третя особа позивача
третя особа відповідача Державне підприємство "Національний палац мистецтв "Україна"
Ансамбль пісні і танцю Збройних Сил України
про стягнення 62 500,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав
Державне підприємство «Українське агентство з авторських та суміжних прав» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 62 500,00грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, у зв'язку з неправомірним сповіщенням 10.05.2009 року у рамках концерту Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України під назвою «Перемога, свята перемога» музичних творів, виключні майнові авторські права на які знаходяться у колективному управління позивача, без укладення ліцензійного договору з позивачем та без виплати авторської винагороди.
В процесі розгляду справи у суді першої інстанції залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Національний палац мистецтв Україна» та Ансамбль пісні і танцю Збройних Сил України.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.08.2010 року позов Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» на користь Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав» Міністерства освіти і науки України компенсацію за порушення майнових авторських прав у розмірі 62 500,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне комунальне підприємство «Телерадіокомпанія «Київ» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 25.08.2010 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 року апеляційну скаргу Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» прийнято до провадження та призначено її розгляд на 07.10.2010 року.
У судове засідання 07.10.2010 року з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи 1. Представники третьої особи 2 у призначене судове засідання не з'явилися.
Відповідно до положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи 1, встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.09.2000 року між Російським авторським товариством (далі - РАТ) та Державним підприємством «Українське агентство з авторських та суміжних прав» укладено договір про взаємне представництво інтересів в області публічного виконання («малі права»), (а.с. 34 - 43 т. 1), відповідно до умов якого на підставі даного договору РАТ представляє УААСП виключне право видавати на території, яка входить до сфери діяльності останнього (територія України) дозволи на всі публічні виконання (включаючи передачу цих творів в ефір та по кабелю в теле - та радіопередачах) музичних творів з текстом або без тексту, які охороняються у відповідності з положеннями національних законів, двосторонніх угод та багатосторонніх міжнародних конвенцій про авторське право, як нині діючих, так і тих, які можливо набудуть чинності в період дії даного договору.
Виключне право надається у тому обсязі, в якому право публічного виконання вказаних творів було чи буде яким-небудь чинному уступлене, передане або ввірене, з метою управління РАТ - його членами, у відповідності з його статутом та регламентом; сукупність таких творів складає «репертуар РАТ».
У зазначеному договорі поняття «публічне виконання» охоплює будь-які прослуховування та виконання, доступні для слухового сприйняття публіки в будь-якому місці на території, яка входить до сфери діяльності кожної із сторін, якими б засобами та яким би чином це не досягалось, включаючи як засоби, які вже відомі та використовуються, так і ті, які можуть бути ще відкриті та використані в період дії даного договору, зокрема, в коло «публічного виконання» входять виконання, які здійснюються людиною за допомогою інструментів або голосу; здійснюються механічними засобами, такими як грамплатівки, дротовим зв'язком, звуковими стрічками, які виконуються засобами проекції, радіосповіщення та телебачення, а також, шляхом приймання радіопередач (ст. 3 договору).
Згідно з ст. 2 вказаного договору виключне право видавати дозволи на виконання дає повноваження кожній із сторін, які домовляються, в обсязі її прав, які витікають як з даного договору, так і з її власного статуту, регламенту та з національного законодавства країни або країн, які належать до сфери її діяльності, зокрема, дозволяти або забороняти, як від свого імені, так і від імені зацікавленого автора, публічні виконання творів з репертуару іншої сторони та видавати необхідні для цих виконань дозволи; пред'являти та підтримувати, як від свого імені, так і від імені зацікавленого автора, будь-які судові позови проти будь-яких фізичних осіб або юридичних осіб та будь-яких адміністративних та інших органів, відповідальних за протиправне виконання вказаних творів.
У відповідності до умов вказаного договору Державним підприємством «Українське агентство з авторських та суміжних прав» набуто повноваження на здійснення колективного управління виключними майновими авторськими правами на території України на наступні музичні твори: «Случайный вальс» (музика ОСОБА_1.), «Песенка фронтового шофера» (муз. ОСОБА_2.), «Землянка» (муз. ОСОБА_3.), «Мелодекламация «Василий Теркин» (слова ОСОБА_4.), «Жди меня» (муз. ОСОБА_5.), «Катюша» (слова ОСОБА_6.), «Смуглянка» (муз. ОСОБА_7.), «Черноглазая казачка» (муз. ОСОБА_5), «Как скажи тебя зовут» (муз. ОСОБА_8.), «День Победы» (муз. ОСОБА_9.).
Повноваження РАТ на колективне управління виключними майновими авторськими правами на зазначені твори способом їх публічного сповіщення підтверджується укладеними договорами між РАТ та спадкоємцями авторів (а.с. 44-91 т. 1).
02.12.2008 року між ДП «Національний палац мистецтв «Україна» (замовник) та Ансамблем пісні і танцю Збройних Сил України (виконавець) укладено договір № 213/2008 (а.с. 56-57 т. 2).
Відповідно до п. 1.1. договору виконавець зобов'язався своїми силами на замовлення замовника провести 09 травня 2009 року святкового ювілейного концерту Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України, а замовник зобов'язався здійснити попередню підготовку заходу та організувати його проведення.
Пунктом 3.4. вказаного договору сторони погодили, що замовник несе відповідальність згідно чинного законодавства за невиконання законодавства про інтелектуальну власність, норм з авторських та суміжних прав, законодавства про захист прав споживачів.
В свою чергу, ДП «Національний палац мистецтв «Україна» одержало в повному обсязі від Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України виключне майнове право на використання музичних творів (в тому числі, шляхом публічного сповіщення), що використовується під час концертного заходу 9 травня 2009 року, визначені у програмі заходу (надалі іменується «твори») на підставі укладеного договору від 07.05.2009 року № 213-а/2008 (а.с. 10 - 12 т. 2).
Пунктом 1.2. вказаного договору визначено, що виключне майнове право на використання твору, яке за цим договором передається від Ансамблю до Палацу, охоплює усі дії (способи), що визначені як використання твору у чинному в Україні законодавстві, але не охоплює право Ансамблю дозволяти або забороняти використання твору.
Згідно з даним договором передані, зокрема, наступні спірні твори до програми концерту Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил України до Дня перемоги 9 травня 2009 року: «Случайный вальс»(музика ОСОБА_1.), «Песенка фронтового шофера»(муз. ОСОБА_2.), «Мелодекламация «Василий Теркин»(слова ОСОБА_4.), «Жди меня»(муз. ОСОБА_5.), «Катюша»(слова ОСОБА_6.), «Смуглянка»(муз. ОСОБА_7.), «Черноглазая казачка»(муз. ОСОБА_5), «Как скажи тебя зовут» (муз. ОСОБА_8.), «День Победы»(муз. ОСОБА_9.).
До того ж, у матеріалах справи міститься ліцензійна угода № 90(2) від 05.03.2008 року укладена між Державним комунальним підприємством «Телерадіокомпанія «Київ» (як ліцензіатом) та ДП «Національний палац мистецтв «Україна» (як ліцензіаром), відповідно до умов якої ліцензіар передає ліцензіату невиключне право на телевізійні покази (з правом повтору) твору (музичного концерту) на території мовлення каналу (а.с. 2-4 т.2).
Під поняттям «публічний показ» розуміється демонстрація твору (музичного концерту) шляхом телевізійної трансляції в програмі телевізійного каналу «Київ».
Відповідно до умов ліцензійної угоди ліцензіат розміщує в ефірі ТРК «Київ», зокрема, концерт «Перемога, свята перемога», (п. 2.1. згідно з додатковою угодою № 4 до ліцензійної угоди).
У відповідності до п. 4.1. ліцензійної угоди ліцензіар гарантує ліцензіату, що ліцензіар має всі необхідні повноваження і права для підписання даної угоди і передачі ліцензіату визначених угодою прав на використання творів.
Згідно з п. 7.1. угоди, ліцензіар несе повну відповідальність за зміст та достовірність твору, дотримання авторських прав.
Відповідно до п. 1.1. додаткової угоди № 4 до ліцензійної угоди, ліцензіар гарантує, що він, здійснюючи передачу ліцензіату прав по даній угоді, діє в межах прав, отриманих по угоді з автором, власником авторських і (або) суміжних прав.
Стаття 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачає право дозволяти відтворення творів, їх публічне виконання та сповіщення, публічну демонстрацію та публічний показ належить автору або особі, що володіє авторським правом.
Відповідно до п. 5 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», автор (чи інша особа, що володіє авторським правом) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.
У відповідності до ст. ст. 31, 32, 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про авторське право і суміжні права» повноваження на колективне управління майновими правами передаються організаціям колективного управління авторами та іншими суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав на основі договорів, укладених у письмовій формі.
Згідно зі ст. 50 Закону «Про авторське право і суміжні права», використання творів без письмового дозволу з автором чи позивачем (як організацією колективного управління) та без сплати авторської винагороди є порушенням авторського права, що є підставою для звернення до суду за захистом порушених прав.
Використання твору можливо виключно з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта авторського права (ст. 440 ЦК України, ст. ст. 31-33 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Згідно із ч.1 ст. 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору.
Відповідно до ч.1,2,3 ст. 440 ЦК України та ч.1 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», автору (чи іншій особі, яка має авторське прав) належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Згідно із ч.3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», виключне право особи, яка має авторське право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, дає їй право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів (п. 2. ч. 3 ст. 15).
Відповідно до ст. 441 ЦК України, використанням твору є зокрема його публічне сповіщення, відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.
Відповідно до ч. 2 ст.17 Закону України «Про авторське право і суміжні права», за кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторами аудіовізуального твору є:
режисер-постановник;
автор сценарію а (або) текстів, діалогів;
автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього;
художник-постановник;
оператор-постановник.
Одна і та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій.
Якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.
Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.
Як зазначалося вище, позивачем, як організацією колективного управління, набуто повноваження на здійснення колективного управління виключними майновими авторським правами на території України на наступні музичні твори: «Случайный вальс»(музика ОСОБА_1.), «Песенка фронтового шофера»(муз. ОСОБА_2.), «Мелодекламация «Василий Теркин» (слова ОСОБА_4.), «Жди меня» (муз. ОСОБА_5.), «Катюша» (слова ОСОБА_6.), «Смуглянка» (муз. ОСОБА_7.), «Черноглазая казачка» (муз. ОСОБА_5), «Как скажи тебя зовут» (муз. ОСОБА_8.), «День Победы» (муз. ОСОБА_9.).
Проте матеріали справи не містять, доказів того, що автори спірних музчних творів (або спадкоємці прав) ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9. передали при створенні аудіовізуального твору «Перемога, свята перемога» свої майнові права організації, що здійснила виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру.
Відповідно до ст. 52 вказаного Закону, при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право, зокрема, подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.
Суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що визначений позивачем розмір компенсації є обґрунтованим та правомірно задоволеним.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що в процесі розгляду апеляційної скарги Державним комунальним підприємством «Телерадіокомпанія «Київ» не надано належних доказів, які підтверджують викладені обставини в апеляційній скарзі в розумінні ст. 33 ГПК України.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 року у справі № 20/136 не підлягає скасуванню.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 25.08.2010 року - без змін.
Матеріали справи № 20/136 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді