01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.10.2010 № 14/022-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Рєпіної Л.О.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.06.2010
у справі № 14/022-10 ( .....)
за позовом Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області
до Вишгородська районна державна адміністрація
ТОВ "Маяк"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов"язання привести земельну ділянку у первинний стан, зобов"язання повернути земельні ділянки
Рішенням господарського суду Київської області № 14/022-10 від 18.06.2010 року відмовлено у задоволенні позову Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Київської області до Вишгородської районної державної адміністрації, ТОВ „Маяк” про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання привести земельну ділянку у первинний стан, зобов'язання повернути земельну ділянку.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права, прийняте рішення не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, просить його скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні, заперечував проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, просив залишити їх без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Представник відповідача 2, представники позивачів у судове засідання не з'явилися, причина суду не відома, про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином про що є поштове повідомлення. Колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність враховуючи вимоги ст. 102 ГПК України.
Прокуратурою заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
Представник відповідача 1 заперечував проти задоволення відповідного клопотання.
Відповідно до ст. 101 ГПК України задовольняє клопотання прокурора про долучення до матеріалів справи довідки про правовий статус земельної ділянки, оскільки це необхідно для правильного вирішення спору.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку .
Як встановлено матеріалами справи,09.07.2003 розпорядженням № 342 Вишгородської РДА погоджено ТОВ „Маяк” місце розташування земельної ділянки загальною площею 13,5га, з них: лісові землі 13,5га під розміщення садівницького товариства за рахунок земель Вищедубечанського держлісгоспу та запасу Лебедівської сільської ради.
05.02.2004 розпорядженням№ 60 Вишгородської РДА затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ „Маяк”, розроблений ТОВ „Земельний кадастр”, вилучено із земель запасу Лебедівської сільської ради земельні ділянки загальною площею 8,3715га лісів вкритих лісовою рослинністю та земель Вищедубечанського держлісгоспу площею 5,8га лісів, вкритих лісовою рослинністю, надано земельну ділянку загальною площею 14,1715га в оренду строком на 49років ТОВ „Маяк” під розміщення садівницького товариства за межами населеного пункту на території Лебедівської сільської ради.
10.02.2004 відповідачами підписаний договір оренди земельної ділянки та підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки, відповідно до яких ТОВ „Маяк” прийняло в користування земельну ділянку площею 14,1715га строком на 49 років.
Прокурор звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що переведення лісових земель до інших категорій проводиться за згодою відповідних державних органів лісового господарства. В ході перевірки встановлено, що відповідачем 1 не змінювалося цільове призначення земельної ділянки при передачі її в оренду як того вимагає ст. 20 ЗК України, за даними управління земресурсів спірна земля рахується як землі сільськогосподарського призначення, позивачами не надавалася згода на зміну цільового призначення ділянки на введення садівництва.
Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що відповідно до ст. 17,18 ЗК України договір оренди набирає чинності з моменту його реєстрації, оскільки з моменту підписання договору оренди та станом на момент розгляду справи договір не зареєстрований у встановленому порядку, то вин не набрав чинності, а отже є неукладеним, тому відсутні підстави для задоволення позову. Враховуючи, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків то не має приводу для задоволення вимог про зобов'язання ТОВ „Маяк” привести ділянку у первинний стан та повернути її.
Заперечуючи проти рішення, прокуратура наполягає на позовних вимогах, а також зауважує, що господарським судом не враховано того факту, що ТОВ „Маяк” надано в користування земельну ділянку більшою площею ніж передбачено проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Так, згідно статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди встановлено Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі". Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Кодексу).
Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях місцевої ради.
Відповідно до приписів ст. 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання), розгляд якої і надання земельної ділянки в оренду проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, при цьому, сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст. 123 Земельного кодексу України) Лише рішення уповноваженого державного виконавчого органу чи органу місцевого самоврядування є підставою набуття фізичними і юридичними особами права користування земельними ділянками, що знаходяться у державній або у комунальній власності. Рішення компетентного органу про надання землі в оренду та відповідний договір оренди земельної ділянки є пов'язаними юридичними фактами.
Разом з тим, як встановлено судами, питання щодо спірної земельної ділянки і надання її в оренду позивачеві на сесії ради не приймалось.
Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки, зокрема, є проект відведення земельної ділянки, у випадках передбачених цим Законом.
Абзацом 3 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону України "Про землеустрій" термін "документація з землеустрою" визначено як затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за використанням проектів тощо. Згідно п. "д" ч. 2 ст. 25 вказаного Закону проект щодо відведення земельних ділянок є одним з видів документації з землеустрою. Проект відведення земельної ділянки та/або технічна документація не є правовстановлюючими документами спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків.
Порядок надання згоди на вилучення земельної ділянки передбачено ч. 2 ст. 149 Земельного кодексу України, відповідно до якої визначено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Статтею 20 Земельного кодексу України визначено порядок встановлення та зміни цільового призначення земель. Частиною першою вказаної статті встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Статтею 142 Земельного кодексу України передбачено, що припинення права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що землекористувачі земельних ділянок згоду на їх вилучення не надавали, рішення про зміну цільового призначення не приймалося.
Відмовляючи у задоволенні вимог в частині зобов'язання відповідача 2 привести земельну ділянку в первісний стан та передати земельну ділянку, господарський суд дійшов помилкового висновку, що в зв'язку з недійсності договору оренди у відповідача 2 відсутні правові підстави для використання ділянки.
Так, в судовому засіданні з'ясовано, що на спірній земельній ділянці встановлений залізобетонний паркан, а встановити що знаходиться за парканом не має можливості. Отже, відповідач 2 повинен демонтувати спорудження, встановлені на земельній ділянці та повернути земельну ділянку за актом, оскільки відповідно до укладеного договору оренди та акту ( а.с.48-50т.1), що засвідчений нотаріально, ТОВ „Маяк” прийняв її в користування.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення” рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Рішення господарського суду у даній справі вказаним вимогам не відповідає, що є підставою для його скасування та прийняття нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.99, ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 18.06.2010 року по справі № 14/022-10 скасувати.
2. Прийняти нове рішення: Позов задовольнити. Визнати недійсним договору оренди земельної ділянки, загальною площею 14,1715га № 60 від 10.02.2004р, укладений між Вишгородською районною державною адміністрацією та ТОВ „Маяк” посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А., номер у реєстрі 692.
Зобов'язати ТОВ „Маяк”(ЄДРПОУ 32445922) привести земельну ділянку, розташовану на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області у первинний стан та повернути земельні ділянки площею 14,1715га з кадастровими номерами 3221884001:33:022:0004 та 3221884001:33:022:0003 до ДП „Вищедубечанське лісове господарство” площею 5,8га та до земель запасу Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.
3. Матеріали справи повернути господарському суду Київської області.
Головуючий суддя
Судді Рєпіна Л.О.
13.10.10 (відправлено)