01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.10.2010 № 16/277
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Рєпіної Л.О.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД - фізична особа ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.08.2010
у справі № 16/277 ( .....)
за позовом Київське вище професійне училище будівництва і архітектури
до СПД - фізична особа ОСОБА_1
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 88997,12 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва № 16/277 від 12.08.2010 р. позов Київського вищого професійного училища будівництва і архітектури до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 88 997,12 грн. задоволений.
Відповідач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушенням норм процесуального та матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Представник позивача в судовому засіданні, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено матеріалами справи, 11.03.2002 сторонами укладений договір оренди нерухомого майна, за умовами якого позивач надав в строкове платне користування майданчик для паркування автомобілів площею 1595кв.м. по АДРЕСА_1, а відповідач прийняв майно в користування та зобов'язався здійснювати оплату.
01.05.2003 укладений договір оренди нерухомого майна, за умовами якого позивач надав відповідачу в користування 15 кв.м прибудови для улаштування підсобного приміщення для сторожів.
Відповідно до ст. ст. 525-526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог.
На виконання умов договору оренди позивач передав, а відповідач прийняв майно в користування, що підтверджується актами приймання-передачі майна.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 04.03.2010 відповідачу вручена претензія з вимогою оплатити заборгованість з орендних платежів та комунальні послуги, а у випадку незгоди з сумою боргу надати відомості щодо сплати платежів, запропоновано переукласти договір або з 01.04.10 договір буде розірваний. Однак, відповідач на вимогу не відреагував, заборгованість не сплатив.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що факт заборгованості підтверджується матеріалами справи.
Заперечуючи проти рішення, відповідач звертає увагу на те, що справа розглянута у його відсутність, що позбавило відповідача надати заперечення стосовно заявленого позову;оплата проводилася своєчасно та в повному обсязі, змін до договору не підписував, договір оренди припинив дію 01.05.03, а претензія отримана 04.03.2010; що прибудови не було, оскільки таку прибудову до навчального корпусу здійснено за його рахунок, тому оплата не повинна нараховуватися; позивач вказав на те, що договір є розірваний, проте, господарський суд не вирішив дане питання.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Згідно з ч. 1 ст. 17 вказаного Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Частиною 2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. У разі закінчення строку, на який було укладено договір оренди, за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Умовами укладених договорів, сторони дійшли згоди, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той саме термін і на тих саме умовах. Матеріали справи не містять заяв жодної із сторін про припинення дії договорів. Спростовуються твердження відповідача про те, що договір оренди майданчика є припиненим є необґрунтованим, що підтверджується актами здачі - приймання виконаних робіт пов'язаних з орендою та наданням комунальних послуг ( а.с.41-42 т.1).
Крім того, твердження відповідача на не вирішення господарським судом питання про розірвання договору оренди, з посиланням на лист позивача (а.с.45т.1) є недоречним, оскільки умовами договору передбачений лише один випадок, відповідно до якого передбачено розірвання договору в односторонньому порядку (п.5.5 страхування майна). Позовна заява не містить вимог щодо визнання договору розірваним.
З п.5.8 договору оренди майданчика та договору оренди прибудови на відповідача покладений обов'язок укласти договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг. Заперечення відповідача про те, що зміни до договору стосовно компенсації податку на землю та комунальні послуги не вносилися , а з його боку оплата таких послуг не підписувалася не відповідають дійсності, оскільки з розрахунку до договору ( а.с.16 т.1), підписаного та скріпленого печаткою підприємця така оплата покладалася на нього.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Стаття 785 Цивільного кодексу України визначає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Так, п.2.4, п.2.5 договорів оренди прибудови та майданчика встановлено, що майно є повернутим з моменту підписання сторонами акту приймання передачі, обов'язок складання акту покладається на сторону що повертає майно. Матеріали справи не містять актів, якими відповідач повернув майно.
Щодо прибудови, то колегія суддів вважає недоречними посилання на здійснення прибудови до корпусу позивача власними силами, оскільки за актом приймання-передачі ( а.с.107 т.1) відповідач прийняв майно в користування, акт підписаний та скріплений печаткою підприємця. Крім того, спорудження відповідачем прибудові не є можливим в зв'язку з тим, що не має права здійснювати прибудові на території позивача, погоджень з боку позивача на здійснення таких дій не надано.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги , а рішення господарського суду є обґрунтованим і таким, що відповідає чинному законодавству.
Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва № 16/277 від 12.08.2010- без змін.
2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
Головуючий суддя
Судді Рєпіна Л.О.
13.10.10 (відправлено)